49

ISSN 2522-9923

  • Upload
    others

  • View
    11

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: ISSN 2522-9923
Page 2: ISSN 2522-9923

№5(17) 2019

ISSN 2522-9923

VOL.1

Das Magazin erscheint in der Ukraine. Die Zeitschrift veröffentlicht Artikel aus allen Bereichen der wissen-schaftlichen Forschung. Das Magazin erscheint auf Ukrainisch, Englisch, Polnisch und Russisch.

Artikel werden bis zum 15. jeden Monats.

Frequenz: 12 Ausgaben im Jahr.

Format - A4, Farbdruck

Alle Artikel rezensiert

Jeder Autor erhält ein Freiexemplar der Zeitschrift.

Freier Zugang zur elektronischen Version der Zeitschrift.

Senden Sie den Artikel an die Redaktion, der Autor bestätigt seine Einzigartigkeit und übernimmt die volle aus-kommen die Verantwortung für die möglichen Folgen für Urheberrechtsverletzungen

Die Redaktion

Chefredakteur Wjatscheslaw Demidow

Der wissenschaftliche Beirat

Andreev A. A. - v. und. Dozent des Lehrstuhls für Wärmetechnik NUK;

Irsha Herr Doktor der historischen Wissenschaften. (Bratislava, Slowakei) ;

Khoroshkevych A. L. Doktor der historischen Wissenschaften (Moskau, Russland) ;

Ermolenko C. Doktor der philologischen Wissenschaften (Kiew. Ukraine) ;

In Качкан. Doktor der philologischen Wissenschaften (Iwano-Frankiwsk, Ukraine) ;

Bashnjanyn G. I., Doktor der Wirtschaftswissenschaften, Professor, Leiter des Lehrstuhls für Wirtschafts-

theorie der Lemberger Gewerbe Akademie;

J. M. Barsky, Doktor der Wirtschaftswissenschaften, Professor, Lutsk nationale technische Universität;

Shvets N.G., Doktor der Wirtschaftswissenschaften, Professor;

Bocharov V. A., der Doktor der medizinischen Wissenschaften, Professor, der Odessa Medical Institute

des Internationalen humanitären Universität;

Waldemar Wójcik, Doktor der technischen Wissenschaften, Professor, Lubliner öko-University of Tech-

nology;

Weber A. I., Doktor der politischen Wissenschaften, Professor der Kiewer nationalen Taras-Sche-

wtschenko-Universität;

Doolin P. G., Doktor der philosophischen Wissenschaften, der Nikolaev nationale Universität. V. sukhom-

linsky, Leiter der Abteilung für Philosophie;

Volzhenceva I. V., Doktor der psychologischen Wissenschaften, Professor, Leiter des Lehrstuhls für Psy-

chologie makeevsky Wirtschafts-und Geisteswissenschaften des Instituts.

«Spirit time»

Adresse des Verlages: "NG Verlag", Dunckerstraße 90 10437 Berlin (Berlin)

E-mail: [email protected] http://www.spirit-time.xyz/

Page 3: ISSN 2522-9923

CONTENT

HISTORICAL SCIENCES

Ruzikulova M.Yu. PREPARATION OF SPECIALISTS FOR FERGANA VALLEY’S IRRIGATION SYSTEM AND ITS ISSUES (50-70th of the 20th century) .............................................. 3

MEDICAL SCIENCES

Ovcharenko M., Budonnyi P. COMPLEX MEASURES OF PREVENTION OF SUICIDAL BEHAVIOR ................................................................... 6

Haitov K.N., Abidov H.А. ASPECTS OF EPIDEMIOLOGY OF LEUSHMANIOSIS ...... 8

Chernenko O.O., Mykhalchuk V.M., Hbur Z.V., EXTERNAL EXPERIENCE OF PRIVATE AND PUBLIC MEDICINE FUNCTIONING .......................................... 12

EARTH SCIENCES

Syrlybekkyzy S., Kenzhetayev G., Koibakova S. ENVIRONMENTAL MONITORING OF THE COASTAL ZONE OF THE CASPIAN SEA IN THE AREAS OF OIL PRODUCTION WITH APPLICATION OF GEOINFORMATION TECHNOLOGIES ......................... 18

Kenzhetayev G., Koibakova S., Syrlybekkyzy S. ESTIMATION OF NEGATIVE INFLUENCE OF OIL ON SOIL COVER ............................................................... 22

Musaeva ZH.K., Koibakova S.E., Syrlyubekkyzy S. SCREENING OF CONSORTIUM HYDROCARBON-OXIDIZING MICROORGANISMS OF THE NORTH CASPY ........................................................................ 25

PEDAGOGY

Tagiyevа Samirа Jamil-Jahid STUDYING THE CONCEPTS "MASS" AND "CAPACITY" IN THE INITIAL CLASSES ............................................. 31

POLITICS

Mukhambetkaliyeva G.M. SOME ASPECTS OF CITY MANAGEMENT POLICIES IN THE REPUBLIC OF KAZAKHSTAN ................................ 34

PSYCHOLOGY

Fuchedzhi V.D., Yakovenko V.V. PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF THE MEMORY OF PEOPLE OF AGE OF GERONTOGENESIS ..................... 37

Fuchedzhi V.D., Kutsenko A.A. MODERN REPRESENTATIONS OF THE DIAGNOSTICS OF THE SYNDROME OF CHRONIC FATIGUE ............... 40

Fuchedzhi V.D., Malanchuk O. Y. IDEOLOGY "CHILDFREE" AS A TREND OF MODERN SOCIETY ..................................................................... 43

MATHEMATICS

Chochiev T. Z. ON LINEAR DIFFERENTIAL EQUATIONS OF HIGHER ORDER ....................................................................... 46

Page 4: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 3

HISTORICAL SCIENCES

UTC: 94 (575.1)

Ruzikulova Maftuna Yuldashevna,

Senior Teacher of the chair of “History” of Kokand State Pedagogical Institute

PREPARATION OF SPECIALISTS FOR FERGANA VALLEY’S IRRIGATION SYSTEM AND ITS

ISSUES

(50-70th of the 20th century)

Abstract: This article is devoted preparing specialists to the irrigation system of Ferghana valley and its

issues in 50-70-years XX century by the helping scientific literatures and primary resources.

Key words: Ferghana valley, Soviet government, irrigation, land reclamation, specialist, technical school,

hydromeliorative school.

Introduction. During the 1950-1970s, Soviet

power was developing in Central Fergana for the

development of middle-agro technical schools,

providing training in agriculture and irrigation, as well

as providing students with dormitories. In order to fully

implement these tasks, the Ministry of Education and

Science of the Republic of Uzbekistan will provide

ministries, departments and organizations with open

access to two-year hydromelioration and

hydrotechnical departments of the technical colleges to

the Executive Committee of the Andizhan, Namangan,

Bukhara, Samarkand and Khorezm regions for the new

academic year it is planned to provide students of

agricultural schools of Andizhan, Namangan and

Bukhara till August 1, 1951 - beds for 100 beds [1].

At the beginning of 1952, the total number of

workers in the Fergana valley and the trust and

engineering staff of the Ferghanavodstroy was 2,088,

and in 1958 - 3011 people. In 1970, this figure was

4899 in the Andizhanvodrostroy and Ferghanavodstroy

trusts, of which 1301 were machinist-excavators and

their aides, 531 people scraper, 546 bulldozer, 231

people, 163 tractors and 931 people. But by the

beginning of 1972, only one Ferghanavodstroy lacked

46 excavators, 182 scraper-bulldozers, 108

construction workers and other specialists.

On June 24, 2011, the Ministry of Water

Resources of the Republic of Uzbekistan issued a

decree on "On measures to improve the selection,

training and retraining of staff in the Ministry of Water

Resources and Local Authorities of the Uzbek SSR".

"Up to this point, engineers, 74 units of sectional

hydraulic equipment, without professional knowledge.

41% of heads of irrigation systems, 74% of heads of

district water economy, 30% of the chief engineers of

the Irrigation System Department, worked in

engineering positions with lower professional

education. In the ministry's office, a number of

engineering positions were occupied by non-

specialists. The training of personnel from the local

people in the Ministry and its territorial subdivisions

has not been solved well. However, Uzbeks accounted

for 2% of the total number of ministries, 5% in the

Andizhan Water Management Department, 3% in

Bukhara Region's water sector, and 6% in Samarkand

"[3].

Research methods. As it can be seen from the

data, in the Soviet era, the Ministry of Water Resources

formed a small minority of people belonging to the

local population. At the same time, a number of

shortcomings in improving the skills of water

management managers have also been highlighted in

the above-mentioned decree: "The Human Resources

Department, the Heads of the Department, the

Ministry's Departments and the Regional Water

Management Department have not been systematically

engaged in the issue of reserving candidates for

leadership positions. There are no activities to improve

practical (work-related) skills of the working staff.

That's why there are 329 unsatisfactory positions in the

ministry's office and its local authorities, 32 of them are

executives and 297 experts. "[4] As it is well known,

the lack of cadres in the ministry and local water

management bodies has intensified, so the center has

sent a team of specialists. For example, the Soviet

authorities sent central staffs to fill the local water

management offices with cadres. In particular, in 1953-

1954 there were 107 people of high school and

technical school graduates, including 37 people from

Tashkent Institute of Engineers of Irrigation and Mech-

anization of Agriculture, 13 people from the Moscow

Institute of Water Management, 9 from Kiev Institute

of Hydromelioration, as well as Leningrad, Saratov,

Omsk, Yerevan, Rostov and young specialists from

other cities have come. "[5] Unfortunately, the workers

sent from other republics were unaware of the natural

conditions. Therefore, there are a lot of problems in the

field of agriculture for the needs of the local population.

On 31st of October, 1955, the Ministry of Water

Resources of the Republic of Uzbekistan issued the

Order on "Working with the personnel in the system of

the Ministry of Water Resources of the UzSSR" [6]. It

was assessed by the ministry's work on cadres. In

particular, the ministry has not yet set the task of

selecting, replacing, and rebuilding education. After

reorganization of water management departments,

many engineers and technicians were dismissed from

their management functions. These activities were

carried out in the water management offices in Central

Ferghana, where the vacancies were filled up.

The Republic, and also the University of Irrigation

and Agricultural Mechanization Engineers, has been

Page 5: ISSN 2522-9923

4 Spirit time№5(17)

training highly qualified specialists for the water

network in Ferghana valley. In particular, Tashkent In-

stitute of Engineers of Irrigation and Mechanization of

Agriculture has trained many engineers and researchers

from Asia, Africa and Latin America. This work was

started in 1956. Countries such as Mongolia, Cuba,

Vietnam, Egypt, Afghanistan, Ghana, Mali, Somalia,

Kenya, Nigeria, Syria, Uganda, Yemen, Tanzania and

other countries have graduated from post graduate

school and have a degree in science. " During the 7

years of its existence 289 specialists have been

delivered to 36 countries around the world [7].

During the Soviet era, the emphasis was placed on

the irrigation training system in the Ferghana Valley.

However, most of the personnel here were not members

of the local community. This information can be found

in the Fergana region's irrigation system for example in

the example of highly-skilled specialists working in

1953-1959 by the following table.

Table 1.

Number of Higher Education Staff in Fergana Region Irrigation System (1953-1959) [8]

№ Name of organiza-

tion Year

Number

of posi-

tions in

staff table

Total

number of

specialists

Including

Male Female Uzbek Russian Other

1

Employees of the

Regional Irrigation

System Admin-

istration and its de-

pendent organiza-

tions

1953 205 6 6 - 1 5 -

1956 485 78 70 8 15 41 22

1958 392 68 58 10 11 45 12

1959 402 62 55 7 11 39 12

As it is known from the table, the vast majority of

managerial staff in the regional irrigation system

administration consisted of individuals from other

nationalities, as mentioned earlier.

In the second half of the 1960s there was a deficit

of labor force in the Boz district of the Central Fergana

region. There were not enough water technicians,

engineers, mirabs in the district. Only in 1965, there

were 64 employees in the Boaz district water

department, but most of them did not fit into their posts.

These people were 32 people. Therefore, the District

Executive Committee asked the regional governing

bodies to assist the graduates of the hydromelioration

training facility to be sent to Buz [9].

In the 1970s, Soviet authorities paid special

attention to the system of centralized rural and water

management trainings to ensure the Alliance's regular

supply of cotton. That is why their number has

increased. During the ninth five years (1971-1975), six

hydro-melioration schools were trained water-

management specialists with secondary special

education. In particular, there were schools of

Tashkent, Samarkand, Andijan, Urgench,

Surkhandarya and Nukus. 8496 hydromeliorative,

hydrotechnical, hydromelioration and mechanization

of water management systems have been trained in

these specialties. It may be said that they continued to

grow. Specialists were trained in 1971 - 1349, in 1972

- 1558, in 1973 - 1981, in 1974 - 1790, and in 1975 -

1818 with secondary technical education [10].

It is clear from the information that in accordance

with the Center's agrarian policy in the cotton industry,

the number of secondary specialized and higher

education technical personnel in the irrigation sector

has gradually grown year by year. However, in some

areas the process of reclamation of irrigation and

melioration has also been observed. It is important to

note that the crisis of diplomacy (especially in newly

acquired places) was a serious problem. Authorities and

many agricultural managers were not engaged in

creating conditions for permanent employment. Young

specialists sent to rural areas by graduating high

schools and technicians are not adequately provided

with housing, and they often do not work on their

specialty [11].

Most of the country's irrigation departments

lacked highly qualified personnel. However, since the

foundation of "Ferganavodstroy" trust 1028 highly

educated and 1,372 secondary specialized educators

have been sent. There was a rapid increase in personnel

trafficking systems. For example, in 1972,

Ferganavodstroy employed 1,896 people, of which 966

people were dismissed, and the same number was re-

employed. In the water system, machinery and

irrigators were needed for the use of technical

equipment, machinery and mechanisms. In particular,

in 1972, the Fergana valley had 187,800 professionals

in the community and state farms, of which 7930 were

agronomists, zootechnics, irrigators and other

personnel. In addition, there were 1258,000 specialized

secondary educated professionals [12].

In 1973, Andizhan Hydromelioration Technique,

which trains specialists in water management, has

trained specialists in "Hydromelioration", "Hydraulic

engineering", "Mechanization of hydromeliorative

works". According to the April 15, 1974 charter, 73

teachers were working in the college, of which 57 were

in the main, 16 in a double room. The number of

students in the table is as follows:

Page 6: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 5

Table 2.

The number of students in the Andizhan Hydro-melioration Technical School

(1973-1974 academic year of September 1) [13].

№ Specialties Full-

time Correspondence Evening

Total number of stu-

dents

1 Hydromelioration 578 230 - 808

2 Mechanization of Hydromelioration

works 187 143 - 330

3 Hydrotechnic building 128 - 189 317

Total 893 373 189 1455

As can be seen from the table, in the 1973-1974

academic year, students of the Andizhan

Hydromelioration Technique were 1455 students, most

of whom were trained in hydromelioration.

In accordance with the 1976 provincial schedule

approved by the Ministry of Reclamation and Water

Management of the UzSSR, the Andizhan Regional

Department of Irrigation Systems was replenished with

specialist staff. As of January 1, 1977 there were 2460

people working in the regional irrigation system. In

particular, there are 1056 engineers, 130 of them have

higher education and 467 are secondary special. At the

same time, 12 of the water management employees

were trained in the correspondence department of

higher education institutions and 28 in technical

schools. In 1976, 14 engineers-technicians improved

their qualifications [14].

In the first eleven years the total number of cadres

in the republic was 63.4%, meliorators - 14.2%,

livestock - 13.4%. Their training was carried out on a

regular basis at 212 vocational and technical schools

[15]. Only in Andizhan, in 1987, by the request of the

regional Water Management Department, the Ministry

of Water Resources sent 26 skilled, 41 high skilled

specialists. As of January 1, 1988, there were 3591

people in the Department. In particular, 1018 engineers

and 429 technicians were employed, of which 357 were

of high education, and 858 were secondary special

education [16].

In conclusion, the issue of training personnel for

irrigation in the Fergana valley has been under constant

attention of the Soviet government. Because irrigation

was primarily oriented to the development of cotton,

and the valley was a good place to grow cotton. The

Soviet authorities developed the measures in both areas

and tried to implement them throughout the period of

their rule. In order to achieve this goal, the work on

training qualified specialists in the field of irrigation

and cotton has been started. Specialized specialists in

irrigation were trained at Tashkent Institute of

Irrigation and Agricultural Mechanization Engineers,

Samarkand Agricultural Institute and Andizhan Cotton

Institute, and middle school staff mainly in

hydromelioration technics and mechanization schools.

References:

1. Central State Archive of the Republic of Uzbek-

istan, R.2483-fund, list-1, volume-708, -P.1.

2. Gafurov A. Economic problems of irrigation

and land reclamation development.-Tashkent: Uzbeki-

stan, 1974. -P. 69. (In Uzbek).

3. Ferghana Province State Archive, Fund-1022,

list-2,volume-86,-P.16.

4. Ferghana Province State Archive, Fund-1022,

list-2,volume-86,-P.15.

5. Narinski K.M. Protected landscapes (experi-

mental development of hard and soft land in Central

Fergana of Uzbekistan). -Tashkent: Uzbekistan, 1965.

-P.11. (In Uzbek)

6. Ferghana Province State Archive, Fund-711,

list-1,volume-71,-P.41.

7. Iskandarov S.I, Rahimboev F.M. Development

of irrigation and melioration in Uzbekistan. -Tashkent:

Uzbekistan, 1984.-P.27. (In Uzbek)

8.Ferghana Province Branch of the President

Chancery archive of the Republic of Uzbekistan, Fund-

1, list-9, volume-264,-P.19.

9. Andizhan Province Branch of the President

Chancery archive of the Republic of Uzbekistan, Fund-

155, list-2, volume-182, -P.68.

10. Ministry of Water Resources in nineth of five

years. –Тashkent, 1976. -P.137. (In Russian)

11. The New History of Uzbekistan. The second

book. Uzbekistan during Soviet colonization. Tash-

kent: Shark, 2000.-P.553. (In Uzbek)

12. National economy of UzSSR in 1972.-Таsh-

kent: Uzbekistan, 1973. -PP.181-182. (In Russian)

13.Central State Archive of the Republic of Uz-

bekistan, R.2483-fund, list-1, 5809-volume, -P.113.

14. Materials of the Annual Technical Report of

the Departmental Archives of the Naryn-Karadarya Ir-

rigation Basin Department of the Ministry of Agricul-

ture and Water Resources of the Republic of Uzbeki-

stan for 1976. -P.21.

15. Mirzaev T. Improving cadres // Uzbekistan ag-

riculture. -Tashkent, 1987.-№1. -P.45. (In Uzbek)

16. Materials of the annual technical report of the

departmental archive of the Naryn-Karadarya Irrigation

Basin Management Department of the Ministry of Ag-

riculture and Water Resources of the Republic of Uz-

bekistan. -P.6.

Page 7: ISSN 2522-9923

6 Spirit time№5(17)

MEDICAL SCIENCES

Овчаренко М.О.,

д.мед. н., професор, завідувач кафедри психіатрії та наркології

Луганського медичного університету, лікар-нарколог і психіатр вищої категорії

Будьонний П. В.

асистент кафедри психіатрії та наркології ДЗ «Луганський державний медичний університет», голов-

ний лікар Лисичанської обласної психіатричної лікарні м. Лисичанськ

КОМПЛЕКСНІ ЗАХОДИ ПРЕВЕНЦІЇ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Ovcharenko Mykola,

MD, PhD, professor, Head of the Department of Psychiatry and Addiction, Lugansk Medical University,

Narcologist and Psychiatrist of the Highest Category

Budonnyi Pavlo

Head of Lysychansk regional mental Hospital, Lysychansk, Assistant of the Department of Psychiatry and

Narcology of State Institution “Lugansk State Medical University”, Rubizhne

COMPLEX MEASURES OF PREVENTION OF SUICIDAL BEHAVIOR

Анотація. Високий рівень суїцидальної активності серед населення України створює необхідність

пошуку ефективних заходів превенції та профілактики аутоагресивної поведінки. Дана робота спрямована

на вивчення соціально-психологічних детермінант суїцидальної поведінки, інтрапсихічних особливостей

особистості суїцидента, що дозволить більш повно розкрити складні механізми дезадаптації аутодеструк-

танта та виявити причини, які штовхають до самогубства осіб.

Abstract. The high level of suicidal activity among the population of Ukraine creates the need to find effec-

tive preventive measures and prevention of auto-aggressive behavior. This work is aimed at the study of socio-

psychological determinants of suicidal behavior, intrapsychic peculiarities of suicidality personality, which will

allow to more fully disclose complex mechanisms of maladaptation of an auto-detonator and to identify the reasons

that lead to suicide of persons.

Ключові слова: суїцидальні спроби, аутоагресивна поведінка, психічні розлади особистості, шизоф-

ренія, зона проведення антитерористичної операції

Key words: suicidal attempts, auto-aggressive behavior, psychiatric disorders, schizophrenia, zone of anti

terrorist operation

Сучасна Україна входить до групи країн з ви-

соким рівнем суїцидальної активності. І можна вва-

жати очевидним те, що сплеск аутоагресії, як і ін-

ших форм деструктивної й аутодеструктивної пове-

дінки, відбувається на тлі політичної та соціально-

економічної нестабільності. Таким чином, розроб-

лення превентивних заходів щодо суїцидальної по-

ведінки серед населення України є актуальним за-

вданням.

Медико-психологічні та реабілітаційні слу-

жби, що існують сьогодні в Україні, не можуть ка-

рдинально вплинути на усунення глобальних при-

чин самогубства, тому що вони соціальні за своєю

природою і відбивають дефектам суспільного уст-

рою, багатого на різні форми соціальних відхилень.

Проте активна діяльність суїцидологів та інших фа-

хівців, спрямована на виявлення суїцидонебезпеч-

ного контингенту, профілактику аутоагресивної по-

ведінки, буде вважатися немарною навіть у разі по-

рятунку одного життя зі ста.

Звертаючись до понять превенції суїцидальної

поведінки, слід звернути увагу на базові поняття і

різні організаційні схеми профілактики самогубств.

ВООЗ розробила програми соціальної превенції су-

їцидів (1992, 1998, 2000). Ці програми включають в

себе: підвищення якості послуг охорони здоров'я,

поліпшення діагностики психічних захворювань,

зловживання і залежність від психоактивних речо-

вин, розпізнавання та оцінку психосоціальних фак-

торів стресу. Ці заходи повинні бути спрямовані на

всі верстви населення. Існує кілька національних

програм суїцидальної превенції, які успішно функ-

ціонують в різних країнах, в тому числі в Швеції,

Норвегії, Франції, Англії [1-5]. В Україні на даний

момент такої програми немає. Слід підкреслити, що

попередження самогубств у населення давно ви-

йшло за рамки відомчих, психіатричних можливос-

тей і локальних заходів. Дану проблему необхідно

вирішувати шляхом побудови мультидисциплінар-

ної системи, яка об'єднує заходи медичного, психо-

логічного, соціального, правового і педагогічного

характеру.

За змістом профілактичні заходи можливо по-

ділити на:

– спеціалізовані психіатричні (власне суїцидо-

логічні);

– психологічні – корекційні, які спрямовані на

зміну особистісних установок, підвищення рівня

психологічної захищеності, активацію антисуїци-

дальних чинників;

Page 8: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 7

– загальномедичні – лікувальні заходи, які

спрямовані на усунення соматичних наслідків після

суїцидальних спроб;

– соціальні заходи, змістом яких є зміни соціа-

льного статусу, соціально-економічних умов життя

потенційних суїцидентів;

– інформаційно-навчальні програми для попу-

ляризації знань про особливості та причини суїци-

дальної поведінки, а також створення спеціальних

програм для студентів медичних закладів, лікарів

загально медичної практики;

– інформаційно-коригувальні заходи, які спря-

мовані на формування здорового способу життя,

неприпустимість передчасного відходу з життя, ін-

формування населення про існування телефонів до-

віри, кабінетів соціально-психологічної допомоги

при поліклініках.

Структурно, підґрунтям попередження само-

губств є їх первинна профілактика. На думку ряду

авторів, особливу увагу в структурі первинної про-

філактики необхідно звертати на своєчасне вияв-

лення і лікування хворих з психічними розладами,

афективною патологією, в тому числі із шизотипіч-

ними розладами, та осіб що страждають від хіміч-

них адикцій [1, 3].

Метою вторинної профілактики є запобігання

суїцидальних дій, зняття гострої кризи. Купіру-

вання і запобігання летальних випадків суїцидаль-

ної поведінки досягається кризовим втручанням,

забезпеченням підтримки, мобілізацією енергії з

боку оточуючих, спільного вироблення конструк-

тивних планів. Відповідно, «Швидка допомога»,

реаніматологічні та токсикологічні центри й інші

загальномедичні структури забезпечують попере-

дження летального результату – це говорить про

доцільність розташування кризових центрів у стру-

ктурі клінік загального профілю, або великих ліка-

рень та медичних центрів.

Третинна профілактика передбачає усунення

наслідків суїцидальної поведінки, а також попере-

дження повторних суїцидів. Крім того, однією з ці-

лей третинної профілактики є реабілітація людей,

які переживають втрату близької особи внаслідок

суїциду, і при цьому задіяні установи системи охо-

рони здоров'я і соціального обслуговування. Зару-

біжні дослідження пропонують довготривалі пре-

вентивні програми в національних масштабах, які

сприяють зниженню числа суїцидів шляхом діагно-

стики суїцидальних інтенцій у людей, планування

ресурсів регулювання суїцидальної кризи, а також

розробка ряду процедур, які мають довготривалий

характер, для осіб, які здійснювали суїцидальні

спроби, а також родичів, близьких людей, які вчи-

нили суїцид, в тому числі з летальним результатом.

Згідно з клінічними дослідженнями замах на

самогубство відбувається: здоровими людьми; осо-

бами з нервово-психічними розладами, які страж-

дають психічними захворюваннями. Для обох груп

насамперед необхідною є телефонна служба ме-

дико-психологічної допомоги, або телефон екстре-

ної психологічної допомоги («телефон довіри»)

Кризове консультування здійснюється також в умо-

вах спеціалізованих центрів і кабінетів. Для страж-

дають психічними захворюваннями є суїцидологі-

чні кабінети при психоневрологічних диспансерах

та спеціалізовані відділення психіатричних ліка-

рень.

Особливо актуальною є допомога людям з гос-

трими суїцидальними реакціями, переважна біль-

шість з яких, як правило, є практично здоровими

людьми. Суїцидонебезпечними реакції в них мо-

жуть проявлятись на декількох рівнях особистіс-

ного функціонування: в афективній сфері – це інте-

нсивні негативні емоції (тривога, самотність, від-

чай, туга, образа); в когнітивній – неадаптивна

концепція ситуації з песимістичною оцінкою сього-

дення і майбутнього, спотвореним сприйняттям

часу

Незважаючи на важкий тягар, який суїцида-

льна поведінка накладає на окремих осіб і громади,

мало відомо про ефективні профілактичні заходи. З

небагатьох досліджень, які досліджували такі втру-

чання, більшість з них повідомляли лише про помі-

рну ефективність. Зараз більше уваги приділяється

програмам профілактики, які мають проводитися

психологами, лікарями та соціальними працівни-

ками оскільки саме вони несуть часткову відповіда-

льність за психічне здоров’я населення. Цей підхід

заслуговує на увагу, оскільки останні дослідження

показують, що більшість осіб у яких була спроба

скоїти суїцид не отримують своєчасну психологі-

чну допомогу.

Крім того, слід зауважити, що важливою час-

тиною виявлення суїцидальних тенденцій є скри-

нінг суїцидальних ідей, такий як клінічний практи-

чний посібник USPSTF для скринінгу ризику суї-

циду, а також інші рекомендації USPSTF, яки

безкоштовно можна отримати на веб-сайті «Агент-

ства досліджень та якості охорони здоров'я».

У рамках оцінки суїцидальних думок, а також

підтримки здатності пацієнта уникати суїцидальної

поведінки, клініцисти часто запитують, чи може па-

цієнт «укласти договір на безпеку» або погодитися

на «договір без шкоди». Фрази означають, що паці-

єнти можуть обіцяти клініцистам, що вони намага-

тимуться не завдати шкоди собі, якщо вони мають

суїцидальні думки і, якщо необхідно, звернуться за

допомогою. Терміни не визначені і не використову-

ються послідовно, і клініцисти, як правило, не отри-

мують формальної підготовки з контрактів на запо-

бігання самогубствам. Незважаючи на їх широке

використання, мало доказів того, що такі контракти

фактично зменшують самогубство. Договір на без-

пеку може таким чином забезпечити помилкове по-

чуття безпеки. Кращі інструменти включають відк-

ритий діалог між пацієнтами та клініцистами для

створення терапевтичного альянсу, а також поточні

оцінки ризику самогубств з плином часу.

Слід вказати, що ризик самогубства збільшу-

ється в перші дні та тижні після виписки з психіат-

ричної лікарні, особливо якщо пацієнти сприйма-

ють, що вони втратили терапевтичну систему підт-

римки, включаючи контакт з фахівцем з психічного

здоров’я. Ризик особливо високий в перший тиж-

Page 9: ISSN 2522-9923

8 Spirit time№5(17)

день після виписки, і більше однієї третини всіх са-

могубств у перший рік після виписки зі стаціонару

відбувається в перший місяць [2, 4, 5].

Планування першого візиту після спостере-

ження незабаром після психіатричної госпіталізації

може зменшити кількість самогубств. У дослі-

дженні спостережень було встановлено, що впрова-

дження політики для пацієнтів, що спостерігають

протягом семи днів після виписки, було пов'язано зі

зниженням рівня самогубств протягом трьох міся-

ців після виписки (від 2,5 до 2,0 самогубств на 10

000 виписаних пацієнтів) [1, 2].

Пацієнти також піддаються підвищеному ри-

зику невідповідності фармакотерапії незабаром пі-

сля виписки і, як наслідок, мають підвищений ри-

зик самогубства. На відміну від них, ті, хто продов-

жує отримувати медичну допомогу в громаді та

підтримують фармакотерапію, мають менший ри-

зик. Невідповідність може бути викликана неспри-

ятливими ефектами, відсутністю полегшення симп-

томів, нерозумінням мети призначення ліків або не-

визнанням наслідків.

Досить часто саме інтервенції постсуїцидаль-

ної поведінки покликані допомогти сім'ї, друзям та

колегам зрозуміти, чому жертви самогубства вбили

себе, і зменшити припущення про неналежну про-

вину за смерть. Інтервенція часто призначена для

виявлення тих, хто ризикує самогубством, а також

для попередження посттравматичного стресового

розладу, ускладненню скорботи та депресивних си-

ндромів.

Корисним є моніторинг посттравматичного

стресового розладу, ускладненого горя, депресії та

факторів ризику суїциду.

Отже, на період сьогодення для охорони пси-

хічного здоров’я населення довгостроковою метою

є тривала зміна факторів і умов, які ставлять людей

під загрозу. Такі зміни можуть відбуватися тільки

через модифікації соціальної екології, економіки,

суспільних установок та покращення системи пси-

хологічної профілактики суїцидів серед населення,

що сприятиме зменшенню рівня насильства та суї-

цидів в Україні і покращить такі рівні життя насе-

лення, як особистісний, сімейний, громадський та

суспільний.

Література:

1. Hill R.M. Perceived burdensomeness and

suicide-related behaviors in clinical samples: current

evidence and future directions // J Clin Psychol. 2014.

№ 70 (7). P. 631-643.

2. Oquendo M.A. Suicide risk assessment: tools

and challenges // World Psychiatry. 2017. № 16 (1). P.

28-29.

3. Siddaway A.P. A meta-analysis of perceptions

of defeat and entrapment in depression, anxiety

problems, posttraumatic stress disorder, and suicidality

// J Affect Disord. 2015. № 184. P. 149-159.

4. Simon G. E., Beck A., Rossom R. Population-

based outreach versus care as usual to prevent suicide

attempt: study protocol for a randomized controlled

trial // Trials. 2016. № 17 (1). Р. 452.

5. Wasserman D. The role of genetics in

promoting suicide prevention and the mental health of

the population. Preface // Eur. Psychiatry. 2010. Vol.

25. № 5. P. 249.

Хаитов Кахрамон Нажмитдинович,

д.м.н .профессор кафедры

Кожных и венерических болезней, детских кожных и венерических болезней, СПИД.

Ташкентский Педиатрический Медицинский Институт г. Ташкент.

Абидов Хасанходжа Алишерович

магистр

кафедры Кожных и венерических болезней, детских кожных и венерических болезней, СПИД.

Ташкентский Педиатрический Медицинский Институт . г. Ташкент.

АСПЕКТЫ ЭПИДЕМИОЛОГИИ ЛЕЙШМАНИОЗА

Haitov Kahramon Nazhmitdinovich,

MD, professor of the department

Skin and venereal diseases, children's skin and venereal diseases, AIDS.

Tashkent Pediatric Medical Institute, Tashkent.

Abidov Hasanhodja Alisherovich

master

Department of Skin and Venereal Diseases, Children's Skin and Venereal Diseases, AIDS.

Tashkent Pediatric Medical Institute. Tashkent city.

ASPECTS OF EPIDEMIOLOGY OF LEUSHMANIOSIS

Аннотация. В статье включены данные литературного анализа по аспектам эпидемиологии лейшма-

ниоза ,которые имеют важное значение у медиков особенно у дерматологов

Abstract. The article includes literary analysis data on aspects of the epidemiology of leishmaniasis, which

are important for physicians, especially dermatologists.

Ключевые слова: кожа ,аспекты ,клиника ,заболевание.

Key words: skin, aspects, clinic, disease.

Page 10: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 9

Широкое распространение кожного лейшма-

ниоза (КЛ) на территории Средней Азии и Ближ-

него Востока нашло свое отображение в трудах ве-

ликого ученого, мыслителя, врача Абу Али ибн

Сино «Канон врачебной науки», где было описано

клиническое течение балхской язвы, способы ее ле-

чения и впервые сделано исключительно важное

предположение о передаче болезни через укус вре-

доносного комара. Эта мысль великого соотече-

ственника получила экспериментальное свое под-

тверждение лишь в 20-30-е годы XX столетия.

В настоящее время в странах Центральной

Азии висцеральный и кожный (городской тип)

лейшманиоз практически ликвидирован, однако зо-

онозный кожный лейшманиоз (ЗКЛ) продолжает

занимать определенное место в краевой патологии

. Основные эндемические очаги расположены в Уз-

бекистане и Туркменистане , а также в отдельных

регионах Казахстана . Степень проявлений эпизо-

дий на этих территориях различна и заболеваемо-

сти населения в каждом из них присущи свои ха-

рактерные особенности, обусловленные взаиморас-

положением населенных пунктов и природных

очагов, степенью контакта населения с очагами и

уровнем иммунной прослойки .

Следует подчеркнуть, что изменяются харак-

тер и тип поселений природных носителей возбуди-

теля, появляются поселковые популяции москитов

. Анализ многолетней заболеваемости ЗКЛ показы-

вает, что подъемы отмечаются примерно через 5-7

лет и могут продолжаться 2-3 года подряд .

Необходимо указать, что природными резер-

вуарами возбудителя ЗКЛ являются большая и

краснохвостая песчанки, а переносчиками – мос-

киты (Phlebotomus papatasi). Уровень пораженно-

сти больших песчанок кожного лейшманиоза в раз-

ных очагах находится в пределах 12,3-98,2%, а

краснохвостной песчанки – 9,2-15,2%. На террито-

рии Узбекистана выделяются лейшмании трех ви-

дов: L.major, L.turanica, L.gerbilli . У людей типич-

ное течение зоонозного кожного лейшманиоза вы-

зывает только L.major, однако L.turanica, как

показали ограниченные исследования, может вызы-

вать у людей абортивное течение дерматоза и при-

водить в дальнейшем к невосприимчивости их к

L.major .

Как показали эпидемиологические исследова-

ния для кожного лейшманиоза характерна опреде-

ленная сезонность. Первые больные появляются в

конце мая, далее заболеваемость увеличивается, до-

стигая своего максимума в сентябре-октябре, а по-

том наблюдается постепенный спад заболеваемо-

сти, когда в декабре и январе регистрируются уже

единичные больные кожным лейшманиозом, при-

чем в этих случаях речь идет, как правило, о поздно

обратившихся больных кожным лейшманиозом.

Как отмечают специалисты этого направле-

ния,что для кожного лейшманиоза характерен ин-

кубационный период, который составляет от не-

скольких дней до 3-4 недель, а в редких случаях мо-

жет составлять и 1-2 месяца .

Постепенно изменяется и возрастной состав

больных кожным лейшманиозом, если в конце про-

шлого столетия превалировали больные детского

возраста, то в последние годы – это преимуще-

ственно взрослое население, примерно около 75-

90% случаев.

Необходимо отметить основаясь на литератур-

ные данные , что важным клиническим признаком

кожного лейшманиоза являются лейшманиомы, ко-

личество которых бывает весьма вариабельным.

Так, по данным А. М. Мухамедова в среднем

на одного больного приходится 11,4 язв, по данным

А. Ш. Ваисова у больных кожным лейшманиозом

регистрируются 4,2 язв, а по данным М. К. Шари-

пова и соавт. у 80% больных кожным лейшманио-

зом выявлялись 1-3 язвы.

Важным клиническим моментом является

факт локализации лейшманиозных язв, зависящих

от происходящих антропогенной трансформации

эконосителя. Так, например, согласно исследова-

ниям проведенных Х. М. Мустафаевым и другими

значительно возросло число больных с локализа-

цией лейшманиозных язв на конечностях и умень-

шилась локализация на коже лица.

Необходимо подчеркнуть, что кожный

лейшманиоз является одним из немногих протозой-

ных заболеваний, перенесение которого приводит,

как правило, к развитию стойкого, напряженного и

длительного иммунитета. Лейшмании являются об-

лигатными, внутриклеточными паразитами, кото-

рые способны проникать, трансформироваться,

размножаться и выживать в клетках гистиофагоци-

тарной системы хозяина, поэтому ответная реакция

организма имеет свои особенности . Необходимо

подчеркнуть, что полная невосприимчивость орга-

низма к повторному заражению возникает на вто-

ром месяце от начала заражения кожного лейшма-

ниоза .

Дело в том, что вопросы иммунитета при кож-

ном лейшманиозе дискутируются уже в течение

многих лет . Большинство авторов объясняют нали-

чие стойкого иммунитета кожного лейшманиоза

тем, что в организме человека развивается в резуль-

тате перенесенного заболевания клеточный, им-

мунный ответ . Наряду с клеточным звеном, имеет

определенное значение и гуморальное звено имму-

нитета, которое также способно влиять на синтез

специфических антител . При исследовании in vitro

было выявлено формирование клеточного иммуни-

тета, но каким образом он будет влиять на весь ор-

ганизм, в известной степени, зависит от уровня вы-

работки антител. Было установлено, что В-лимфо-

циты периферической крови утрачивают свои

функции, что, по-видимому, связано с возможными

нарушениями кооперации иммунокомпетентных

клеток, а также повышением супрессивной актив-

ности крови . Указанные разногласия по характеру

иммунного ответа во многом обусловлены приме-

нением различных лабораторных методов оценки

иммунного статуса, специфичностью отдельных

антигенов и даже субъективизма лабораторных

служащих . Приведенные данные указывают на

Page 11: ISSN 2522-9923

10 Spirit time№5(17)

необходимость дальнейших исследований иммун-

ного статуса, для решения вопроса развития имму-

нитета, а также возможности развития осложнен-

ных форм кожного лейшманиоза, в частности, ме-

талейшманиоза .

Дело в том, что с проблемами иммунитета

тесно связаны вопросы индивидуальной профилак-

тики, в которой существенную роль играют профи-

лактические прививки вирулентной культуры

лейшманий .Опыт массовых противолейшманиоз-

ных прививок, проведенных Институтом медицин-

ской паразитологии им. Л. М. Исаева (г. Самар-

канд), показал их эпидемиологическую эффектив-

ность . В некоторых случаях имели место

использование комбинированных вакцин, напри-

мер, с бактериальными добавками, для иммуниза-

ции против L.major .

Изыскание новых эффективных лекарствен-

ных препаратов для лечения больных кожным

лейшманиозом является весьма актуальным вопро-

сом .Для лечения кожного лейшманиоза испытыва-

лись химиотерапевтические, хирургические, имму-

нобиологические и многие другие методы .Одними

из наиболее широко применяемых лекарственных

средств во многих странах мира являются соедине-

ния 3-х и 5-ти валентных антимониатов в соедине-

нии с карбогидратом: фуадин (стибофен), стибе-

нил, уреастибамин, глюкантим, пентостам . Пенто-

стам (содиум стибоглюконат) и глюкантим

(меглубина антимониат), два терапевтически экви-

валентных препарата, чаще всего применяются в

лечении больных кожным лейшманиозом. В основе

биохимического действия этих лекарственных

средств предполагается ингибирование синтеза

аденозина трифосфата и гванозин трифосфата че-

рез подавление цикла гликолиза и лимонной кис-

лоты и воздействия на цитокиновую систему.

Для повышения эффективности терапия анти-

мониатами неоднократно модифицировалась либо

путем увеличения суточной дозы и/или удлине-

нием продолжительности лечения . Указанные ав-

торы рекомендуют проводить терапию препара-

тами сурьмы в дозах 20 мг/кг/сутки в течение 20

дней, а также клиническое обследование через 6

недель после завершения терапии и наблюдение

больного в течение 1 года на предмет рецидива за-

болевания. Пентостам назначается в виде внутри-

венных и внутримышечных инъекций. Инъекции

должны проводиться медленно (не менее 5 минут)

и иглой с достаточно широким диаметром для из-

бежания тромбообразования .

Согласно данным американских исследовате-

лей использование антимониатов способствовало

выздоровлению от 60% до 90% больных кожным

лейшманиозом . Аналогичные исследования по ан-

тимониатам были проведены в ряде стран Ближ-

него Востока. Так, Ben Salax A.et al. провели рандо-

мизированное исследование, когда оценивали эф-

фективность внутриочагового введения

глюкантима у 111 больных кожным лейшманио-

зом, жителей Туниса, возбудителем которого яв-

лялся L.major. Контрольная группа получала пла-

цебо. Динамическое изучение клинической и пара-

зитологической эффективности проводимой тера-

пии на этапах 15, 45 и 105 суток не выявили суще-

ственных различий между обследованными двумя

группами больных, что в определенной степени

указывает на отсутствие целесообразности исполь-

зования указанной методики лечения.

В литературе имеются сообщения о лечении

больных кожным лейшманиозом в отдельных аф-

риканских государствах. Так, в Алжире 200 боль-

ных с указанным заболеванием (возбудителем яв-

лялся L.major) получали глюкантим в дозе

60мг/кг/сутки в течение 15 дней или плацебо. Кли-

ническое излечение в течение 1 месяца составило в

обеих группах по 48% . В Кении было проведено

лечение 10 больных кожным лейшманиозом с пре-

паратом пентостам в дозе 20мг/кг/сутки в течение

30 дней, при котором отмечалось неполное зажив-

ление язв в сроки от 2 до 6 месяцев у половины

наблюдаемых пациентов . В Судане 110 больных с

тяжелым течением кожного лейшманиоза, вызван-

ным L.major, были пролечены пентостамом в дозе

600мг/кг/сутки в течение 21-30 дней. К концу тера-

пии клиническое выздоровление наступило у 108

(98,2%) больных. Gurel M.S.et al. провели лечение

путем обкалывания очагов поражения пентостамом

у 55 пациентов с кожным лейшманиозом. Курс ле-

чения составил 10 инъекций через день. Авторы от-

мечают полное заживление или улучшение состоя-

ния у 92% пациентов.

Л. Д. Тищенко и соавт. предложили метод ком-

плексного лечения больных резистентными фор-

мами кожного лейшманиоза, заключающийся в

применении у взрослых глюкантима в виде внутри-

мышечных инъекций по 5 мл (1,5 мг) 2 раза в день

в течение 5-7 дней. В дальнейшем глюкантим вво-

дился внутримышечно в той же дозировке (1,5 мг)

один раз в день еще в течение 10 дней. При необхо-

димости в лечение включались антибиотики линко-

цин или вибрамицин, или при их отсутствии ис-

пользовались и другие антибиотики: кефлокс,

амоксил, далацин, гарамицин. Комлексная терапия

предусматривала одновременное применение неко-

торых коферментов (пиридоксальфосфат, кокар-

боксилаза, пиридитол и др.), синтетических рети-

ноидов (тигазон и роаккутан) и даже противогель-

минтное лечение. Данный метод терапии оказался

весьма эффективным и по данным авторов вызывал

клиническое выздоровление у 100% больных кож-

ным лейшманиозом.

Анализ литературы показал, что для повыше-

ния эффективности препаратов сурьмы и уменьше-

ния их побочного действия разрабатывались новые

формы применения указанных средств. Так, при

проведении экспериментальных исследований

было выявлено, что инкапсулирование сурьмы в

специальные липосомы, приготовленных на основе

фосфолипидов и холестерина в присутствии рас-

твора хлористого натрия, повышает эффективность

этих соединений в 100 раз и приводит к значитель-

ному уменьшению токсических воздействий .Од-

нако следует подчеркнуть, что использование пре-

Page 12: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 11

паратов сурьмы тяжело переносится самими паци-

ентами, страдающих кожным лейшманиозом, когда

появляются тошнота, рвота, расстройства желу-

дочно-кишечного тракта (диарея и др.), а также

нарушения со стороны почек, снижение артериаль-

ного давления, различные невралгии. Так, Hepburn

et al. отметили в своем сообщении о возникновении

транзиторной лейкопении и повышения уровня пе-

ченочных ферментов у больных кожным лейшма-

ниозом, получавших препараты сурьмы. Кроме

того, было отмечено, что при назначении препара-

тов сурьмы необходимо дополнительное примене-

ние антимикробных средств, так как препараты

сурьмы не оказывают достаточного действия на

бактериальную флору . Имеются сообщения о низ-

кой эффективности препаратов сурьмы у больных

кожным лейшманиозом , причем, его применение у

лиц пожилого и старческого возраста являются не-

желательными .

Противолейшманиозное действие пентами-

дина (ломидин) и амфотерицина В выявлено в экс-

периментах in vitro, однако, для терапии кожного

лейшманиоза требуется их парентеральное введе-

ние .

В исследованиях J. Soto-Mancipe et al. эффек-

тивность пентамидина оказалась сравнима с глю-

кантимом, но у 20% больных в процессе проводи-

мого лечения возникали различные побочные явле-

ния (гипогликемия, гипотензия и др.), что

послужило поводом отмены применяемого препа-

рата. Было указано, что препарат пентамидин воз-

можно использовать в случаях резистентности кож-

ного лейшманиоза к препаратам сурьмы. J. Sоto et

al. сообщают об эффективной терапии кожного

лейшманиоза пентамидином в Колумбии. Однако

имеются и противоположные данные, отмечающие

недостаточную эффективность пентамидина и, са-

мое главное, частое развитие побочных явлений в

виде полиневрита и сахарного диабета.

Несмотря на широкий комплекс профилакти-

ческих мер борьбы, способствующих снижению за-

болеваемости, не всегда удается обеспечить пол-

ную ее ликвидацию и поэтому проблема лечения

больных кожным лейшманиозом остается на сего-

дняшний день одной из важнейших.

Таким образом, в конце литературного обзора

можно сказать о целесообразности изучения этой

проблемы .

Литература.

1. Агакишев Д. Д. Эволюция клинических про-

явлений кожного лейшманиоза, приводящих к диа-

гностическим ошибкам // Вестн. дерматол. - 2005. -

№3. - С. 64-65.

2. Аковбян А. А., Мухаммедов С. М. Лечение

кожного лейшманиоза остронекротизирующегося

типа мономицином // Вестн. дерматол. - 1968. - №1.

- С. 74-76.

3. Алексеева Е. И., Шахбазян И. Е. Принципы

патогенетической терапии тяжелых системных ва-

риантов ювенильного ревматоидного артрита. -

Москва, 2002. – 296 с.

4. Al-Jawabrch A., Diezmann S., Muller M. Iden-

tification of geographically distributed sub-populations

of Leishmania major by microsatellite analysis // BMC

Evol. Biol. - 2008. - Vol. 24. – 183 p.

5. Arraes S. M., Marini M. T., Martello D. Sero-

logical investigation of subclinical cutaneous leishman-

iasis cases following an outbreak in an endemic area //

Rev. Soc. Bras. Med. Trop. - 2008. - Vol. 41. - P. 205-

208.

6. Deborggraeve S., Laurent T., Espinosa D. A

simplified and standardized polymerase chain reaction

format for the diagnosis of Leishmaniasis // J. Infec.

Dis. - 2008. - Vol. 24. - P. 122-125.

Черненко О.О.,

генеральний директор

Клініки R + Medical Network,

м. Київ, Україна

Михальчук В.М.,

доктор медичних наук, доцент,

завідувач кафедри управління охороною

здоров'я НМАПО ім.П.Л.Шупика,

заслужений працівник охорони здоров'я України,

м. Київ, Україна

Гбур З.В.,

доктор наук з державного управління,

професор управління охорони здоров’я

Національної медичної академії

післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика,

головний спеціаліст Міністерства фінансів України,

м. Київ, Україна

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИВАТНОЇ ТА ДЕРЖАВНОЇ МЕДИЦИНИ

Page 13: ISSN 2522-9923

12 Spirit time№5(17)

Olena O. Chernenko,

General Director

In the clinic "R + Medical Network"

Kiev, Ukraine

Vasyl M. Mykhalchuk,

Doctor of Medical Sciences, Professor,

Head of the Department of Health Management

At The National Medical Academy of Post-Graduate Education

Named After P.L. Shupik,

Honored health care worker of Ukraine

Kiev, Ukraine

Zoriana V. Hbur,

Doctor of Public administration

Health Department professor

at The National Medical Academy of Post-Graduate Education

Named After P.L. Shupik

Chief specialist at the Ministry of Finance of Ukraine

Kiev, Ukraine

EXTERNAL EXPERIENCE OF PRIVATE AND PUBLIC MEDICINE FUNCTIONING

Анотація. У статті розглянуто основні системи охорони здоров'я на прикладі зарубіжних країн: дер-

жавна (Великобританія, Данія, Ісландії, Ірландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції); страхова (представлена в

таких європейських країнах, як Німеччина, Франція, Словенія); приватна (Сполучені Штати Америки).

Визначено, що характерною рисою державної системи (система Семашко – Бевериджа), є значна роль

держави. Основним джерелом фінансування служать податкові надходження. З’ясовано, що другу сис-

тему, відому як система Бісмарка, часто визначають як систему регульованого страхування здоров'я. Вона

ґрунтується на принципах змішаної економіки, поєднуючи ринок медичних послуг з розвиненою систе-

мою державного регулювання і соціальних гарантій. Зазначено, що у приватній системі фінансування

більш ніж на 50% здійснюється з приватних коштів. Грошові кошти акумулюються в приватних комерцій-

них страхових фондах (страхових компаніях), після чого надходять в лікувально-профілактичні установи.

Управління наданням послуг децентралізовано і здійснюється великою кількістю організацій різних форм

власності та рівнів. Висвітлено переваги та недоліки державної та приватної медицини зарубіжних країн.

Abstract. The article deals with the main health care systems on the example of foreign countries: state (Great

Britain, Denmark, Iceland, Ireland, Norway, Finland, Sweden); insurance (represented in such European countries

as Germany, France, Slovenia); private (United States of America). It is determined that the characteristic feature

of the state system (Semashko - Beveridge system) is a significant role of the state. The main source of funding is

tax receipts. It is revealed that the second system, known as the Bismarck system, is often defined as a system of

regulated health insurance. It is based on the principles of a mixed economy, combining the market of medical

services with an advanced system of state regulation and social guarantees. It is noted that in a private financing

system more than 50% is made from private funds. Monetary funds are accumulated in private commercial insur-

ance funds (insurance companies), and then enter the health care institutions. Service management is decentralized

and implemented by a large number of organizations of different forms of ownership and levels. The advantages

and disadvantages of the state and private health care system of foreign countries are highlighted.

Ключові слова: охорона здоров’я, медицина, державна система, страхова система, приватна система,

держава, трасти, лікарняні каси, медичні послуги, метод глобального бюджету, метод клініко-статисти-

чних груп.

Key words: health care, medicine, state system, insurance system, private system, state, trusts, sickness

funds, medical services, global budget method, method of clinical and statistical groups.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями. У

світі накопичено значний досвід в галузі побудови

та оптимізації систем фінансування і організації

охорони здоров'я. Так, провідні країни послідовно

домагаються розширення охоплення населення без-

коштовною медичною допомогою, раціоналізації

джерел фінансування і методів розподілу коштів,

способів управління системою охорони здоров'я з

метою підвищення її ефективності та усунення ду-

блювання витрат. Незважаючи на те, що жодна з іс-

нуючих у світі систем охорони здоров'я не може

претендувати на універсальність, аналіз їх параме-

трів, сильних і слабких сторін, а також узагаль-

нення досвіду конкретних країн має значення при

реформуванні та оптимізації діючої системи охо-

рони здоров'я в Україні.

Аналіз останніх публікацій по проблемі. Ок-

ремі питання зарубіжного досвіду інших країн

щодо функціонування системи охорони здоров’я

розглядаються багатьма науковцями. Вчені Н.Г.

Page 14: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 13

Ахаладзе [1], В.В. Безруков [1], П. Беллі, В.П. Вой-

тенко [1],А. А. Котвіцька [4], Н.М. Кошель [1], Дж.

Кутзін, А.В. Писарук [1], О.А. Приятельчук [8], П.

Рандол [13] займались дослідженням принципів

побудови системи охорони здоров’я. Н. Авраменко,

К. Бермутова, Ю. Вороненко, М. Губина [2], В.О.

Зеленевич [3], А.О. Коваль, А.І. Кузьмин [3], В. Ле-

хан, В. Рудий, В. Черненко висвітлювали аспекти

зарубіжного досвіду фінансування медичних закла-

дів. Д. Кульман [9], Р.Солтман, Дж.Фигейрас ана-

лізували стратегії реформування системи охорони

здоров’я зарубіжних країн. Проте основні питання,

пов’язані із вибором критеріїв для вивчення зарубі-

жного досвіду функціонування приватної та держа-

вної медицини, досі залишаються невирішеними.

Метою є висвітлення особливостей зарубіж-

ного досвіду функціонування приватної та держав-

ної медицини.

Виклад основних результатів та їх обґрунту-

вання. На сьогодні у світі можна виділити три ос-

новні системи охорони здоров'я: державна система

(Великобританія, Данія, Ісландії, Ірландії, Норвегії,

Фінляндії, Швеції); страхова система (представлена

в таких європейських країнах, як Німеччина, Фран-

ція, Словенія); приватна система (Сполучені Штати

Америки). Проте у розглянутих країнах зазначені

системи не представлені в чистому вигляді. Навіть

у країнах з державною системою охорони здоров'я

є організації, що здійснюють приватне медичне

страхування [6].

Характерною рисою першої системи, яка ві-

дома як система Семашко - Бевериджа, є значна

роль держави. Основним джерелом фінансування

служать податкові надходження. Медичні послуги

для всього населення надаються на безкоштовній

основі. Частка сукупних витрат з громадських дже-

рел в ВВП, як правило, становить 8-11%. Приватне

страхування грає доповнюючу роль. Основний ка-

нал фінансування - державний бюджет. Провай-

дери медичних послуг отримують бюджетні кошти

під контролем приватних керуючих компаній. Дер-

жава грає одночасно роль покупця і провайдера по-

слуг, забезпечуючи покриття більшої частини (від

70% і вище) витрат на охорону здоров'я. Управ-

ління системою охорони здоров'я відрізняється ви-

соким ступенем централізації. Більша частина ме-

дичних послуг надається державними ЛПУ (лікува-

льно-профілактичними установами) і приватними

лікарями, а ринку, як правило, відведена другоря-

дна роль [5].

Держава жорстко контролює більшість аспек-

тів ринку медичних товарів і послуг, встановлює

правила допуску та доступу на ринок, формує пере-

ліки відшкодування, за допомогою тарифної полі-

тики і ціноутворення забезпечує контроль над обся-

гами медичних послуг. Контроль над якістю на-

дання медичної допомоги здійснюється

професійними медичними організаціями в формі

акредитації закладів охорони здоров'я та ліцензу-

вання лікарів. Державна система охорони здоров'я

розвивається як напрям соціальної політики. У ре-

зультаті держава посилює свій вплив і контроль над

діяльністю медичних і страхових організацій [4, с.

72].

Наприклад, Великобританія є однією з небага-

тьох європейських країн, де переважна частина

(95%) медичних установ належить державі. У цій

країні домінує державна система охорони здоров'я.

Як додаток до неї функціонує приватне страху-

вання та платна медична допомога. Приватним ме-

дичним страхуванням користуються 12% насе-

лення, отримуючи доступ до обмежених видів ліку-

вання в приватних медичних установах.

Національна служба охорони здоров'я (National

Health Service) об'єднує всі державні медичні уста-

нови, контролює і оплачує діяльність багатьох ме-

дичних інститутів. Тобто основна частина коштів

надходить з державного бюджету і розподіляється

зверху вниз по управлінській вертикалі. Централі-

зоване фінансування також дозволяє стримувати

зростання вартості лікування. Проте існують недо-

ліки державної системи охорони здоров'я, напри-

клад, схильність до монополізму, відсутність у па-

цієнта можливості вибору лікаря чи лікувального

закладу [11].

Страхова система заснована на принципах со-

лідарності. Страхові організації та застраховані

особи мають можливість здійснювати контроль над

використанням страхових коштів. Застраховані

особи також можуть вибрати лікаря та лікувально-

профілактичний заклад. Фінансування подібних си-

стем здійснюється з трьох джерел [13]:

1. Страхові внески підприємців (відрахування

із доходів).

2. Страхові внески осіб, які працюють (відра-

хування із заробітної плати).

3. Кошти з державного бюджету.

Медичні послуги у Великобританії поділяють

на первинні (первинна медична допомога) та вто-

ринні (спеціалізовані послуги). Обидві групи пос-

луг надають локальні підрозділи NHS, так звані

трасти (NHS trusts). Вони підпорядковуються регі-

ональним Стратегічним управлінням охорони здо-

ров'я. Залежно від сфери діяльності трасти поділя-

ються на кілька груп, основною з яких є трасти пе-

рвинної ланки [1, с. 25]:

1. Трасти невідкладної допомоги; до цієї групи

належать лікарні швидкої допомоги, пологові буди-

нки, рентген-діагностичні лабораторії.

2. Трасти забезпечення працюють одночасно в

системі охороні здоров'я та в соціальній сфері, що

необхідно при впровадженні програм, які передба-

чають співпрацю NHS і муніципальної влади.

3. Трасти психічного здоров'я організовують

проведення психологічного лікування, медичної

підтримки та навчання для пацієнтів з серйозними

проблемами та ін.

На даний час у Великобританії існує 152 тра-

ста з надання первинної медичної допомоги

(Primary Care Trusts, PCTs), які контролюють 80%

бюджету NHS. Крім цього налічується 167 лікарня-

них трастів NHS і 129 фондових трастів (новий тип

трастів NHS з більшою автономією), які забезпечу-

ють переважну більшість стаціонарного лікування

[9].

Page 15: ISSN 2522-9923

14 Spirit time№5(17)

У Великобританії діагностика та лікування ба-

гатьох захворювань здійснюється за так званими

«клінічними рекомендаціями». Розробкою і публі-

кацією клінічних рекомендацій займається Націо-

нальний інститут здоров'я і досконалості медичної

допомоги (The National Institute for Health and Care

Excellence). Ці документи стосуються захворювань,

лікарських засобів, медичних приладів тощо. Всі

лікарні NHS повинні враховувати рекомендації.

Приватні клініки не зобов'язані слідувати цим вка-

зівкам [12].

У Данії практично всі лікарні перебувають у

власності місцевих громад та регулюються ор-

ганами місцевої влади. Однак загальнодержавним

координаційним органом у цій сфері виступає Аге-

нтство з охорони здоров’я та лікарських засобів Да-

нії (Danish Health and Medicines Agency). Агентство

висуває вимоги до функціональних аспектів діяль-

ності медичних закладів та контролює їх вико-

нання. Діяльність лікарень здійснюється в двох на-

прямах: загальний та спеціалізований, який визна-

чається величиною цільової групи споживачів

(пацієнтів), складністю виконуваних завдань та ви-

могами до наявних ресурсів. Основний спектр пос-

луг (близько 90%) надається всіма медичними за-

кладами країни. Агентство ж займається координа-

цією напрямів діяльності вузької спеціалізації.

Вузько спеціалізовані послуги першого рівня нада-

ються 1–3 лікарнями в межах окремих регіонів;

другого рівня – 1-3 лікарнями країни; третій органі-

заційний рівень знаходиться на стадії розроблення.

Четвертий додатковий рівень передбачає організа-

цію лікування громадян закордоном у надзвичайно

важких випадках [8, с. 912].

Другу систему, відому як система Бісмарка, ча-

сто визначають як систему регульованого страху-

вання здоров'я. Вона ґрунтується на принципах змі-

шаної економіки, поєднуючи ринок медичних пос-

луг з розвиненою системою державного

регулювання і соціальних гарантій. Програми обо-

в'язкового медичного страхування охоплюють все

або практично все населення при співучасті дер-

жави у фінансуванні страхових фондів. Як і в бю-

джетній моделі, держава покриває понад 70% ви-

трат на медичні послуги, але сукупні державні ви-

трати на охорону здоров'я, як правило, трохи вище,

ніж у бюджетній системі, складаючи вже 9-13% від

ВВП [2, c.7].

Вирішальну роль у розподілі коштів грають

приватні некомерційні або комерційні страхові фо-

нди або компанії, роль ринку в задоволенні потреб

населення в медичних послугах висока, а пацієнти

мають істотну свободу у виборі страхових компа-

ній і постачальників послуг. Форму управління

охороною здоров'я в соціально-страхової системі

можна охарактеризувати як децентралізовану через

велику кількість гравців на страховому ринку. Біль-

шість медичних послуг оплачується з обов'язкового

переліку [5].

Медичні послуги надають установи різних

форм власності, але переважають приватні некоме-

рційні. Первинна медична допомога надається при-

ватно практикуючими сімейними лікарями. Ринок

медичних послуг високорозвинений, а приватне

страхування грає доповнюючу роль. Роль держави

в регулюванні ринку медичних послуг істотна, але

менш значима, ніж в бюджетних системах. Держава

регулює діяльність страхових фондів, які спільно з

асоціаціями провайдерів медичних послуг в свою

чергу визначають їх обсяги і якість. Велику роль ві-

діграють професійні та пацієнтські організації [10].

Так, охорона здоров'я Німеччини ґрунтується

на добре структурованій системі медичного страху-

вання, що складається з державного медичного

страхування (ДМС) і страхування приватних фон-

дів. Державне страхування має приблизно 89% на-

селення; приватну страховку — 9% німців; 2% на-

селення отримують медичне обслуговування із спе-

ціальних державних програм (військовослужбовці,

поліцейські). Рух коштів охорони здоров'я виглядає

наступним чином: спочатку вони акумулюються в

державному фонді соціального медичного страху-

вання, потім надходять на рахунки приватних неко-

мерційних страхових організацій, які контролюють

оплату послуг ЛПУ [6].

Ці організації, що отримали назву лікарняних

кас (sickness funds, англ .; krankenkassen, нім.), а та-

кож їх об'єднання та об'єднання лікарів лікарняних

кас формують основу системи соціального медич-

ного страхування (Social Health Insurance, SHI).

Вони засновують саморегулюючі структури, які ке-

рують фінансуванням і наданням послуг в обсязі,

гарантованому законом про обов'язкове медичне

страхування. Лікарняні каси мають статус приват-

них некомерційних організацій, займаються стра-

хуванням ризиків, пов'язаних з хворобою. Об'єд-

нані комісії платників, що складаються з представ-

ників лікарняних кас і постачальників послуг (куди

входять асоціації лікарів і стоматологів, а також лі-

карні), на федеральному рівні беруть участь у вста-

новленні пільг, нормативів, тарифів і цін на медичні

послуги. На регіональному рівні ці комісії уклада-

ють договори на надання медичних послуг, викону-

ють контрольно-дозвільні функції [3].

За законами країни приватним медичним стра-

хуванням можуть користуватися тільки особи з до-

ходами, що перевищують € 50 тис. в рік. Всі інші

громадяни в обов'язковому порядку повинні бути

охоплені соціальним медичним страхуванням. По-

чинаючи з 1996 р. є можливість вільного вибору

лікарняних кас, а також можливість зміни лікарня-

ної каси після 18-місячного терміну контракту. У

Німеччині існує кілька лікарняних кас, доступних

тільки для спеціальних груп населення, наприклад

лікарняна каса фермерів, але й ці каси зобов'язані

укладати договори з будь-якими громадянами неза-

лежно від професійної приналежності [6].

Оплата праці лікарів розбита на два етапи:

- перший етап — лікарняні каси повністю пе-

реводять асоціаціям лікарів всю суму заробітної

плати для лікарів, що працюють в системі держав-

ного медичного страхування, замість безпосеред-

ньої плати кожному лікарю;

- другий етап — асоціації лікарів розподіляють

загальну суму між своїми членами відповідно до

Page 16: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 15

єдиної шкали вартості послуг та додаткових інстру-

кцій [7].

Для країни характерні висока децентралізація

управління охороною здоров'я і поділ повноважень

між федеральним урядом і урядами земель. Основ-

ними формами оплати медичних послуг в стаціона-

рах є методи глобального бюджету та КСГ (клініко-

статистичних груп), первинна допомога оплачу-

ється методом оплати за послугу [3].

Кардинальні зміни в організації системи охо-

рони здоров'я Словенії почалися в 1992 році. Було

введено обов'язкове державне і приватне страху-

вання для громадян країни. Розвиток приватного

сектора в медицині дозволив підвищити якість пос-

луг. У 2004 році «Закон про медичне страхування»

був приведений у відповідність до директив Євро-

пейського Союзу, що стало показником його про-

гресивності та ефективності [14].

Реформа системи охорони здоров'я ставила пе-

ред собою ряд цілей [7]:

- проголошення загальної доступності медич-

них послуг — кожен громадянин Словенії має дос-

туп до медичної допомоги;

- солідарність — всі громадяни вносять свій

внесок у фінансування системи в залежності від їх

доходів і використовують медичні послуги за пот-

ребами;

- рівність — доступ до медичної допомоги ви-

значається виключно потребою пацієнта і не зале-

жить від інших чинників (етнічної приналежності,

статі, віку, соціального статусу або платоспромож-

ності).

У 1992 році було запроваджено медичне стра-

хування і створено Інститут медичного страху-

вання Словенії (Health Insurance Institute of

Slovenia, HIIS). HIIS є єдиною організацією, відпо-

відальною за надання обов'язкового медичного

страхування. HIIS має 56 філій у країні, в тому чи-

слі 10 на регіональному рівні та 46 на місцевому рі-

вні. До завдань Інституту медичного страхування

входять [5]:

1)забезпечення обов'язкового медичного стра-

хування;

2) укладання договорів медико-санітарної до-

помоги;

3) надання правової та іншої професійної допо-

моги застрахованим особам;

4) ведення бази даних і статистики по медич-

ному страхуванню;

5) встановлення ставок для внесків.

Система охорони здоров'я Франції - яскравий

приклад соціально-страхової системи. Вона фінан-

сується на 50% з коштів соціального медичного

страхування, на 20% - з коштів приватного медич-

ного страхування, державний бюджет покриває

10% усіх витрат, а особисті кошти громадян - 20%

8. Охоплення населення програмами соціального

медичного страхування становить 96% [7].

Грошові кошти акумулюються в державному

фонді соціального медичного страхування, звідки

вони надходять в приватні некомерційні фонди за-

гального медичного страхування, які керують фі-

нансуванням ЛПУ. Форма управління охороною

здоров'я децентралізована. Регіональні органи охо-

рони здоров'я несуть відповідальність за організа-

цію стаціонарної та амбулаторної допомоги як в

державних, так і приватних ЛПУ. Ринок медичних

послуг розвинений, приватне страхування відіграє

важливу доповнюючу роль. У Франції функціону-

ють установи різних форм власності з переважан-

ням приватних. Оплата медичних послуг в стаціо-

нарах проводиться методом КСГ і глобального бю-

джету, амбулаторна допомога оплачується методом

плати за послугу і результат [5].

Для приватної системи охорони здоров'я хара-

ктерно надання медичних послуг переважно на пла-

тній основі, за рахунок приватного страхування і

особистих коштів громадян. Єдина система держа-

вного медичного страхування відсутня. Ринок віді-

грає ключову роль в задоволенні потреб в медичних

послугах. Держава бере на себе тільки ті зобов'я-

зання, які не задовольняються ринком, тобто пок-

риває медичне обслуговування соціально незахи-

щених категорій громадян - безробітних, малозабе-

зпечених і пенсіонерів [2, с.8].

У приватній системі фінансування більш ніж

на 50% здійснюється з приватних коштів. Грошові

кошти акумулюються в приватних комерційних

страхових фондах (страхових компаніях), після

чого надходять в ЛПУ. Управління наданням пос-

луг децентралізовано і здійснюється великою кіль-

кістю організацій різних форм власності та рівнів.

Для більшості відшкодовуються медичні послуги і

технології надаються в рамках приватних страхо-

вих планів. Держава визначає переліки відшкоду-

вання тільки в рамках обмеженого числа державних

програм. Ринок медичних послуг і приватного ме-

дичного страхування відіграє домінуючу роль, а

роль держави обмежена. Велика частина медичних

послуг надаються приватними ЛПУ і приватними

сімейними лікарями. Завдяки приватним страховим

компаніям рівень конкуренції на ринку медичних

послуг дуже високий, що позитивно позначається

на їхній якості, але тільки для матеріально забезпе-

ченої частини населення [3].

При цьому раціонального використання ресур-

сів не досягається. Частка сукупних витрат на охо-

рону здоров'я до ВВП вище, ніж у бюджетній та

страховій системах, але адекватного поліпшення

ключових показників охорони здоров'я населення

не відбувається. Роль держави в регулюванні ринку

медичних товарів і послуг менш значна, ніж у бю-

джетній та соціально-страховій системах. Держава

контролює допуск і доступ медичних технологій на

ринок, діяльність страхових компаній, займається

захистом конкуренції. Питання забезпечення якості

медичних послуг вирішуються за допомогою ліце-

нзування та акредитації медичних установ і лікарів

[2, с. 16].

Приватна система медичного страхування най-

більш широко представлена у США. Вона характе-

ризується децентралізованістю, високим розвитком

інфраструктури страхових організацій та відсутні-

стю державного регулювання. Приватною формою

Page 17: ISSN 2522-9923

16 Spirit time№5(17)

медичного страхування охоплено понад 80% насе-

лення. У США діє приблизно 1500 приватних стра-

хових компаній [6].

Багато американців, які не мають приватної

страховки, підпадають під дію таких урядових про-

грам, як Medicare і Medicaid, а також інших програм

різних штатів і місцевої влади для малозабезпече-

ного населення. Ці системи охоплюють більше ніж

20% населення країни. Державна програма

Medicaid була введена у 1966 р. і спрямована пере-

важно на здійснення страхування громадян із бід-

них сімей. Під цю програму також потрапляють ін-

валіди, вагітні та діти. Medicaid пропонує широкий

спектр медичних послуг: стаціонарне та амбулато-

рне лікування, консультації, перебування в будин-

ках для людей похилого віку, лабораторні та рент-

генологічні дослідження. Фінансування програми

здійснюється як федеральним урядом, так і ор-

ганами управління штатів. Федеральний уряд відш-

кодовує витрати по програмі Medicaid із надхо-

джень від загального податку (близько 50% варто-

сті всіх витрат), а різницю оплачує уряд кожного

штату [4, с. 75].

Будучи найдорожчою у світі, американська си-

стема охорони здоров'я не позбавлена недоліків.

Багато жителів США не можуть отримати адекват-

ної медичної допомоги, захворюваність у країні не

знижується, а профілактичні заходи часто не при-

носять очікуваного результату. Нині в країні ве-

дуться бурхливі дебати навколо доступності, ефек-

тивності та якості медичних послуг. Однак уряд

США постійно вживає заходів щодо підвищення

ефективності системи охорони здоров'я та здоров'я

населення у цілому [5].

В результаті проведених досліджень нами

зроблено наступні висновки про переваги і недо-

ліки приватної та державної медицини зарубіжних

країн (табл. 1).

Таблиця 1

Переваги та недоліки державної та приватної медицини зарубіжних країн

Переваги Недоліки

Бюджетна Високе охоплення населення безкоштов-

ними медичними послугами.

Менша витратність в порівнянні з іншою

моделлю. Більш висока ефективність у ви-

рішенні великих стратегічних проблем

охорони здоров'я.

Велика стійкість системи охорони здоро-

в'я в результаті більш високого рівня пок-

риття витрат з громадських джерел

Істотна залежність джерел фінансування охо-

рони здоров'я від економічної кон'юнктури.

Наявність черг на отримання медичних пос-

луг як результат переважно одноканального

фінансування з бюджету. Монополізм держа-

вних ЛПУ і недостатня захищеність спожи-

вача від медичних послуг невисокої якості

Приватна Широкий діапазон медичних установ. Ві-

дсутність черг на медичне обслугову-

вання. Акцент на якість медичної допо-

моги і захист прав споживачів. Високі до-

ходи лікарів та інших медичних

працівників.

Відсутність єдиної національної системи охо-

рони здоров'я. Фрагментарність медичних

послуг. Домінуюча роль приватної медицини.

Недостатньо високий рівень доступності ме-

дичних послуг для більшості населення, зна-

чна частина населення не охоплена ніякими

видами страхування. Дорогі медичні послуги

часто виявляються без достатніх медичних

показань

* Складено автором

Таким чином, аналіз зарубіжного досвіду до-

зволяє зробити наступні висновки:

- в жодній країні не існує конкретних систем

в чистому вигляді;

- жодна система не володіє універсальністю;

- у будь-який з систем є тільки одне домінуюче

джерело фінансування;

- в бюджетній системі держава забезпечує бі-

льше 70% всіх витрат;

- найважливішим фактором стійкості систем є

охоплення населення безкоштовними медичними

послугами, відсутність дублювання витрат, ефекти-

вність витрачання ресурсів і доступність медичних

послуг;

- жодна країна не може забезпечити всіх пот-

реб охорони здоров'я з державних коштів без при-

ватного страхування.

Висновки та перспективи подальших дослі-

джень. Отже, враховуючи вищезазначене, доці-

льно запозичувати зарубіжний досвід у реформу-

ванні медицини з метою проведення трансформації

галузі охорони здоров’я України у якіснішу та про-

дуктивнішу. Для цього необхідно сформувати ефе-

ктивну систему фінансування охорони здоров’я.

Перспективами подальших досліджень є по-

шук нових, максимально ефективних способів фор-

мування і використання капіталу закладів меди-

цини зарубіжних країн.

Список використаних джерел:

1. Безруков В.В., Войтенко В.П., Ахаладзе

Н.Г., Писарук А.В., Кошель Н.М. Реформирование

медицины. Украина в мировом и европейском кон-

тексте, 2015. - 127 с.

2. Губина М. А. Развитие здравоохранения в

условиях глобализации: мировой опыт : автореф.

дисс... канд. экон. наук / Санкт-Петербургский го-

сударственный университет. – 2009. – 20 с.

3. Зеленевич В.О. Зарубіжний досвід фінан-

сування охорони здоров’я / В.О. Зеленевич, А.І. Ку-

зьмин. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://intkonf.org/zelenevich-vo-ktn-kuzmin-ai-

zarubizhniy-dosvid-finansuvannya-ohoroni-zdorovya/.

Page 18: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 17

4. Котвіцька А. А. Вивчення основних етапів

становлення та розвитку соціальної фармації в кра-

їнах світу та в Україні / А. А. Котвіцька, І. В. Куба-

рєва, І. О. Сурікова // Фармацевтичний часопис. –

2017. – № 3. – С. 70–76.

5. Медичне страхування та його особливості

в зарубіжних країнах [Електронний ресурс]. – Ре-

жим доступу :

http://www.ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok.

6. Міжнародний досвід реформування сис-

теми охорони здоров'я (досвід країн Європейського

Союзу) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/29

185.pdf

7. О международном опыте реформировании

системы здравоохранения [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://bit.ly/2qDMKmL

8. Приятельчук О.А. Система охорони здо-

ров’я як механізм реалізації моделі загального доб-

робуту в Скандинавському регіоні // Економіка і су-

спільство. - 2018. - Випуск №19. – С.910-918.

9. Kullman D. PHIS Pharma Profile United

Kingdom [Электронный ресурс] / WHO

Collaborating Centre for Pharmaceutical Pricing and

Reimbursement Policies, 2010. — Режим доступа:

http://whocc.goeg.at/

Literaturliste/Dokumente/CountryInformationReports/

PHIS%20Pharma%20Profile%20UK%20Feb2011.pdf

.

10. Most Efficient Health Care: Countries /

Bloomberg Visual [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.bloomberg.com/visual-data/

best-and-worst/most-efficient-health-care-countries).

11. National Health Service [Електронний ре-

сурс]. – Режим доступу :

http://www.nhs.uk/pages/home.aspx

12. National Institute for Clinical Excellence

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://www.nice.org.uk/

13. Randall P. Comparisons of Health Insurance

Systems in Developed Countries, 2014 [Електронний

ресурс]. – Режим доступу :

https://www.elsevier.com/books/encyclopedia-of-

health

14. The healthcare system in Slovenia [Електрон-

ний ресурс]. – Режим доступу :

https://www.treatmentabroad.com/

/slovenia/healthcaresystem.

References:

1. Bezrukov, V.V., Voytenko, V.P., Ahaladze,

N.G., Pisaruk, A.V., Koshel, N.M. (2015).

Reformirovanie meditsinyi. Ukraina v mirovom i

evropeyskom kontekste. 127 s.

2. Gubina, M. A. (2009). Razvitie

zdravoohraneniya v usloviyah globalizatsii: mirovoy

opyit : avtoref. diss... kand. ekon. nauk / Sankt-

Peterburgskiy gosudarstvennyiy universitet. 20 s.

3. Zelenevich, V.O., Kuzmin A.I. Zarubizhniy

dosvid fInansuvannya ohoroni zdorov’ya [Elektronniy

resurs]. Rezhim dostupu: http://intkonf.org/zelenevich-

vo-ktn-kuzmin-ai-zarubizhniy-dosvid finansuvannya-

ohoroni-zdorovya/.

4. Kotvitska, A. A. , Kubareva, I. V., Surikova,

I. O. (2017). Vivchennya osnovnih etapiv stanovlennya

ta rozvitku sotsialnoyi farmatsii v krayinah svitu ta v

Ukrayini. Pharmaceutical magazine (Farmatsevtichniy

chasopis). №3. 70–76.

5. Medichne strahuvannya ta yogo osoblivosti v

zarubizhnih krayinah [Elektronniy resurs]. Rezhim

dostupu:

http://www.ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok.

6. Mizhnarodniy dosvid reformuvannya sistemi

ohoroni zdorov'ya (dosvid krayin Evropeyskogo

Soyuzu) [Elektronniy resurs]. Rezhim dostupu:

http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/29

185.pdf

7. O mezhdunarodnom opyite reformirovanii sis-

temyi zdravoohraneniya [Elektronniy resurs]. Rezhim

dostupu: http://bit.ly/2qDMKmL

8. Priyatelchuk, O.A. (2018). Sistema ohoroni

zdorov’ya yak mehanizm realizatsiyi modeli zagalnogo

dobrobutu v Skandinavskomu regioni. Economics and

Society (Ekonomika i suspilstvo). №19. 910-918.

9. Kullman, D. (2010). PHIS Pharma Profile

United Kingdom. WHO Collaborating Centre for

Pharmaceutical Pricing and Reimbursement Policies.

[Elektronniy resurs]. Rezhim dostupu:

http://whocc.goeg.at/

Literaturliste/Dokumente/CountryInformationReports/

PHIS%20Pharma%20Profile%20UK%20Feb2011.pdf

.

10. Most Efficient Health Care: Countries /

Bloomberg Visual [Elektronniy resurs]. Rezhim

dostupu: http://www.bloomberg.com/visual-data/

best-and-worst/most-efficient-health-care-countries).

11. National Health Service [Elektronniy resurs].

Rezhim dostupu: http://www.nhs.uk/pages/home.aspx

12. National Institute for Clinical Excellence [El-

ektronniy resurs]. Rezhim dostupu:

nhttps://www.nice.org.uk/

13. Randall, P. (2014) Comparisons of Health

Insurance Systems in Developed Countries [Elektron-

niy resurs]. Rezhim dostupu:

https://www.elsevier.com/books/encyclopedia-of-

health

14. The healthcare system in Slovenia [Elektron-

niy resurs]. Rezhim dostupu:

https://www.treatmentabroad.com/

/slovenia/healthcaresystem.

Page 19: ISSN 2522-9923

18 Spirit time№5(17)

EARTH SCIENCES

УДК 662.1

Сырлыбеккызы Самал,

PhD доктор, доцент

Каспийский государственный университет технологии и инжиниринга им. Ш.Есенова

Казахстан, г. Актау

Кенжетаев Гусман Жардемович,

д.т.н., профессор

Каспийский государственный университет технологии и инжиниринга им. Ш.Есенова

Казахстан, г. Актау

Койбакова Сымбат Еламановна

докторант

Каспийский государственный университет технологии и инжиниринга им. Ш.Есенова

Казахстан, г. Актау

ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ ПРИБРЕЖНОЙ ЗОНЫ КАСПИЯ В РАЙОНАХ

НЕФТЕДОБЫЧИ С ПРИМЕНЕНИЕМ ГЕОИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Syrlybekkyzy Samal,

Ph.D, Аssociate professor

Sh.Yessenov Caspian state university of technologies and engineering (Yessenov University)

Kazakhstan, Aktau

Kenzhetayev Gusman,

doctor of science, Professor

Sh.Yessenov Caspian state university of technologies and engineering (Yessenov University)

Kazakhstan, Aktau

Koibakova Symbat,

doctoral student

Sh.Yessenov Caspian state university of technologies and engineering (Yessenov University)

Kazakhstan, Aktau

ENVIRONMENTAL MONITORING OF THE COASTAL ZONE OF THE CASPIAN SEA IN THE

AREAS OF OIL PRODUCTION WITH APPLICATION OF GEOINFORMATION TECHNOLOGIES

Аннотация. Для обеспеченияавтоматизации процессов обработки данных, прогнозного и простран-

ственного анализа результатов полевых исследований создана электронная карта состояния почв прибреж-

ной зоны Каспия, в формате ГИС, с нанесенными результатами обследований. К электронной карте разра-

ботано программное информационно-аналитическое приложение «Мониторинг и аналитика», реализован-

ное по модульному типу на основе технологии клиент-сервер. В качестве сервера для накопления сведений

о результатах полевых обследований местности, выбрана система управления базами данных (СУБД) MS

Access, что обеспечивает надежность приложения и корректировку слоев электронной карты.

Abstract. To ensure the automation of data processing, predictive and spatial analysis of the results of field

studies, an electronic map of the state of the soils of the coastal zone of the Caspian sea, in the GIS format, with

the results of surveys. The software information and analytical application "Monitoring and Analytics", imple-

mented by modular type based on the client-server technology, was developed for the electronic map. The MS

Access database management system (DBMS) was chosen as a server for the accumulation of information on the

results of field surveys of the area, which ensures the reliability of the application and the adjustment of the layers

of the electronic map.

Ключевые слова. Каспий, море, прибрежные почвы, ГИС, нефтяной промысел, почвы, мониторинг,

атрибутивные данные, импорт данных, Excel, вектор, слой, Ms Access, точки отбора проб, электронная

карта.

Keywords: Caspian, sea, coastal soils, GIS, oil field, soils, monitoring, attribute data, import data, Excel,

vector, layer, Ms Access, sampling points, electronic map.

Введение. Объективная необходимость эколо-

гического мониторинга почв прибрежных зон Кас-

пия в районах размещения предприятий нефтедо-

бычи обусловлена, возрастающей антропогенной

нагрузкой на земельные ресурсы и необходимо-

стью выделения антропогенных изменений в состо-

янии почв для принятий природоохранных реше-

ний.

При создании геоинформационной модели для

проведения оценки состояния почв, было установ-

Page 20: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 19

лено, что она должна обладать возможностью об-

мена информацией с другими геоинформацион-

ными системами и технологиями, а также другими

прикладными программами, так как ни одна совре-

менная ГИС не в состоянии быть абсолютно уни-

версальной при выполнении задач, которые требу-

ются на производстве.

Таким образом, при реализации геоинформа-

ционной модели возникла необходимость задей-

ствовать программные продукты, позволяющие ра-

ботать как с атрибутивными данными, так и с гра-

фической ее частью.

Материалы и методы. Основной источник

фактической информации - материалы собствен-

ных исследований на стационарных экологических

постах (СЭП), в прибрежной зоне Каспийского

моря в районах функционирования нефтяных про-

мыслов. Использована методика оценки негатив-

ных процессов, где применены более строгие под-

ходы и критерии оценки деградации почв на терри-

тории месторождений нефти. Использованы

программные продуктыMapInfoProfessional,

GeomaticsOffice, MicrosoftOfficeAccess,

AdobePhotoshop., что позволяет работать как с ат-

рибутивными данными, так и с графической ее ча-

стью экологических проектов.

Результаты. Одним из главных элементов для

организации информации с использованием геоин-

формационных технологий ГИТ служат модели ат-

рибутивных данных. Для реализации поставленных

нами задач в качестве модели атрибутивных дан-

ных взята за основу реляционная модель. Изобра-

жаются реляционные модели данных в виде таблиц.

Такие модели данных доступны даже для не-

квалифицированных пользователей, и возможно

использование языков высокого уровня. Информа-

ционные системы, формирующиеся на базе реляци-

онных моделей, доступны для пользователей, не

обладающих большим опытом программирования.

Так как, основной целью в работе являлось со-

ставление электронной карты почв прибрежной

зоны Каспия, на основе результатов мониторинга

почв (экологических проектов), то первым этапом

разработки базы данных, был концептуальный уро-

вень. На данном этапе исследования создавалась

концептуальная модель данных с логическими свя-

зями, отражающими необходимый состав сведений

о состоянии почв в прибрежной зоне Каспия в рай-

онах размещения нефтяных промыслов (физико-

химические свойства, содержание тяжелых метал-

лов) в виде строго упорядоченной структуры, но с

возможностью ее развития и динамики.

В процессе концептуального проектирования

созданы концептуальная и логическая модели дан-

ных, отражающие состав данных о результатах мо-

ниторинга почв в виде упорядоченной структуры.

В 2012-2014 гг. на 12 стационарных экологиче-

ских площадках (СЭП) были проведены полевые

исследования с отбором проб почв прибрежной

зоны Каспийского моря в районах нефтяных про-

мыслов для определения содержания тяжелых ме-

таллов в почвах (таблица 1).

Таблица 1

Координаты стационарных экологических площадок (СЭП)

СЭП Месторождение

Координаты

Долгота Широта

план факт план факт

1 Каражанбас 51˚15'41.8032 51°16'03,6" 45˚8'51.306 45°08'56.8"

2 Каражанбас 51˚16'37.38 51°16'32.3" 45˚8'49.6608 45°08'51.4"

3 Каражанбас 51˚17'49.2108 51°17'48.0" 45˚8'49.4772 45°08'36.5"

4 Каражанбас 51˚16'33.204 51˚16’35.10 45˚7'48.9144 45˚7'47.10

5 Фоновая 51˚16'14.6676 51˚16'14.7 45˚6'25.866 45˚06'25.9

6 Фоновая 51˚29'52.5156 51°29'43.9" 45˚18'24.3396 45°18'35.7"

7 Фоновая 51˚41'42.3168 51°44'19.1" 45˚22'51.1248 45°22'39.3"

8 Арман 51˚44'58.5132 51°45'11.5" 45˚24'43.6176 45°24'30.7"

9 Арман 51˚45'22.464 51°45'36.1" 45˚24'5.5548 45°24'01.3"

10 Каламкас 51˚55'3.0036 51°55'35.6" 45˚25'0.2784 45°25'03.5"

11 Каламкас 51˚55'3.8712 51˚55'17.8 45˚23'21.8796 45˚23'28.5

12 Фоновая 52˚9'2.5416 52˚07'55.6 45˚21'27.7524 45˚21'59.5

Карта-схема точек мониторинга в прибрежной

зоне Каспия выполненная в среде MapInfoProfessi-

omal 12.0, представлена на рисунке 1.

На полевом этапе, был осуществлен выезд на

местность с комплектом измерительной аппара-

туры, обеспечивающей отбор проб грунта с фикса-

цией местоположения в районах СЭП.

Полученные пробы были переданы в «Эколо-

гическую аналитическую лабораторию (УПРиРП)

Мангистауской области для анализа. По результа-

там лабораторного исследования выполнены диа-

граммы показателей физико-химических свойств и

динамики содержания тяжелых металлов в почвах,

на основании которыхбыли сформированыатрибу-

тивные таблицыв среде MSExcel. К электронной

карте состояния разработано программное инфор-

мационно-аналитическое приложение «Монито-

ринг и аналитика».

В качестве сервера использована система

управления базой данных СУБД MicrosoftAccess,

Page 21: ISSN 2522-9923

20 Spirit time№5(17)

обеспечивающая накопление сведений о результа-

тах полевых обследований, надежность приложе-

ния и корректировку использованных слоев элек-

тронной карты.

Рисунок 1 – Схема точек мониторинга в прибрежной части

Мангистауской области (выполнена в среде MapInfoProfessiomal 12.0)

Для автоматизированной загрузки данных в

модуле ведения базы предусмотрена специальная

функция «Импорт данных из файла Exсel». С помо-

щью MSExcel были созданы атрибутивные таб-

лицы для сбора информации по основным показа-

телям состояния почв (содержание в почвах тяже-

лых металлов (ТМ)) каждого поля (СЭП) (рисунок

2).

В атрибутивной таблице были учтены: иерар-

хические уровни организации системы полей

(шифр района +шифр хозяйства), наименование ме-

сторождение (столбец В) и поля – СЭП (столбец С).

Рисунок 2 – Атрибутивная таблица (содержание тяжелых металлов в почвах),

учитывающая соответствие номеров полей электронной карты (Excel)

В качестве программно-инструментальной

среды для разработки физической модели БД была

выбрана СУБД MS Access, обладающая высокой

надежностью приложения. Программа MsAccess

позволила перевести данную таблицу в формат dbf

для последующей привязки данных таблицы к

Page 22: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 21

шейп файлу электронной карты исследуемого рай-

она. Привязка табличных данных к шейп файлу

осуществлялась по атрибуту N_ID (N_1).

Адаптированнаяв MS Access таблица резуль-

татов мониторинга почв прибрежной зоны Каспия

представлена на рисунке 3.

Рисунок 3 – Адаптированная в MS Access таблица

результатов мониторинга СЭП

Поля формы адаптированных в MsAccess свод-

ных таблицы содержат атрибуты: координаты СЭП

1-15 (по нефтяным промыслам, включая фоновые),

шифр поля N_ID (N_1), содержание гумуса Hum_,

содержание фосфора Р2О5_, содержание калия

К2О_ , тяжелых металлов As_, Cd_, Cu_, Ba_, Fe_,

Hg_, Ni_, Pb_, Zn_, Cr_, Al_, V_. указанием даты,

времени и года экологического мониторинга. Про-

грамма MsAccess позволила перевести все пред-

ставленные выше таблицы в формат dbf для после-

дующей привязки данных таблицы к шейп файлу

электронной карты прибрежной зоны Каспия в рай-

онах размещения нефтяных промыслов (рисунок

4). Привязка табличных данных к шейп файлу осу-

ществляется по атрибуту N_ID (N_1).

Рисунок 4 – Электронная карта почв прибрежной зоны Каспия

Page 23: ISSN 2522-9923

22 Spirit time№5(17)

Вывод. Создана электронная карта состояния

почв прибрежной зоны Каспия в районах

размещения нефтяных промыслов, на которую

нанесены все результаты экологических проектов,

с использованием MsAccess.

Список использованной литературы

1. Тиори Т. Проектирование структур баз дан-

ных. Текст.: в 2-х кн./пер. С. Тиори, Дж. Фрай: англ.

- М: Мир, 1985. Кн.1 – 287., ил. Кн. 2 – 320 с.

2. Кошкарев А.В. Геоинформатика и геоин-

формационные системы. Справочное пособие. М.:

1997. - 213 с.

3. Burrogh P.A and McDonnell R.A. Principles of

Geographical Information Systems. Oxford University

Press, 1998. 333 p.

4. Отчет о научно-исследовательской работе.

«Научное обоснование комплексного исследования

компонентов окружающей среды прибрежной зоны

Каспия и техногенных объектов». Астана. 2014.

109с.

5. SyrlybekkyzySamal. Kenzhetaev G. Zh.,

Аkbasova А.,Nurbayeva F.K.Creation of database of

the coastal zone of the Caspian Sea soil condition using

GIS technologies // Modern Applied Science

(ISSN19131844-Canada-Scopus), 2015, №10. Pp 127-

131.

УДК 504.53.052

Кенжетаев Гусман Жардемович,

д.т.н., профессор

Каспийский государственный университет технологии и инжиниринга им. Ш.Есенова

Казахстан, г. Актау

Койбакова Сымбат Еламановна,

Старший преподаватель

Каспийский государственный университет технологии и инжиниринга им. Ш.Есенова

Казахстан, г. Актау

Сырлыбеккызы Самал

PhD доктор, доцент

Каспийский государственный университет технологии и инжиниринга им. Ш.Есенова

Казахстан, г. Актау

ОЦЕНКА НЕГАТИВНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ НЕФТИ НА ПОЧВЕННЫЙ ПОКРОВ

Kenzhetayev Gusman,

doctor of science, Professor

Sh.Yessenov Caspian state university of technologies and engineering (Yessenov University)

Kazakhstan, Aktau

Koibakova Symbat,

Senior lecturer

Sh.Yessenov Caspian state university of technologies and engineering (Yessenov University)

Kazakhstan, Aktau

Syrlybekkyzy Samal

Ph.D, Аssociate professor

Sh.Yessenov Caspian state university of technologies and engineering (Yessenov University)

Kazakhstan, Aktau

ESTIMATION OF NEGATIVE INFLUENCE OF OIL ON SOIL COVER

Аннотация. В статье представлены результаты негативного воздействия нефтяных поллютантов на

растительные организмы. Эксперименты проводились в лабораторных условиях на почвах, отобранных на

промышленной зоне, вблизи нефтепромысла. Негативное влияние нефтяных поллютантов проявляется не

только на почвенных экосистемах месторождения, но и на других элементах окружающей среды региона

в целом, в том числе на здоровье населения, так как нефть Жетыбайского месторождения – это многоком-

понентная смесь, состоящая из большого числа углеводородов разнообразного строения с высоким содер-

жанием токсичной серы и наличием в пластовых флюидах агрессивных меркаптанов и углекислоты. Здесь

немаловажно отметить, что при решении проблемы биоремедиации нефтезагрязненных почв в условиях

аридного климата огромную роль играет инокуляция активной углеводородокисляющей микрофлоры на

фоне стимулирования их деятельности дополнительным питанием и применением природных сорбентов.

Abstract. The article presents the results of the negative impact of oil pollutants on plant organisms. The

experiments were carried out in laboratory conditions on soils selected in the industrial zone near the oil field. The

negative impact of oil pollutants is manifested not only on the soil ecosystems of the field, but also on other

elements of the environment of the region as a whole, including the health of the population, as the oil of the

Zhetybai field is a multicomponent mixture consisting of a large number of hydrocarbons of various structures

with a high content of toxic sulfur and the presence of aggressive mercaptans and carbon dioxide in the formation

Page 24: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 23

fluids. It is important to note that in solving the problem of bioremediation of oil-contaminated soils in arid climate

plays a huge role in the inoculation of active hydrocarbon-oxidizing microflora on the background of stimulating

their activities with additional nutrition and the use of natural sorbents.

Ключевые слова: почва, нефть, загрязнение, растительный покров, биоремедиация.

Keywords: soil, oil, pollution, vegetation, bioremediation.

Исследованный объект промышленная зона

добычи нефти на месторождениях в Мангистауской

области площадью 6300 га расположен в предельно

сухой центральной пустынной почвенно-климати-

ческой зоне. Почвенный покров неоднородный,

представлен в основном серо-бурыми почвами, от-

несенных к Устюртскому округу Арало-Каспий-

ской провинции а также такыровидными, такы-

рами, солонцами и солончаками. Рельеф местности

слабоувалисто-равнинный. Почвообразующие по-

роды представлены четвертичными, элювиаль-

ными, гипсоносными, засоленными отложениями,

перекрытых маломощными покровными супесями

и реже суглинками. Растительный покров бедный,

в состав которого входят ксерофитные и гиперксе-

рофитные кустарники и полукустарники, которые

состоят в основном из полынных (A. terrae-albae),

полынно-боялычовых (S. arbuscula) и полынно-

биюргуновых ассоциаций (A. salsa).

Систематический список почв исследуемой

территории рассматривается ниже:

- серо-бурые обычные (537)

- серо-бурые солонцевато-солончаковатые

(538),

- серо-бурые солончаковые (539),

- солонцы (678-681),

- такыры (720, 721),

- солончаки типичные (723),

- солончаки соровые (725). Окружающая среда нефтяного месторождения

находится практически постоянно под влиянием

интенсивного техногенного давления. Вследствие

негативного воздействия нефтехимического загряз-

нения, проявляющегося в разрушении морфологи-

ческого строения профиля почв, а также в деграда-

ции их агрохимических, физико-химических, био-

логических и агротехнических свойств, площади

сельскохозяйственно-пригодных земель с каждым

годом уменьшаются.

Исходные данные агрохимических анализов

показывают, что экологически ненарушенные зо-

нальные серо-бурые пустынные почвы месторож-

дения характеризуются низким содержанием гу-

муса – 0,48-1,21%, по сравнению с 4,36-5,62%-ми в

загрязненных нефтью образцах (этот показатель

растет с возрастанием содержания нефтепродуктов

в почве). Столь высокое содержание гумуса объяс-

няется органической природой нефтяных углеводо-

родов. Здесь отмечается высокая концентрация ва-

лового фосфора (0,14%), который не доступен рас-

тениям. Содержание валового азота в таком

образце почвы составляет 0,035% против 0,066% в

загрязненном образце. Подвижный фосфор и калий

в фоновом образце представлены нижеследую-

щими значениями: 17,2 и 56,64 мг/100 г почвы со-

ответственно.

По результатам водной вытяжки величина

плотного остатка водно-растворимых солей состав-

ляет 0,11-0,33%. Степень засоления почв колеб-

лется от слабой до средней. Химизм засоления почв

хлоридный или сульфатно-хлоридный.

По результатам анализа физико-механических

свойств почв наглядно прослеживается динамика

их эколого-генетических свойств (таблица 1).

И без того низкопродуктивные почвы подвер-

жены огромным масштабам антропогенной

нагрузки. Интенсивная добыча «черного золота» в

регионе усугубляет почвообразовательные про-

цессы. В результате деятельности нефтяной про-

мышленности на территории Жетыбайского место-

рождения, которая сопровождается использова-

нием устаревшей технологии, большим процентом

амортизации техники и возникновением аварийных

ситуаций, в конечном счете сформировались об-

ширные участки с нефтяными пятнами размером от

1,5-2,5 м2 до 10-13 м2, где растительность совер-

шенно отсутствует.

По результатам анализов почвенных образцов,

отобранных на загрязненных участках, содержание

общих нефтепродуктов варьировало от 18 до 84 г/

кг почвы при ПДК нефтепродуктов для Жетыбай-

ской нефти – 100 мг/кг почвы (Совместный приказ

Министра здравоохранения РК от 30 января 2004г

№ 21-п «Об утверждении Нормативов предельно

допустимых концентраций вредных веществ, вред-

ных микроорганизмов и других биологических ве-

ществ, загрязняющих почву»). Значительное коле-

бание в концентрации нефтяных углеводородов

позволило нам условно разделить почвенные об-

разцы на слабо-, средне- и сильнозагрязненные.

Page 25: ISSN 2522-9923

24 Spirit time№5(17)

Таблица 1

Механический состав почв О

бр

азц

ы п

оч

в

Глу

би

на

отб

ор

а

Ги

гро

ско

пи

чес

кая

влаг

а

Об

ъем

ны

й в

ес

Содержанием фракций в % на абсолютно сухую почву

∑ 3х фракций

песок пыль л

0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 01-0,005 0,005-0,001 <0,001

1 0-30 1,2 1,3 10,01 70,24 6,96 1,13 4,7 6,96 12,79

2 0-30 1,7 1,55 11,98 60,33 7,82 3,31 5,50 10,97 19,78

3 0-30 1,9 1,63 11,53 61,01 7,41 3,67 5,13 11,25 20,05

4 0-30 1,4 1,69 11,66 60,75 7,34 3,37 5,76 11,12 20,25

Примечание: 1 - контроль (почва поселка Жетыбай); 2 - слабозагрязненный, 3 - среднезагрязненный и 4 - сильнозагрязненный нефтью почвенные образцы

Однако, это еще не самые высокие значения

содержания нефти в почвах месторождения, по-

этому, в этой сфере немаловажно отметить значи-

мость выполнения следующих мероприятий по

предупреждению неблагоприятных явлений – это:

- инвентаризация;

- своевременное проведение оценки воздей-

ствия нефтяного комплекса на окружающую среду

(на почвенные экосистемы);

- экологическая экспертиза;

- рекультивация нефтезагрязненных почв;

- осуществление контроля за деятельностью

нефтяных скважин;

- мониторинг почв;

- разработка мероприятий и предложений.

Таким образом, привнесение на поверхность

почвы продуктов техногенеза ведет к накоплению в

ней техногенных элементов, изменению рН среды

и разрушению почвенно-поглощающего ком-

плекса. Негативное влияние нефтяных поллютан-

тов проявляется не только на почвенных экосисте-

мах месторождения, но и на других элементах окру-

жающей среды региона в целом, в том числе на

здоровье населения, так как нефть Жетыбайского

месторождения – это многокомпонентная смесь,

состоящая из большого числа углеводородов разно-

образного строения с высоким содержанием ток-

сичной серы и наличием в пластовых флюидах

агрессивных меркаптанов и углекислоты.

Сложившаяся ситуация требует безотлагатель-

ного проведения природоохранных мероприятий с

целью ликвидации последствий нефтезагрязнений

и восстановления почвенного покрова Жетыбай-

ского месторождения с применением биологиче-

ского метода. Здесь немаловажно отметить, что при

решении проблемы биоремедиации нефтезагряз-

ненных почв в условиях аридного климата огром-

ную роль играет инокуляция активной углеводоро-

докисляющей микрофлоры на фоне стимулирова-

ния их деятельности дополнительным питанием и

применением природных сорбентов.

Список использованной литературы

1. Диаров М.Д., Гилажов Е.Г., Димеева Л.А.

Экология и нефтегазовый комплекс. – Алматы:

Ғалым, 2003. – Т. 2. – 340 с.

2. Давыдова С.Л., Тагасов В.И. Нефть и нефте-

продукты в окружающей среде. - М.: РУДН, 2004. –

163 с.

3. Гибадуллин И.Г., Ахметов А.З. Влияние

нефтяного загрязнения на плодородие почвы //

Научные основы и практические приемы повыше-

ния плодородия почв Южного Урала и Поволжья:

тезисы докл. Х науч.-произв. конф. – Уфа, 1982. –

С. 242-243.

4. Касимова А.М. Воздействие накопителей

промышленных отходов на окружающую среду //

Людина i довкiлля. Проблеми неоекологiк. - 2004. -

№ 5. – С. 64 – 67.

Page 26: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 25

УДК: 502.36

Мусаева Ж.К.,

Койбакова С.Е.,

Сырлыбеккызы С.

Каспийский государственный университет технологий и инжиниринга им. Ш.Есенова,

г. Актау, Казахстан

СКРИНИНГ КОНСОРЦИУМА УГЛЕВОДОРОДОКИСЛЯЮЩИХ МИКРООРГАНИЗМОВ

СЕВЕРНОГО КАСПИЯ

Musaeva ZH.K.,

Koibakova S.E.,

Syrlyubekkyzy S.

Caspian State university of technologies and engineering named after Sh.Yesenov

SCREENING OF CONSORTIUM HYDROCARBON-OXIDIZING MICROORGANISMS OF THE

NORTH CASPY

Мұсаева Ж.К.,

Коибакова С.Е.,

Сырлыубекқызы С.

Ш. Есенов атындағы Каспий мемлекеттік технологиялар және инжиниринг университеті

СОЛТҮСТІК КАСПИЙ ТЕҢІЗІНДЕГІ КӨМІРСУТЕК ТОТЫҚТЫРАТЫН

МИКРООРГАНИЗМДЕРДІҢ КОНСОРЦИУМЫНЫҢ СКРИНИНГІ

Аннотация. Из морских вод в районе наливных причалов Актауского морского порта и порта Баутино

(Северный Каспий) выделено 27 углеводородокисляющих изолятов микроорганизмов, обладающих спо-

собностью к деструкции нефти, из данных штаммов отобрано 4 наиболее активные культуры, которые

были идентифицированы как Вacillus cereus (2 штамма), штамм Bacillus sр.13 и Acinetobacter sр.10. Для

создания консорциума отобраны штаммы, деструкционная активность данных штаммов составляет 76%

убыли нефти по отношению к контролю.

Abstract. From the sea water in bulk berths Aktau sea port and the port of Bautino (North Caspian) allocated

27 hydrocarbon isolates of microorganisms having the ability to oil degradation of these strains selected the 4 most

active cultures, which were identified as Bacillus cereus (2 strains), strain Bacillus sr.13 and Acinetobacter sr.10.

To create a consortium of selected strains of destructive activity of these strains was 76% loss of oil relative to the

control.

Аннотация. Ақтау теңіз порты мен Баутино порттарының құю причалдары орналасқан жерлердегі

теңіз суынан микроорганизмдердің көмірсітек тотықтырушы изоляттары бөлініп алынды. Олардың мұнай

ыдыратқыш қабілеттері анықталып, арасынан активтірек ң штамм таңдалып алынып Вacillus cereus (2

штамма), Bacillus sр.13 и Acinetobacter sр.10 сияқты штаммдарға сәйкестендірілді. Таңдап алынған

штамдар консорциумын жасау үшін осы штаммдардың ыдыратқыш активтіліктері судағы мұнайдың

бастапқы мөлшерінен 76% құрайды.

Ключевые слова: Северный Каспий, нефть и нефтепродукты, углеводородокисляющие штаммы мик-

роорганизмов, консорциум, самоочищение, деструкция нефти.

Keywords: Northern Caspian oil and petroleum products, hydrocarbon-oxidizing microbial strains, the con-

sortium, self-cleaning, destruction of oil.

Түйін сөздер: Каспийдің солтүстік бөлігі, мұнай және мұнай өнімдері, микроорганизмдердің

көмірсутек тотықтырғыш штаммдары, консорциум, өздігінен тазалану, мұнайды ыдырату.

Введение

Самоочищение морей и океанов - сложный

процесс, при котором происходит разрушение ком-

понентов загрязнения и включения их в общий кру-

говорот веществ. В процессе самоочищения водое-

мов от нефтяных загрязнений основную роль иг-

рают микроорганизмы воды, входящие в состав

планктона и бентоса. В настоящее время активно

внедряются биотехнологические методы защиты

окружающей среды от техногенных загрязнений,

основаны такие методы на использовании микроор-

ганизмов-деструкторов. Для очистки морских аква-

торий от нефтяного загрязнения наиболее продук-

тивным является использование аборигенных мик-

роорганизмов, которые развиваются в местах

нефтяного загрязнения и обладают более высоким

углеводородокисляющим потенциалом в резуль-

тате индукции специфических ферментов и пла-

стичности метаболизма [9]. В результате именно

микроорганизмы используются в основе биопрепа-

ратов, используемых для интенсификации процес-

сов самоочищения в акватории.

Page 27: ISSN 2522-9923

26 Spirit time№5(17)

Поэтому поиск микроорганизмов, обладаю-

щих свойствами, активизирующими процесс само-

очищения от нефтяного загрязнения, является акту-

альным.

Целью данной работы явился поиск и изуче-

ние активных углеводородокисляющих микроор-

ганизмов, выделенных в районе наливных прича-

лов Актауского морского порта и порта Баутино в

районе Северного Каспия.

Методы исследования

Выделение углеводородокисляющих микроор-

ганизмов, изучение их культуральных, морфологи-

ческих и деструкционных свойств, а также получе-

ние чистых культур проводили методом накопи-

тельных культур с использованием жидкой

минеральной среды М9 и добавлением нефти и

нефтепродуктов (бензин, дизельное топливо) 1 %

по объему [2, 4, 6, 8].

Первоначальный скрининг активных микроор-

ганизмов-нефтедеструкторов проводили методом

лунок по Егорову [7].

Предварительную идентификацию выделен-

ных микроорганизмов проводили по культурально-

морфологическим признакам, используя «Опреде-

литель бактерий Берджи» [5].

Способность выделенных изолятов к деструк-

ции нефти изучали на стерильной морской воде, в

которую вносили стерильную нефть в количестве

1% по отношению к объему стерильной морской

воды, суспензии исследуемых штаммов вносили по

2% по объему. Титр клеток составлял 106-107 кл/мл.

Содержание нефтепродуктов в эксперименте опре-

деляли гравиметрическим методом после 15 суток

экспозиции, в качестве элюента использовали хло-

роформ. Экстракцию в опытных и контрольных об-

разцах проводили хлороформом в соотношении 1:1

в течение 12 часов. Убыль углеводородов опреде-

ляли по отношению к контролю без внесения штам-

мов, который имитировал убыль нефтяных фрак-

ций за счет физико-химических процессов [1, 3].

Статистическую обработку данных гидрохи-

мических и микробиологических исследований

проводили с помощью программы STATISTICA

6.0, Microsoft Excel Office XP.

Результаты исследования

Для скрининга УОМ были поставлены накопи-

тельные культуры на жидкой среде М9 с добавле-

нием проб морской воды и внесением нефти и

нефтепродуктов: дизельное топливо и бензин.

Было поставлено 24 накопительные культуры

на минеральной среде с нефтью и нефтепродук-

тами. В результате эксперимента установлено, что

численность и активность микрофлоры в районе

Баутинского порта выше, чем в воде Актаунского

морского порта. Наиболее интенсивный рост угле-

водородокисляющих микроорганизмов отмечен в

накопительных культурах с морской водой Баутин-

ского порта с нефтью и дизельным топливом. Из

этих накопительных культур были сделаны высевы

на плотную среду М9 с внесением тех же нефтепро-

дуктов, что и в накопительных культурах. В резуль-

тате высева было выделено 27 изолятов (нумерация

от 1 до 27), которые использовали для определения

способности этих штаммов окислять жидкие не ле-

тучие углеводороды методом лунок по Егорову. В

результате данного исследования установлено, что

9 штаммов способны к росту в присутствии всех ис-

следуемых нефтепродуктов. Штаммы № 5, 7, 10, 12,

13, 20, 23, 26, 27 обладают способностью к окисле-

нию нефтепродуктов. Данные штаммы были ото-

браны для дальнейших исследований на способ-

ность к деструкции нефти гравиметрическим мето-

дом. После двухнедельной экспозиции

экспериментальных колб с морской водой и

нефтью и экстракции хлороформом, определяли

вес сухого остатка нефти. Результат взвешивания

выражали в процентах относительно контроля, ко-

торый имитировал физико-химические процессы

разложения нефти в воде. Таким образом, в резуль-

тате данного эксперимента учитывалась непосред-

ственно микробная убыль нефти. Результаты дан-

ного эксперимента представлены на рисунке 1.

№ штамма

Рисунок 1 - Убыль нети, % по отношению к контролю

Page 28: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 27

В результате данного эксперимента установ-

лено, что среди отобранных 9 активных штаммов

только 4 штамма способны к интенсивной деструк-

ции нефти с показателями выше 30 % по отноше-

нию к контролю. Наиболее активными оказались

штаммы № 7 с деструкцией нефти 36,9%, № 13 с

деструкцией 46,8%, № 27 - 51,4% и наиболее актив-

ным оказался штамм № 10, у которого деструкция

достигала 56,2% убыли нефти относительно кон-

троля. Таким образом, данные штаммы отобраны

для дальнейших исследований.

Проведена первичная идентификация полу-

ченных активных нефтедеструктирующих чистых

культур. Исследование проводили на жидких и

плотных питательных средах результаты представ-

лены в таблице 1.

Таблица 1

Характер роста чистых культур на различных средах

№ куль-

туры Рост на МПБ Рост на МПА Рост на М9 с нефтью

№ 7

Обильный рост в

виде ватных хло-

пьев, взвешенных

комков

Колонии крупные более 2 см в диа-

метре, разрастаются по агару, с не

ровным бахромчатым краем, склад-

чатые, выпуклые, матовые, цвет се-

рый

колонии точечные, выпук-

лые, серого цвета, матовые,

край колоний ровный, сли-

зистой консистенции

№ 10

Слабый рост в виде

пленки на поверхно-

сти среды

колонии крупные, круглые с ров-

ным краем, слизистые, прозрачные,

бежевого цвета

колонии точечные, выпук-

лые, глянцевые, серо-розо-

вого цвета, слизистые

№ 13 Равномерное помут-

нение среды

колонии круглые с ровным краем,

слизистые, цвет бежевый, выделяет

черный пигмент в среду

точечные, выпуклые, глян-

цевые, серого цвета

№ 27

Слабый рост в виде

пленки на поверхно-

сти среды

колонии круглые с не ровным эро-

зированным краем, выпуклые, мато-

вые, цвет серый, образует серый

пигмент

колонии точечные, выпук-

лые, серого цвета, матовые

В результате проведенного исследования от-

мечено, что у 2 штаммов (№ 10 и 27) при росте на

жидкой среде наблюдается слабый рост с образова-

нием пленки на поверхности среды. У штамма №13

отмечено равномерное помутнение среды. Наибо-

лее интенсивный рост с образованием хлопьев и

комков отмечено для штамма № 7 (табл.1).

При росте на МПА отмечено, что среди иссле-

дуемых культур для 2 штаммов (№13 и 27) харак-

терно появление пигмента на поверхности пита-

тельного агара, колонии всех штаммов характери-

зуются крупными размераи, интенсивно

разрастаются по поверхности среды. Штаммы №7

и 27 характеризуются матовой поверхностью коло-

ний, для штаммов №10 и 13 поверхность глянцевая.

При росте на среде М9 для всех штаммов отмечен

рост точечных выпуклых колоний. Штаммы №7 и

27 на среде М9 матовые, а штаммы №10 и 13 глян-

цевые.

При изучении цитохимических свойств иссле-

дуемых штаммов отмечено, что для 3 штаммов ха-

рактерно отсутствие кислотоустойчивости

клеточных стенок. Результаты представлены в таб-

лице 2.

Таблица 2

Результаты исследования морфологических свойств чистых культур

№ куль-

туры

Окраска по

Граму

Определение кислотоустойчиво-

сти бактерий методом Циля-Ниль-

сена

Окраска спор бактерий методом

Циля-Нильсена в модификации

Мюллера

№ 7 Г+ палочки,

0,8х2,7 мкм

Некислотоустойчивые, окрашива-

ются в красный цвет

Наличие спор, окрашенных в

ярко-красный цвет. Вегетативные

клетки прокрашены в голубой

цвет

№ 10

Г- короткие па-

лочки и кокки,

1х2 мкм

Кислотоустойчивые, окрашива-

ются в красный цвет

Споры отсутствуют, окрашены

только вегетативные клетки в го-

лубой цвет

№ 13 Г+ палочки,

0,6х3,5 мкм

Некислотоустойчивые, окрашива-

ются в красный цвет

Наличие спор, окрашенных в

ярко-красный цвет

№ 27

Г+ крупные па-

лочки, 1,2 x 4

мкм

Некислотоустойчивые, окрашива-

ются в красный цвет

Наличие спор, окрашенных в

ярко-красный цвет

Page 29: ISSN 2522-9923

28 Spirit time№5(17)

В результате проведенного исследования от-

мечено, что 3 штамма являются Г+ спорообразую-

щими палочками (табл.2). Все исследуемые

штаммы являются аэробами и можно предполо-

жить, что эти 3 штамма относятся к группе грампо-

ложительных палочек, образующих эндоспоры к

роду Bacillus. Данные штаммы окрашиваются по

Граму в фиолетовый цвет, палочки правильной

формы, одиночные (рисунок 2).

а б

в

Рисунок 2 – Клетки чистых культур штаммов: а- №7, б- № 13, в – № 27, окраска по Граму, х 40

Штамм № 10 (S-8) при окраске по Граму окрашивается в красный цвет, т.е. Г- микроорганизм,

клетки кокковой формы или в виде коротких палочек (рисунок 3).

Page 30: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 29

Рисунок 3 – Клетки чистой культуры штамма № 10, окраска по Граму, х 40

В результате проведенного исследования от-

мечено, что штамм № 10 не образует энодоспор и

является кислотоустойчивым штаммом.

С данными штаммами проведен ряд биохими-

ческих тестов на определение сахоролитических,

протеолитических активностей, способности к об-

разованию аммиака, индола и сероводорода.

В результате проведенного исследования с по-

мощью определителя Берджи [5] установлено, что

штаммы № 7 и 27 отнесены к виду Вacillus cereus,

штамм № 13 Bacillus sр., штамм № 10 Acinetobacter

sр.

Вид Вacillus cereus относится к условно-пато-

генной микрофлоре, способен вызывать пищевые

токсикоинфекции, продуцирует энтеротоксины.

Такой вид бактерий не используется в составе био-

препаратов без дополнительного исследования ток-

сичности штаммов и их метаболитов на теплокров-

ных животных. Соответственно, данные штаммы

для создания углеводородокисляющего консорци-

ума использоваться не могут и в дальнейших иссле-

дованиях данные штаммы не применялись.

Со штаммами Bacillus sр.13 и Acinetobacter sр.

10 создан консорциум микроорганизмов. Методом

математического анализа установлено, что в дан-

ном консорциуме Bacillus sр.13 относится к наибо-

лее часто встречаемому виду, т. е. к доминирующей

форме (72%), от всех изучаемых микроорганизмов

в популяции. Бактерии Acinetobacter sр. 10 явля-

ются содоминантной культурой (28%).

Данный консорциум был проверен на способ-

ность к утилизации нефти гравиметрическим мето-

дом. Исследование проводили в течение 15 суток на

морской воде с внесением нефти (1 % по объему) и

смешанной культуры микроорганизмов (2 % по

объему).

Выращивание осуществляли на термостатиро-

ванной качалке при 180 об/мин и температуре 25oC.

Опыты ставились в трех повторностях. Контролем

служили: морская вода с культурой без нефти, мор-

ская вода и нефть без бактерий. По истечении 15

суток в опытных колбах наблюдается значительное

уменьшение количества нефти (рисунок 4). О био-

трансформации нефти судили в результате грави-

метрического анализа, предварительно экстрагируя

нефть хлороформом.

а б

Рисунок 4 - Эксперимент на убыль нефти в морской воде: а- контроль, б- консорциум штаммов Bacillus

sр.13 и Acinetobacter sр. 10

Page 31: ISSN 2522-9923

30 Spirit time№5(17)

В результате проведенного исследования уста-

новлено, что консорциум штаммов способен к де-

струкции нефти на 76% относительно контроля, где

протекают только физико-химические процессы

разложения нефти.

Таким образом, проведен скрининг углеводо-

родокисляющих микроорганизмов, выделены

наиболее активные изоляты, из которых путем

скрининга отобраны 2 штамма Bacillus sр.13 и Aci-

netobacter sр. 10. Из данных штаммов составлен

жизнеспособный консорциум микроорганизмов,

который на 72% состоит из штамма Bacillus sр.13 и

на 28% из штамма Acinetobacter sр. 10. Данный кон-

сорциум исследован на способность к деструкции

нефти и отмечена высокая деструкционная актив-

ность до 76 %, что делает данную ассоциацию мик-

роорганизмов перспективной для ликвидации

нефтяного загрязнения морских вод Каспийского

моря.

Список использованной литературы

1 Белоусова Н.И., Шкидченко А.Н. Деструк-

ция нефтепродуктов различной степени конденса-

ции микроорганизмами при пониженных темпера-

турах / Н.И. Белоусова, А.Н. Шкидченко // При-

кладная биохимия и микробиология. – 2004. - Т. 40.

- №3. - С. 312-316.

2 Дзержинская И.С. Питательные среды для

выделения и культивирования микроорганизмов /

И.С. Дзержинская. – Астрахань.: Изд-во АГТУ,

2008. - 348 с.

3 Другов Ю. С. Экологическая аналитическая

химия / Ю.С. Другов. - СПб.: Изд-во Анатолия,

2000. – 432 с.

4 Методы почвенной микробиологии и

биохимии / Под ред.Д.Г. Звягинцева. - М.: изд-во

МГУ, 1991. - 304 с.

5 Определитель бактерий Берджи: в 2-х т /

Под ред. Дж. Хоулта. - М.: Мир, 1997. - 800 с.

6 Павлова О.Н. Исследование микробного

сообщества озера Байкал в районе естественны

нефтепроявлений / О.Н. Павлова, ТТ.И. Земская,

А.Г. Горшков, В.А. Парфенова, М.Ю. Суслова,

О.М. Хлыстов // Прикладная биохимия и микробио-

логия. – 2008. – Т. 44. - № 3. – С. 319-323.

7 Руководство к практическим занятиям по

микробиологии: Учеб. пособ. / под ред. Н.С. Его-

рова. - Изд. 3-е. перераб. и доп.- М.: Изд-во Моск.

ун - та, 1995. - 224с.

8 Тумайкина Ю.А., Турковская О.В., Игна-

тов В.В. Деструкция углеводородов и их производ-

ных растительно-микробной ассоциацией на ос-

нове элодеи канадской / Ю.А. Тумайкина, О.В

ТТурковская, В.В. Игнатов // Прикладная биохимия

и микробиология. - 2008. – Т. 44. - № 4. - С. 422-429.

9 Leahy J.G., Colwell R.R. Microbial dеgrada-

tion of hydrocarbons in the environment // Microbiol.

Rev. - 1990. - vol.54. - p. 305-315.

Page 32: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 31

PEDAGOGY

Тагиева Самира Джамиль-Джахид

ИЗУЧЕНИЕ ПОНЯТИЙ «МАССА» И «ЕМКОСТЬ» В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ

Tagiyevа Samirа Jamil-Jahid

STUDYING THE CONCEPTS "MASS" AND "CAPACITY" IN THE INITIAL CLASSES

Аннотация. В статье рассматривается методика преподавания поянтий «Масса» и «Емкость» в

начальных классах. При знакомстве с величинами выделены некоторые общие этапы, характеризующиеся

общностью предметных действий ребенка, направленных на освоение понятия «величина». Знакомство со

стандартными мерами величин в школе связывают с этапами изучения нумерации, поскольку большинство

стандартных мер ориентировано на десятичную систему счисления: 1 м = 100 см, 1 кг = 1000 г. Таким

образом, деятельность измерения в школе очень быстро сменяется деятельностью преобразования численных

значений результатов измерения. Школьник практически не занимается непосредственно измерениями и ра-

ботой с величинами, он выполняет арифметические действия с заданными ему условиями задания или

задачи численными значениями величин (складывает, вычитает, умножает, делит), а также занимается так

называемым переводом значений величины, выраженной в одних наименованиях, в другие (переводит метры

в сантиметры, тонны в центнеры.). Такая деятельность фактически формализует процесс работы с величи-

нами на уровне численных преобразований. Для успешности этой деятельности нужно хорошо знать

наизусть все таблицы соотношений величин и хорошо владеть приемами вычислений. Для многих школь-

ников эта тема является трудной только по причине необходимости знать наизусть большие объемы числен-

ных соотношений мер величин.

Abstract. The article discusses the methods of teaching poyant "Mass" and "Capacity" in primary school.

When meeting with the values highlighted some common steps, characterized by a common objective action of

the child, aimed at mastering the concept of "value". Acquaintance with standard measures of values in school is

associated with the stages of studying numbering, since most of the standard measures are focused on the decimal

number system: 1 m = 100 cm, 1 kg = 1000 g. Thus, the measurement activity in school very quickly gives way

to the conversion of numerical results measurements. The student practically does not directly deal with measure-

ments and work with quantities, he performs arithmetic operations with the task or task’s given numerical values

of the quantities (adds, subtracts, multiplies, divides), and also deals with the so-called translation of the values

expressed in some names into others (converts meters to centimeters, tons to centners.). Such activity actually

formalizes the process of working with quantities at the level of numerical transformations. For the success of this

activity, it is necessary to know by heart all tables of ratios of quantities and to be proficient in computation

techniques. For many schoolchildren, this topic is difficult only because of the need to know by heart the large

volumes of numerical ratios of measure measures.

Ключевые слова: величина, число, длина, емкость, масса, понятие, площадь, периметр, время

Keywords: quantity, number, length, capacity, mass, concept, area, perimeter, time

В математике под величиной понимают такие

свойства предметов, которые поддаются количе-

ственной оценке. Количественная оценка вели-

чины называется измерением. Процесс измерения

предполагает сравнение данной величины с некото-

рой мерой, принятой за единииу при измерении ве-

личин этого рода.

К величинам относят длину, массу, время, ем-

кость (объем), площадь.

Все эти величины и единицы их измерения

изучаются в начальной школе. Результатом про-

цесса измерения величины является определенное

численное значение, показывающее — сколько раз

выбранная мера «уложилась» в измеряемую вели-

чину.

В начальной школе рассматриваются только

такие величины, результат измерения которых вы-

ражается целым положительным числом (натураль-

ным числом). В связи с этим, процесс знакомства

ребенка с величинами и их мерами рассматривается

в методике как способ расширения представлений

ребенка о роли и возможностях натуральных чисел.

В процессе измерения различных величин ребенок

упражняется не только в действиях измерения, но и

получает новое представление о неизвестной ему

ранее роли натурального числа. Число — это мера

величины, и сама идея числа была в большой мере

порождена необходимостью количественной

оценки процесса измерения величин.

При знакомстве с величинами можно выделить

некоторые общие этапы, характеризующиеся общ-

ностью предметных действий ребенка, направлен-

ных на освоение понятия «величина».

На 1-ом этапе выделяются и распознаются

свойства и качества предметов, поддающихся срав-

нению.

Сравнивать без измерения можно длины (на

глаз, приложением и наложением), массы (прикид-

кой на руке), емкости (на глаз), площади (на глаз и

наложением), время (ориентируясь на субъективное

Page 33: ISSN 2522-9923

32 Spirit time№5(17)

ощущение длительности или какие-то внешние при-

знаки этого процесса: времена года различаются по

сезонным признакам в природе, время суток — по

движению солнца.).

На этом этапе важно подвести ребенка к пони-

манию того, что есть качества предметов субъектив-

ные (кислое — сладкое) или объективные, но не поз-

воляющие провести точную оценку (оттенки цвета),

а есть качества, которые позволяют провести точную

оценку разницы (на сколько больше — меньше).

На 2-ом этапе для сравнения величин исполь-

зуется промежуточная мерка. Данный этап очень ва-

жен для формирования представления о самой идее

измерения посредством промежуточных мер.

Мера может быть произвольно выбрана ребенком из

окружающей действительности для емкости — стакан,

для длины — кусочек шнурка, для площади — тет-

радь. (Удава можно измерять и в Мартышках, и в

Попугаях.)

До изобретения общепринятой системы мер че-

ловечество активно пользовалось естественными ме-

рами — шаг, ладонь, локоть. От естественных мер

измерения произошли дюйм, фут, аршин, сажень,

пуд. Полезно побуждать ребенка пройти этот этап

истории развития измерений, используя естествен-

ные меры своего тела как промежуточные.

Только после этого можно переходить к знаком-

ству с общепринятыми стандартными мерами и изме-

рительными приборами (линейка, весы, палетка.).

Это будет уже 3-й этап работы над знакомством с

величинами.

Наиболее сложна в этом плане работа с величи-

ной «время». Данная величина сопровождается

наибольшим количеством чисто условных стандарт-

ных мер, которые не только надо запомнить

(час, минута, день, сутки, неделя, месяц.), но и выучить

их соотношения, которые заданы не в привычной деся-

тичной системе счисления (сутки — 24 часа, час — 60

минут, неделя — 7 дней.).

В результате изучения величин учащиеся

должны овладеть следующими знаниями, умениями

и навыками:

1) познакомиться с единицами каждой вели-

чины, получить наглядное представление о каждой

единице, а также усвоить соотношения между всеми

изученными единицами каждой из величин, т. е.

знать таблицы единиц и уметь их применять при реше-

нии практических и учебных задач;

2) знать, с помощью каких инструментов и

приборов измеряют каждую величину, иметь четкое

представление о процессе измерения длины, массы,

времени, научиться измерять и строить отрезки с

помощью линейки.

Масса — это физическое свойство предмета,

поддающееся измерению. Процесс измерения

массы — взвешивание. Следует различать массу и

вес предмета. С понятием вес предмета дети знако-

мятся в 7 классе в курсе физики, поскольку вес —

это произведение массы на ускорение свободного

падения. Терминологическая некорректность, кото-

рую позволяют себе взрослые в обиходе, часто пу-

тает ребенка, поскольку мы иногда, не задумыва-

ясь, говорим: «Вес предмета 4 кг». Само слово

«взвешивание» подталкивает к употреблению в

речи слова «вес». Однако в физике эти величины раз-

личаются: масса предмета всегда постоянна — это

свойство самого предмета, а вес его меняется в случае

изменения силы притяжения (ускорения свободного

падения).

Для того чтобы ребенок не усваивал неправиль-

ную терминологию, которая будет путать его в

дальнейшем на уроках физики, в начальной школе

следует всегда говорить: масса предмета.

Емкость — это объем мер жидкости. Мера ем-

кости — литр (л).

Во 2 классе дети знакомятся с килограммом.

Килограмм — метрическая мера массы, обозна-

чается так: 1 кг (без точки).

Дети получают конкретное представление о массе в

1 кг через предметные действия: взвешивание и обве-

шивание. Решают простые задачи, в которых указан

процесс взвешивания, задачи на нахождение массы

предмета при выполнении арифметических действий.

Например:

Масса гуся 5 кг, масса курицы на 3 кг

меньше. Чему равна масса курицы? Литр — метрическая мера объема, обознача-

ется так: 1 л (без точки).

Дети выполняют задания следующих видов:

1) определение емкости предметов:

Сколько стаканов воды в литровой банке? 2) определение емкости при выполнении ариф-

метических действий:

В ведре помещается 10 л воды. Сколько лит-

ров воды можно долить в ведро, если в нем 6 л, 4

л, 7 л ? В 3 классе дети знакомятся с граммом.

Грамм — метрическая мера массы, обозначается

так: 1 г (без точки).

Дети получают наглядное представление о грамме

( измеряют массу монет), знакомятся с набором гирь в

500 г, 200 г, 100 г, 50 г. Путем подсчета устанавлива-

ется основное метрическое соотношение:

1 кг = 1000 г

В дальнейшем понятие грамма используется

при решении составных задач, а также в заданиях на

преобразование величин.

В 4 классе дети знакомятся с тонной и центне-

ром. Центнер -метрическая мера массы, обознача-

ется так: 1 ц (без точки). 1 ц = 100 кг

Тонна — метрическая мера массы, обозначается так:

1 т (без точки).

1 т = 1 0 ц

1 т = 1000 кг

Дети получают представление о новых единицах

массы при помощи рисунков, на которых изображен

процесс взвешивания крупных тел. Реально дети

плохо представляют себе конкретный смысл этих ве-

личин, поскольку не встречаются с ними в жизни. Для

выполнения заданий таблицы соотношения мер массы

выучиваются наизусть.

Выполняются задания следующих видов:

1) преобразование единиц одного наименования

в единицы другого наименования:

Заполни пропуски: 30т = ...ц 500 кг = ... ц

2) сравнение единиц величин:

Page 34: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 33

Во сколько раз 1 т больше, чем 1ц?

Во сколько раз 1 т больше, чем 1 кг ?

Во сколько раз 1 ц больше, чем 1 кг ?

Какую часть тонны составляют 1 ц (1 кг, 1 г) ? Рас-

суждение: Чтобы установить, какую часть тонны состав-

ляет 1 г, надо знать, сколько данных единиц содер-

жится в тонне (1 т = = 1000 кг = 1000 000 г), значит,

грамм — одна миллионная часть тонны.

3) выполнение арифметических действий с име-

нованными числами:

Вычисли:

8 т - 200 кг = ...

8 т 204 кг-Зт 657 кг = ...

4) решение простых и составных задач:

Рыболовецкий колхоз по плану должен был нало-

вить за год 30 000 т рыбы. Рыбаки наловили 30 290 т

рыбы. На сколько тонн они перевыполнили план?

Из 1 ц муки получается 150 кг хлеба. Сколько

хлеба получат из 1 т муки?

Рассуждение: 1 т больше 1 ц в 10 раз, значит,

и хлеба будет в 10 раз больше (150 • 10 = 1500 кг).

Итогом изучения данной темы является состав-

ление таблицы

1 кг = 1000 г 1 ц = 100 кг

1т= 1000кг 1 т = 1 0 ц Эти соотношения величин дети заучивают

наизусть.

Список литературы:

1. Гахраманова Н. М, Аскерова Д. С, Гурба-

нова Л. Х, Гасанова Н.А,Методическое пособие для

учителя по предмету “Математика” для 1-го класса

общеобразовательных школ. “Radius”, Баку, 2016,

152 стр.

2.Правила по математике для начальных клас-

сов-Москва Машиностроение 2011 128 стр.

3. Ольховая, Л. С. Математика. 1-4 классы.

Справочник для ученика начальной школы / Л.С.

Ольховая, С.О. Иванов. - М.: Легион-М, 2013. -

160c.

4. Терентьева, Н. Дружок. Правила по матема-

тике для начальных классов / Н. Терентьева, Л. Зна-

менская. - Москва: Огни, 2015. - 582 c.

5. Узорова, О.В. Математика. 1-4 классы. Боль-

шая книга примеров и заданий по всем темам курса

начальной школы / О.В. Узорова, Е.А. Нефёдова. -

Москва: СИНТЕГ, 2015. - 464 c.

6. Цветкова, М. С. Информатика. Математика.

3-6 классы. Программы внеурочной деятельности

для начальной и основной школы / М.С. Цветкова,

О.Б. Богомолова. - М.: Бином. Лаборатория знаний,

2013. - 128 c.

7. A.B.Велошистая Методика обучения мате-

матике в начальной школе ,Москва,2006

Page 35: ISSN 2522-9923

34 Spirit time№5(17)

POLITICS

Мухамбеткалиева Г.М.

кандидат политических наук, ст. преп. кафедры Философия КазАТУ им. С. Сейфуллина,

г. Нур-Султан

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ПОЛИТИКИ УПРАВЛЕНИЯ ГОРОДАМИ В РЕСПУБЛИКЕ

КАЗАХСТАН

Mukhambetkaliyeva G.M.

Candidate of Political Sciences, Senior Lecturer, Department of Philosophy, KazATU S. Seifullin,

Nur-Sultan

SOME ASPECTS OF CITY MANAGEMENT POLICIES IN THE REPUBLIC OF KAZAKHSTAN

Аннотация: В данной статье автором рассматриваются городские агломерации, а именно зарубеж-

ный опыт и специфика развития городских агломераций в Казахстане. На основе изучения теоретического

аспекта данного вопроса были выявлены особенности процесса. В работе дан анализ агломерации на при-

мере Актюбинской области; при этом даётся её характеристика, учитывающая государственную под-

держку, пространственное развитие и конкуренцию. Показано, что учет современных особенностей в про-

цессе создания городских агломераций является необходимым условием обеспечения их глобальной кон-

курентоспособности.

Abstract: n this article, the author discusses urban agglomerations, namely foreign experience and the spec-

ificity of the development of urban agglomerations in Kazakhstan. Based on the study of the theoretical aspect of

this issue, the features of the process were identified. The paper analyzes the agglomeration on the example of the

Aktobe region; at the same time, its characteristics are given, taking into account government support, spatial

development and competition. It is shown that the consideration of modern features in the process of creating

urban agglomerations is a necessary condition for ensuring their global competitiveness.

Ключевые слова: агломерация, агломерационные процессы, управление, проблемы развития, город-

ские агломерации

Keywords: agglomeration, agglomeration processes, management, development problems, urban agglomer-

ation

Региональная политика является одним из

важнейших направлений деятельности различных

государств, обладающих огромными масштабами

территорий. В свою очередь, современный этап раз-

вития региональной экономики в различных госу-

дарствах характеризуется усилением агломераци-

онных процессов, характеризующихся расшире-

нием социально-экономического пространства

вокруг крупных городов и их периферийных зонах.

Современные агломерации выступают страте-

гическим фактором повышения конкурентоспособ-

ности региональной экономики, обеспечения ста-

бильного притока инвестиционных ресурсов, эф-

фективного регулирования внутренних

миграционных процессов и предотвращения избы-

точного давления на инфраструктуру города - ядра

агломерации. В связи с этим, возникает необходи-

мость формирования системы управления агломе-

рациями в условиях региональной политики с уче-

том положительных и отрицательных агломераци-

онных эффектов. Актуальность данной темы также

связана с необходимостью поиска механизмов для

обеспечения территориального развития Респуб-

лики Казахстан, поскольку от решения этой про-

блемы зависит конкурентоспособность националь-

ной экономики и создание благоприятных условий

жизни граждан.

В нашей стране впервые вопрос о городских

агломерациях на уровне государства был поднят в

Стратегическом плане развития Республики Казах-

стан до 2020 года [1], утвержденном Указом Прези-

дента от 1 февраля 2010 г. в целях реализации Стра-

тегии развития Казахстана до 2030 года. Ключевым

планом данной стратегии определено ускорение

диверсификации экономики. В нем определяется

необходимость создания центров экономического

роста для территориальной организации, которая

позволит эффективно использовать имеющийся

экономический потенциал страны и улучшить каче-

ство жизни населения.

На современном этапе, уровень урбанизации в

нашей стране находится на все еще недостаточно

высоком уровне. Несмотря на довольно активную

внутреннюю миграцию, показатель урбанизации

страны не превышает 60%. В этих условиях прини-

маются различные меры по активизации урбаниза-

ционных процессов, и одной из таких мер стало

направление по определению и развитию агломера-

ций. Значимость агломераций заключается в ком-

пактной концентрации прогрессивных и инноваци-

онных отраслей промышленности, научно-исследо-

вательских организаций, учреждений культуры и

искусства.

Page 36: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 35

В Республике Казахстан стремятся учитывать

мировые агломерационные тенденции и анализиро-

вать собственный опыт. Понимание значимости го-

родских агломераций в проведении эффективной

государственной региональной политики отражено

в стратегических документах, определяющих прио-

ритетные направления социально‑экономического

развития Республики Казахстан.

В Республике Казахстан задача формирования

точек роста, управляемого развития агломераций

обозначена на уровне Правительства. Так, в Про-

грамме развития регионов до 2020 года, утвержден-

ной постановлением Правительства Республики

Казахстан от 28 июня 2014 года № 728, определены

4 точки роста в агломерациях с центрами в городах

Астана, Алматы, Шымкент и Актобе. Программа

определяет 4 региона Казахстана как агломерацию:

Астанинский, Алматинский, Шымкентский и Ак-

тюбинский регионы. Задача управляемого градо-

строительного развития агломераций в Казахстане

возложена на Межрегиональные схемы территори-

ального развития. Рассмотрим на примере Актю-

бинской агломерации основные вопросы в рамках

формирования градостроительной стратегии эф-

фективного развития города-центра и прилегаю-

щей территории области.

Актюбинская агломерация является самой

малочисленной из всех четырех, при этом, в городе

Актобе живет всего 417 471 тыс. человек

(01.10.2017), что не превышает уровень предела аг-

ломерации в Казахстане (500 тыс. человек). Актю-

бинская агломерация охватывает территорию 6

районов (Алгинского, Хобдинского, Мартукского,

Мугалжарского, Хромтауского). Общая площадь

агломерации составляет 4,8 тыс. км2, где прожи-

вает 596,5 тыс. человек или 72,5% населения обла-

сти.

Основы Актюбинской агломерации были зало-

жены еще в советское время. Главным событием в

жизни города стало создание в 1970 году Актюбин-

ского района, призванного обеспечить Актобе сель-

скохозяйственной продукцией. В его основу легли

сельсоветы Мартукского, Ленинского и Алгин-

ского районов. Тем самым уже была заложена ос-

нова будущей агломерации.

Несмотря на малочисленность, Актюбинская

область является крупным индустриальным цен-

тром. Здесь расположены заводы ферросплавов,

хромовых соединений, сельскохозяйственного ма-

шиностроения, рентгеноаппаратуры и др. Развиты

химическая, лёгкая, пищевая промышлен-

ность. Крупнейшими предприятиями города явля-

ются Актюбинский завод ферросплавов (АЗФ), Ак-

тюбрентген, Актюбинский завод хромовых соеди-

нений (АЗХС).

Актюбинская область и зона влияния г. Актобе

является также сельскохозяйственной и аграрной

территорией с обширной площадью и очень низкой

плотностью населения. Регион обладает возможно-

стью для развития отгонного животноводства на

юге и юго-востоке, сформированным аграрным

сектором на севере. Поэтому в пределах зоны, бла-

гоприятной для сельскохозяйственного производ-

ства необходимо формировать зоны специализации

АПК в зависимости от наличия рынков сбыта,

наличия естественных кормовых угодий и т.д.

Территориально-пространственный потенциал

Актюбинской области очень большой. Актюбин-

ская область связывает Западный Казахстан с дру-

гими регионами республики и имеет возможность

для дальнейшего развития транспортной инфра-

структуры региона по 6 типам геоэкономического

развития территории. Следует отметить, что Актю-

бинская агломерация не обладает огромным логи-

стическим ресурсом по сравнению с другими круп-

ными городами Казахстана, тем не менее, в этом ре-

гионе планируется развитие скоростного

рельсового наземного транспорта, единого обще-

ственного транспорта и малой авиации в пределах

агломерации; строительство и реконструкция авто-

мобильных дорог "Актобе-Астана", "Актобе-Аты-

рау", "Актобе-Орск", "Актобе-Уральск»; создания

транспортно-логистического узла в городе Кан-

дыагаш.

Населенные пункты области, такие как Хром-

тау, Алга, Кандыагаш имеющие статус центров гор-

нодобывающей, химической, нефтегазовой и др.

промышленности, входят в зону быстрой доступно-

сти от областного центра. Эти города по своему по-

тенциалу в наибольшей степени подготовлены к

обслуживанию обширных территорий и являются

значительными узловыми элементами опорного

каркаса территории - сформировавшимися и потен-

циальными межрайонными центрами.

Основной задачей опорных населенных пунк-

тов является концентрация производственно-про-

мышленных, инвестиционных и человеческих ре-

сурсов с целью обеспечения конкурентоспособной

специализации Актюбинской области в системе ре-

гиональных и мировых хозяйственных связей.

На современном этапе осуществляется План

мероприятий по развитию Актюбинской агломера-

ции, утвержденный решением маслихата №324 от 7

августа 2015 года, включающий в себя 6 направле-

ний, состоящий из 66 мероприятий. Функциони-

рует рабочая группа по развитию агломерации, в

состав которой входят руководители управлений и

департаментов, а также акимы районов и г. Актобе,

входящих в зону агломерации. В свою очередь, ра-

бочей группой сформирован новый проект Карты

развития Актюбинской агломерации на 2016-2020

годы. Были определены 10 новых основных направ-

лений, реализация которых будет способствовать

целенаправленному развитию агломерации:

«Транспортно-логистический центр», «Индустри-

ально-инновационный центр», «Индустриально-аг-

рарная зона», «Передовой МСБ», «Медицинский

кластер», «Smart city и современная инфраструк-

тура», «Современный образовательный кластер»,

«Спортивные достижения и здоровый образ

жизни», «Современный культурный центр», «Зеле-

ный пояс и чистая экология Актюбинской агломе-

рации».

Page 37: ISSN 2522-9923

36 Spirit time№5(17)

В большей части население концентрируется

вокруг Актобе, что приводит к тому, что перифе-

рийные зоны быстро теряют население. В резуль-

тате расселение в некогда плотно заселенных тер-

риториях разделяются слабо заселенными либо во-

все не заселенными пространствами.

Одновременно с процессом концентрации населе-

ния протекает процесс формирования опорного

каркаса расселения, который усиливает взаимо-

связь между отдельными элементами, активизи-

рует процесс перераспределения между различ-

ными типами населенных пунктов. Город Алга яв-

ляется примером усиливающегося воздействия

опорного каркаса, способствующего формирова-

нию ареалов концентрации населения в его узло-

вых элементах, а также дальнейшему развитию Ак-

тюбинской урбанизированной зоны.

В целом, благоприятное расположение Актю-

бинской области создает возможности для роста го-

родов спутников и формирования агломерацион-

ного расселения в зоне урбанистической концен-

трации. Кластерная модель развития экономики

позволит увеличить вертикальную диверсифика-

цию продукции в экспортных секторах. Поддержка

государства в рамках программы форсированной

индустриализации позволит увеличить долю обра-

батывающей промышленности и диверсифициро-

вать экономику Актюбинского региона.

Таким образом, развитие территорий и посе-

ленческих групп обуславливает формирование аг-

ломераций. В свою очередь, эффективное развитие

городских агломераций требует государственных

ресурсов и управленческой политики. Практика по-

казывает, если происходит стихийное развитие не-

подготовленных территорий, то это приводит к

негативным последствиям.

На современном этапе в научной литературе

процессы формирования и развития агломераций

исследованы на достаточном уровне, разработаны

различные методики определения территорий-аг-

ломераций. Не смотря на это, в литературе понятие

«агломерации» рассматривается с точки зрения

теории, отсутствует единый общепринятый метод

для сбора и анализа статистических данных, все это

усложняет качественное изучение проблем агломе-

рации, которое, в свою очередь, влияет на эффек-

тивное управление агломерациями. В связи с этим,

необходимо усиление междисциплинарного под-

хода к изучению вопросов агломерации [2, с.56].

Мировой опыт развития агломераций показы-

вает, что развитие агломераций происходило есте-

ственным путем - там, где этому благоприятство-

вали необходимые условия для их формирования.

Представленные предложения являются одним из

вариантных решений возможного градостроитель-

ного развития региона. Реализация вышеназванных

вопросов позволит комплексно развивать террито-

рию агломерации, сформировать центр экономиче-

ского роста и благоприятную урбанистическую

среду, повысить мобильность населения, обеспе-

чить равный доступ населения к системам жизне-

обеспечения, способствуя устойчивому развитию

региона в целом.

Список литературы

1. https://strategy2050.kz/ru/

2. https://clck.ru/GHQdH (дата обращения

12.05.2019).

3. Миронов Н.М. Городские агломерации: за-

рубежный опыт // Местное право. - 2009. – N 5/6. –

С. 53-80.

4. The 2014 Revision, Highlights//The United Na-

tions. https://clck.ru/GHQee (дата обращения

12.05.2019).

5. Программа развития регионов до 2020 года

Page 38: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 37

PSYCHOLOGY

Фучеджи В.Д.,

к.ю.н., доцент кафедры психологии

Одесского национального медицинского университета

Яковенко В.В.

магистр кафедры психологии

Одесского национального медицинского университета

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПАМЯТИ ЛЮДЕЙ ВОЗРАСТА ГЕРОНТОГЕНЕЗА

Fuchedzhi V.D.,

Ph.D., associate professor of the Department of Psychology

Odessa National Medical University

Yakovenko V.V.

Master of Psychology

Odessa National Medical University

PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF THE MEMORY OF PEOPLE OF AGE OF

GERONTOGENESIS

Аннотация: В статье рассматриваются особенности памяти, а именно ее снижение, с которыми стал-

киваются люди пожилого возраста, а также рассматриваются основные изменения когнитивной сферы по-

жилых людей.

Abstract: The article discusses the features of memory, namely its decline, faced by the elderly, and also

discusses the main changes in the cognitive sphere of the elderly.

Ключевые слова: память, подвижной интеллект, изменение, вид памяти

Keywords: memory, mobile intelligence, change, type of memory

Актуальность данной темы обусловлена тем,

что конец XX века и начало XXI века характеризу-

ются существенными изменениями возрастной

структуры населения, тенденция которой идет к

увеличению людей пожилого и старческого воз-

раста. Известно, что пожилой возраст связан не

только с изменением работы анатомических и фи-

зиологических систем, но и со сменой социального

положения, что может привести к изменению при-

вычного образа жизни человека. В связи с этим ак-

туальным становится необходимость приспособле-

ния к возрастным изменениям, что может сопро-

вождаться снижением психо-эмоционального

фона. Период поздней зрелости, начинающийся с

60 лет, часто называют геронтогенезом или перио-

дом старения, главной особенностью которого яв-

ляется процесс старения. Известно, что в возрасте

геронтогенеза трансформируются и психические

познавательные процессы: мышление, память, вос-

приятие, внимание, воображение, ощущение. Осо-

бенно ощутимые изменения касаются памяти. Из-

вестно, что память играет важнейшую роль в жизни

человека. Психика человека не только получает

непосредственную информацию об окружающем

мире при помощи органов чувств и благодаря мыш-

лению, но и хранит, накапливает ее. Ученые отме-

чают, что у людей пожилого возраста существенное

влияние на особенности памяти оказывает их об-

щее эмоциональное состояние [7].

Несмотря на то, что изучением памяти занима-

лись многие ученые (Л.С. Выготский, Ф.И. Зин-

ченко, А.Н. Леонтьев, П.П. Блонский, А.А. Смир-

нов, П. Жане, Г. Эббингауз, Г. Мюллер и др.), а пси-

хологические особенности лиц пожилого возраста

были изучены в работах В. А. Иванова, Ф. Гизе,

И.С. Кон, Е. С. Авербуха, А.И. Анцыферова, эта

проблема по-прежнему остается актуальной.

Каковы же причины, лежащие в основе воз-

растных изменений памяти? Перечень потенциаль-

ных причин достаточно длинный. Например, эмо-

циональное состояние, социально-экономическое

положение и уровень образования рассматрива-

ются как вероятные факторы, определяющие воз-

растную динамику интеллекта. Некоторые исследо-

ватели высказывают предположение, что создание

позитивного образа старения может компенсиро-

вать потерю памяти. В научной литературе распро-

странено представление о нарушениях памяти как

основном возрастном симптоме психического ста-

рения [2].

Общий вывод многочисленных исследований

последних лет относительно влияния старения на

память состоит в том, что память действительно

ухудшается, но это не однородный и не однона-

правленный процесс. Разные виды памяти – сенсор-

ная, кратковременная, долговременная – страдают

в разной степени, при сохранении основного объ-

ема долговременной памяти и резком ослаблении

кратковременной или оперативной памяти.

Другая особенность памяти у людей пожилого

возраста – ее выраженная профессиональная

направленность, избирательность, иными словами

Page 39: ISSN 2522-9923

38 Spirit time№5(17)

лучше всего запоминается то, что особенно важно

и значимо для профессиональной деятельности [4].

Ухудшение одного типа памяти обычно сопро-

вождается ухудшением других видов памяти, при

этом не во всех случаях между ними существует

прочная связь. Например, ухудшение эпизодиче-

ской и семантической памяти в старости связаны

между собой, но, тем не менее, ухудшение этих ви-

дов памяти происходит не синхронно. В своих ис-

следованиях Дюма и Хартман показали, что воз-

растные изменения в темпоральной памяти и па-

мяти на предметы коррелируют друг с другом,

такая связь может объясняться в силу их общей за-

висимости от ухудшающейся способности запоми-

нать контекст [1].

Эрлз и др. установили, что наложение жестких

ограничений во времени или усложнение задания

давали непропорциональное снижение результатов

у пожилых в сравнении с молодыми. Исследова-

тели объясняют это отчасти волнением при выпол-

нении задания и сниженной самооценкой. Напро-

тив, Юн и др. изучали группу канадских китайцев с

очень позитивными взглядами на старость и не

нашли никаких подтверждений этому тезису, если

не считать более высокий показатель припомина-

ния вещей, тесно связанных с китайской культурой

(что можно объяснить эффектом специфической

когорты). Раххал, Хашер и Колком высказали мне-

ние о том, что, возможно, негативное представле-

ние пожилых о своих способностях помнить слу-

жило для них настроем на плохое выполнение зада-

ний на память. Исследователи манипулировали

инструкциями, дававшимися в начале задания, так,

чтобы формы задания, связанные с памятью то под-

черкивались, то затушевывались. В случаях, когда

инструкции явно касались памяти, разница показа-

телей пожилых и молодых была существенной, она

становилась незначительной, если в инструкциях

не делался акцент на память. Это позволяет предпо-

ложить, что во многих исследованиях старения и

памяти значение утраты памяти могло быть преуве-

личено, поскольку исследовалось не то, что явля-

ется истинными возможностями памяти у пожи-

лых, а степень того, как манипуляция самооценкой

пожилых может сказываться на их результатах [5].

В своих исследованиях Мерфи и др. устано-

вили, что результаты запоминания в шумной обста-

новке у молодых взрослых были с функциональной

точки зрения сходными с результатами, показан-

ными пожилыми в тихой обстановке, что привело

их к выводу о том, что частично ухудшение памяти

при старении можно объяснить ослаблением сен-

сорных функций [3].

Свою роль могут играть и другие физические

изменения в организме. Например, Вест и др. уста-

новили, что при тестировании время суток также

оказывало влияние на работу памяти. Пожилые

склонны считать, что по утрам они активнее, а у мо-

лодых активность усиливается по вечерам. Таким

образом, тестирование в «неправильное» время су-

ток может акцентуировать возрастные различия [4].

Еще одной категорией, которая оказывается

существенным прогностическим признаком в зада-

ниях на память, становится пол. В исследованиях

участники должны были запомнить список бака-

лейных товаров. Женщины справлялись с этим за-

данием лучше (отметим, что Ларрабби и Крук об-

наружили, что память для таких стереотипно «жен-

ских» заданий показывала половое смещение в

течение жизни человека и не изменялась непропор-

ционально в старости). Однако наряду с этими ис-

ключениями биологический возраст был наилуч-

шим прогностическим признаком динамики памяти

и по сравнению с остальными, без сомнения, самым

лучшим [3].

В своем лонгитюдном исследовании Зелински

и др. оценили соотношение между памятью, слова-

рем и тестами на «высокие рассуждения». При этом

учитывались продолжительность образования и

другие биографические данные. Исследователи по-

лучили менее четкую картину, чем у Веста и др.

Хотя возраст и является хорошим прогностическим

признаком выполнения некоторых заданий на па-

мять, тест «Высокие рассуждения» также показал

значительный результат независимо от влияния

возраста [6]. Таким образом, исследователи обнару-

жили, что возраст имеет прочную связь со сниже-

нием памяти, которое нельзя отнести на счет соот-

ветствующего влияния изменений в подвижном ин-

теллекте. Известно, что старение и ухудшение

подвижного интеллекта влияют на снижение па-

мяти. Ухудшение памяти частично связано с фи-

зиологическими изменениями в мозге стареющих

людей, что отражается в сопутствующем ухудше-

нии как в подвижном интеллекте, так и памяти.

Например, используя позитронно-эмиссион-

ную томографию, Кабеза и др. и Мадден и др. [2]

обнаружили значительные различия в схемах дея-

тельности головного мозга у пожилых и молодых

людей во время выполнения заданий на память. Это

могло быть результатом разных стратегий, исполь-

зующих различные области мозга, а не мозгового

нарушения. Однако на более фундаментальном

уровне изучение стареющих грызунов продемон-

стрировало, что старые нейроны часто показывают

снижение в эффективности запоминания, а форми-

рование следов памяти в гиппокампе старой крысы

проходит со значительным запозданием. Статисти-

ческое моделирование указывает на то, что в мозге

пожилых людей, возможно, больше нервных «по-

мех», препятствующих правильной обработке сиг-

налов [5]. На анатомическом уровне исследования

связывали стареющую память с анатомическими и

функциональными изменениями в лобных отделах

игиппокампе, а также с более общими признаками,

например размером желудочка [3]. Расстройства в

этих зонах могут четко объяснить большую часть

ущерба памяти, испытываемого пожилыми

людьми. Поскольку гиппокамп, среди прочего, дей-

ствует как «ретрансляционная станция» между

КВП и ДВП, дефицит в его функционировании бу-

дет иметь особенно серьезные последствия. Также

дефицит в функционировании лобных отделов мо-

Page 40: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 39

жет серьезно разрушить планирование и упорядо-

чение воспоминаний. Другие виды оценки деятель-

ности мозга также были связаны с возрастными из-

менениями в работе памяти, например существен-

ными возрастными различиями в потенциалах

мозга, связанных с событиями (ПСС — в сущности,

измерениями электрической активности в опреде-

ленных частях мозга), в заданиях на память о наме-

рениях [1]; в усилении ПСС при подсказках началь-

ных букв у молодых и взрослых; в замедлении ПСС

при предъявлении имен и лиц пожилым участникам

эксперимента) и в качественно различных моделях

мозговой активности (измеренной с помощью по-

зитронно-эмиссионной томографии) при узнавании

лиц.

Таким образом, с помощью слегка отличного

подхода можно обнаружить, что процессы памяти,

которые не ухудшаются, являются существенной

частью кристаллизованного интеллекта (знание

фактов, процедур и т. д.) [4]. Проблемы обычно воз-

никают, когда участники должны обрабатывать но-

вую информацию и параллельно выполнять другие

задания (это наиболее четко видно в заданиях на

оперативную память). Следовательно, неудиви-

тельным будет обнаружить, что такие задания

тесно связаны с подвижным интеллектом и общей

эффективностью функционирования мозга. Анало-

гично Рэбит отмечал, что результаты различных те-

стов на КВП и ДВП не связаны друг с другом, если

вычесть результат теста на интеллект. Это указы-

вает, что изменения в памяти, как и изменения в ин-

теллекте, обычно происходят в процессах, которые

особенно чувствительны к состоянию мозговых

структур. Тем не менее, не нужно спешить с выво-

дом, что эти изменения неизбежны или, что они

полностью продиктованы физической природой.

Например, Рэбит старается всячески подчеркнуть,

что не все изменения памяти можно отнести на счет

изменений в подвижном интеллекте. Помимо про-

чего, возможно, что недостаток тренировки интел-

лектуальных функций, по крайней мере частично,

становится причиной неэффективного функциони-

рования мозга. Более того, особенности образа

жизни человека могут иметь серьезные послед-

ствия. Например, длительные стрессы повышают

уровень некоторых гормонов, что может обострить

изменения гиппокампа.

Принимая во внимание вышеизложенное,

можно сделать вывод о том, что причин изменения

и ухудшения памяти с возрастом множество, од-

нако единого взгляда научного сообщества пока не

наблюдается. Следовательно, в дальнейшей пер-

спективе становится актуальным вопрос научного

исследования процессов памяти и их изменения с

целью профилактики и коррекции снижения па-

мяти у лиц пожилого возраста.

Литература:

1. Абрамова Г.С. Психология человеческой

жизни. М.: Изд-во Академия, 2002.-224с.

2. Александрова Н.X. Особенности субъектив-

ности человека на поздних этапах онтогенеза: Ав-

тореф. Дис .докт. психол. наук. М. 2000.

3. Альперович В.Д. Социально-психологиче-

ский портрет пожилой женщины // Психология зре-

лости и старения. 2000. - № 3 (11). - С. 67-74.

4. Анцыферова JI.И. Развитие личности и про-

блемы геронтопсихологии. -М.: Изд-во «Институт

психологии РАН», 2006. - 512с.

5. Атапина Е.А., Кисилева Т.Н. Клубы обще-

ния, как одна из форм повышения жизненного по-

тенциала пожилых людей // Психология зрелости и

старения. 2003. - № 1 (21).

6. Бондаренко И.Н., Морозов Г.В., Пу-

шина В.Н., Гудков Н.В. Мониторинг положения по-

жилых людей в условиях рыночных отношений //

Психология зрелости и старения. 2001 - № 2 (14). -

С. 63-67.

7. Транев А.В. Психология старости. Самара:

Издательский Дом БАХРАХ, 2004. 736 с.

Page 41: ISSN 2522-9923

40 Spirit time№5(17)

Фучеджи В.Д.,

к.ю.н., доцент кафедры психологии

Одесского национального медицинского университета

Куценко А.А.

магістр кафедри психології

Одеського національного медичного університету

Україна, м. Одеса

СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ДИАГНОСТИКЕ СИНДРОМА ХРОНИЧЕСКОЙ

УСТАЛОСТИ

Fuchedzhi V.D.,

Ph.D., associate professor of the Department of Psychology

Odessa National Medical University

Kutsenko A.A.

Master speciality of “Psychology” Medical Faculty №3 of

Odessa National Medical University

MODERN REPRESENTATIONS OF THE DIAGNOSTICS OF THE SYNDROME OF CHRONIC

FATIGUE

Аннотация: Синдром хронической усталости – это заболевание, характеризующееся необъяснимым

чувством выраженной слабости, длящееся более 6 месяцев. Эта специфическая слабость не проходит даже

после длительного отдыха и усиливается после физических или умственных нагрузок. Исследователи изу-

чили более 3000 научных работ, которые доказывают: синдром хронической усталости – это реальное со-

матическое заболевание, приводящее к профессиональной, социальной и индивидуальной дезадаптации

личности, а не форма депрессии. В данной статье представлены данные о современных представлениях об

этиологии заболевания, как со стороны медицины, так и со стороны психологии и психосоматики.

Abstract: Chronic fatigue syndrome is a disease that is characterized by an inexplicable feeling of marked

weakness that lasts more than 6 months. This particular weakness does not disappear even after a long rest, and is

aggravated after physical or mental exertion. Researchers have studied more than 3,000 scientific papers, which

prove that chronic fatigue syndrome is a real somatic disease leading to professional, social, and individual per-

sonal disadaptation, and not a form of depression. This article presents data on modern ideas about the etiology of

the disease, both from medicine and from psychology and psychosomatics.

Ключевые слова: синдром хронической усталости, слабость, этиология, психосоматика, механизмы

психологической защиты.

Key words: chronic fatigue syndrome, weakness, etiology, psychosomatics, defense mechanisms of the psy-

che.

Необходимо отметить, что за последние сто

лет с особой остротой перед человечеством встала

проблема “болезней цивилизации”. Довольно зна-

чительная часть людей, уходит в иллюзорный мир

благополучия за счет алкоголя или наркотиков (в

форму пассивной защиты), не справляясь с расту-

щими нагрузками и, в конечном итоге, с перегруз-

ками. Есть мнение, что непереносимые нагрузки,

испытываемые в достаточно длительном периоде

способны вызвать фрустрацию, сердечно-сосуди-

стые нарушения, гипертоническую болезнь, ин-

фаркты миокарда, инсульты и др., что, в свою оче-

редь, может привести к дисбалансу нервной регуля-

ции, девиантному поведению, агрессии, нервно-

психическим расстройствам поведения.

В последней четверти прошлого века появи-

лись первые описания новой болезни цивилизации

– синдрома хронической усталости (chronic fatique

syndrome), которое вначале, в виде отдельных, до-

статочно многочисленных по числу вспышек, воз-

никало в самых высокоразвитых странах, а в после-

дующем стало все более и более распространенным

и к настоящиму времени уже миллионы людей по

всему миру, по меньшей мере, прочувствовали хотя

бы однажды последствия длительного стресса в

лице СХУ. Попытки объяснить возникающую и не-

проходящую длительное время (более полугода)

прогрессирущую усталость, сопровождающуюся

снижением памяти и трудоспособности, одновре-

менно возникающих разнообразных, полиформных

и неспецифических симптомах с вирусной, инфек-

ционной и геннетической абберациями, с имун-

ными, эндокринными и другими нарушениями,

пока не дали каких-либо убедительных доказа-

тельств. Но бессомненно распространяющаяся но-

вая неизвестная болезнь, в качестве самостоятель-

ной нозологии в разделе МКБ-10, расстройстве здо-

ровья в форме СХУ, становится все более

значительной для всего человечества. Синдром хронической усталости (СХУ) – сни-

жение жизненного тонуса в организме и значитель-ное нервное истощение [6]. СХУ характеризуется десятками симптомов, но многие из них связаны и с другими нарушениями. Большинство людей, от достаточно юного до среднего возраста жалуются,

Page 42: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 41

что у них недостаточно жизненных сил. Вот основ-ные причины снижения эффективности и жизнен-ного тонуса:

1. Дефицит питательных веществ. Большая часть ежидневного рациона лишена витаминов и минералов, а также других важных микроэлемен-тов. Основа человечесткого рациона состоит только на 36% из необходимых каллорий, включа-ющих эти полезные вещества.

2. Недостаток сна. Современному человеку редко когда удается поспать вдоволь. Сегодня, мало кто спит больше 8 часов в сутки – средняя про-должительность сна обычного городского жителя составляет 6 часов 45 минут.

3. Сильная нагрузка на имунную систему. 4. Нарушение микрофлоры желудка. Свя-

зана с употреблением антибиотиков, регулярным самолечением без последующего принятия курса пробиотиков и пребиотиков.

5. Снижение физической активности, уме-ренное потребление солнечного света, что ведет к недостатку витамина D.

6. Гормональный дисбаланс, связанный с нарушениями

работы щитовидной железы и надпочечников. 7. Повышенный уровень повседневного

стресса и ускоренный ритм жизни: современное «свободное время» расценивается как скука, по-этому можно подумать, что необходимые потреб-ности, инстинктивного характера, удовлетворя-ются гораздо быстрее и направленны больше на ре-зультат, нежели на процесс; обезличивается личностная уникальность – об этом, отношение Хайдеггера или Ницше к личностному «Я» (чело-век = вещь) [5].

Этиология феномена СХУ, в настоящее время, до конца не ясна, не установлена и вызывает разно-гласия среди исследователей разных отраслей и специальностей (терапевтов, психотерапевтов, пси-хиатров, диетологов, иммунологов и т.д.) в различ-ных странах. Диагностика СХУ достаточно сложна. Во время объективного обследования у пациентов с СХУ выявляют разнообразные функциональные расстройства, в виду чего некоторые авторы, рас-сматривают СХУ, как вариант проявления вегета-тивной дисфункции [1, 2, 4]. В связи с этим, Аме-риканской коллегией ревматологов выделены диа-гностические критерии СХУ. Существует 2 основных и 11 дополнительных диагностических критериев СХУ [7].

Основные диагностические критерии: 1. Внезапное возникновение слабости и ее

прогрессирование, отсутствие эффекта после от-дыха. Снижение трудоспособности на протяжении последних 6 месяцев.

2. Отсутствие других заболеваний или при-чин, способных вызвать такую усталость.

Дополнительные диагностические критерии: 1. Прогрессирующая или длительная уста-

лость, особенно после физических нагрузок, кото-рые раньше переносились легко.

2. Субфебрилитет. 3. Частая боль в горле. 4. Болезненные лимфоузлы. 5. Мышечная слабость. 6. Миалгии.

7. Нарушение формулы сна (бессонница но-чью и сонливость днем).

8. Частая головная боль. 9. Мигрирующая боль в суставах. 10. Нейропсихические расстройства (повы-

шенная чувствительность к свету, расстройства зрения, ухудшение памяти, раздражительность, низкая самооценка, снижение концентрации внима-ния).

11. Депрессия или постоянные беспричинные колебания настроения.

Во время объективного обследования, у паци-ентов выявляют разнообразные функциональные расстройства, поэтому считают такое состояние проявлением вегетативной дисфункции.

Лечение СХУ должно быть строго индивиду-альным, системным, комплексным, патогенетиче-ски обоснованным и длительным. Оно предусмат-ривает адекватную немедикаментозную и медика-ментозную терапию [5, 6].

Наиболее общепризнанными теориями, кото-рые объясняют СХУ являются иммунная, инфекци-онная, эндокринная, обменная, неврологическая (дисфункция вегетативной нервной системы или дисфункция мозга), психиатрическая, в зависимо-сти от точек зрения и специализаций исследования. Перечисленные теории могут только отражать не-которые проявления СХУ, но по отдельности – мо-гут и не дать полного представления о данном виде расстройства.

Специфика данной статьи направлена на рас-крытие, прежде всего, психологического проис-хождение СХУ в жизни человека, рассмотрение предпосылок, которые могут появится в жизни че-ловека совсем незаметно (например на фоне стресса, что включает механизмы тревоги, напря-жения) и выражаются в форме “отреагирования ор-ганизма” на данный стрессовый стимул, что, хотя и осознается человеком, но не может быть решено ра-циональным способом. Попытки разрешить повсе-дневные проблемы приводят к растрате сил, и тогда мозг уведомляет своего носителя о перерасходе своих резервов в виде усталости. Курпатов А.В. упоминает в своих работах о механизме работы нервных клеток: “После того как они потратили часть своего заряда … для решения конкретной за-дачи, им нужно время, чтобы востановиться”… “Если же новый сигнал поступит в клетку прежде этого, то она попросту не сможет обработать его адекватно. Возникнет сбой в системе, и поэтому вся ее деятельность окажется под угрозой” [3].

Таким образом, переизбыток стимулов и по-ступающей информации в мозг, многозадачность и невозможность человека качественно отдохнуть от повседневных перегрузок, представляет собой за-мкнутый круг: психике необходимо справлятся с многозадачностью, ее ресурсы со временем неустанной работы истощаются, не получая воз-можности востановиться, возникает некий внутри-личностный конфликт между «хочу» и «надо», ко-гда желания не удовлетворены из-за давления об-щественных норм, и Эго личности не обладает зрелыми механизмами психологической защиты, чтобы найти компромисс между ними. «В резуль-тате такого доминирования Суперэго формируются

Page 43: ISSN 2522-9923

42 Spirit time№5(17)

различные формы невротического поведения: об-цессии и компульсии (навязчивые мысли, действия, поведение), гиперсоциальность (чрезмерное жела-ние соответсвовать общепринятым нормам), пато-логическая застенчивость, склонность к аддиктив-ному (зависимому) поведению, социальные страхи (страх ошибиться, страх опоздать, страх «потерять лицо» и др.), самообвинение и аутоагрессия, что может находить проявление в психосоматических заболеваниях [2].

Вышеуказанные внутриличностные кон-фликты — между «хочу» и «надо», «хочу» и «могу» — вызывают у человека различные деструктивные эмоции, такие как страх, повышенная тревога и агрессия, обида, вина, депрессия. Ряд исследовате-лей (С.А. Кулаков, Л.И. Вассерман, Е.А. Трифо-нова, О.Ю. Щелкова, Г.В. Старшенбаум, А.В. Кур-патов, Д.Н. Исаев, В.Д. Менделевич, С.Л. Соловь-ева и др.) подчеркивает значительную роль данных эмоций в возникновении и развитии психосомати-ческих расстройств. Психосоматические расстрой-ства — это физические заболевания или наруше-ния, причиной возникновения которых является аффективное напряжение (конфликты, недоволь-ство, душевные страдания и др.), т.е. психогенный фактор [2].

Таким образом, с течением времени, тело че-ловека реагирует на накопившийся стресс вышепе-речисленным образом, и вымещая его на организм находит разрядку, пускай даже временно. По мере прогрессирования болезни от уравнительной фазы до ультрапарадоксальной, ее клиника (набор симп-томов) очень существенно видоизменяется. Эмоци-ональный фон может реагировать непредсказуе-мым образом, бросая человека, порой, в крайности, усугубляя возможность вернуться к нормальному режиму труда-отдыха: раздражительность и уста-лость, внезапное воодушевление и столь же внезап-ное бессилие, внутренняя тревога, подавленность, затрудненность концентрации внимания и состоя-ния прострации, общая вялость и суетливость, пот-ливость и дневная сонливость [4].

В таком случае, главной задачей человека яв-ляется вовремя заметить проявления данных симп-томов, затем изменить режим работы и отдыха, ми-нимизировать, по возможности, факторы, что вы-зывают у субъекта стресс и кардинальное изменение повседневного образа жизни, учитывая вредные привычки. Если данная задача для чело-века становится трудно достижимой, вероятнее всего, ему необходимо срочным образом прокон-сультироваться со специалистом (врачем, психоло-гом, психотерапевтом и т.д.)

Типичными клиническими проявлениями для развивающегося синдрома хронической усталости на ранних стадиях являются [1]:

слабость, быстрая утомляемость, нараста-ющие расстройства внимания, повышенная раздра-жительность и неустойчивость эмоционально-пси-хического состояния;

повторяющиеся и нарастающие головные боли, не связанные с какой-либо патологией;

расстройства сна и бодрствование, в виде сонливости днем и бессонницы ночью;

прогрессирующее на этом фоне снижение работоспособности, заставляющее больных людей использовать различные психостимуляторы с од-ной стороны и снотворные с другой;

типичным является частое и интенсивное курение для психической стимуляции днем и еже-дневные вечерние приемы алкоголя для снятия нервно-психического возбуждения вечером, что приводит к широкому распространению бытового пьянства;

снижение веса, а в случае малоподвижного образа жизни, наоборот, ожирение 1-2 степени;

боли в суставах и в позвоночнике;

апатия, безрадостное настроение, эмоцио-нальная подавленность.

Принимая во внимание вышеизложенное, необходимо отметить, что в настоящее время, в сла-вянских странах, изучение синдрома хронической усталости, по сути, только начинается. В немного-численных научных работах (Арцимович Н.Г., 2001, Гехт Б.М., 2003, Завалишин И.А., 1994, Кор-неев В.В., 1998, Новик А.А., 2001 и др.) фрагмен-тарно освещены только отдельные аспекты этой но-вой для здравоохранения проблемы. В некоторых странах (США, Англия, Германия, Австралия и др.) уже создаются специальные научные центры, осу-ществляющие накопление научных данных, кото-рые начинают проводить координацию усилий уче-ных и практического здравоохранения, направлен-ную на адекватный ответ новому цивилизационному вызову.

Литература: 1. Хайтович М., Чернишова О. Синдром

хронічної втоми // Ліки України. – 2004. – №10(87). – С. 97 – 98.

2. Дусказиева Ж.Г. Внутриличностный кон-фликт как фактор возникновения психосоматиче-ских расстройств // Клиническая и медицинская психология: исследования, обучение, практика: электрон. науч. журн. – 2015. – №3 (9) – С. 5-9

3. Дусказиева Ж.Г., Конфликтология: прак-тикум // Краснояр. гос. пед. ун-т им. В.П. Астафь-ева. – Красноярск, 2012. – 108 с.

4. Курпатов А.В., Средство от усталости // НЕВА, 2006, 84 с.

5. Прихода И. В. Синдром хронической усталости: вопросы диагностики и лечения // ППМБПФВС. 2007. №1, С.14-21

6. Пигарова Е.А., Плещева А.В., Дзеранова Л.К., Рожинская Л.Я. Синдром хронической уста-лости: современные представления об этиологии [Электронный ресурс]: https://cyberleninka.ru/article/n/sindrom-hronicheskoy-ustalosti-u-zhenschin-srednego-vozrasta-rol-narusheniy-uglevodnogo-obmena

7. Chronic Fatique Syndrome. Centers for Dis-ease Control and Prevention, Atlanta, USA 2014, Р 22-27

Page 44: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 43

Фучеджи В.Д.,

к.ю.н., доцент кафедри психології

Одеського національного медичного університету

Україна, м. Одеса

Маланчук О. Ю.,

магістр кафедри психології

Одеського національного медичного університету

Україна, м. Одеса

ІДЕОЛОГІЯ «CHILDFREE» ЯК ТЕНДЕНЦІЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Fuchedzhi V.D.,

Ph.D., associate professor of the Department of Psychology

Odessa National Medical University

Malanchuk O. Y.

Master of Psychology

Odessa National Medical University

IDEOLOGY "CHILDFREE" AS A TREND OF MODERN SOCIETY

Анотація: У статті проаналізована та досліджена ідеологія «Childfree», як тенденція сучасного суспі-

льства. Розглянуті актуальні причини вступу у співтовариство та наслідки даного вибору.

Abstract: The article analyzes and studies the ideology "Childfree" as a trend of modern society. The actual

reasons for entry into the community and the consequences of this choice are considered.

Ключові слова: ідеологія, Childfree, суспільство, фемінізм, соціокультурні зміни..

Key words: ideology, Childfree, society, feminism, socio-cultural changes.

На сьогоднішній день, гостро постає проблема

трансформації шлюбно-сімейних відносин. На за-

міну традиційному шлюбу приходять альтернати-

вні, що передбачають багатоваріантність поведінки

партнерів. Процеси соціальної мобільності жінки

дозволяють відкладати репродуктивну поведінку й

відкрито заявляти про свою позицію. Сучасні жінки

та чоловіки, розглядаючи цінності та пріоритети,

змінюють свій вектор з сім’ї на кар’єру, життя за-

ради себе, своїх потреб, що й сприяє появі ідеології

«добровільної бездітності».

Рух «Чайлдфрі» постійно відчуває психологіч-

ний тиск з боку суспільства. Більшість людей не ро-

зділяють їх поглядів та закликають боротися з пред-

ставниками цього напрямку. Найчастіше це обумо-

влено тим, що суспільство не розуміє тих людей,

які руйнують сформовані поведінкові норми, цін-

ності та соціальні стереотипи.

Соціальне явище «Чайлдфрі» є неоднознач-

ним. З одного боку – зазнає краху одна з головних

сімейних функцій – репродуктивна, яка представ-

ляє все нижчі показники народжуваності, що є за-

грозою виродження нації, також руйнування тради-

ційних сімейних цінностей, гедонізм. А з іншого –

індивідуальний вибір кожної людини, що має свої

причини та мотиви вступу у спільноту.

Ідеологія «Чайлдфрі» не так давно почала при-

вертати увагу науковців. Вперше вона з’явилася в

американському суспільстві в 1960-1970 роках, але

з кожним роком відсоток представників даного на-

прямку значно збільшується.

У літературі, що вивчає Чайлдфрі як соціаль-

ний феномен, слід виділити наступних західних до-

слідників: Дж. Е. Віверс, Л. Чансі, Дж. Мур, Кніл і

Джоші, Ш. Баттерфілл, Крігер, Парк, О. Камзіна,

Н.Самикіна, Л. А. Грицай, Козачихіна. Дані дже-

рела дозволяють простежити історію розвитку іде-

ології «Чайлдфрі» та визначити її особливості.

Канадський соціолог Дж. Е. Віверс є однією з

головних ідеологів руху «свідомо бездітних». Вона

використала не тільки теоретичні основи для обґру-

нтування своєї концепції про типологію «вільних

від дітей», а й проводила масові анкетування, опи-

тування, зверталася до статистики. Саме вона за-

пропонувала свою типологію послідовників руху:

реджектори та аффексьонади. Вивчивши мотива-

цію і спосіб життя «вільних від дітей» людей, Ві-

верс виявила їх відчутну ступінь впливу на ото-

чення.

Вітчизняні дослідники (Грицай, Козачихіна)

розглядають Чайлдфрі в контексті процесів транс-

формації цінностей суспільства. Робиться висновок

про взаємозв'язок між небажанням мати дітей і кри-

зою інституту сім'ї, матеріальною незалежністю по-

дружжя один від одного, постійною зайнятістю жі-

нок у професійній сфері, переважанням споживчої

культури, модою на індивідуалізм і гедонізм.

Отже, проведені дослідження дають певні уяв-

лення про ідеологію «Чайлдфрі» та її вплив на сус-

пільство, однак науковцями недостатньо вивчені

об’єктивні та суб’єктивні причини віднесення осо-

бистості до руху «свідомо бездітних».

У другій половині XX століття відбулися зна-

чні соціальні, культурні та економічні зрушення,

які вплинули на інститут сім’ї та підняли питання

переосмислення гендерної самосвідомості у суспі-

льстві.

Слідом за першою хвилею фемінізму, предста-

вниці якої боролися за право голосу для жінки, у

1960 - 1980 роках феміністки «другої хвилі» конце-

Page 45: ISSN 2522-9923

44 Spirit time№5(17)

нтрувалися на аспектах юридичної та соціальної рі-

вності та ліквідації дискримінації жінок [1]. Вони

вважали, що різні форми культурної і політичної

нерівності нерозривно пов'язані між собою та за-

кликали жінок усвідомити, що окремі аспекти їх-

нього особистого життя глибоко політизовані і є ві-

дображенням сексистських владних структур.

Так Бетті Фрідан у своїй книзі «Загадка жіноч-

ності» (1963р.) оспорює ідею того, що жінки мо-

жуть реалізувати себе тільки в сім'ї, народжуючи та

виховуючи дітей. Вона відзначала, що псевдонау-

кові теорії, жіночі журнали і рекламна індустрія

«навчили, що жінкам, які мають істинну жіноч-

ність, не потрібна кар'єра, їм не потрібна вища

освіта і політичні права – одним словом, їм не пот-

рібні незалежність і можливості, за які колись боро-

лися феміністки. Все, що від них вимагається – це з

раннього дівоцтва присвятити себе пошукам чоло-

віка і народженню дітей »[6].

Кінець XX століття пропагував необхідність

особистісного росту, чому сприяла розвинута інду-

стріальна сфера та інформаційна революція. Лю-

дина особливо прагнула пізнати себе та свої мож-

ливості. Жінки почали відчувати себе більш вільно,

отримали можливість відстоювати свої права і ду-

мки. Чоловіки ж, скинувши з себе функції єдиного

годувальника, почали шукати альтернативні спо-

соби реалізації.

Вперше про формування ідеї Childfree, як іде-

ології, руху, заговорили в 1972р. Еллен Пек та Ши-

рлі Радл, що є засновницями Національної Органі-

зації для Не-батьків. Вони висунули свої ідеї таким

чином: «На початку 1970-их років тридцятирічна

жінка, що не мала дітей, сприймалася як неповно-

цінна. Виправданням її бездітності люди вважали

погане здоров’я, нетрадиційну сексуальну орієнта-

цію, психічні захворювання, зловживання алкого-

лем або наркотиками. Нікому і в голову не прихо-

дило, що жінка не має дітей з одної причини – у неї

немає бажання». Цілі яких притримувалася органі-

зація – довести суспільству, що відмова від мате-

ринства – це нормально[2].

Проблема, що торкається гендерної ідентично-

сті жінок гостро повставала протягом усієї історії.

Щоб реалізуватися як жінка, потрібно відбутися як

мати, а основною умовою народження дитини, як

правило, залишається заміжжя. Жіночність розгля-

дається через призму ролей матері та дружини. по-

роджують фрустрацію самотніх жінок, які відчува-

ють осуд з боку суспільства щодо їх вибору.

Внаслідок сексизму, тиску суспільства на жі-

нок та їх призначення народжувати організація для

Не-батьків впроваджує термін «вільний від дітей»

(childfree) на противагу терміну «бездітний»

(childless) [3].

Отже, Сhildfree — це субкультура та ідеологія,

яка характеризується свідомим небажанням мати

дітей, не маючи при цьому ніяких фізіологічних по-

рушень. Представники руху Childfree, розглядаючи

цінності та пріоритети, змінюють свій вектор з сім’ї

на кар’єру, життя заради себе, своїх потреб.

Розповсюдження ідеології впливає на усі

сфери життя суспільства та держави в цілому. Так

зазнає краху демографічна, економічна складові та

фізичне і психологічне здоров’я населення. Але від-

несення себе до даної категорії є вибором кожної

особистості, який обумовлюється багатьма факто-

рами впродовж усього життя.

В Америці «Сhildfree» достатньо усталене

явище, що існує достатньо довгий період часу. Вже

в 1980 році канадський соціолог Дж. Віверс випус-

тила книгу «Childless by Choice», де опублікувала

найпоширенішу класифікацію «свідомо бездіт-

них», розділивши їх на «реджекторів» (обґрунтову-

ють небажання мати дітей огидою до процесу діто-

народження та дітей взагалі) і «аффексьонадо»

(вважають більш привабливим життя без дітей) [7].

Для пострадянських країн, де головним приз-

наченням жінки було народження дитини та продо-

вження роду, дана ідеологія є достатньо новою те-

чією, але такою, що активно підтримується суспіль-

ством. Пусковою причиною тенденції вибору

ідеології Чайлдфрі є трансформація цінностей сус-

пільства, які призвели до зміни положення інстинк-

тів та їх градації. КамзінМ., Камзіна Є. та Камзіна

О. розглядають Чайлдфрі як явище, породжене кон-

фліктом двох сторін – інстинкту та соціальних і ку-

льтурних умов [5]. Так, інстинкт продовження

роду, що на протязі багатьох років був ведучим,

відходить на другий план, пропустивши вперед ін-

стинкт самозбереження. XX – XXI століття став-

лять людину перед вибором: дітонародження або

свобода та успішність.

Розглядаючи мотиви добровільної бездітності,

ми можемо об’єднати їх в такі групи:

певний «життєвий сценарій»;

соціальні умови, фінансова невпевненість;

страх втрати свободи;

страх перед народжуванням та його

наслідками;

відраза до вагітності, дітей (реджектори)

та/або небажання за ними доглядати, виховувати

(аффексьонадо);

гедонізм;

недовіра до партнера.

Більшість психоаналітиків у вивченні ідеології

«Сhildfree» приділяють велику увагу взаємодії

значущих дорослих з дитиною (особливо з

матір’ю). У цій взаємодії дитина вчиться

вибудовувати надійні взаємини з оточенням.

К. Р. Роджерс писав, що дитина яка отримує

безумовну позитивну увагу до себе, згодом розкриє

природну тенденцію до самоактуалізації, що

присутня в кожній людині. Саме організмічний

оцінний процес буде сприяти реалізації людиною

на протязі усього життя свого потенціалу з метою

стати повноцінно функціонуючою особистістю.

Ще змалку особистість засвоює норми,

правила та сценарій, яких буде дотримуватися й

надалі.

Сценарій – життєвий план людини, створений

ним ще в дитинстві, під значним впливом батьків

або близьких людей [4]. Е. Берн вважав, що сцена-

рій є результатом компульсивного повторення. Він

залежить від рішень, що були прийняті у дитинстві,

Page 46: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 45

і закріплює дитячий Я-стан через трансакції, що ві-

дбуваються між дитиною та батьком. Таким чином

сцени, які сприймалися дитиною, можуть бути за-

кріплені як конструктивний або деструктивний сце-

нарії, що будуть сприяти близьким відносинам або

перешкоджати їх розвиток.

Звісно й культура, соціум впливає на укорі-

нення життєвого сценарію у свідомості людини.

Сьогодення чекає від жінки багатофункціонально-

сті, з чим вона не справляється. Тому обирає

кар’єру та хобі, відкладаючи або відмовляючись від

народження дитини взагалі. Таким чином несприя-

тливі соціальні умови та бажання до незалежності

формують у свідомості громадян новий образ щас-

ливої жінки як успішної бізнес-леді, що потрохи ви-

тісняє материнський.

Страх втрати свободи є найпоширенішим се-

ред представників ідеології «Сhildfree». Е. Фромм

розділяє поняття «свобода» на позитивну «свобода

для» та негативну «свобода від» [6]. Якщо позити-

вна свобода – це вид свободи при якій людина від-

чуває себе частиною світу і в той же час не зале-

жить від нього, то негативна «свобода від» (у на-

шому випадку childfree – вільний від дітей) – це

свобода від інстинктивної обумовленості дій, що

веде до відчуження, в результаті чого людина

«втрачає свою самість».

Однак Е. Фромм уточнює, що індивід не в

змозі винести ізоляцію, що призводить до внутріш-

ньо особистісного конфлікту та приносить йому

нове рабство. Як ізольоване істота людина вкрай

безпомічна перед зовнішнім світом, що викликає у

неї страх; через ізоляцію для неї руйнується єдність

світу, і вона втрачає будь-яку орієнтацію. «Свобода

від» паралізує життя особистості і вона починає ба-

жати втекти від неї. Таким чином, вона приносить

йому нове рабство [7]. Так виникає 3 несвідомих

психологічних механізму «втечі від свободи»:

1) Авторитаризм – визначається як «тенденція

з'єднати себе з кимось або чимось зовнішнім, щоб

набути сили, втраченої індивідуальним «Я»» [7].

При мазохістській формі у відносинах з оточую-

чими люди проявляють надмірну залежність, під-

порядкованість і безпомічність; садистська виража-

ється в експлуатації інших, домінуванні і контролі

над ними. Фромм стверджував, що обидві тенденції

присутні у кожного індивідуума.

2) Деструктивізм – прагнення людини зруйну-

вати світ, щоб він не зруйнував його самого; знищу-

ючи і підкоряючи інших людина прагне подолати

відчуття неповноцінності. Особистість прагне до

з'єднання зі світом через завоювання влади, роб-

лячи інших частиною самого себе.

3) Автоматичний конформізм, який полягає в

ідентифікації потреб, норм індивідуума із соціа-

льно-схваленими цінностями, «індивідуум припи-

няє бути собою; він стає таким типом особистості,

якого потребує модель культури, і тому стає схо-

жим на інших – таким, яким його бажають бачити».

Отже «свобода від» у всіх випадках втрача-

ється і призводить до внутрішньо особистісного

конфлікту, що порушує цілісність людської особи-

стості.

Підсумовуючи сказане, можемо зазначити, що

як суб’єктивні, так і об’єктивні фактори необхідно

розглядати індивідуально, адже посилання на них

може бути спровоковано багатьма причинами, за-

хисними механізмами, за якими ховається справ-

жня причина відмови від народження дітей.

Розповсюдження ідеології впливає на усі

сфери життя суспільства та держави в цілому. Так

зазнає краху демографічна, економічна складові та

фізичне і психологічне здоров’я населення. Але від-

несення себе до даної категорії є вибором кожної

особистості, який обумовлюється багатьма факто-

рами впродовж усього життя.

Тому важливим є вивчення мотивів вступу в

суспільство «свідомо бездітних» та проведення

такої роботи як інтроспекція та психотерапія для

усвідомлення істинних причин, що впливають на

даний вибір.

Література:

1. Freedman, Estelle B. No Turning Back: The

History of Feminism and the Future of Women. –

Ballantine Books, 2003. – С. 464.

2. Veevers J.E. (1980). “Childless by choice”

Toronto, Toronto: Butterworth, Canada. – 220p.

3. Антонова, Ю. А. Экстремистский текст и

деструктивная личность: монография/ Л. Е.

Веснина, М. Б. Ворошилова, К. В. Злоказов, Ю. Р.

Тагильцева, А. А. Карапетян – Урал. гос. пед. ун-т–

Екатеринбург, 2014 – 272 с.

4. Берн Э. Люди, которые играют в игры.

Психология человеческой судьбы. – 232c.

5. Камзин Николай, Камзина Елизавета,

Камзина Оксана «Роль инстинктов при выборе

стратегии childfree. Влияние культуры на

инстинкт» – Litres, 2017 – 70 с.

6. Фридан Б. Загадка женственности. – М.,

1994. – С. 44–50.

7. Фромм Э. Бегство от свободы. Пер. с англ.

А. Лактионова –М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2009.458

с.

Page 47: ISSN 2522-9923

46 Spirit time№5(17)

MATHEMATICS

Чочиев Тимофей Захарович

профессор Юго-Осетинского государственного университета, кандидат физико-математических

наук, Юго-Осетинский государственный университет им. А.А. Тибилова

О ЛИНЕЙНЫХ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫХ УРАВНЕНИЯХ ВЫСШЕГО ПОРЯДКА

Chochiev T. Z.

professor of South Ossetian State University, candidate

of physical and mathematical sciences, South Ossetian State University named after A.A. Tibilov

ON LINEAR DIFFERENTIAL EQUATIONS OF HIGHER ORDER

В настоящей работе, методом понижения порядка производной, решаются нелинейные дифференци-

альные уравнения высшего порядка.

In the present work, the method of reduction of the order of the derivative, solved nonlinear differential equa-

tion of higher order.

Ключевые слова: уравнение, решение, понижение порядка производной, выполнимость, тожде-

ственность, нелинейность, уравнения класса Риккати.

Key words: equation, solution, reduction of order of the derivative, manageability, identity, nonlinearity,

equations of the Riccati class.

П.1. Линейное уравнение четвертого порядка.

Названное уравнение в общей форме представляется:

𝑦𝐼𝑉 + 𝐴(𝑥)𝑦𝐼𝐼𝐼 + 𝐵(𝑥)𝑦𝐼𝐼 + 𝐶(𝑥)𝑦𝐼 + 𝐷(𝑥)𝑦 = 𝐹(𝑥), (1.1) где 𝐴(𝑥), 𝐵(𝑥), 𝐶(𝑥), 𝐷(𝑥) и 𝐹(𝑥) заданные коэффициенты уравнения, причем 𝐴(𝑥), 𝐵(𝑥),

𝐶(𝑥) −непрерывно-дифференцируемые, а 𝐷(𝑥) и 𝐹(𝑥) непрерывны.

Имеет место следующая теорема:

Теорема 1. Если удовлетворяют равенства

{

𝐴1(𝑥) − 𝑙4 = 𝐴(𝑥),

𝐴1′ (𝑥) − 𝐴1(𝑥)𝑙4 + 𝐵1(𝑥) = 𝐵(𝑥),

𝐵1′ (𝑥) − 𝐵1(𝑥)𝑙4 + 𝐶1(𝑥) = 𝐶(𝑥),

𝐶1′(𝑥) − 𝐶1(𝑥)𝑙4 = 𝐷(𝑥),

(1.2)

относительно функций 𝐴1(𝑥), 𝐵1(𝑥), 𝐶1(𝑥) и 𝑙4, то уравнение (1.1) допускает понижение порядка про-

изводной.

Допускается, что условие теоремы выполнено. В равенстве (1.1) 𝐴(𝑥), 𝐵(𝑥), 𝐶(𝑥) и 𝐷(𝑥) коэффици-

ентов заменяем левыми значениями из системы (1.2).

𝑦𝐼𝑉 + (𝐴(𝑥) − 𝑙4)𝑦𝐼𝐼𝐼 + (𝐴1

′ (𝑥) − 𝐴1(𝑥)𝑙4 + 𝐵1(𝑥))𝑦𝐼𝐼 + (𝐵1

′ (𝑥) − 𝐵1(𝑥)𝑙4 + 𝐷1(𝑥))𝑦𝐼 +

+(𝐷1′(𝑥) − 𝐷1(𝑥)𝑙4)𝑦 = 𝐹(𝑥).

Сгруппировав последнее равенство,

𝑦𝐼𝑉 + (𝐴1𝑦𝐼𝐼)′ + (𝐵1𝑦

𝐼)′ + (𝐷1𝑦)′ − 𝑙4(𝑦

𝐼𝐼𝐼 + 𝐴1𝑦𝐼𝐼 + 𝐵1𝑦

𝐼 + 𝐷1𝑦) = 𝐹(𝑥), (1.3) С учетом вынесения производного из первых четырех членов,

(𝑦𝐼𝐼𝐼 + 𝐴1𝑦𝐼𝐼 + 𝐵1𝑦

𝐼 + 𝐷1𝑦)′ − 𝑙4(𝑦

𝐼𝐼𝐼 + 𝐴1𝑦𝐼𝐼 + 𝐵1𝑦

𝐼 + 𝐷1𝑦) = 𝑓(𝑥), (1.3)1 После интегрирования придем к дифференциальному уравнению третьего порядка

𝑦𝐼𝐼𝐼 + 𝐴1𝑦𝐼𝐼 + 𝐵1𝑦

𝐼 + 𝐷1𝑦 = 𝑒∫ 𝑙4𝑑𝑥𝑥0 (𝛾1 +∫𝑓(𝑥)𝑒

−∫ 𝑙4𝑑𝑥𝑥0

𝑥

0

𝑑𝑥)

или

𝑦𝐼𝐼𝐼 + 𝐴1(𝑥)𝑦𝐼𝐼 + 𝐵1(𝑥)𝑦

𝐼 + 𝐷1(𝑥)𝑦 = 𝐹1(𝑥) (1.4) полученное равенство и есть результат понижения порядка производной (ср. (1.3) или (1.3)1), где

𝐹1(𝑥) = 𝑒∫ 𝑙4𝑑𝑥𝑥0 (𝛾1 +∫𝑓(𝑥)𝑒

−∫ 𝑙4𝑑𝑥𝑥0

𝑥

0

𝑑𝑥).

Продолжим процесс понижения порядка производной в равенстве (1.4). Согласно теореме 1, коэффи-

циенты 𝐴1(𝑥), 𝐵1(𝑥), 𝐷1(𝑥) в (1.4) суть заданные функции. Доказывается теорема

Теорема 2. Если выполняются равенства

{

𝐴2(𝑥) − 𝑙3 = 𝐴1(𝑥),

𝐵2(𝑥) + 𝐴2′ (𝑥) − 𝐴2(𝑥)𝑙3 = 𝐵1(𝑥),

𝐵2′ (𝑥) − 𝐵2(𝑥)𝑙3 = 𝐷1(𝑥),

(1.5)

Page 48: ISSN 2522-9923

Spirit time №4(16) 47

относительно 𝐴2(𝑥), 𝐵2(𝑥) и 𝑙3 неизвестных, то уравнение (1.4) допускает понижение порядка произ-

водной.

Пусть условие теоремы 2 выполнено. В уравнении (1.4) вместо 𝐴1(𝑥), 𝐵1(𝑥)и 𝐷1(𝑥) коэффициентов

внесем их соответствующие значения из системы равенств (1.5).

𝑦′′′ + (𝐴2(𝑥) − 𝑙3)𝑦′′ + (𝐵2(𝑥) + 𝐴2

′ (𝑥) − 𝐴2𝑙3)𝑦′ + (𝐵2

′ (𝑥) − 𝐵2(𝑥)𝑙3)𝑦 == 𝐹1(𝑥). и сгруппируем:

𝑦′′′ + (𝐴2(𝑥)𝑦′′) + 𝐴2

′ (𝑥)𝑦′ + (𝐵2(𝑥)𝑦′ + 𝐵2

′ (𝑥)𝑦) − 𝑙3(𝑦′′ + 𝐴2𝑦

′ + 𝐵2(𝑥)𝑦) = 𝐹1(𝑥) ⇒

⇒ 𝑦′′′ + (𝐴2(𝑥)𝑦′)′ + (𝐵2𝑦)

′ − 𝑙3(𝑦′′ + 𝐴2𝑦

′ + 𝐵2𝑦) = 𝐹1(𝑥). Из первых трех членов выносим производную, будем иметь:

(𝑦′′ + 𝐴2(𝑥)𝑦′ + 𝐵2(𝑥)𝑦)

′ − 𝑙3(𝑦′′ + 𝐴2(𝑥)𝑦

′ + 𝐵2(𝑥)𝑦) = 𝐹(𝑥), или, окончательно

𝑦′′ + 𝐴2𝑦′ + 𝐵2𝑦 = 𝑒∫ 𝑙3𝑑𝑥

𝑥0 (𝛾1 +∫𝐹(𝑥)𝑒

−∫ 𝑙3𝑑𝑥𝑥0

𝑥

0

𝑑𝑥) = 𝐹1(𝑥).

Полученное соотношение есть известное неоднородное линейное дифференциальное уравнение вто-

рого порядка:

𝑦′′ + 𝐴2(𝑥)𝑦′ + 𝐵2(𝑥)𝑦 = 𝐹1(𝑥). (1.6)

способ решения которого нам хорошо известен.

В частности, допуская, что

{𝑙1 + 𝑙2 = 𝐴2(𝑥),

𝑙1′ + 𝑙1𝑙2 = 𝐵2(𝑥),

соотношение (1.6) переписывается

(𝑦′ + 𝑙1𝑦)′ + 𝑙2(𝑦

′ + 𝑙1𝑦) = 𝐹1(𝑥). Или, после интегрирования как дифференциальное уравнение первого порядка относительно круглых

скобок.

𝑦′ + 𝑙1𝑦 = 𝑒−∫ 𝑙2𝑑𝑥𝑥0 (𝐶12 +∫𝐹2(𝑥)𝑒

∫ 𝑙2𝑑𝑥𝑥0

𝑥

0

𝑑𝑥) = 𝐹2(𝑥).

Отсюда окончательно будем иметь

𝑦 = 𝑒−∫ 𝑙1𝑑𝑥𝑥0 (𝐶13 + ∫ 𝐹2(𝑥)𝑒

∫ 𝑙1𝑑𝑥𝑥0

𝑥

0𝑑𝑥), (1.7)

где 𝐶13 −постоянная.

Таким образом, полученная формула для y (cм. (1.7)) и есть общее решение исходного уравнения (1.1).

Список литературы

1. Степанов В.В. Курс дифференциальных

уравнений. Госиздат. технической литературы,

1953, 408 с.

2. Матвеев Н.М. Методы интегрирования

обыкновенных дифференциальных уравнений. Л.

1955, 656 с.

3. Камке Э. Справочник по дифференциаль-

ным уравнениям. Госиздат ФМЛ. М. 1961, 704 с.

4. Чочиев Т.З. Наука, образование и иннова-

ции. Сборник статей МНПК, 28. ΧII. 2015, часть 5,

Челябинск.

5. Чочиев Т.З. Решение уравнения Риккати и

его применение к линейным уравнениям второго

порядка, ЕНО, Итоги науки в теории и практике,

2015, ISSN 2411-1899, Москва, 13-18 с.

Page 49: ISSN 2522-9923

VOL.1

№ 5(17) 2019

ISSN 2522-9923

Das Magazin erscheint in der Ukraine. Die Zeitschrift veröffentlicht Artikel aus allen Bereichen der wissen-schaftlichen Forschung. Das Magazin erscheint auf Ukrainisch, Englisch, Polnisch und Russisch.

Artikel werden bis zum 15. jeden Monats.

Frequenz: 12 Ausgaben im Jahr.

Format - A4, Farbdruck

Alle Artikel rezensiert

Jeder Autor erhält ein Freiexemplar der Zeitschrift.

Freier Zugang zur elektronischen Version der Zeitschrift.

Senden Sie den Artikel an die Redaktion, der Autor bestätigt seine Einzigartigkeit und übernimmt die volle aus-kommen die Verantwortung für die möglichen Folgen für Urheberrechtsverletzungen

Die Redaktion

Chefredakteur Wjatscheslaw Demidow

Der wissenschaftliche Beirat

Andreev A. A. - v. und. Dozent des Lehrstuhls für Wärmetechnik x * x * NUK;

Irsha Herr Doktor der historischen Wissenschaften. (Bratislava, Slowakei) ;

Khoroshkevych A. L. Doktor der historischen Wissenschaften (Moskau, Russland) ;

Ermolenko C. Doktor der philologischen Wissenschaften (Kiew. Ukraine) ;

In Качкан. Doktor der philologischen Wissenschaften (Iwano-Frankiwsk, Ukraine) ;

Bashnjanyn G. I., Doktor der Wirtschaftswissenschaften, Professor, Leiter des Lehrstuhls für Wirtschafts-

theorie der Lemberger Gewerbe Akademie;

J. M. Barsky, Doktor der Wirtschaftswissenschaften, Professor, Lutsk nationale technische Universität;

Shvets N.G., Doktor der Wirtschaftswissenschaften, Professor;

Bocharov V. A., der Doktor der medizinischen Wissenschaften, Professor, der Odessa Medical Institute

des Internationalen humanitären Universität;

Waldemar Wójcik, Doktor der technischen Wissenschaften, Professor, Lubliner öko-University of Tech-

nology;

Weber A. I., Doktor der politischen Wissenschaften, Professor der Kiewer nationalen Taras-Sche-

wtschenko-Universität;

Doolin P. G., Doktor der philosophischen Wissenschaften, der Nikolaev nationale Universität. V. sukhom-

linsky, Leiter der Abteilung für Philosophie;

Volzhenceva I. V., Doktor der psychologischen Wissenschaften, Professor, Leiter des Lehrstuhls für Psy-

chologie makeevsky Wirtschafts-und Geisteswissenschaften des Instituts.

«Spirit time»

Adresse des Verlages: "NG Verlag", Dunckerstraße 90 10437 Berlin (Berlin)

E-mail: [email protected] http://www.spirit-time.xyz/