ukr-7 1 new - International Labour Organization€¦ · На семінарі, ... На думку авторів законопроекту, реалізація його положень

3www.ohoronapraci.kiev.ua

Участь у заході взяли голова Держпраці Роман Чернега, менеджер Проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш, гене-ральний директор Директорату норм та стандартів гідної

праці Мінсоцполітики Юрій Кузовой, аташе з політичнихпитань у сфері зайнятості Представництва ЄС в УкраїніМартін Шрьодер, представник Інспекції праці Польщі ЕваЛовіцка, представники МОП, організацій профспілок і робото-давців України, посадовці центральних органів влади.

Антоніу Сантуш представив для обговорення аналітичний звіт стосовно чинної нормативно-правової бази України щодо інспекції праці та рекомендації з її вдосконалення, наголосив на проблемних питаннях, шляхах їх вирішення з огляду на по-ложення конвенцій. Він також порадив звільнити Держпраці від зайвих функцій, зосередивши їх тільки на виконанні тру-дового законодавства й законодавства з охорони та гігієни

праці, спростити структуру Служби, об’єднати три категорії інспекторів праці в одну. Він наголосив на потребі затвердити положення про кар’єру інспектора праці, встановити вимоги до кандидата на таку посаду, підвищення його кваліфікації та просування по службі.

Ева Ловіцка розповіла про органі-зацію роботи інспекції праці у Польщі. Там інспектори праці мають усі пов-новаження, передбачені конвенціями МОП № 81 та № 129, зокрема безпе-решкодний доступ на підприємство без попереднього повідомлення та право

зупиняти небезпечну для життя працівників роботу. Пере-вірка відбувається одночасно за трьома напрямами: трудові відносини, законодавство з безпеки та гігієни праці. Інспектор праці оглядає робочі місця, прилади, ознайомлюється з техно-логічними та робочими процесами, перевіряє, чи оформлені трудові відносини, проводить інтерв’ю з працівниками, отри-мує відомості про них та ін. Якщо роботодавець не допускає перевіряючих на підприємство – ті залучають поліцію. Якщо за результатами перевірки інспектор вирішив призупинити робо-ти, у роботодавців є сім днів, щоб із цим не погодитись і подати скаргу до наглядового органу, та 30 днів, щоб усунути виявлені порушення. Спірні питання вирішують у трудовому суді.

У Польщі на підприємствах діє інститут соціальних інспек-торів праці, які на громадських засадах досліджують умови праці та надають рекомендації роботодавцям, де і що поліп-шити. Звичайно, їх розпорядження не мають такої юридичної сили, як рішення інспекторів праці. Однак під час перевірок наглядовці з’ясовують, чи виконували керівники підприємств рекомендації соціальних інспекторів праці. Здебільшого робо-тодавці співпрацюють з ними і доходять згоди щодо термінів усунення тих чи інших невідповідностей. Трудові колективи обирають соціальних інспекторів праці з-поміж працівників під-приємства. Вони мають відповідні знання щодо питань безпеки та гігієни праці.

Підготувала Людмила Солодчук. Фото Олександра Фандєєва

TRENDING

Інспекція праці в Україні: як стати сильною й незалежною

ВІДНОВИТИ ПОВНОЦІННИЙ ДЕРЖНАГЛЯД

На семінарі, організованому в рамках Проекту ЄС-МОП «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці й подолання незадекларованої праці», що відбувся 21 червня, експерти Міжнародної організації праці представили результати аналізу та рекомендації щодо національної нормативно-правової бази з інспекції праці в контексті конвенцій МОП № 81 і № 129.

Комітет з питань соціальноїполітики, зайнятості та пенсій-ного забезпечення рекомендує

Верховній Раді прийняти за основузаконопроект № 8045.

Цим документом запропоновановнести зміни до Закону «Про основнізасади державного нагляду (контро-лю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до змін заходи контролю здійснюватимуть органи держнагляду та контролю за додержанням законодав-ства про працю, охорону та гігієну праці,зайнятість населення та державного гір-ничого нагляду у порядку, визначеномуЗаконом, з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

На думку авторів законопроекту, реалізація його положень сприятиме відновленню повноцінного держав-ного гірничого нагляду, державного нагляду та контролю за додержаннямзаконодавства про працю, зайнятість населення, охорону праці, гігієну пра-ці відповідно до вимог конвенцій Між-народної організації праці.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2018

Учасники форуму запропонувалий утілили досить насичену та ди намічну триденну програму.

Ідеями і своїм баченням проблему сфері безпеки та гігієни праці (БГП) поділи лися з колегами більше ніж50 спікерів.

Дискутували про таке: перспективи змін у сфері БГП в Україні, управлін-ня ризиками, розслідування нещаснихвипадків на виробництві, реформу вання галузі медицини праці, ринку надання експертних послуг тощо. Ознайомлю-валися із змінами, які чекають наробото давців у світлі імплементації в націо нальне законодавство директив ЄС у сфері БГП.

Конференція стала святом, сповне-ним чудовими емоціями та яскравимипозитивними враженнями. На адресуредакції журналу було висловленодесятки вдячних відгуків і добрихпобажань, що стало найвищою нагоро-дою для організаторів події.

Усі присутні змогли взяти участь у спеціальному тренінгу та набутинавичок в оцінці ризиків на підпри-ємствах «Бетон Комплекс», АТ «Імпе ріалТобакко Продакшн Україна», ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна», у тренінгуз надання домедичної допомоги вразі ДТП, практикумі з розслідування нещасних випадків, психологічному тренінгу з управління ризиками для підлеглих.

Прогулянка на теплоході поДніпру сприяла розширенню колазнайомств і неформальному спілкуванню між учасниками й гостями.

На нашій першій конференції,організованій шість років тому, миобговорювали оцінку ризиків на ви-робництві. З того часу ідея управлінняризиками у сфері БГП стала впевненопоширюватися серед фахівців й управ-лінців. Тепер уже не стоїть питання, чи потрібно це вітчизняним підпри-ємствам. Нині систему управління

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ЯК СУСПІЛЬНИЙ РУХ

6–8 червня 2018 року в м. Києві відбулася

VІ Міжнародна науково-практична конференція «Охорона праці – 2018.

Управління ризиками:від концепції до впрова -д ження», організатором

якої став наш журналза підтримки Держпраці,

ДУ «Інститут медицини праціім. Ю. І. Кундієва НАМН

України» та Міжнародної організації праці. У роботі конференції взяли участь

понад 200 осіб: наглядовці, міжнародні експерти,

представники іноземних компаній із семи європей-

ських країн – Німеччини, Литви, Польщі, Чехії,

Португалії, Великобританії, Білорусі, керівники й фахів-ці служб ОП, представники

МОП, Мінсоц політики, Держпраці, ФПУ, ФРУ,

Інституту медицини праці НАМН України тощо.

VI Міжнародна конференція «ОХОРОНА ПРАЦІ – 2018»


Найкращих нагородилиУ номінації «Найкраще підприємство з упровадження

системи управління ризиками» переможцями визначи-ли: ДП «Завод «Електроважмаш»; відокремлений підроз-діл «Хмельницька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом»; ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

У номінації «Найкращий фахівець з упровадження системиуправління ризиками на підприємстві» першими стали: Олег Астаф’єв,директор з охорони праці, про-мислової безпеки та екології ТОВ «Метінвест-Маріупольський ремонтно- механічний завод;Артем Ново сьолов, заступник на- чальника управління охорони праці,пожежної безпеки, екології та ци-вільного захисту ДП «Завод «Елек-троважмаш»; Ірина Петченко, заступник генерального дирек-тора СП «Основа-Солсіф».

ризиками в охороні праці активно впроваджують на виробництві. Передконференцією було оприлюдненопроект Концепції реформуваннясистеми управління охороною праціна основі ризик-орієнтованихпідходів, який розробила Держпраці.

Протягом трьох днів головнийредактор журналу «Охорона праці» Дмит ро Матвійчук як модератор за-давав тон конференції. «Я радий, що ви всі живі, – з такого несподіваногопривітання розпочав він свій виступ. – За інформацією правоохороннихорганів і ЗМІ, упродовж кількохминулих днів люди гинули від вивер-ження вулканів, пожеж, вибуху газу, внаслідок ДТП… А нас там не було. Це удача!.. Сьогодні нас це не торкну-лося. Нам здається, що ми в безпеці, що нашому життю нічого не загро-жує. Наш день минув безпечно, і мивважаємо, що так буде й завтра. Однаку людському житті все непередбачу-вано. У 2017 році на виробництві від нещасних випадків загинуло 366 осіб.

Управління ризиками – природне явище, а найефективніше робить це мама. Її роль у житті малюка дуже важ-лива, адже ризики й небезпеки підсте-рігають його в будь-яку хвилину. Мати їх прогнозує, запобігає їм та убезпечує дитину.

Коли в нас усе добре, наш мозок шукає, як би щось поліпшити, удосконали-ти. І, щойно з’являються проблеми, ми концентруємося на них, розуміючи, що від їх вирішення залежить наш успіх. Будь-які негаразди, що трапляються

Переможець конкурсу відеороликів отримав смартфон Тренінг з оцінки ризиків на підприємстві «Бетон Комплекс»

Дипломи переможцям вручив голова Держпраці Роман Чернега

Спікери ділилися з учасниками конференції своїми знаннями і досвідом

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ


в житті, – це досвід. Більше навчить той, кого спіткала невдача. Напевне, васздивує, що найбільшим невдахою бувХристофор Колумб: він вирушив до Індії, а потрапив до Америки. Але цим про-славив своє ім’я, відкривши Новий Світ. До кожної невдачі потрібно ставитисяфілософськи, адже будь-яку ситуацію можна спрямувати в правильне русло». Так було розпочато роботу конференції.

Головні спікери, фахівці в галузі БГП ділилися здобутими знаннями та власним досвідом. Для учасників захо-ду дуже важливо буде запровадити на своїх підприємствах усе нове, що було побачено й почуто. Хочеться сподівати-ся, що керівники на місцях підтримають у цьому своїх фахівців з охорони праці.

Під час конкурсів, розіграшів, вікто-рин учасники отримали цінні подарунки, призи, зокрема передплату на журнал «Охорона праці» на друге півріччя. А ко-жен гість із Європи повіз додому ляльку «Україночка-удача» в надії, що фортуна ніколи від нього не відвернеться.

Традиційно в перший день конференції відбулося нагородження переможців кон-курсу «Лідер року у сфері управління ризиками» за результатами роботи у 2017 р.

Цьогоріч редакція журналу започат-кувала також Всеукраїнський конкурс відеороликів «Охорона праці на захисті життя». Призерам, які посіли 2-ге і 3-тє місця, вручили дипломи та пам’ятні ме-далі, а переможець конкурсу Владислав Петченко з Києва отримав у подарунок смартфон.

Своєрідним гаслом заходу став заклик«Сформуймо культуру охорони праці!».Він звучав з уст фактично кожногоспікера. І дуже важливо, що серед них було багато перших осіб та заступни-ків керівників підприємств, які ділилися своїм досвідом роботи щодо розвитку і самоосвіти персоналу. Просвітницькіпроекти журналу «Охорона праці» –щорічна конференція з охорони праці, Академія з ризик-менеджменту, кон-курс дитячого малюнка – це свідченняпідтримки розпочатого суспільного руху.

Щиро ваш колектив журналу «Охорона праці»

Докладніше з доповідями і презентаціями спікерів ми будемо ознайомлювати наших

читачів у найближчих номерах журналу.

1. Чи відповідає зміст проекту Концепції реформування системи управління охо-роною праці в Україні реальним потребам держави у сфері безпеки та гігієни праці?Так 67%Ні 20%Не можу відповісти 13%

2. Від чого найбільше залежить упровадження управління ризикамина підприємствах України?Від керівника 67%Від законодавчого визначення 33%

3. Чи потрібно вже сьогодні запровадити безперешкодне відвідування підприємств інспекторами Держпраці, які перевіряють стан безпеки та гігієни праці?Так 53%Поки що рано 40%Не впевнений 7%

4. Як Ви оцінюєте ставлення до безпекита гігієни праці роботодавців (керівників)?Сумлінне 13%Незадовільне 60%Байдуже 27%

5. Чи сприяє Вашій роботі стан нормативної бази з безпеки та гігієни праці?Так 27%Ні 27%Частково сприяє 47%

6. Як вплинули високі штрафиза порушення трудового законодавствана легалізацію працевлаштування?Сприяли легалізації 47%Не вплинули 7%Намагаються домовлятися з контролюючими органами 20%Спонукали до пошуку інших варіантів тіньового працевлаштування 27%

7. Що потрібно для припинення приховування нещасних випадків на виробництві?Високі штрафи 21%Зміни в законодавстві 71%Диференціація соціального внеску у Фонд соцстрахування залежно від стану травматизму 7%

8. Чи задовольняє Вас система навчанняз питань охорони праці?Так 13%Ні 33%Частково 53%

9. Як виділяють кошти на охорону праці на підприємствах?У межах законодавства 40%Відповідно до реальних потреб 33%За залишковим принципом 27%

10. Як Ви оцінюєте вплив журналу «Охорона праці» та його проектів на стан охорони праці в Україні?Високий 40%Задовільний 60%Не впливає 0%

11. Чи візьмете Ви участьв нашій конференції наступного року?Так 73%Ні 0%Якщо виділять кошти 27%

12. Від кого залежить безпека праці на Вашому підприємстві?Від роботодавця 73%Від Держпраці 0%Інше 27%

Під час конференції було проведено електронне опитуваннясеред її учасників з питань, що стосуються стану охорони праці в Україні.

Опитування не є репрезентативним.

Розподіл відповідей на запитання анкети

Кожен гість з Європи повіз додому «Україночку-удачу»



«Першу скрипку» під час розгляду питань розслідування нещасних випадків (н/в) на виробництві грала НаталяЄмельянова – начальник управління інспекційноїдіяльності Держпраці, один із авторів проекту новогоПорядку розслідування н/в (далі – новий Порядок).

НЕМАЄ РЕАЛЬНОЇ КАРТИНИ ТРАВМАТИЗМУ

Насамперед Наталя Анатоліївна доповіла про загальний стан охорони праці в країні, а також розповіла про вагомудопомогу, яку надають Представництво МОП в Україніта особисто менеджер проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш у вирішенні цілої низки питань з охорони праці в нашій державі.

Доповідач констатувала, що через відсутність єдино-го порядку обліку і статистики н/в неможливо побачитиреальну картину травматизму в країні. Наприклад, спів-відношення між кількістю смертельних н/в і загальним числомн/в постійно скорочується: у 1992 р. – 1/48, у 2017-му – 1/10. Водночас у більшості розвинених країн Європи це співвід-ношення становить у середньому 1/100 і має тенденцію до збільшення знаменника (найнижчий в Європі показник має Румунія – 1/14). В Україні складається тривожна ситуаціяз виробничим, особливо смертельним, травматизмом. За перші чотири місяці 2018 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість н/в зі смертельними наслідками збільшилася на 24 випадки.

За словами Н. Ємельянової, переважна кількістьоблікованих розслідувань – це спеціальні розслідування, які проводили комісії, утворені підрозділами Держпраці.

Такі н/в оформлені відповідним чином, чого не спостерігаємов більшості випадків у разі проведення розслідувань комі-сіями, створеними на підприємствах. Ще гірше, що часто-усто підприємства зовсім не розслідують н/в. Лише н/в з тяж-кими наслідками, на розслідування яких Держпраці далокомісіям підприємств дозволи, залишаються під контролем.

КОЛИ РОБОТОДАВЕЦЬ УНИКАЄ РОЗСЛІДУВАННЯ

Порядок проведення розслідування та ведення облікунещасних випадків, професійних захворювань і аварійна виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232), не дає змогипроводити розслідування н/в, якщо роботодавець неоформив повідомлення про н/в за встановленою формою або уникає участі в розслідуванні (наприклад, не направляє своїх представників для роботи у складі спеціальної комісії).В окремих випадках Держпраці доводиться організовува-ти проведення розслідування н/в без участі представникароботодавця, незважаючи на те, що результати такого

РОЗСЛІДУВАННЯ: усунути ризики,

а не призначити винногоВсе про проект нового Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві з вуст фахівців, науковців та розробників цього документа, про досвід вітчизняних і зарубіжних підприємств у цій царині та ще багато чого цікавого й корисного почули учасники конференції на секції, присвяченій винятково розслідуванням нещасних випадків.

ПОРЯДОК № 1232 ПЕРЕДБАЧАЄ РОЗСЛІДУВАННЯ Н/В З ОСОБАМИ, ДОПУЩЕНИМИ ДО РОБОТИ РОБОТОДАВЦЕМ, АЛЕ ВОДНОЧАС САМЕ ПОНЯТТЯ «ФАКТИЧНО ДОПУЩЕНИЙ ДО РОБОТИ» ВИЛУЧЕНО З КЗПП.



розслідування можуть бути оскаржені в суді. Проте й тодіє шанс захистити потерпілого на виробництві.

Велику проблему становлять цивільно-правові уго-ди (далі – ЦПУ). Нещасні випадки з працівниками, щопрацюють за ЦПУ, практично не розслідують. На підставіЗакону «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо реформування загальнообов’язковогодержавного соціального страхування та легалізації фондуоплати праці» (№ 77-VIII від 28.12.2014) у новій редакції ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) вилу-чено норму «трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але праців-ника фактично було допущено до роботи». Тобто Порядок № 1232 передбачає розслідування н/в з особами, з якими до-говірні відносини письмово не оформлені, оскільки вони фак-тично допущені до роботи роботодавцем, але водночас самепоняття «фактично допущений до роботи» вилучено з КЗпПУ.

У новому Порядку, який опрацьовували майже два роки і тепер готують, щоб направити до КМУ, передбачено від-повідні зміни щодо розслідування н/в із самозайнятими особами та працівниками, які виконують роботи за ЦПУ. Це питання, зокрема порядок відшкодування шкоди потер-пілим особам цієї категорії, поки що не до кінця погодженоФондом соціального страхування України (далі – ФССУ).

У СПІВРОБІТНИЦТВІ З НАЦПОЛІЦІЄЮ

Н. Ємельянова акцентувала увагу на тому, що останнімироками серед представників найбільш травмонебез-печних професій не останнє місце посідають керівники. Здебільшого вони травмуються у ДТП. Під час розслідуваннятаких інцидентів виникають проблеми, пов’язані з тим, що органи Національної поліції проводять своє розслідування. Нацполіція вилучає на підприємстві документи з охорони праці, а оскільки часто такі розслідування тривають роками,весь цей час людина не отримує необхідну компен-сацію від ФССУ. Крім того, за результатами розслідувань усіх н/в з тяжкими наслідками відкривають кримінальнепровадження, і роботодавець, який в першу чергу несекримінальну відповідальність, не зацікавлений у якнай-швидшому розслідуванні ДТП органами Нацполіціі.

Задля уникнення наявних проблем Держпраці готує до підписання угоду з Націполіцією, де будуть врахованіумови невідкладного отримання комісією з розслідування н/впотрібних документів від органу правопорядку. Також Держ-праці погоджує з Нацполіцією спеціальний бланк запиту голови комісії до підрозділу Нацполіціі про надання потрібних для роботи комісії документів або їхніх копій, який буде розі-слано в усі управління Держпраці для використання в роботі.

Службам охорони праці потрібно більше уваги приділятипроведенню ефективних профілактичних заходів щодозапобігання ДТП: систематично перевіряти й проводититехнічне обслуговування автомобільної техніки, щоперебуває на балансі підприємства, контролювати станздоров’я водіїв, проходження ними медоглядів, дотримання режиму праці й відпочинку тощо.

ЯКЩО СПРАВА ДОВГО «ЗАВИСАЄ» В СУДІ, ЗАІНТЕРЕСОВАНИМ ОСОБАМ ПОТРІБНО ПОДАВАТИ ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ВИПАДКУ ТРАВМУ-ВАННЯ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ТРУДОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ, ЩО ДАСТЬ ЗМОГУ ПРИСКОРИТИ РОЗСЛІДУВАННЯ Н/В.

А ФОНД ПРОТИ

Численні нарікання викликала діяльність ФССУ,представники якого задля економії коштів іноді заперечуютьзв’язок н/в з виробництвом, складають свою окрему думку,яка не збігається з висновком решти членів комісіїз розслідування. Управління ФССУ оскаржують у суді акти Н-1, повертають повідомлення про нещасний випадок через помилки в їх заповненні та ін.

Учасники конференції обговорили питання щодорозслідування н/в на збанкрутілих підприємствах. Нерідко керуючі ліквідацією підприємства відмовляються організову-вати розслідування н/в, що сталися в період ліквідації.

ЧЕРГОВЕ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ СПРИЧИНИЛО ВІДПЛИВ ІЗ СИСТЕМИ БАГАТЬОХ ДОСВІДЧЕНИХ ФАХІВЦІВ. ВОДНОЧАС НА ПІДПРИЄМСТВАХ, В ЮРИДИЧНИХ ФІРМАХ ПОБІЛЬШАЛО ЮРИСТІВ, АДВОКАТІВ, ЯКІ ВИСТУПАЮТЬ НА БОЦІ РОБОТОДАВЦІВ І ПО-СВОЄМУ ТЛУМАЧАТЬ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ.


Доповідь на конференції


Згідно з роз’ясненням представника Держпраці, у таких ситуаціях Порядок № 1232 передбачає: у разі реорганізаціїпідприємства, на якому стався н/в, розслідування проводитьйого правонаступник, а в разі ліквідації підприємствавстановлення факту настання н/в розглядають у судовомупорядку. Якщо факт настання н/в встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний органДержпраці за місцем настання н/в та утворює комісіюу складі не менше чотирьох осіб (п. 23 Порядку № 1232).

НЕЩАСНІ ВИПАДКИ З ІНОЗЕМЦЯМИ І ВІДРЯДЖЕНИМИ

Багато запитань стосувалося розслідувань н/в з іно-земцями. Відповідно до ст. 42 Закону «Про зайнятістьнаселення» суб’єкти господарювання мають право назастосування праці іноземців та осіб без громадянства на підставі дозволу, виданого територіальним органом цен-трального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до вимог Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2013 № 437. Розслідування н/в, що сталися з особами, які не мають зазначеного дозволу, не проводять.

Водночас згідно з п. 2 Порядку № 1232 його діяпоширюється на іноземців та осіб без громадянства, яківідповідно до законодавства уклали трудовий договірз роботодавцем або фактично допущені ним до роботи.Також згідно з п. 32 Порядку № 1232 його дія поширюєтьсяна н/в, що сталися з іноземцем та особою без громадян-ства, які входять до складу екіпажу (бригади) транспортногозасобу (автомобіля, поїзда, літака, морського та річкового судна тощо) під час перебування за кордоном (у портах,аеропортах, доках, на станціях тощо), якщо інше непередбачено міжнародними договорами України.

Розслідування н/в та профзахворювань з працівниками,які перебувають у відрядженні, регламентоване п. 15Порядку № 1232, зокрема визнають пов’язаними з вироб-ництвом н/в, що сталися з працівниками під час виконаннятрудових (посадових) обов’язків за режимом роботипідприємства та прямування потерпілого до місця чи з місця

відрядження згідно з установленим завданням, зокрема на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності.

Але нюансів під час розслідувань таких н/в дуже багато. Наприклад, якщо відрядження здійснюється на транспорті за заданим маршрутом, то н/в, який може при цьому статися,розслідують. Якщо маршрут змінено, або особа, що відряджу-ється, є водієм, який порушив ПДР, розслідування випадку затягується до отримання висновку компетентних органів.

ОПАНОВУЄМО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Багато цікавого й корисного про розслідування н/ву європейських країнах, а також на підприємствахУкраїни з міжнародним статусом розповів провіднийексперт з охорони праці «ДіЕнДжі Сейфті», почесний член Британської асоціації спеціалістів з охорони праці (Grand IOSH), сертифікований тренер CIEH Дмитро Григоренко.Зокрема, на відміну від розслідувань, які проводять в Україні

згідно з Порядком № 1232, головна мета розслідування н/в у європейських країнах – мінімізувати або усунути ризики травмування. Роботодавцем там керує страх бути покара-ним за нещасний випадок із працівником і втратити гроші, які він сплатить за це державі.

Наприклад, у Великобританії за смертельно травмова-ного на виробництві працівника підприємство зобов’язанесплатити державі 1 млн фунтів стерлінгів. Системастрахування від н/в на виробництві, яка там діє, передбачає диференціацію внесків залежно від рівня безпеки на підпри-ємстві: чим рівень вищий, тим менші страхові внески. Це мотивує роботодавців до постійного удосконалення СУОП.

На підприємствах України з іноземним капіталом нині проводять паралельно два розслідування. Перше – згідно з Порядком № 1232, друге – на основі ризик-орієнтованогопідходу. Головна мета другого розслідування – не лише з’ясувати причини, обставини та знайти винних, а й через аналіз внутрішніх недоліків усунути або мінімізувати наявні ризики травмування.

Як запевнила Н. Ємельянова на завершення своговиступу, у проекті нового Порядку розслідування закладено саме європейський принцип розслідувань н/в.

Сергій Колесник, власкор. Фото О. Фандєєва


Розмова про європейський досвід з Дмитром Григоренком

Запитання та обговорення


За оцінками МОП, у світі щорічно поми-

рає понад 2 млн 780 тис. працівників,

з яких 380 тис. – унаслідок нещасних

випадків на виробництві. До 2020 року в Україні

має бути реалізовано Концепцію реформу-

вання системи управління охороною праці,

яка передбачає формування нової національ-

ної системи запобігання виробничим ризикам

і підвищення рівня безпеки та гігієни праці

в Україні. Створення системи БГП не потре-

буватиме збільшення витрат ні з боку держа-

ви, ні з боку роботодавців. Для цього потрібна

насамперед масштабна зміна традиційних

підходів до управління БГП і затвердження

нових керівних принципів.

Реалізація Концепції сприятиме:

• підвищенню рівня захисту життя

і здоров’я працівників;

• зниженню рівня й частоти виробни чо-

го травматизму і профзахворювань;

• формуванню національної

культури БГП;

• підвищенню ефективності діяльності

інспекції праці;

• підвищенню відповідальності робо-

тодавців за створення для працівників

належних, безпечних і здорових умов

праці та виробничого середовища;

• спрощенню законодавства щодо

БГП та зменшенню адміністративного

і регуляторного навантаження

на роботодавця;

• упровадженню механізмів та еконо-

мічних стимулів до поліпшення умов

праці й підвищення рівня БГП;

• посиленню чесної конкуренції,

розширенню доступу українських

підприємств до міжнародного ринку

та підвищенню їхньої конкуренто-

спроможності на цьому ринку;

• поліпшенню інвестиційного клімату

в Україні;

• поступовій імплементації норм

Європейського Союзу

в національне законодавство.

Упровадження ризик-орієнтованого

підходу – це завдання не лише для лідерів

у сфері БГП, які після набуття досвіду мають

ділитися ним з іншими, а й для всіх працівників.

У нашій роботі потрібно постійно опікуватися

питаннями охорони праці, оцінки ризиків,

створення безпечних і належних умов праці.

Законодавством ЄС передбачено від-

повідальність з боку роботодавця за

безпеку праці та охорону здоров’я

працівника. Оцінювати ризики і проводити

відповідні заходи потрібно на всіх підприєм-

ствах, застосовуючи цілісний і комплексний

підхід до вирішення питань охорони праці.

В українському законодавстві надто

багато законів та підзаконних актів у цій

сфері. Щоб нормально працювати, потрібно

зменшити кількість нормативно-правових

актів, зосередившись на головному. Робо та

з упровадження положень Конвенцій

МОП № 81 та 129 з питань інспекції праці

й Конвенції МОП № 155 з питань охорони

праці має тривати й далі.

Потрібна чітка класифікація та

належна статистика нещасних випадків.

Варто впровадити надійну систему для

реєстра ції та повідомлення про нещасні ви-

падки і професійні захворювання на вироб-

ництві, переорієнтуватися на запобігання

професійним ризикам, поліпшення умов

праці. Оцінка ризиків дасть змогу зни-

зити витрати виробництва, удосконалити

систему маркетингу, освоїти нові ринки

та залучити іноземні інвестиції.

Окремі закони в Україні взагалі пере-

шкоджають працеохоронній діяльності,

наприклад Закон № 877 «Про основні засади

державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності». Українське законо-

давство, зокрема Кодекс законів про працю

та/або нормативні акти про охорону

праці, потрібно доповнити положеннями

Рекомендації МОП № 198 щодо боротьби

з прихованими трудовими відносинами та

забезпечення гідних умов праці для всіх

працівників. Слід створити механізми та

визначити конкретні критерії для вста-

новлення наявності трудових відносин

і ввести правову презумпцію трудових

відносин незалежно від того, формальною

чи письмовою є угода.

Роман Чернега, голова Держпраці

України

Антоніу Сантуш, менеджер проекту

ЄС-МОП



Здорове населення – це показник

економічного розвитку країни.

Якщо ми збережемо здоров’я

працівників, ми збережемо все.

В Україні лікві довано промислову

медицину. Перешкодами на шляху її

відновлення є: формування нових вироб-

ничо-економічних відносин у суспільстві;

економічна й демографічна криза, що триває

(населення зменшилося на 10 млн осіб);

зовнішня воєнна агресія з боку північно-

східного сусіда; ухвалення неправомірних

політичних рішень (ліквідація державного

санепідемнагляду, нормативної бази;

визнання не профілактики захворювань,

а матеріальної компенсації шкоди, завда-

ної здоров’ю, пріоритетним напрямом

у сфері охорони здоров’я працівників).

Медичні питання мають вирішувати

медики. Потрібно поліпшувати законодав-

чу базу щодо діяльності профпатологічної

служби; розробляти єдині стандарти для

забезпечення працівників високотехноло-

гічною медичною допомогою на всіх рівнях

її надання – від періодичних медоглядів до

реабілітаційних заходів; удосконалювати

методологічні й методичні засади експертизи

щодо встановлення зв’язку захворювання

з умовами праці.

Окремим складником має стати

вдоскона лення діагностики лікування та про-

філактики профзахворювань з огляду як на

досягнення молекулярної біології та генети-

ки, так і на розвиток прецизійної лабораторно-

інструментальної бази. Медична наука має

стати науковою базою для виробництва.

Володимир Чернюк, директор ДУ «Інститут

медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України»

Йонас Гріцюс, головний державний

інспектор з праці,Республіка Литва


Люди роблять помилки. Помилки,

яких припустилися через особливості

людської природи, – не порушення,

бо це не свідомий вибір людини. Розуміння

причин тієї чи іншої поведінки людей та

їхніх помилок може бути основою для ство-

рення максимально ефективних інструментів

для захисту працівників від нещасних випадків.

Помиляються всі, навіть найкращі, але

ситуації, в яких є імовірність помилки, можна

передбачити, а нещасним випадкам можна

запобігти, ураховуючи свої прорахунки.

На поведінку окремих людей впли-

вають організація процесів в компанії

та її цінності. Для підвищення продук-

тивності важливе значення має реакція

менеджменту на помилки людей. Чим

простішою є система, тим ефектив-

ніше вона працює. Під час побудови

СУОП потрібно уникати впровадження

вимог, які не мають реальної цінності для

збереження життя і здоров’я, під час про-

ведення навчання з охорони праці слід

фокусувати увагу на критичних ризиках.

Працівники повинні думати, що роблять,

а не безвідмовно виконувати накази.

Важливо навчити людей ефективно обго-

ворювати хиби в роботі один одного.

Дмитро Григоренко, провідний експерт з ОП

«ДіЕнДжі Сейфті»

Україна й Литва – близькі сусіди,

і труднощі в нас однакові. Годі «зма-

льовувати» наші нещастя, потрібно

діяти на випередження, щоб бути в належно-

му місці ще до настання нещасного випадку.

Проблема полягає в тому, що робото-

давці формально підходять до вирішення

питань охорони праці. Коли приходиш на

перевірку підприємства після нещасного ви-

падку, тобі показують зразково оформлену

папку документації з охорони праці, але

людини немає...

Ми вийшли із зони безвідповідально-

сті, тепер слід дотримуватися норм. Самому

ухвалювати рішення важко, а змінити своє ми-

слення ще важче. Етап гармонізації непростий,

але директиви ЄС у сфері БГП написані

кров’ю. Працівник має бути відпові дальним

на своєму робочому місці, а на підприємстві

його мають навчити працювати безпечно.

Місія нашого підприємства – нести здоров’я через продукт, який ми виробляємо, яко-

мога більшій кількості людей в усьому світі. Водночас здоров’я і безпека кожного

з данонівців стоять у центрі всіх наших проектів.

Найпершим позитивним результатом дій щодо забезпечення безпечної праці є наша

впевненість у тому, що всі працівники приходять додому до своїх родин живими та

здоровими.

На підприємстві розроблено 12 базових стандартів безпеки. Основний напрям роботи –

це управління поведінкою працівників. Ми формуємо культуру безпеки – щоб кожен

працівник, ставши перед дзеркалом, казав собі: «Переді мною людина, яка відповідає за

мою безпеку».Михайло Юзва, директор з виробництва

ТОВ «Данон Дніпро»

У 1982 році американські соціологи Джеймс Вілсон і Джорж Келлінг сфор-мулювали теорію розбитих вікон,

згідно з якою, якщо у приміщенні одне скло розбите і ніхто його не замінить, через дея-кий час не буде жодного цілого вікна.

В охороні праці «розбитими вікнами» є безлад і дрібні порушення, яких при-пускаються під час виробничої діяльності.Приміром, якщо один робітник працює без захисних окулярів, то його колега подумає: «А чому я маю їх надівати?» З часом не-значні порушення стають стійкими навичкаминебезпечного виконання робіт і можутьпризвести до глобальних катастроф.

Тож основне завдання СУОП – вияв ляти й усувати навіть несерйозні на перший погляд порушення. Пере фразовуючи вислів профе-

сора Преображенського з «Собачого серця»М. Булгакова, причиною травм є розруха в головах. Тому насамперед потрібно форму-вати культуру безпеки. Працівники повинні розуміти, що вони відповідальні за себе і за безпеку колег. Небезпека завжди ховається там, де, як ми думаємо, її бути не може.

Щоб зробити наше підприємство безпеч-ним, до розв’язання питань БГП залучаємо всіх – від гендиректора до кожного спів-робітника. Висвітлюємо про блеми ОП, навча-ємо персонал, проводимо практичні заняття,мотивуємо працівника, використовуючи як стимул значущі для нього цінності (сім’я,робота, кар’єра, зарплата, здоров’я, життя).

Докладно про теорію розбитих віконна прикладі ДТЕК Дніпрообленерго читайте

в журналі «Охорона праці» № 4 за 2018 р.

Олексій Носов, керівник департаменту

з охорони праці АТ «ДТЕК Дніпровські

електромережі»

До цікавих висновків після 50 років до-сліджень у сфері систем управліннядійшов американський учений Едвард

Демінг. Він казав, що якщо, розпочинаючи про-цес, грамотно організувати його лише на 15% (зосередитися на початковому етапі, змінити початкові умови тощо), то щодо інших 85% усе вдасться легко, без особливих зусиль та витрат.Це стосується всіх сфер, процесів і СУОП.

Для побудови ефективної системи по-трібно не «реагувати і виправляти», а пере-йти до концепції «передбачати й запобігати»,залучаючи весь персонал до забезпечення функціонування СУОП. Керівники будь-якого рівня мають бути лідерами і не боятися бра-ти на себе відповідальність. А працівники неповинні боятися говорити про порушення

і свої проблеми, а також мають навчатися та само вдосконалюватися.

Створення ефективної команди немож-ливе, якщо між підрозділами не налагоджено співпраці. Ми у своїй компанії створюємо групи у VIBER для миттєвого обміну інформацією,облаштовуємо транспорт системою GPS для більш ефективного контролю за виконанням робіт, щомісяця кожного другого четверга про-водимо день ОП. За допомогою рейтингування обираємо найкращі колективи, нагороджуємо їх, щоб заохотити й мотивувати персонал до здорової конкуренції між підрозділами. Наша головна мета – сформувати культуру безпеки праці й досягнути нульового травматизму.

Про досвід ДТЕК Дніпрообленерго у сфері ОП читайте в № 11 за 2017 р., № 2 за 2018 р.

Вадим Кухтій, генеральний директор

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»



Керівник, який не дбає про охорону праці, є злочинцем, його потрібно притягати до кримінальної відповідальності. Пи-

тання охорони праці – першочергове, це найголов ніший складник усіх процесів на будь-якому підприємстві.

У нас в колективному договорі першим пунктом визначено питання охорони праці,а вже потім отримання прибутку та інше.Людина, яка зберегла здоров’я, заробить гроші будь-де – якщо не на нашому підприємстві, то в іншому місці. Для того, хто втратив здоров’я або життя, прибуток уже не має значення.

Головна соціальна гарантія для працівни-ка – це збереження його життя і здоров’я. На нашому заводі є все для безпеки працівника: ЗІЗ, інструкції, захисні огорожі тощо. Мало того, наш працівник двічі на день катається на велосипеді – у нас є все! Якщо на робочому місці чогось бракує – це не робоче місце.

Людський фактор – це головне. І ми по-стійно працюємо з персоналом. На кожній оперативній нараді на підприємстві найпершимє питання охорони праці. У такий спосіб даємовсім зрозуміти його важливість.

Пов’язуємо всіх працівників, якщо мож-на так сказати, круговою порукою – відпові-дальністю усіх за кожного і кожного за всіх, і до того ж у своїй працеохоронній роботі не обмежуємося периметром заводу. Лю-дина, яка думає, приміром, про те, де зараз її дитина, або про якісь інші проблеми, не працюватиме ефективно. Тому підприєм-ство організувало для дітей працівників різ-номанітні гуртки, проводить конкурси, КВК тощо. Меж для вдосконалення в питаннях охорони праці немає, адже все передбачити неможливо.

Якщо ви хочете збільшити виробництво продукції – гарантуйте безпеку працівникам.

Безпека праці – цінність для кожного працівника нашої компанії. Кожен що-дня бере на себе зобов’язання щодо

створення робочого середовища без травм. Середовище без травм – це реальні і кон-кретні дії, проактивна турбота один про одного, щоденна демонстрація цієї турботи.

Ми формуємо свідоме ставлення праців-ника до безпеки праці: «Я працюю безпечно, тому що я не хочу травмувати себе та інших. Я хочу повернутися з роботи додому живим і не ушкодженим. Я зупиняю небезпечну по-ведінку своїх колег, і мені небайдужа без-пека людей, які мене оточують. Я не боюся повідомляти свого керівника про потенційні

небезпеки, регулярно обговорювати з ним ризики задля поліпшення ситуації».

Багато хто з нас розмірковує так: «Зі мною погане статися не може, я так працював завжди». Але з охороною праці в російську рулетку краще не грати. Кожен працівник, і особливо топ-менеджери та лінійні керів-ники, на своєму прикладі мають показувати відданість питанням безпеки та охорони до-вкілля. Культура безпеки праці передбачає постійну комунікацію, навчання, поліпшення прозорості системи (повідомлення про всі інциденти, потенційно небезпечні випадки), посилення позитивної мотивації, постійне під-кріплення безпечної поведінки працівника.

Віталій Єрмоленко, директор департаменту

екологічної безпеки, охорони праці та пожежної

безпеки ПАТ «Укрнафта»

Євген Чернов, директор КП «Шосткінський

казенний завод «Імпульс»

Навіщо підприємству управляти своїми втратами, якщо вони однаково будуть? Для того щоб максимально знизити їх.

У нашій країні одні думають, як знизитиризики, а інші – як виконати вимоги норма-тивно-правових актів. Сутність управління ризиками полягає у виявленні причинно-наслідкових зв’язків.

В Україні чинними є стандарти з безпе-ки та гігієни праці, безпеки дорожнього руху, екологічної безпеки, але немає стандартів, які регламентували б вимоги промислової,

пожежної безпеки, цивільної оборони, безпе-ки дій у надзвичайних ситуаціях.

Для простоти управління важливо інтегру-вати не тільки стандарти систем менеджменту, але й, зокрема, систем менеджменту з усіх на-прямів безпеки, що дасть змогу знизити втра-ти життя і здоров’я людей. І незважаючи на те, що для окремих видів безпеки ще не cтвореностандартів ISO, потрібно застосовувати си-стемний підхід і управляти всіма ризикамина основі стандарту ISO 45001:2018 – з єди-ними принципами, структурою і термінологією.

Віталій Цопа, професор МІМ-Київ



У межах проекту «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання не-задекларованої праці», який реалізувала в Україні Міжнародна організація праці за фінансування Євро-

пейського Союзу, підготовлено аналітичний звіт – Національ-ний профіль з безпеки та гігієни праці (далі – Профіль).

Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук під час презентації Профілю соціальним партнерам і націо-нальним експертам на тристоронньому семінарі назвав його флагманом, драйвовою силою у всьому плані змін, що очі-куються у сфері безпеки та гігієни праці в Україні. Адже це дослідження не тільки вказує на слабкі місця національного законодавства з безпеки та гігієни праці, але й дає певне ро-зуміння, як його гармонізувати зі стандартами МОП та ЄС.

Наступним кроком у роботі експертів стане підготовка Білої книги – це вже конкретні рекомендації щодо можливих варіантів імплементації в національне законодавство шести основних директив ЄС, які є першочерговими у списку інте-граційних зобов’язань України перед Євросоюзом.

«Робота з імплементації директив ЄС була поставлена на рейки. А Біла книга – це її вказівник. І вона буде вказів-ником не тільки під час роботи цього проекту, а й після його закінчення», – наголосив С. Савчук.

Голова Держпраці Роман Чернега назвав цей документ дуже вчасним для України. У ньому вказані системні недо-ліки, які потрібно виправляти. «Ми маємо йти на крок далі, щоб бути синхронними зі змінами в європейському законо-давстві. Щоб виконати цю роботу й стати членом Євросою-зу», – резюмував Р. Чернега.

Що саме не так з вітчизняним нормативно-правовим по-лем у сфері безпеки та гігієни праці? Назвав основні пробле-ми менеджер Проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш.

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ1. Ризиків не можна уникнути – так вважають в Україні,

тому увага зосереджена на компенсаціях. Потрібно пере-ходити від охорони праці (відшкодувальних і коригувальних заходів) до профілактики, запобігання, управління ризиками.

2. Підхід має бути комплексним і цілісним – увагу потрібно зосереджувати не тільки на безпеці, але й на гігієні праці. На під-приємствах слід створювати комплексні служби з БГП.

3. Потрібно перейти від спільної відповідальності за без-пеку праці (роботодавців і працівників) до відповідальності роботодавців за забезпечення безпеки та здоров’я праців-ників у всіх аспектах, пов’язаних з роботою. Відповідальність не можна перекладати на інших.

ДРАЙВОВА СИЛА

Яким є вітчизняне законодавство з питань безпеки та гігієни праці з погляду євро-пейських експертів.І що потрібно зробити для узгодження його з європейськими стандартами.

У тристоронньому семінарі «Валідація Національного профілю з безпеки та гігієни праці. Результати аналізу відповідності національного законодавства ряду директив ЄС з безпеки та гігієни праці і трудових відносин» взяли участь голова Держпраці Роман Чернега, менеджер Проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш, генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної пра-ці Мінсоцполітики Юрій Кузовой, Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, представники організацій профспілок і роботодавців України, науково-дослідних інститутів, посадовці Держпраці (на фото).

Людмила Солодчук, заступник головного редактора


Актуально

4. Заходами з безпеки та гігієни праці мають бути охоплені всі працівники, а не лише ті, які працюють в умо-вах дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників. І всі підприємства: державної та недержавної форм власності.

5. Запровадити обов’язок роботодавців вживати за-ходів щодо запобігання професійним ризикам за допомо-гою їх оцінювання, консультацій із працівниками, інфор-мування й навчання працівників.

6. Дотримуватись ієрархічних підходів щодо запобі-гання ризикам: усунення ризику (якщо це неможливо, – оцінка) зменшення ризику, організаційні заходи, колек-тивний захист, індивідуальний захист та інші заходи.

7. Зменшення кількості нормативно-правових актів з БГП та їх спрощення, об’єднання в меншу кількість актів.

8. Дію нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці потрібно поширити на всіх без винятку роботодавців (приватний, державний, соціальний, безприбутковий сек-тори, самозайнятих осіб з одним або кількома працівника-ми) та працівників (неофіційні відносини, цивільно-правові договори тощо).

9. Потрібно підвищувати рівень обізнаності суспіль-ства з питань БГП для формування культури профілак-тики.

10. Організувати повноцінний контроль з боку держави за дотриманням законодавства з БГП, зокре-ма утримуватись від накладання мораторію на перевірки інспекторами Держпраці та надати їм повноваження, передбачені конвенціями МОП № 81 і № 129.

11. Створити надійну систему реєстрації та повідомлен-ня про нещасні випадки, пов’язані з роботою й професійни-ми захворюваннями, узгодити її з методологією Євростату ESAW.

12. Узгодити національне законодавство з директивами ЄС із БГП, а також з тими, що стосуються рівних можливо-стей і ставлення до чоловіків і жінок у сфері зайнятості.

Окрему думку висловив А. Сантуш щодо організації роз-слідувань нещасних випадків на виробництві. Розслідувати такі інциденти повинні лише інспектори праці, які не перебу-вають під впливом інтересів ані працівників, ані роботодавців.

За потреби, щоб розібратися в головних причинах н/в, вони можуть залучити до розслідування відповідних фа-хівців, експертів. Недоцільно для цього створювати комісії з розслідувань на підприємствах. Інспектор особисто має опитати всіх причетних до події, а рішення за результатами розслідування має приймати тільки наглядовий орган.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ДИРЕКТИВ ЄС Щоб запобігти виникненню прогалин у законодавстві з БГП, кожну директиву, наскільки змога, слід транспону-вати за допомогою одного національного закону (крім ви-падків, де потрібні додаткові підзаконні технічні акти). Під час адаптації слід керуватися національною стратегією України із заохочення БГП, яку ще належить розробити та реалізувати.

БГП2009/104/ЄС

(робоче обладнання)

2003/88/ЄС (робочий

час)

89/656/ЄЕС (ЗІЗ)

89/654/ЄЕС (робочі місця)

89/391/ЄЕС (рамкова)

Регламент ЕU 2016/425

(розробка й вироб-ництво ЗІЗ)

2006/42/ЄС (машини)

2009/148/ЄС (азбест)

90/269/ЄЕС (ручне перемі-

щення вантажів)

2004/37/ЄС (канцерогени та мутагени)

2003/10/ЄС (шум)

2013/35/ЕU (електромагнітні

поля)

1999/92/ЄС (ви-бухонебезпечні

середовища)

90/270/ЄЕС (екранні пристрої)

2002/44/ЄС (механічна вібрація)

2000/54/ЄС (біологічні речовини)

92/58/ЕЭС (знаки)

91/322/ЄЕС, 98/24/ЄС

і 2000/39/ЄС (хімічні

речовини)

2000/39/ЄС, 2006/15/ЄС

і 2009/161/ЕU (індикативні гр. значення

проф. експозиції)

2013/59/Еuratom (іонізуюча радіація)

2006/25/ЄС (штучна оптична

радіація)92/104/ЄЕС

(гірничовидобувні підприємства)

2010/32/ЕU (травми від гострих

предметів у лікарнях тощо)

93/103/ЄС (робота на борту риболовецьких

суден)

92/57/ЄЕС (тимчасові

або мобільні будівельні

майданчики)

92/91/ЄЕС (видобувні галузі –

буріння)

94/33/ЄС (молоді

працівники)

92/85/ЄЕС (вагітні

працівниці)

91/383/ЄЕС (фіксований термін

або тимчасове працевлаштування)

91/533/ЄЕС (обов’язок

інформування)

Розглядаються у проекті ЄС-МОПНаскрізні директивиДирективи про вплив конкретних ризиківДирективи, зосереджені на конкретних галузях діяльностіДирективи, зосереджені на конкретних категоріях працівників

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

З БГП ЄС





Безпека праці

ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ ДИРЕКТИВ ЄС Імплементувати 1. Так звану парасолькову директиву № 89/391/ЄЕС,

яка визначає основні елементи правової бази з БГП, а та-кож встановлює вимоги до всіх роботодавців і працівників.

2. Наскрізні директиви, які регулюють аспекти, що є спільними для роботодавців, працівників усіх галузей (вимоги до робочих зон, робочого обладнання, стосовно робочого часу).

3. Директиви, зосереджені на захисті безпеки та здоров’я від впливу конкретних ризиків (біологічні агенти, шум, механічна вібрація, екранні пристрої, електромагнітні поля тощо).

4. Директиви, зосереджені на захисті працівників від ризиків, що виникають під час роботи в конкретних галузях діяльності (видобувні галузі, будівельні майданчики, заклади охорони здоров’я).

5. Директиви щодо захисту конкретних працівників (молодь, вагітні жінки, тимчасово працевлаштовані).

Паралельно зі змінами у законодавстві міжнародні екс-перти рекомендують організувати навчання працівників

компетентних державних органів, соціальних партнерів та інших заінтересованих сторін з питань нової правової бази з БГП. А також розгорнути загальнонаціональну інфор-маційну кампанію.

У межах згаданого проекту українські та міжнародні екс-перти вже проаналізували відповідність національного зако-нодавства шести першочерговим директивам:

• № 89/391 про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки й охорони здоров’я пра-цівників під час роботи;

• № 89/654 про мінімальні вимоги стосовно безпеки та охорони здоров’я у робочих зонах;

• № 2009/104 стосовно мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я при використанні робочого обладнання працівниками;

• № 89/656 про мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індиві-дуального захисту на робочому місці;

• № 2003/88 про деякі аспекти організації робочого часу;

• № 91/533 про обов’язок роботодавця інформувати своїх працівників про умови, що застосовуються до трудового договору чи трудових відносин. У межах тристороннього семінару учасники ознайоми-

лися з таблицями відповідності та рекомендаціями експер-тів щодо кожної розглянутої директиви. Відбулася відверта дискусія стосовно способів імплементації директив.

Голова Держпраці Роман Чернега наголосив, що тісна співпраця з провідними європейськими країнами дала змо-гу Україні запровадити нові підходи до розв’язання проблем у сфері безпеки, гігієни праці та трудових відносин, розро-бити інноваційну Концепцію реформування системи управ-ління охороною праці в Україні, активізувати процес імпле-ментації положень директив ЄС в українське законодавство.

Фото О. Фандєєва

"ДОСВІД УСПІШНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ ДИРЕКТИВ З БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У КРАЇНАХ ЄС Є ВИЗНАЧАЛЬНИМ ОРІЄНТИРОМ У НАШІЙ РОБОТІ.

Роман Чернега

Під час семінару Антоніу Сантуш ви-словив ще одне за-уваження міжнарод-них експертів. Інсти-тут інспекторів праці, створений в Україні у процесі децентра-лізації влади у складі об’єднаних територіальних громад (ОТГ), має бути підконтрольним і під-звітним Держпраці. Це потрібно для забезпечення розробки та реаліза-ції єдиної політики інспекції праці на всій території країни та однакового застосування законодавства про працю.

Слід провести уніфікацію проце-дур і способів проведення переві-

рок, усі дії інспекторів мають бути стандартизовані. Інспек-торів праці потрібно наймати виключно на основі наявної кваліфікації, необхідної для виконання посадових обов’яз-ків, та організувати їх навчання.

До речі, у Португалії, на батьківщині А. Сантуша, кан-

дидатів на посаду інспектора праці готують цілий рік перед тим, як вони можуть бути призначені на цю поса-ду та здобути право підписувати ма-теріали проведеної перевірки.

Крім того, інспектори праці ма-ють бути державними службовцями, що гарантуватиме стабільність їхньої посади і незалежність від будь-якого зовнішнього впливу.

Зі свого боку представники Держпраці зазначили, що інспекто-рів праці з ОТГ сьогодні вже близько 400, і всіх їх активно залучають управ-ління Держпраці до спільних інспек-ційних відвідувань підприємств для набуття знань і навичок інспектор-ської роботи. Найближчим часом для цього інституту перевіряючих буде організовано дистанційне навчання. Їх переважно орієнтуватимуть на проведення роз’яснювальної роботи серед роботодавців щодо дотри-мання трудового законодавства.

Упродовж декількох місяців по-точного року інспектори вже здійсни-ли понад 800 візитів на підприємства з профілактично-роз’яснювальною метою.


Актуально

ВЧИМОСЯ КЕРУВАТИ РИЗИКАМИ

Вікторія Петрачкова, провідний інженер з охорони праці шахти

«Центральна» ДП «Торецьквугілля»

Після проведеної на підприємстві

роботи з виявлення та усунення небезпек ми дійшли висновку,

що для впровадження й повноцінного

функціонування цієї системи вкрай потрібна

єдина уніфікована методика аналізу

та оцінки ризиків.

________* Докладно про захід читайте у статті З. Купири «Оцінку ризиків на шахтах розпочато» (№ 4/2018, с. 34–36).

У відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» встановлено виробничу потужність обсягом 300 тис. тонн на рік. Шахта відпрацьовує круті пласти з кутом падіння 58–620 з потужністю пластів від 0,6 до 2,0 м. Абсолютна газоносність шахти – 6,38 м3/хв, відносна – 21,87 м3/т.

З п’яти пластів, які відпрацьовують у 2018 році (m3, l7в,

К8, l5, l3), чотири – m3, l7в, К8, l3 віднесені до небезпечних за

раптовими викидами вугілля та газу, один l5 – до загрозливих за раптовими викидами; додатково один пласт К8 віднесений до небезпечних через можливість гірських ударів.

Шахтне поле розкрите двома центрально розташованими вертикальними стволами: № 4 і «Пугачовка». Ствол № 4

є вантажнолюдським і призначений для подачі свіжого повітря в шахту, опускання й підіймання людей і матеріалів. Ствол «Пугачовка» є вантажним і використовується для видачі вугілля й породи з шахти й одночасно для виведення відпрацьованого повітря за допомогою двох вентиляторів головного провітрювання ВЦД-47У (один з вентиляторів – резервний). Спосіб провітрювання шахти – усмоктувальний.

Роботи ведуться на горизонті 1146 м у шести очисних забоях, два з яких обладнано щитовими агрегатами АНЩ (№ 41, № 42, горизонт 1146 м); чотири лави з видобутком вугілля відбійними молотками (№ 65 – 1146 м, № 82 – 1146 м, № 71 – 1146 м, № 72 – 1146 м).

Гірничі роботи як на відкотному, так і на вентиляційному горизонтах проводяться за допомогою БПР. Транспортування гірської маси відкотним горизонтом здійснюється електровозами АМ-8Д, вентиляційним горизонтом – за допомогою гировозів ГР-6.

Про керування професійними ризиками у сфері безпеки і гігієни праці та проблеми, які з цим пов’язані, я не-

одноразово читала в журналі «Охо-рона праці». Ця тема цікавила мене з огляду на мою професію, і тому я із захопленням вивчала кожну статтю, присвячену оцінці ризиків.

Цього року мене запросили взяти участь у тренінгу «Основи безпеки в шахтах», який проходив 19–21 бе- резня в с. Литовеж Волинської об-ласті*. Я їхала на навчання з великим бажанням глибше вивчити цю тему.

Тренерами курсу були міжнарод-ні експерти в цій сфері: міжнарод-ний консультант з питань безпеки та гігієни праці Вікінг Хусберг (Фін-ляндія), старший спеціаліст з пи-тань соціального захисту МОП – Будапешт Кенічі Хіросе (Японія), спеціаліст з безпеки та гігієни у шах-тах Центрального інституту гірни-чої справи Олександра Котерас (Польща).

Захід було організовано на висо-кому професійному рівні. Цей курс зокрема передбачав оцінку ризику на робочих місцях на шахті «Степо-ва» ДП «Львіввугілля». Під час візиту на підприємство учасники тренінгу мали змогу на практиці побачити небезпеки, з’ясували, як їх виявля-ти, ідентифікувати, як давати оцінку їх серйозності та імовірності, а та-кож запропонувати можливі технічні рішення для усунення небезпеки або зменшення її впливу.

Крім того, після закінчення на-вчання всі члени групи одержали завдання впровадити систему керу-вання професійними ризиками на своїх підприємствах. На його вико-нання тренери виділили три з поло-виною місяці.

На другому тренінгу, який прохо-див 5–6 липня 2018 року в м. Києві, координатори проекту «приймали» домашню роботу. Учасники навчан-ня мали можливість виступити в ролі тренерів. Ми ділилися з аудиторією,

Ризик-менеджментto

rets

kvug

illya

.com

.ua


КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ –

ЦЕ СПОСІБ ЗАПОБІГАННЯ НЕЩАСНИМ ВИПАДКАМ,

ПРОФЕСІЙНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ, АВАРІЯМ ТА ІНШИМ

НАДЗВИЧАЙНИМ СИТУАЦІЯМ НА ВИРОБНИЦТВІ.

як за короткий час змінити ставлення людей до власної безпеки і до інстру-менту оцінки ризиків на робочих міс-цях – від примусового виконання норм і приписів до підходу: «мені це потрібно для усунення небезпеки».

Про свій досвід упровадження ке-рування ризиками в систему управ-ління безпекою та гігієною праці на підприємстві розповіли керівники від-ділів охорони праці компаній ДТЕК і «Нафтогаз».

Шахта – це особливо небезпечний об’єкт. Адже на працівника впливають небезпечні чинники не тільки під землею, але й на поверхні (лісовий склад, лампова, технологічний комплекс та інші). Оцінка усіх небезпечних чинників (небезпек), що можуть негативно впливати на стан здо-ров’я працівника, потребує певного часу.

Для ідентифікації небезпек та оці-нювання ризиків було обрано діль-ницю шахтного транспорту. До цієї роботи залучили начальника дільниці, інженерно-технічних працівників дільни-ці та безпосередньо шахтарів, зокрема громадських інспекторів з охорони пра-ці (далі – Команда).

І ЕТАП РОБОТИ

Розроблено методичні рекомендації для зміни підходу у працівників дільниці до охорони праці: від примусового виконання приписів і норм до розуміння, що «мені це потрібно для усунення або зменшення ризику» (блок-схема). Методичні рекомендації передбачають процедуру ідентифікації небезпек.

Надруковано й видано для роботи таблицю оцінки та обробки ризиків для кожного працівника, який брав участь у роботі з оцінки ризиків.

Розглянуто можливі ризики отримання виробничої травми на поверхні шахти: від проїзду працівників у шахтному транспорті до спуску в шахту.

Проведено навчання з членами Команди.

ІІ ЕТАП РОБОТИ

Команда проаналізувала дані про зареєстровані на підприємстві нещас-ні випадки на дільниці за минулі 10 років, виявила найнебезпечніші місця і виробничі процеси.

Упродовж зазначеного періоду на дільниці шахтного транспорту щороку ставалися нещасні випадки.

ЗА ВИДАМИ ПОДІЇ: 3 випадки – під час пересування гірничими виробками; 2 випадки – унаслідок обвалу, обрушення породи тощо; 1 випадок – унаслідок дії рухомих машин і механізмів; 4 випадки – інші види подій.

ВИРОБНИЧІ ТРАВМИ ДІСТАЛИ ПРЕДСТАВНИКИ ТАКИХ ПРОФЕСІЙ: 4 гірники підземних, з них 1 учень гірника підземного; 3 підземних електрослюсарі; 2 гірничих майстри; 1 стволовий.

Також було проведено аналіз обставин усіх цих випадків травмування, розглянуто всі чинники, які могли вплинути на ці події, і технологічний процес, тобто проведено ідентифікацію небезпек і оцінку ризиків.

За результатами проведеного аналізу травматизму на дільниці було ВИЗНАЧЕНО НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ:

пересування гірничими виробками – 3 випадки; навантаження-розвантаження матеріалів та обладнання на транспортні

платформи – 2 випадки; зштовхування-виштовхування вагонів у кліть – 2 випадки; під час посадки у кліть – 1 випадок; унаслідок обвалення покрівлі – 1 випадок; у результаті особистої необережності – 1 випадок.

ІІІ ЕТАП РОБОТИ:

Команда обстежила робочі місця в підземних гірничих виробках, де стали-ся всі ці випадки, а також:

провела спостереження за виробничим середовищем на робочому місці; розглянула операції, що виконуються на робочому місці, щоб урахувати їх

небезпеки для оцінки ризику; провела оцінку зовнішніх чинників, що впливають на робоче місце; проаналізувала наявність і стан небезпечних механізмів, обладнання та

інструменту.Усі ці дані було внесено в ТАБЛИЦЮ ІДЕНТИФІКАЦІЇ, ОЦІНКИ ТА ОБРОБ

КИ РИЗИКІВ на дільниці шахтного транспорту шахти «Центральна» ДП «Торецьквугілля» (приклад заповнення такої таблиці, яку було розроблено в навчальних цілях, наведено в додатку до цього номера журналу на с. 52–62).

ww

w.k

em.k

p.ru



Ризик-менеджмент

В Україні давно назріла потре-ба у зміні концептуального підходу до охорони праці, що передбачає перехід від примусового виконання приписів і норм до впроваджен-ня концепції ризик-орієнтованого мислення. У кінцевому результаті це дасть змогу знизити кількість нещасних випадків на робочих місцях у 10–20 разів, як у країнах ЄС.

Для ідентифікації небезпек беруть до уваги такі вихідні дані про діяльність підприємства:

спостереження за виробни-чим середовищем на робочому місці;

операції, які виконують на робо-чому місці, щоб урахувати їх під час оцінки ризику;

зовнішні чинники, що впливають на робоче місце;

наявність і стан небезпечних механізмів, обладнання та ін-струменту;

наявність небезпечних речовин, матеріалів і т. п.;

персонал, відвідувачі, підряд-ники, що можуть перебувати під впливом небезпеки.

Під час ідентифікації небезпек та оцінки ризиків потрібно керуватися такими документами:

законодавчі вимоги в галузі охорони праці;

технологічні документи (техно-логічний паспорт, інструкція);

плани ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

положення про підрозділи, посадові інструкції керівників, фахівців, службовців і робіт-ників;

інструкції з охорони праці та виробничі інструкції;

технічні паспорти заводів- виготовлювачів на обладнання, машини, механізми;

карти умов праці; зареєстровані дані (інформація

про аварії, пожежі, нещасні випадки, професійні захворю-вання, які сталися на підприєм-стві за останні роки).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ*

РИЗИК у сфері охорони здоров’я і безпеки праці – це поєднання ймовірності виникнення пов’язаної з роботою небезпечної події(ій) або впливу(ів) і тяжкості травми й погіршення стану здоров’я, які можуть бути викликані цією подією(ями) або впливом(ами).

(п. 3.21 ISO 45001:2018)

1 КРОК Вибір виробничого процесу, операції робочого місця

2 КРОКІдентифікація небезпек і небезпечних подій

3 КРОКВизначення імовірностей

і наслідків небезпек

4 КРОКВизначення рівня ризику

і ставлення до рівня ризику

СХЕМА ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ*

Таблиця 3(графи 2, 3)

Таблиця 3

Таблиця 1

Таблиця 3 (графи 4, 5)(графи 9, 10)

Таблиця 3 (графа 6)(графа 11)

Най -вищий

ВисокийМіж

високим і середнім

Середній Низький

Неприй-нятне

Зовсім Зконтролем

Без контролю

ПРИЙНЯТНЕНЕПРИЙНЯТНЕ

ДОКУМЕН-ТУВАННЯ ПРОЦЕСУ

КРИТЕРІЇ ПРОЦЕСУ

Катего-рично

Не потребує запобіжних

дій

Табл

иця

2

5 КРОКВИЗНАЧЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО РІВНЯ РИЗИКУ

ПОЗНАЧКИКроки, зроблені до запобіжних дій Кроки, зроблені після запобіжних дій Документування кроків у таблиці 3

_________* Консультант – Віталій Цопа, міжнародний експерт, викладач і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001, 45001, 31001 та ін., д-р техн. наук, професор.

Таблица 3

(графа 7)(графа 12)

Таблиця 3 (графа 8)

6 КРОКПОТРЕБУЄ ЗАПОБІЖНИХ ДІЙ

ЗРОБЛЕНІ КРОКИ



ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ТАКІЙ РОБОТІ:

різні підходи до трактування небезпек та оцінки ризиків;

відсутність методів оцінки ризику з використанням вимірювальної техніки (атестація робочих місць за умовами праці);

відсутність діагностики і методів оцінки впливу людського чинника на ступінь професійного ризику (крім статистики).

Плакати виготовила керівник ЦДЮТ м. Торецька Н. О. Іноземцева як навчальний

посібник для працівників шахти. З їхньою допомогою вони вчаться оцінювати ризики.

Під час обстеження робочих місць Команда виявила небезпеки, які мають високий ризик і підляга-ють негайному усуненню:

• Руйнування бетонного кріп-лення на підлозі перехідної галереї: небезпека травмуван-ня працівників під час пересу-вання. Нині небезпеку усунено, усі вибої залито бетоном.

• Не огороджено аварійну бу-дівлю на проммайданчику шахти: небезпека травмування працівників унаслідок обвалення предметів. Нині ризик небезпеки знижено, будівлю огороджено.

• Не працює штовхач для зштов-хування вагонеток у кліть на приймально- відправному майданчику поверхні шахти: небезпека травмування праців-ників під час зштовхування ва-гонеток у кліть. Нині небезпеку усунено, штовхач виправлено.

• Не працює стрілочний пере-від рейкової колії на поверхні шахти: небезпека травмування під час проїзду рейковою колією на електровозі. Нині небезпеку усунено, стрілочний перевід установлено.

• В аварійному стані козло-вий кран на лісовому складі шахти: небезпека травмування під час роботи на крані та під краном. Нині ведеться робота зі зниження ризику небезпеки, а саме монтується новий кран, переданий на підприємство з шахти, яка ліквідується.

Потрібно проводити роз’ясню-вальну роботу серед працівників щодо зміни підходу до охорони праці, також залучати до цього працівників, які безпосередньо наражаються на небезпеку на робочому місці.

Після проведеної на підприєм-стві роботи з виявлення та усунення небезпек ми дійшли висновку, що для впровадження та повноцінного функціонування цієї системи на під-приємстві вкрай необхідна єдина уні-фікована методика аналізу і оцінки ризиків.

КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИТАБЛИЦЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ, ОЦІНКИ ТА ОБРОБКИ РИЗИКІВ*

на дільниці шахтного транспорту шахти «Центральна» ДП «Торецьквугілля»

№з/п

Небез-пека

(небез-печний чинник)

Небезпеч-на подія

(інцидент)

Оцінка ризику

на початку

Ставлення до ризику на початку

Упровадженнязапобіжних

дій

Оцінка ризику після впро-вадження

запобіжних дій

Ставлення до залиш-

кового ризику

Сер

йозн

ість

Імов

ірні

сть

Рів

ень

ризи

ку

Сер

йозн

ість

Імов

ірні

сть

Рів

ень

ризи

ку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

* Нижче розшифровано графи таблиці.У додатку до цього номера журналу (с. 52–62) наведено матрицю ризиків (табл. 1), критерії рівня оцінки ризику (табл. 2), приклад заповнення таблиці (табл. 3).Далі містяться посилання на таблиці, розміщені в додатку.

2. Небезпека (небезпечний чинник) – потенційне джерело шкоди (шкода – фізична травмачи шкода здоров’ю або збитки, завдані майну чи навколишньому середовищу).3. Небезпечна подія (інцидент) – подія(ї), що виникає у зв’язку або в процесі роботи, яка може призвести або призвела до травм і шкоди для здоров’я.4. Серйозність (на початку) – визначають за шкалою від 1 до 5 (табл. 1).5. Імовірність (на початку) – визначають за шкалою від 1 до 5 (табл. 1).6. Рівень ризику (на початку) – значення, наведене у графі 4, помножити на значення, наведене у графі 5.7. Ставлення до ризику (на початку) – це потреба в розробці та впровадженні запобіжних дій (табл. 2).8. Упровадження запобіжої дії – дії, пов’язані зі зниженням імовірності та/або серйозності ризику.9. Серйозність (після впровадження) – визначають за шкалою (табл. 1).10. Імовірність (після впровадження) – визначають за шкалою (табл. 1).11. Рівень ризику (після впровадження) – значення, наведене у графі 9, помножити на значення, наведене у графі 10.12. Ставлення до залишкового ризику – потреба в розробці та впровадженні запобіжних дій (табл. 2).


5–6 липня 2018 р. відбувся тренінг МОП для фахівців з охорони праці вугільних і гірничорудних підпри-ємств.

Захід дістав високу оцінку всіх його учас-ників – і досвідчених тренерів, і учнів, які тільки роблять перші кроки в оцінці ризиків і в тре-нерській роботі.

Важливим етапом навчання була пере-вірка домашнього завдання – презентація роботи з оцінки ризиків, виконаної на своє-му підприємстві. Усі учасники впоралися з ним.

Конкурс презентацій провів журнал «Охорона праці». А лідерів і найкращі робо-ти визначили самі ж учасники. Переможці – представники ДП «Торецьквугілля», ДП «Львів-вугілля» і ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» – одержали подарунки від журна-лу. Успіхів вам, тренери-початківці!

Вікінг Хусберг,міжнародний консультант з питань безпеки та гігієни праці (Фінляндія)

Презентації були сфокусовані на принципі усунення небезпек і зменшен-

ня ризиків, що досить правильно, і тільки як останній спосіб розглядалося використання ЗІЗ.

Деякі шахти мають значний досвід ризик-орієн-тованого підходу, тож змогли запровадити ефектив-ну систему управління безпекою та гігієною праці. В інших випадках системи також були розроблені, але поки не запроваджені. Тобто ще немає прак-тичного досвіду запровадження системи і розумін-ня, як вона функціонуватиме в реальному житті і які ресурси для неї знадобляться.

На одних підприємствах працівників залучено до процесу, що дуже правильно, тоді як на інших оцін-ку ризиків проведено лише за участі менеджменту й експертів. Тобто досвід працівників не було вико-ристано.

Деякі компанії, навпаки, були вражаюче іннова-ційними та цілеспрямованими в забезпеченні участі працівників. Однак фокус, здається, було зміщено здебільшого в бік зміни моделі їхньої поведінки, а не усунення небезпек і зменшення ризиків.

Олександра Котерас, спеціаліст з безпеки та гігієни у шахтах Центрального інституту гірничої справи (Польща)

Варто особливо відзначити готов-ність учасників ділитися матеріалами і досві-дом, фотографіями, відео з робочих місць, які було продемонстровано під час перегля-ду звітів. Це, безперечно, додає ефективнос-ті тренінгу і насамперед дає змогу зміцнити розуміння принципів оцінки ризиків, як роз-слідувати події, що ведуть до настання НВ, зважаючи на принципи управління безпе-кою та гігієною праці.

Хорошою ідеєю було запросити пред-ставників шахт різних видів видобутку. Це сприяло обміну досвідом між компаніями, що вже запровадили ризик-орієнтований підхід до БГП. Також це допомогло поба-чити свіжим оком речі, до яких, можливо, працівники вже звикли за роки праці й не зважають на них. Такі тренінги формують усвідомлення потреби залучати до проце-су працівників, роботодавців і навіть треті сторони.

ЕКСПЕРТИ ОЦІНИЛИ РЕЗУЛЬТАТИ ТРЕНІНГУ

Ризик-менеджментfa

cebo

ok.c

om


Про це повідомив на засіданні Постійно діючої комісії

з охорони праці та промислової безпеки у вугільній

промисловості (ПДК) заступник начальника Управління

охорони праці, промислової безпеки та цивільного

захисту Міненерговугілля Ігор Ященко.

Найістотніше зниження травматизму відбулося

за такими травмонебезпечними професіями, як

гірник очисною забою, електрослюсар, прохідник,

кріпильник. З початку року минулося без аварій та

групового травматизму, що можна пояснити посиленням

профілактичної роботи. Негативною тенденцією

є травматизм серед інженерно-технічних працівників,

зобов’язаних здійснювати контроль за станом ОП.

Відрахування на ОП становили 45% від необхідного

фінансування. З огляду на цей показник стан

забезпечення працівників ЗІЗ є критичним. Наприклад,

саморятівниками забезпечено тільки 72% гірників,

а придбали їх 38% від запланованої кількості. Проблему

із забезпеченням ЗІЗ без допомоги держави цілком

вирішують лише три підприємства.

У Міненерговугілля сподівались на виділення цього

року 100 млн грн бюджетних коштів з потрібних 335 млн

грн. Однак сьогодні є великі сумніви, що й вони надійдуть.

Про те, які кроки зроблено з упровадження на

підприємствах вугільної галузі ризик-орієнтованої системи

управління охороною праці, розробленої відповідно до вимог

міжнародних стандартів OHSAS 18001, ISO 9001, доповіла

національний координатор Проекту МОП в Україні Ірина

Пекшева. Зокрема, проведено низку заходів з навчання

міжнародних стандартів, тренінги з оцінки ризиків для

керівників підприємств. Одним із першопрохідців щодо

впровадження ризик-орієнтованої СУОП зголосилося бути

ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввгулля».

Керівники вугільних підприємств відзвітували про стан

ОП та промбезпеки і про виконання заходів Програми

удосконалення системи вентиляції та підвищення

рівня провітрювання гірничих виробок шахт на 2018 р.

Олександр Фандєєв, спецкор. Фото автора

Ірина Пекшева, національний координатор Проекту МОП в Україні Первинна підготовка та рівень обізнаності всіх учасників виявилися досить різноманітними.

Але це лише допомогло досягти мети. А моя особиста мета – щоб ніхто не залишився байду-жим. Емоція – погана чи хороша – провокує мислення і дії. Відсутність емоції провокує байду-жість. Я можу з гордістю констатувати, що тренінг не залишив байдужих.

Звісно, нам усім доведеться здебільшого самостійно вчитися проводити оцінку ризиків, запроваджувати систему БГП, формувати культуру запобігання нещасним випадкам. Головне пра-вило – відсутність правил. Кілька учасників у своїх презентаціях довели, що система може бути побу-дована в різний спосіб, мати різну термінологію, структуру, документальне оформлення і т. д. Але всі ці системи об’єднує одне – в основу покладено людське життя і здоров’я! Усвідомлення людського життя і здоров’я як найвищої цінності – ось головне завдання кожного керівника підприємства і кожного керівника взагалі.

Які б навчання не проводилися, яких би експертів не залучали, яких би зусиль не докладали – жодна ініціатива не почне працювати без бажання та долучення керівника!

СТАН НЕВТІШНИЙ, ПРОТЕ Є Й ПОЗИТИВЗа сім місяців 2018 р. рівень загального виробничого травматизму на державних вугільних підприємствах знизився порівняно з відповідним періодом 2017-го на 17%, смертельного – майже на 50%.




Зроблено в Україні

ПЕРЕВАГИ ПЗ

Онлайн- та офлайнробота android- додатка: виконавець може самостійно ство-рювати Висновок в android-додатку без досту-пу до мережі інтернет; дані синхронізуються із сервером ПЗ після підключення.

Клонування: створення копій Висновків ідентичних посудин (клонуються дані про про-граму робіт, нормативно-правові документи, програма робіт та список виконавців). Часові витрати на оформлення такого Висновку ско-рочуються у 2–3 рази.

Історичні дані про об’єкти дослідження: у ПЗ зберігаються всі дані про клієнтів, догово-ри, об’єкти дослідження, висновки експертизи та Регламенти. Для подальшої роботи з таким об’єктом у ПЗ є всі потрібні історичні дані. Наприклад, якщо проводяться повторні роботи, більшість інформації вже буде в ПЗ, що забез-печує додаткову економію часу та коштів.

Доступ до ПЗ:

• web – будь-де і з будь-якого пристрою, підключеного до мережі інтернет;

• мультидоступ на базі планшету з ОС Android, тобто на одному планшеті можуть працювати декілька працівників.

МОДЕЛЬ РОБОТИ БЕЗ ПЗ

Час на оформлення одного Висновку експертизи ~ 8 год.** Сумарно всі часові витрати всіх працівників, які оформлюють Висновок, зокрема й побудова попередньої схеми об’єкта та карти-схеми контролів, запис результатів замірів, оформлення Висновку, рисування у векторному редакторі схеми об’єкта, схем контролів та дефектів, внесення раніше записаних резуль-татів замірів, розрахунки, друкування Висновку тощо.Кількість Висновків, які оформив один працівник за повний

робочий місяць, – 22 шт. (176 год./8);Собівартість одного Висновку = Salary**/22.

НОВИЙ ПІДХІД ДО РОБОТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЗ TESERT

Час на оформлення одного Висновку ~ 1 год.** Сумарно: оформлення проекту Висновку (web), побудова базової схеми та внесення результатів замірів (android), гене-рація/друкування Висновку (web).Кількість Висновків, які оформлює один працівник за пов-

ний робочий місяць = 176 шт. (176 год./1);Собівартість одного Висновку = Salary**/176;** Середня зарплата працівників, які беруть участь в оформ-ленні Висновку.У наведеному розрахунку не враховано висновки експер-

тизи, що можуть бути оформлені за допомогою клонування. Час їх оформлення складатиме в середньому 0,4 год., що ще зменшить собівартість оформлення Висновку.

Коефіцієнт підвищення ефективності за умови викори-стання нової моделі роботи – 8:

176/29 = 8; тобто швидше та дешевше у вісім разів.

Наприкінці серпня гостинна Одеса зустрічала учасників 9-го Всеукраїнського – 4-го Міжна-родного семінару з охорони праці та про-

мислової безпеки, який цьогоріч був присвячений гарячій темі «Управління професійними ризиками в системі охорони праці. Вимоги стандарту ISO 45001:2018». Організатором заходу виступила Група компаній «Новатор».

Розпочався семінар з доповіді на тему «Вияв-лення небезпек і управління ризиками – найко-ротший шлях до безпеки праці» завідувача відді-лу технічної інспекції праці Департаменту охоро-ни праці апарату Федерації профспілок Украї-ни Тетяни Горюн. Приємним сюрпризом став виступ представників ТОВ «Твоя безпека» – ди-ректора Геннадія Мазепи та його заступника Олександри Кравчук щодо організації безпеки дорожнього руху.

Національний координатор проекту МОП «По-ліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничо-добувній промисловості України» Ірина Пекшева наголосила на важливості імплементації директив

ЄС і конвенцій МОП у національне законодавство для вдосконалення системи безпеки та гігієни праці в Україні.

У межах угоди про партнерство та співробітни-цтво між Групою компаній «Новатор» та одним з провідних світових органів із сертифікації AFNOR GROUPE на семінарі було проведено навчання за стандартом ISO 45001:2018. Учасники заходу, які успішно склали іспит, отримали сертифікати за кваліфікацією «Спеціаліст з гігієни та безпеки праці відповідно до стандарту ISO 45001:2018».

Чудовим подарунком для всіх учасників стала презентація Групою компаній «Новатор» власної запатентованої розробки – симулятора пожежо-гасіння СИМ-2. Усі охочі, поринувши за допомо-гою спеціальних окулярів у віртуальну реальність, змогли відпрацювати навички пожежогасіння в умовах, максимально наближених до справж-ньої пожежі.

Інф. Групи компаній «Новатор»

БІЛЯ ЧОРНОГО МОРЯ… ПРО СТАНДАРТ ГОВОРИЛИ


У Києві 24–25 жовтня пройшла I Міжнародна конференція «Безпека праці в будівництві: управління ризи-ками». Учасники здобули унікальну можливість поспілкуватися з розроб-никами Мінімальних вимог й дізнатися про нові підходи в організації будів-ництва. Від колег почули про першу практику застосування норм нового НПАОП, а від міжнародних експертів – про досвід застосування в країнах Європи Директиви Ради 92/57/ЄЕС від 24 червня 1992 р. про мінімальні ви-моги щодо безпеки і захисту здо-ров’я на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (далі –Директива № 57).

Зазначена директива була імпле-ментована в законодавство України на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відповідно до плану, затвердженого Кабінетом Міністрів. Під час заходу відбулася широкадискусія, виступили понад 10 науковців-

практиків (кандидати, доктори наук), обговорювались і прикладні питання.

Як зазначив голова ДержпраціРоман Чернега, інспектори праці включатимуть питання про виконання Мінімальних вимог до планів перевірок підприємств будівельної галузі з 2019 р., тобто фактично через півтора року після прийняття нового НПАОП.

ТРАВМАТИЗМ ОФІЦІЙНИЙ І НЕОФІЦІЙНИЙ

На першу будівельну конференцію зібралися всі небайдужі до безпеки праці в галузі. Зокрема, представники Держпраці, Профспілки працівників бу-дівництва і промисловості будівельних матеріалів, Міжнародної організації праці, фахівці з охорони праці будком-паній, науковці, експерти тощо.

Але не тільки актуальність упрова-дження Мінімальних вимог зацікавила зазначених фахівців. Питання щодо

Наші проекти

Перша будівельна

Із січня 2019 року Державна служба

України з питань праці (далі – Держпраці)

перевірятиме виконання будівельними

компаніями Мінімальних вимог з охорони праці

на тимчасових або мобільних будівельних

майданчиках. Чи готові до цього суб’єкти

господарювання, що працюють у галузі?

Людмила Солодчук,заступник головного

редактора журналу «Охорона праці»

Більше ніж рік тому набрали чинності Мінімальні вимогиз охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майдан-чиках (далі – Мінімальні вимоги), затверджені наказом Мінсоц-політики України від 23.06.2017 № 1050 і зареєстровані в Мін’юсті України 8 вересня 2017 р. за № 1111/30979. У Державному реєстрі НПАОП документу присвоєно відповідне позначення (шифр)НПАОП 45.2-7.03-17.

Мінімальні вимоги передбачають воістину революційні змінив організації будівельного процесу, тож держава надала бізнесу достатньо часу для вивчення та впровадження цього документа.


охорони праці в будівництві турбує че-рез найвищий у країні рівень травма-тизму, зокрема смертельного, що за-фіксовано в галузі. Крім цього, у буді-вельників найтриваліші періоди непра-цездатності за лікарняними листками, що свідчить про тяжкість травмувань на будмайданчиках.

Смертельна статистика в будівництві

2017 рік 54 особи

9 місяців 2018 року 39 осіб

Загалом з початку року на будмай-данчиках травмовано 146 осіб. Проте ця статистика стосується тільки тих працівників, які перебували з будівель-ними компаніями в трудових відноси-нах. А відповідного обліку щодо нео-формлених або оформлених за цивіль-но-правовими договорами ніхто не ве-де. Про це дізнаємося хіба що з новин. Як, наприклад про загибель у Києві в лютому цього року 17-річного хлопця, який другий день працював різноробо-чим і не був офіційно оформленим у штаті підрядника. Про цей кричущий випадок стало відомо, але є й такі, ін-формацію про які від усіх приховують.

«Виносять труп за межі будів-ництва. І все, – говорить Роман Чернега. – У разі приховування травм на виробництві ні наглядовий орган, ні самі роботодавці не вста-новлюють причини нещасних ви-падківі не розробляють заходів для їх запобігання.

Найчастіше нещасні випадки стаються, коли роботи здійсню-ють невеликі підрядні організації. Серед них багато так званих ша-рашкіних контор, які щойно заре-єструвались і не планують вста-новлення офіційних відносин із працівниками». Саме тому Держпраці спрямовує

свої зусилля на виявлення неоформле-них працівників у будівельній галузі.

ДЕРЖПРАЦІ ПРОТИВ ПІДМІНИ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Паралельно ведеться робота щодо внесення змін до трудового законо-давства з метою запобігання підміни трудових договорів цивільно-правовими. Зазначений цивільно-правовий форматвідносин між роботодавцем і працівни-ком нині є найпоширенішим у будівель-ній галузі, сільському господарстві та сфері послуг.

За словами голови Держпраці, причи-ни інцидентів на будівництві, як і в попе-редні роки, здебільшого організаційні. Левова частка з них стається через

непроведення медоглядів, інструкта-жів, навчання з охорони праці тощо.

«Не хочу згущати фарби, але це наша сувора реальність. Треба, щоб зазначені заходи були на особливо-му контролі і роботодавців, і служб охорони праці підприємств. Це зменшуватиме ризики травмувань.

Збереження життя людини –завдання номер один для всіх. Ми всі це розуміємо, але дуже часто не робимо. Нам потрібно формувати культуру охорони праці – сіяти зер-но у благодатний ґрунт, щоб воно проросло і щоб нащадки були відпо-відальнішими щодо питань власної безпеки. Саме з метою формуван-ня в суспільстві культури охорони праці ми й проводимо такі конфе-ренції».

УКРАЇНА І ПОРТУГАЛІЯ – СХОЖІ ПРОБЛЕМИ

Про те, як Директива № 57 поспри-яла зниженню рівень травматизму в Португалії, розповів Антоніу Сантуш, представник Міжнародної організації праці, колишній керівник наглядового органу з питань праці Португалії.

«Україна не гірша і не краща за інші країни – така сама, як і Порту-галія. Ще кілька років тому високий рівень травматизму в будівництві у нас був такою самою проблемою, як і у вас. Ми почали велику про-граму з його подолання. Як вияви-лось, працівники на будівельних майданчиках не знали елементар-них правил безпеки. Навіть інспек-тори не знали, як оцінювати ризики, щоб уберегти робітників.

НИНІ ПЛАТИТИ ОФІЦІЙНУ ЗАРПЛАТУ ПРАЦІВНИКАМ НАБАГАТО ВИГІДНІШЕ, НІЖ СПЛАЧУВАТИ ЗНАЧНІ ЗА ОБСЯГАМИ ШТРАФИ І ВСТУПАТИ В КОНФЛІКТИ З КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ.

Роман Чернега


Тому ми запросили колег із Франції, і вони п’ять років навчали всіх: і працівників, і роботодавців, і інспекторів. Тільки після широкої педагогічно-роз’яснювальної робо-ти інспектори праці почали інспек-тувати будівельні майданчики. Тож коли ми говоримо про імплемента-цію Директиви № 57, цей процес має починатися з інформаційної роботи. Потрібно не боятися змін і рухатися вперед».

Антоніу Сантуш зазначив, що в будівництві можна виділити дві вели-кі безпекові проблеми, які поки ще не вирішені в українських умовах, але водночас регулюються Директи-вою № 57.

Перша полягає в тому, що на бу-дмайданчиках багато робіт одночас-но ведуть різні підрядники. Усе це в рази збільшує ризики травму-вань. Згадана директива спрямо-вана насамперед на вирішення питання щодо координації буді-вельних робіт.

Друга проблема –заходи з охо-рони праці не опрацьовують на ста-дії проектування будівництва, як це задекларовано в документі ЄС.

На думку А. Сантуша, стадія проектування вкрай важлива, са-ме тут потрібно передбачити всі заходи для безпеки. А ті небезпе-ки, що залишаються та не були враховані під час проектування, – усувати на інших етапах будів-ництва.

Наприклад, якщо проектанти про-понують незвичні/нові будматеріали чи конструктивні рішення, їх має проаналізувати спеціаліст з ОП (у Мінімальних вимогах – координатор з ОП).

ПРО НАЙВАЖЛИВІШІ НОРМИ

Ці норми передбачені й Директи-вою № 57, й іншою рамковою Директи-вою 89/391/ЄЕС про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи. Це, зокре-ма, відповідальність за безпеку ве-дення робіт усіх учасників будівель-ного процесу – від замовника, гене-рального підрядника до кожного вико-навця, навіть тих, хто працює за цивіль-но-правовими договорами, так званих самозайнятих осіб.

Замовник або керівник будівниц-тва (у разі, коли замовник делегує йо-му свої обов’язки з ОП, але водночас залишається відповідальним) призна-чає координатора з ОП на всіх стадіях виконання робіт. Крім цього, замовник повинен забезпечити розроблення Плану з охорони праці будівельного

майданчика, який має передбачати за-ходи з безпечного виконання робіт знову ж таки на всіх стадіях будівниц-тва.

Координатор з ОП повинен безпо-середньо складати План і слідкувати за

виконанням заходів з ОП усіма підряд-никами, які працюють на об’єкті, з ме-тою запобігання додатковим ризикам. Важливо щоб План та інформація про тих, хто працює на будівельному май-данчику, була розміщена в місцях, до-ступних для всіх.

Координатор має зібрати або роз-робити на основі оцінки ризиків доку-менти, які будуть потрібними під час виконання будівельних робіт і під час експлуатації будівлі.

Наприклад, у Португалії до інспек-ції праці обов’язково надсилають повідомлення про початок буді-вельних робіт у випадку, якщо:• будівництво вестиметься понад 30 днів • на ньому буде задіяно більше ніж 20 осіб;• запланований обсяг виконання робіт становить понад 500 люди-но-днів.Інспектори праці повинні взяти на

контроль перебіг такого будівництва й надавати консультативну допомогу, призначати зустрічі та обговорювати превентивні заходи з усіма його учас-никами.

ПЕРЕДУСІМ – ОЦІНКА РИЗИКІВ

За словами А. Сантуша, оцінка та управління ризиками передбачені двома вищеназваними директивами. Водночас

потрібно дотримуватись ієрархії: спочатку вжити всіх заходів для усунення ризику, а якщо це немож-ливо – заходи для його зменшення, і тільки в останню чергу забезпечу-вати працівників ЗІЗ для захисту від негативного впливу на них шкідливих виробничих чинників.

На запитання учасників конфе-ренції стосовно залучення до бу-дівництва в Португалії самоза-йнятих осіб, які укладають із робо-тодавцями цивільно-правові дого-вори, А. Сантуш відповів, що такі особи працюють на будівельних майданчиках усіх європейських країн. Наприклад, у його країні існу-ють обмеження лише щодо допуску

до небезпечних робіт осіб, які найняті на тимчасові роботи (не зараховані до штату підприємства).

Самозайняті особи також мають вживати всіх заходів безпеки – викону-

Наші проекти

У КРАЇНАХ ЄС 50% УСІХ РИЗИКІВ УСУВАЮТЬ НА СТАДІЇ ПРИЙНЯТТЯ АРХІТЕКТУРНИХ І ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ. ТОЖ ІНТЕГРУВАТИВСІ ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ НЕОБХІДНО ЩЕ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТУ.

Антоніу Сантуш

Тренінг з надання домедичної допомоги


вати вимоги інструкцій щодо послідовності виконання робіт, використовувати ЗІЗ тощо. Своїм роботодав-цям перед підписанням угоди про виконання робіт вони обов’язково надають ліцензію, що підтверджує їхню кваліфікацію.

Загалом щодо імплементації в українське законо-давство Директиви № 57 Антоніо Сантуш зазначив, що Україні не потрібно придумувати щось нове. Потрібно опертись на європейський досвід і зро-бити те саме!

Попри те, що Мінімальні вимоги чинні вже понад рік, під час проведення конференції не виникло від-чуття, що їх активно впроваджують підприємства. Ду-

же багато новацій цього НПАОП нині суперечать чин-ним у будівельній галузі нормативним актам. Тому активність має проявити Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, щоб узгодити вітчизняні буді-вельні норми з європейськими.

Та й сама Директива № 57 імплементована на українських теренах ще не в повному обсязі. На пе-реклад чекає вельми об’ємний документ (понад 200 сторінок) – додаток до директиви. Він, власне, і має стати методичним посібником, інструментом для практичного застосування Мінімальних вимог.

ЧИТАЙТЕ У НАСТУПНИХ НОМЕРАХ

У найближчих номерах журналу ми публікуватимемо презентації учасників I Міжнародної конференції «Безпека праці в будівництві: управління ризиками», зокрема:• Про ситуацію з безпекою та гігієною праці в будівни-

цтві (В. Андреєв, Профспілка працівників будівництва і про-мисловості будматеріалів).

• Законодавчі вимоги до безпеки будівельних робіт у Ве-ликобританії (Д. Григоренко, сертифікований тренер СIEH).

• Розслідування нещасних випадків на будівництві (Н. Ємельянова, начальник управління інспекційної діяльності Держпраці).

• Про Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (Й. Радецький, директор Департаменту нагляду в промисловості і на об’єк-тах підвищеної небезпеки Держпраці, Олег Назаренко, екс-перт з питань охорони праці та промислової безпеки, Ірина Петченко, заступник генерального директора з питань ОП та ПБ СП «Основа-Солсиф»).

• Застосування міжнародно визнаних практик управлін-ня будівельними проектами в Україні «замовник – ін-женер-консультант» (Д. Барзилович, президент Асоціації експертів будівельної галузі з групою науковців).

ОБЪЯВЛЯЕМ КОНКУРСУважаемый читатель!

Что каждый из нас, специалистов по охране труда и работающих в этой сфере, сделал для привлечения широких слоев общества к решению вопросов безопасности как на производстве, так и в повседневной жизни? И какой проект может предложить, чтобы поднять статус охраны труда, объединить вокруг этой работы все трудоохранное сообщество, в том числе наиболее талантливых и активных?

Есть такая область, где реализовать себя может каждый из вас, уважаемые читатели, – это

КОНКУРС НА ЛУЧШУЮ СТАТЬЮ ОБ ОХРАНЕ ТРУДА

Здесь нет никаких ограничений! Материал может быть написан в любом жанре: от репортажа и интервью до очерка и фельетона; от описания успешного опыта до рассказа о трагической истории потерпевшего на производстве.

Принимаем любую пробу пера на электронный адрес редакции [email protected] с темой письма «Конкурс на лучшую статью».

Конкурс будет проводиться на протяжении 2019 года. Автор самого интересного материала, который выберет редакция (с учетом откликов читателей в сети Фейсбук), получит ценный подарок, а также возможность в перспективе постоянно сотрудничать с нашим журналом.

Телефон для справок (044) 558-74-18

Обговорення мінімальних вимог

Демонстрація ЗІЗ для робіт на висоті

Спеціальний репортаж

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ дісталося Карпат

Що перевіряє європейський інспектор праці, коли приходить на підприємство? Найперше – на-скільки якісно функціонує система управління ри-зиками. Друге – чи навчений персонал працювати з ризиками та чи залучений до реалізації СУОП. Третє – чи пройшли працівники медогляд і чи ма-ють допуск до робіт.

Водночас інспектори мають право відвідувати будь-яке підприємство без попереднього погоджен-ня свого візиту з роботодавцем. Попереджати до-водиться лише лісові господарства, оскільки інспек-тор не може знати, де в лісі шукати працівників…

Це лише уривок із величезного масиву корисної та цікавої інформації, яка прозву-чала під час триденного тренінгу «Безпека та гігієна праці – методи управління ризика-

ми (оцінка і контроль) та специфіка їх застосування інспекторами праці у лісовому господарстві» (Іва-но-Франківськ, 13–15 жовтня), який відбувся у ме-жах проекту ЄС-МОП «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незаде-кларованої праці».

Учасниками тренінгу стали інспектори з охорони і гігієни праці апарату Держпраці, окремих обласних управлінь, технічні експерти галузевих профспілок. Тренерами виступили менеджер проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш, менеджер з виробничої безпеки FMCG, канд. техн. наук за фахом «Охорона праці» NEBOSH IGC Ольга Богданова, експерт із сис-тем запобігання нещасним випадкам DNG Safety Дмитро Григоренко.

Тренінг за три дні, а знань і вражень – як за три роки

Вигодське лісове господарство: якщо ризиків багато – є що оцінювати



У перші два дні слухачі дізналися про таке. Чому управління ризиками відіграє головну роль у сфері безпеки та гігієни праці (БГП) у Європі. Про обов’язки працівників і роботодавців щодо управління ризиками. Якими є роль і дії інспекто-рів праці у сфері управління ризиками, які мето-ди і які інструменти оцінки ризиків вони можуть застосовувати під час інспекційних відвідувань.

Ознайомилися з галузевими стандартами ЄС і МОП з питань БГП, найпоширенішими профе-сійними ризиками і відповідними профілактич-ними та захисними заходами. З ентузіазмом й азартом учасники тренінгу змагалися у вико-нанні інтерактивних вправ на прикладах імовір-них робочих ситуацій.

А на третій день уся команда тренінгу від інтерактиву перейшла до прикладного засто-сування знань, що передбачало знайомство та спілкування з працівниками лісового госпо-дарства й оцінку ризиків і небезпек на прак-тиці. Для цього учасники тренінгу завітали до Людвиківського лісництва ДП «Вигодське лісове господарство».

В урочищі «Гребеник», де розробляли суціль-нолісосічну ділянку головного користування 2018 року площею 3,0 га, вони оглянули діючу канатну установку MOZ-300 «Тайфун». Як роз-повів головний інженер ДП «Вигодський лісгосп» Ігор Заяць, на крутих гірських схилах Карпат такі установки мають низку переваг перед іншими засобами трелювання. Вони надійні, їх легко розмістити й запустити в роботу на новому місці, транспортують ліс повітряним способом прямим найкоротшим шляхом. До того ж вони безпеч-нішими – завдяки дистанційному управлінню обслужувальному персоналу немає потреби перебувати безпосередньо на крутому схилі.

…Гостинні господарі забезпечили учасників тренінгу захисним взуттям й одягом, касками та дощовиками. Тож, незважаючи на дрібний дощик, озброєні новими знаннями гості взялися обстежувати робочі місця лісівників, визначати й оцінювати ризики. Після кількагодинного ін-спектування вони поділилися своїми враженнями та разом з фахівцями господарства проаналізу-вали виявлені ризики й небезпеки.

На думку заступника директора департа-менту – начальника відділу нагляду в АПК та СКС департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Держпраці Миколи Радіонова, найбільший ризик (не під час виконання робіт, а перебування лю-дей на ділянці) становив балон зі зрідженим газом, розташований під днищем побутово-го вагончика поблизу «буржуйки». Стосовно

ВИГОДСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВОЦю державну установу створено в 1995 році. Площа: 59 930 га.

Основні лісотворні породи: ялина, ялиця, бук, явір. Кількість праців-ників: 415 осіб. Середня заробітна плата: 7441 грн. У лісових розсадни-ках підприємства вирощують понад 800 тис. штук садивного матеріалу на площі близько одного гектара.

виробничих процесів інспектори висловили сумніви щодо дотримання правил підрізки дерев, указали, що під колеса-ми трактора не були встановлені упорні колодки, а одного з двох працівників, які діють у зв’язці, не забезпечили засо-бами зв’язку…

Слухачі тренінгу та працівники лісгоспу подякували один одному за взаємовигідне співробітництво. Щодо зауважень, то учасники тренінгу їх узагальнять і підготують рекоменда-ції, як усунути виявлені ризики й небезпеки.


Канатна установка «Тайфун» більш надійна та безпечна

Урок просто неба


Міжнародна співпраця

У межах проекту Міжнародної організації праці «Поліпшення стану безпеки та гігієни

праці у гірничодобувній промисловості України», який реалізується з 2017 року, підготовлено

національний звіт «Безпека та гігієна праці у гірничодобувній галузі та вугільній

промисловості в Україні».

Звіт обговорили та затвердили на нараді за учас-тю представників МОП, Міненерговугілля, Мінсоцполітики, Держпраці, Інституту медицини

праці НАМН України, профспілкових організацій та ін. Передбачається, що звіт допоможе отримати

комплексне уявлення про сучасну ситуацію з безпе-кою і гігієною праці (БГП) у гірничодобувній і вугільній промисловості України, оцінити прогалини у націо-нальній системі БГП та визначити пріоритетні сфери національної політики та програм з БГП.

Представник МОП Кенічі Хіросе на-дав свої рекомендації щодо вирішення проблем з безпекою праці в Україні. Передусім вказав на недоліки збору даних про травматизм. У гірничодобув-ній галузі Німеччини показники травма-

тизму в 10 разів вищі, ніж в Україні. Це вказує на те, що вітчизняні роботодавці приховують інформацію про нещасні випадки.

«У мене немає доказів, але є власна думка. Приховують навіть тяжкі й смертельні нещасні ви-падки: виносять тіло за межі підприємства, полива-ють алко голем, ніби людина померла від цього, – роз-повів К. Хіросе. – Я вважаю, що всі випадки травма-тизму мають входити до офіційної статистики».

За словами експерта, перед добувною галуззю сьогодні стоять особливі виклики. Ремонти і тех-огляди на підприємствах не проводять упродовж багатьох років. Галузь потребує величезних інвестицій,

яких ніхто не робить. Через брак коштів спостерігаєть-ся також недостатній рівень безпеки праці. Водночас Держпраці має обмеження у проведенні перевірок з пи-тань охорони та гігієни праці у суб’єктів господарювання.

Щодо державних вугільних шахт, профільне мініс-терство ухвалило реформу в галузі. Але процес рес-труктуризації проходить дуже болісно. Навіть більше, держава не фінансує в достатній мірі ті заходи, які пе-редбачені реформою. Зокрема, не виділяються кошти на безпеку праці!

ОПТИМІЗМУ ДОДАЄ ТЕ, ЩО УРЯДОВИЙ КОМІТЕТ УХВАЛИВ

КОНЦЕПЦІЮ РЕФОРМУВАННЯ СУОП В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ. Концепція передбачає визначення небезпек, оцінку

ризиків, застосування превентивних заходів тощо. Тож в Україні в цьому напрямі є прогрес.

Зі свого боку профільне міністерство надає всю потрібну підтримку для впровадження новітніх підхо-дів у сфері безпеки та гігієни праці, які відповідають

міжнародним стандартам і директи-вам ЄС. На цьому на голосив за ступник начальника правління охорони пра-ці, промислової безпеки та цивіль-ного захисту Міненерговугілля Ігор Ященко.

Він докладно зупинився на проекті МОП щодо поліпшення безпеки у вугільній галузі та за-значив, що його метою є ознайомлення представників шахт з міжнародним досвідом оцінки ризиків для по-дальшого його запровадження на своїх підприємствах.

Етапи реалізації проекту, які вже відбулися, були успішними. Пройшли відповідне навчання керівники державних підприємств і самостійних шахт, заступни-ки керівників підприємств з ОП, серед яких представ-ники ДП «Львіввугілля», зокрема шахти «Степова» (на якій у березні 2017 р. унаслідок вибуху було травмовано 28 шахтарів, 8 із яких загинуло), а також керівники середньої ланки та інженерно-технічного персоналу вугледобувних підприємств.

Представник Міненерговугілля нагадав, що зазна-чений проект МОП триватиме до 31 березня 2020 року. І досягнення його основних цілей буде якісною скла-довою у процесі формування Національної стратегії України з безпеки та гігієни праці.

Людмила Солодчук, заступник головного редактора

Безпека праціФ

ото

нада

но М

ОП

Боремося з «ГІРНИЧОЮ» хворобою


ФУНДАМЕНТ, НА ЯКОМУ МАЄ ФОРМУВА-

ТИСЯ ПОЛІТИКА З ОП

Цей документ, який було при-йнято у 2017 р., адаптував до укра-їнських умов Директиву № 92/57/ЄЕС від 24.06.1992 р. про міні-мальні вимоги щодо безпеки і за-хисту здоров’я на тимчасових або мобільних будівельних майдан-чиках» (далі – Директива 92/57). Її імплементацію передбачено Уго-дою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку Верхо-вна Рада ратифікувала 16.09.2014 (додаток XL, глава 21, розділ V) (далі – Угода про асоціацію).

Загалом Угода про асоціацію передбачає імплементацію кон-кретного переліку директив ЄС, запровадження технічних регла-ментів. Етапи цих робіт визначено. Тобто є все, щоб Україна в питан-нях безпеки та гігієни праці рухала-ся до європейського рівня.

Проте, як зазначив під час кон-ференції директор департаменту нагляду у промисловості і на об’єк-тах підвищеної небезпеки Держав-ної служби України з питань праці

Йосип Радецький, за логікою нор-мотворення, появі такого україн-ського НПАОП мала б передувати імплементація Директиви Ради № 89/391/ЄЕС щодо запроваджен-ня заходів заохочення поліпшення безпеки та охорони здоров’я пра-цівників на роботі (далі – Директи-ва 89/391). Це рамкова директива, яка послужила підґрунтям для всіх інших безпекових директив ЄС і яка закладає основи організації систем безпеки та гігієни праці, зокрема й понятійні. Й. Радецький порівняв цей документ з фундаментом, на якому має формуватися вся політи-ка з охорони праці в державі.

За його словами, на виконання ст. 16 Директиви 89/391 Рада ЄС створила окремі директиви стосов-но спеціальних вимог до робочих місць і секторів економіки, небез-печних факторів на робочому міс-ці, специфічних завдань, певних груп працівників і конкретних пи-тань, що стосуються трудової сфе-ри. Разом з іншими директивами Директива 89/391 формує правову основу ЄС у сфері безпеки та охо-рони здоров’я людини під час вико-нання робіт.

МАКСИМАЛЬНУ УВАГУ МІНІМАЛЬНИМ ВИМОГАМ

Одне з головних дискусійних питань, яке обговорювалось на І Міжнародній будівельній

конференції «Безпека праці в будівництві: управління ризиками»*

(м. Київ, 24–25 жовтня 2018 р.), – НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових

або мобільних будівельних майданчиках» (далі – Мінімальні вимоги).

Актуальна тема


ДЕРЖПРАЦІ СПРАЦЮВАЛА НА ВІДМІННО

Служба підготувала та вчасно прийняла Мінімальні вимоги. Па-ралельно з цим уряд відкоригував план імплементації всіх інших без-пекових директив.

Однак поспіх під час роботи над документом усе-таки мав місце: Мінімальні вимоги розробили в дуже стислі терміни й без допомоги європейських експертів.

Хорошою базою для розуміння Директиви 92/57 та її українського аналогу є керівні вказівки (англ. – guidelines) щодо імплементації за-значеної директиви. На жаль, роботу з їхнього перекладу розпочато лише тепер, через що виникло багато за-питань у будівельників, проектантів, наглядовців та інших фахівців, чия діяльність пов’язана з будівництвом.

Зважаючи на сказане вище, реалізувати приписи Мінімальних вимог повною мірою вкрай складно. Інспектори Держпраці вже понад рік роз’яснюють їхній зміст роботодав-цям, зокрема й під час перевірок будівельних організацій та об’єктів будівництва. Але рішення прийнято і його потрібно виконувати.

Імплементація будь-якої дирек-тиви передбачає не просто пе-реклад документа українською мовою, а й створення умов для реалізації вимог, які вона визна-чила. Деякі положення Мінімаль-них вимог потребують законодав-чого врегулювання та внесення змін у нормативну базу, зокрема й у частині, що не стосується сфе-ри охорони праці. Так, наприклад, обов’язки та відповідальність за-

мовника будівництва потрібно передбачити в законах, що ре-гулюють місто будівну діяльність, а адміністративну відповідальність – у відповідному кодексі тощо.

Як зазначив на конференції Антоніу Сантуш, менеджер про-екту ЄС-МОП, у його рідній Порту-галії така роз’яснювальна робота здійснювалася протягом п’яти ро-ків. І нині в Україні також її потрібно проводити, а паралельно вносити зміни в законодавство. Зокрема, імплементувати Директиву 89/391, у якій йдеться про оцінку ризиків і на якій концептуально ґрунтують-ся Мінімальні вимоги.

СКОНЦЕНТРУВАТИ СПІЛЬНІ ЗУСИЛЛЯ

Для імплементації Директиви 92/57 у повному обсязі Держпраці підготувала свої пропозиції та на-правила відповідні листи до КМУ, Мінрегіону, інших зацікавлених органів. Йдеться про потребу вне-сення змін до чинних нормативно- правових актів та прийняття нових, про створення міжвідомчої робочої

На думку учасників першої будівельної конференції

ДЕРЖПРАЦІ, плануючи перевірки, ПОВИННА, зокрема:

• більше роз’яснювати замовникам будівництва та іншим його учасникам положення Мінімальних вимог (про наявність планів з охорони праці будмайданчика, посади координаторів та ін.);

• інформувати роботодавців про потрібність проведення відпо-відного навчання, отримання сертифікатів, коригування про-ектно-кошторисної документації, вирішення організаційних питань тощо.

ЗАМОВНИК або керівник будівництва ПОВИНЕН не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку виконання будівельних робіт пода-вати до територіального органу Держпраці попередню інформацію про виконання будівельних робіт за формою згідно з додатком 2 до Мінімальних вимог у випадках, передбачених цим нормативно-пра-вовим актом.

Мінімальні вимоги активно обговорювали як вітчизняні, так і закордонні фахівці



групи з вирішення нагальних пи-тань та ін. Утім, поки що створю-ється враження, що Мінрегіону це зовсім не потрібно і не цікаво.

Виступи та презентації на кон-ференції виразно демонструють, що Україна рухається вперед до європейського рівня охорони пра-ці. Зокрема, впровадження Ди-рективи 92/57 істотно змінює підходи до побудови СУОП у бу-дівництві та сприяє поліпшенню стану охорони праці в галузі. Це чудово розуміють у Профспілці працівників будівництва і промис-ловості будівельних матеріалів України, підтримують і надають сприяння в імплементації доку-мента, цю тему розвивають керів-ники служб охорони праці провід-них підприємств будівельної галузі. На думку учасників конференції, потрібна концентрація спільних зусиль усіх сторін.

ЗАКОН «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» НЕ БУДЕ ПОТРІБНИМ?

У деяких пострадянських країнах (Молдова, країни Балтії) Директива 89/391 вже імплементована і діє як закон (зроблено переклад держав-ною мовою). В Україні, на відміну від цих країн, чинні Закон «Про охорону праці» та КЗпП. Імплемен-тацію директиви заплановано як додаток до цих законів із внесен-ням відповідних змін, що є складні-шим процесом. Голова Держпраці Роман Чернега під час обговорен-ня цього питання повідомив, що Держпраці пропонуватиме КМУ та Верховній Раді України впровадити Директиву 89/391 як окремий за-кон, а не вносити безліч змін у За-кон «Про охорону праці». Ці зако-ни могли б на певному етапі бути чинними водночас, а згодом Закон

«Про охорону праці» стане не акту-альним і його буде скасовано.

О. Назаренко звернув увагу при-сутніх, що, на відміну від вимог, пе-редбачених у Законі «Про охорону праці», ДБН А.3.2-2-2009 «ССБП. Охорона праці і промислова безпека у будівництві» (НПАОП 45.2-7.02-12) та інших НПАОП, поло ження Міні-мальних вимог поши рюються не тільки на роботодавців, керівників, посадових осіб і працівників під-приємств, що виконують роботи на об’єкті будівни цтва, а на всіх без винятку учасників будівництва. Зокрема, чого не було раніше, – на замовника та фізичних осіб, що забезпечують себе роботою само-стійно.

ЗАМОВНИК І КООРДИНАТОР

Варто зазначити, що нині в Україні поширена організаційна модель будівництва – «замовник – генпідрядник». Під цю модель роз-роблено відповідні ДБН та НПАОП. За цієї моделі охорона праці на будівельному майданчику покла-дається на підрядника (роботодав-ця), частково – на генерального підрядника. Мінімальні вимоги змі-нюють таку модель. Тепер основні обов’язки та відповідальність за організацію безпечного введен-ня будівельних робіт поклада-ються насамперед на замовни-ка, у якого є всі важелі впливу на будівельний процес (фінансування, контроль та ін.).

Отже, Мінімальні вимоги перед-бачають, що замовник призначає керівника будівництва (у разі, коли замовник з різних причин не має можливості управляти безпосеред-ньо будівельним процесом) та ко-ординаторів з питань охорони праці (далі – координатор з ОП). Дехто помилково думає, що керівник бу-дівництва – це представник гене-рального підрядника. Але це не так.

Керівник будівництва – ін-женер-консультант у будівництві, фізична особа з кваліфікаційним рівнем, підтвердженим третьою

ДО НОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПОТРІБНО ЗВИКАТИ

Експерт з питань охорони праці та промислової безпеки, який брав без-посередню участь у розробці Міні-мальних вимог, Олег Назаренко надав чіткі роз’яснення основних термінів, визначень і положень чинного НПАОП 45.2-7.03-17. Фахівець пояснив відмін-ність ідеології чинної в Україні СУОП та закладеної в Директиві 89/391, яка базу-ється на ризикоорієнтованому підході.

У першому розділі Мінімальних вимог (Загальні положення) на-дано визначення термінів, що вживаються в документі. У багатьох спеціалістів, діяльність яких пов’язана з будівництвом, виникли запи-тання щодо тлумачення деяких термінів.*

О. Назаренко погодився з тим, що для широкого загалу спеціа-лістів деякі терміни можуть спочатку бути незрозумілими, оскільки їхні значення не завжди співпадають з визначеннями у чинних в Ук-раїні нормативно-правових актах. Деякі терміни, можливо, непра-вильно сприймають через шаблони в системі управління будівель-ним виробництвом і в сьогоднішній системі управління охороною праці.

Проте всі ці поняття взяті з європейських директив, і щоб швидше адаптуватися до європейських норм, потрібно звикати до такої тер-мінології та, звичайно, поступово коригувати чинні закони та НПАОП.

___________________*Читайте про це в журналі № 8/2018 (стаття С. Колесника «Євроінтеграція

в будівництві» та в додатку до журналу № 12/2017 (стаття В. Потебешка «Про Мінімальні вимоги з охорони праці на будівельних майданчиках»).



стороною, або юридична особа (інжинірингова компанія, яка має у своєму складі фахівців з кваліфі-каційним рівнем, підтвердженим третьою стороною), яка в межах повноважень, делегованих замов-ником, здійснює керівництво реа-лізацією проекту, надає замовнику консультації щодо вибору оптималь-них шляхів його реалізації, приймає від його імені відповідні рішення або виконує інші функції. Важливо знати, що призначення керівника будівництва не звільняє замовника від відповідальності за організацію роботи з охорони праці.

Багато запитань виникло із вве-денням, відповідно до Мінімальних вимог, посад координаторів з ОП, яких має призначати замовник або керівник будівництва на стадіях проектування та будівництва.

Координатор з ОП – фізична особа або юридична особа, у скла-ді якої є фізична особа з кваліфі-кацією, підтвердженою третьою стороною, тобто яка має сертифі-кат інженера з охорони праці (бу-дівництво). Ця вимога є обов’язко-вою. Тому, як пропонує експерт, замовникам потрібно організову-вати підбір майбутніх координато-рів з ОП серед кваліфікованих фа-хівців будівельної галузі, які мають

досвід управління будівельними майданчиками, проектами, добре знають технологію проектування і будівництва та їх сертифікації.*

ПЛАН З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Його розроблення – ще одне важливе нововведення.

План з охорони праці буді-вельного майданчика (далі – План з ОП) – письмовий документ, який містить комплекс заходів для запобігання виникненню профе-сійних ризиків під час виконання робіт на конкретному будівельному майданчику. Зокрема, встановлює вимоги з охорони праці до гене-рального підрядника, підрядника, субпідрядників та фізичних осіб щодо організації будівельного май-данчика, організації робочих місць,

безпечного виконання робіт, екс-плуатації будівельних машин, елек-тробезпеки та ін.

Дехто з будівельників вислов-лює думку, що нині згідно з ДБН А.3.2-2-2009 розробляють проект виконання робіт (ПВР), у якому передбачено всі потрібні вимоги з охорони праці на будівельному майданчику. Але важливо розумі-ти різницю між цими документами. ПВР на будівництво – не є доку-

ментом з охорони праці. Це пе-редусім технологічний документ, який повинен містити, зокрема, ви-моги з охорони праці. Його розро-бляє підрядник безпосередньо пе-ред виконанням робіт. План з ОП є документом замовника, що роз-робляють на початкових стадіях проектування.

Простіше кажучи…План з ОП є свого роду

гібридом правил з охорони праці, ПВР та інструкцій з охо-рони праці. Організація його розроблення є обов’язком координатора з ОП на стадії проектування. Він містить ви-моги до всіх робіт, що вико-нуються, та всіх учасників бу-дівельного процесу, зокрема фізичних осіб, постачальників обладнання і матеріалів та ін-ших. Водночас обов’язково проводять оцінку ризиків та планують заходи щодо їх усу-нення або мінімізації.

У Плані з ОП ми повинні знай-ти відповіді на всі запитання, як виконати ті чи інші роботи безпеч-но. Але, зрозуміло, не все можна передбачити на стадії створення плану. Крім того, чимало вимог з охорони праці під час нового бу-дівництва, реконструкції, капіталь-ного ремонту чи технічного пере-оснащення має бути передбачено згідно з ДБН А.3.1-5:2016 «Орга-нізація будівельного виробництва» та ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у бу-дівництві», у Проекті організації будівництва, який є частиною про-ектної документації, та в ПВР, про який вже згадували. У такому разі в Плані з ОП можуть бути тільки посилання на інші документи, які розробляють, або будуть розробля-ти із зазначенням інформації з охо-рони праці, яку буде там розміще-но. Рішення щодо таких посилань приймає координатор з ОП.

_________________* Про підготовку та сертифікацію таких фахівців розповів О. Юнацький (стор. 16–17).

Під час будівельної конференції демонстрували сучасні ЗІЗ



Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлює визначення та-ких термінів:• орган із сертифікації – орган з оцінки відповід-

ності, який є третьою стороною та управляє схемами сертифікації (див. абзац 21 п. 1 стат-ті 1 розділу І Закону України «Про технічні рег-ламенти та оцінку відповідності»);

• орган з оцінки відповідності – підприємство, установа, організація чи їх структурний підроз-діл, що здійснює діяльність з оцінки відповід-ності, включаючи випробування, сертифікацію та інспектування (див. абзац 20 п. 1 статті 1 роз-ділу І Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»);

• оцінка відповідності – процес доведення того, що визначені вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу,

Потрібно зазначити, що коорди-натор повинен виходити з інтересів замовника. А інтерес замовника один – максимально безпечні умови праці, бо в разі настання нещасного випадку він ризикує понести фінансові втрати, репута-ційні втрати тощо. А також разом з підрядником нести відповідаль-ність за організацію безпеки праці, передбачену законодавством (яку ще треба передбачити в законо-давстві. – Авт.).

Яскравий приклад такої від-повідальності навів на конферен-ції міжнародний експерт Дмитро Григоренко: у Великобританії за смертельний нещасний випадок на виробництві накладають штраф у мільйон фунтів стерлінгів, який пропорційно ділять між замовни-ком і підрядником.

Координатор з ОП зобов’я-заний стежити за дотриманням Плану з ОП, своєчасно вносити в нього зміни під час коригування проекту будівництва, пов’язаного

із зміною технологічного процесу, застосуванням іншого обладнан-ня, матеріалів тощо.

ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ МІНІМАЛЬНИХ ВИМОГ

Звичайно, впровадження Міні-мальних вимог, які кардинально змінюють політику щодо охорони праці в будівельній галузі, потребує проведення широкої роз’яснюваль-ної роботи. На жаль, на конферен-ції неможливо висвітлити всі тонко-щі цього НПАОП, відповісти на всі запитання. Модератор конференції Дмитро Матвійчук рекоменду-вав учасникам заходу звертатися для цього до Мінрегіону, навчаль-них центрів, відомчих установ, які повинні організовувати семінари, навчання, де була б змога доклад-ніше проаналізувати цей норматив-ний документ для якнайшвидшого впровадження в життя.

Заступник генерального директо-ра з питань охорони праці та промис-

лової безпеки компанії СП «Основа- Солсиф» Ірина Петченко, яка взяла активну участь у дискусії із цього пи-тання, розповіла про досвід органі-зації роботи з охорони праці в її ком-панії, де вже діють зазначені вище європейські стандарти будівниц-тва. Організація роботи з охорони праці на будівельних майданчиках компанії здійснюється з дотриман-ням вимог, передбачених у новому НПАОП. Зокрема, координатори з ОП обов’язково беруть участь не тільки в процесі проектування та будівництва об’єктів, а й у процедурі тендерів з визначення проектуваль-ників і підрядників будівництва.

Координатори з ОП, а це група висококваліфікованих спеціалістів, контролюють і вимагають прове-дення оцінки ризиків, розроблення потрібних планів і заходів на кожен вид будівельних робіт. Замовник, згідно з укладеними договорами, має право припинити роботи на будівельному майданчику в разі виявлення порушень вимог охоро-

Думка фахівця

Підтвердження кваліфікації персоналу відповідно доМінімальних вимог

У Мінімальних вимогах, окрім ін-шого, регламентовано вимоги до кваліфікації координатора з пи-

тань охорони праці та керівника будів-ництва, а саме:

– «координатор з питань охорони праці повинен мати підтверджену не-залежним органом кваліфікацію за професією інженер з охорони праці (будівництво)» (див. абзац 4 п. 4 розді-лу IV Мінімальних вимог);

– «керівник будівництва (інже-нер-консультант у будівництві) – фізична особа з кваліфікаційним

рівнем, підтвердженим третьою стороною, або юри-дична особа (інжинірингова компанія, яка має у своє-му складі фахівців з кваліфікаційним рівнем, підтвер-дженим третьою стороною…» (див. абзац 4 п. 5 розділу I Мінімальних вимог).

Олександр Юнацький, керівник Органу із сертифікації персоналу будівельної галузі (ОСП БГ)




НЦБГ та АЦБГ ТОВ «НАНЦ» – спецпідготовка та атестація інженерів-консультантів (будівництво).

Тел.: (096) 137-68-69, (095) 948-97-62е-mail: [email protected]

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Інформуємо Вас, що Орган із сертифікації персоналу будівельної галузі Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» (ОСП БГ), акредитований Національним агентством з акредитації України (атестат про акредитацію № 6О032), надає послуги із сертифікації шістнадцяти професій (Додаток від 17.09.18 до атестату про акредитацію № 6О032) у будівельній галузі.

Тел.: (044) 338-45-06, (094) 906-95-06е-mail: [email protected]; сайт: https://ospbg.org.ua

НЦБГ та АЦБГ ТОВ «Технічний комітет «Спецмонтаж» – спецпідготовка та атестація інженерів з охорони праці (будівництво) з пра-вом виконання функцій координатора з питань охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках.

Тел.: (044) 407-10-74, 405-98-97е-mail: [email protected]

Спеціальну підготовку

та атестацію здійснюють

визнані ОСП БГ навчальні

та атестаційні центри

будівельної галузі

(НЦБГ та АЦБГ), а саме:

були виконані. Оцінка відповідності ор-гану здійснюється шляхом акредитації органів з оцінки відповідності (див. абзац 23 п. 1 статті 1 розділу І Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»).

Важливо зазначити, що координатор з питань охорони праці, з огляду на його функ ціональні обов’язки (див. розділ ІV Міні-мальних вимог) виконує певні функції замов-ника на будівельному майданчику, водночас керівник будівництва (інженер-консультант (будівництво) – є фізичною особою або юридичною особою (інжинірингова компа-нія), що здійснює свою діяльність на умовах аутсорсингу (див. завдання та обов’язки інженера-консультанта (будівництво) у зміні № 11 до розділу 1 «Керівники, професіона-ли, фахівці» Довідника кваліфікаційних ха-рактеристик професій працівників. Випуск 64; зміни затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жит-лово-комунального господарства України від 08.08.2017 № 192).

__________________* Докладніше про досвід роботи в компанії СП «Основа-Солсиф» читайте в наступних номерах нашого журналу).

Зважаючи на зазначене вище, можна зробити такі ВИСНОВКИ:

Згідно з положеннями Мінімальних вимог координатор з питань охорони праці та керівник будівництва повин-ні мати підтверджену кваліфікацію (сертифіковані) за професіями інженер з охорони праці (будівництво) та інженер-консультант (будівництво) відповідно;

Сертифікацію інженера з охорони праці (будівництво) та інженера-консультанта (будівництво) мають здійс-нювати органи із сертифікації персоналу, акредитова-ні на відповідність вимогам стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17024:2014;

Акредитацію (оцінку відповідності) органу із сертифі-кації персоналу має проводити Національне агентство з акредитації України;

Координатор з питань охорони праці (сертифікова-ний інженер з охорони праці (будівництво)) – фізична особа, яка виконує завдання замовника щодо охорони праці на відповідному будівельному майданчику;

Керівник будівництва (сертифікований інженер-кон-сультант (будівництво)) – уповноважена замовником особа або інжинірингова компанія, яка здійснює безпо-середнє керівництво реалізацією відповідного проекту.

ни праці та навіть вимагати звіль-нення окремих осіб, які допустили грубі порушення (наприклад, пе-ребували у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння). Такий по-рядок організації роботи з охорони праці є досить ефективним, має ба-гато переваг над тим, який визна-чено чинними в країні ДБН.*

Заслухавши всі доповіді та ви-ступи щодо цього блоку питань, учасники конференції одностайно погодилися, що навіть незважаючи на деяку передчасність прийняття НПАОП 45.2-7.03-17, його впрова-дження потрібно активізувати та забезпечувати дотримання його ви-мог, адже це шлях до цивілізованого європейського та світового рівня, шлях до збереження життя і здо-ров’я працівників будівельної галузі.

Підготував Сергій Колесник, власкор

Фото Л. Солодчук та з інтернету


1

2

3

4

5



Схвалення Концепції реформуван-ня системи управління охороною пра-ці в Україні (далі – Концепція) – зна-

чна віха на шляху приведення національного законо-давства з безпеки та гігієни праці у відповідність до стандартів міжнародних та ЄС і найуспішніших практик.

До того ж слід наголосити, що для застосуван-ня відповідного законодавства на практиці,

тобто на робочих місцях, життєво важливою є дієва система інспекції праці. Зокрема, йдеть-ся про потребу надання інспекторам праці всіх повноважень, зазначених у конвенціях МОП – № 81 1947 року про інспекцію праці у промисло-вості й торгівлі та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, що були ратифі-ковані Україною.

Концепція реформування СУОП – добрий початок

Антоніу Сантуш, менеджер проекту ЄС-МОП, колишній заступник керівника наглядового органу з питань праці Португалії

На мою думку, розпочинати роботу стосовно реалізації Концеп-ції потрібно з підготовки кадрів.

Спочатку – навчання у ВНЗ. Далі – стажування 3–5 років. Обов’язково слід проводити на вчання перших керівників підприємств.

Має бути фахове видання, в якому висвітлювати-муть зазначені питання. Щодо фінансування заходів програми – це має відбуватися державним коштом.

Потрібно підвищити відповідальність робото-давця за створення безпечних умов праці та охопити регулярним контролем підприємства на виконання законів (перший раз – попереджен-ня, другий – штрафні санкції), а також підсилити роль психологічної підтримки служби охорони пра-ці на підприємстві.

Узагалі Концепцію як інструмент подальших дій я оцінюю позитивно.

Олександр Лисенко, провідний експерт НААУ, провідний викладач IRCA, провідний аудитор Бюро «Верітас», технічний директор Навчально-наукового центру «Ощадливе виробництво», старший викладач НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Державній службі України з пи-тань праці, я вважаю, не вдасться оперативно й безперешкодно виконати план реалізації Концеп-

ції. Для країни з багатомільйонним трудовим населенням потрібна масштабна популяриза-ція, зокрема на вчання та роз’яснювальна робота щодо запро вадження ризикоорієнтовано-го підходу в питаннях безпеки та гігієни праці (далі – БГП).

Керівники, спеціалісти та працівники підпри-ємств ще не готові до роботи по-новому, тому що це нова філософія, нова парадигма управління небезпеками на виробництві, і це потребує нових знань та повного переосмислення питань безпеки на робочому місці.

Передусім підприємства повинні розпочати навчання керівників, спеціалістів і працівників з питань ідентифікації небезпек, оцінки та управ-ління ризиками відповідно до найуспішніших між народних практик і стандартів. Водночас по трібно розробити типову методологію управлін-

ня ризиками небезпек на робочих місцях як осно-ву для розробки відповідних процедур управління ризиками на українських підприємствах. Особли-во важливо розробити процедуру здійснення державного нагляду за діяльністю підприємств у сфері охорони праці на основі ризикоорієнтова-ного підходу.

Бізнес-середовище відреагувало на цю подію з розумінням. Особливо з огляду на те, що біль-шість підприємств, переважно великих, впровадили стандарти OHSAS 18001 і ISO 45001 систем ме-неджменту БГП.

Однак малі та середні підприємства можуть відреагувати негативно, оскільки не розуміють філософії управління ризиками небезпек на ро-бочих місцях. Щоб цього уникнути, потрібно активі-зувати роз’яснювальну роботу через експертів – тих, хто розуміється на питаннях БГП на основі управ-ління ризиками.

Отже, першочергові кроки такі:1) розробка типової методології управління ри-

зиками для українських підприємств з прикладами

Віталій Цопа, міжнародний експерт, викладач і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001, 45001, 31000 та ін., д-р техн. наук, професор


для конкретних галузей, а також випуск відповід-ного національного стандарту (ДСТУ);

2) навчання кожного – від керівника до пересіч-ного працівника будь-якого підприємства з питань управління ризиками;

3) розробка та впровадження систем менедж-менту БГП на основі управління ризиками.

Для здійснення цих кроків, за моєю оцінкою, потрібно не менше 3–4 років.

І останнє: важливим етапом реалізації Концеп-ції має стати створення інтегрованої системи ме-неджменту безпеки життя і здоров’я людей на ос-нові управління ризиками, яка містить крім БГП промислову, техногенну, пожежну безпеку тощо.

Хочу звернути увагу на три моменти.

З реалізацією Концепції потріб-но поспішати. Якщо п’ять років знадобилося тільки на ухвалення Концепції, то скільки ж часу піде на її реалізацію? Унаслідок зволікання маємо загибель і каліцтво людей на робочих міс-цях – рівень виробничого травматизму в Україні чи не найвищий у Європі. Дотримання строків виконання плану заходів щодо реалізації Концеп-ції є критично важливим.

Роль державного регулювання має бути міні-мальною. Це з урахуванням того, що одним з ос-новних напрямів реформи названо «державне регу-лювання ринку послуг з безпеки та гігієни праці і промислової безпеки, зокрема на принципах страхування ризиків, пов’язаних з неякісним надан-ням таких послуг». Але в усьому світі є єдиний регу-лятор якості – це конкурентний ринок. Буде дуже прикро, якщо деякі «регулятори» вхопляться за ці

можливості для створення «кишенькових» компаній. Тоді не вдасться уникнути корупції у сфері охорони праці й жодна Концепція нам не допоможе.

Підвищення кваліфікації спеціалістів – першо-чергове питання. Скільки, на вашу думку, в Укра-їні спеціалістів з реальним досвідом проведення оцінки ризиків? За найоптимістичнішими під-рахунками, їх не більше ніж 2–3 тисячі, і майже всі вони зайняті на виробництвах з іноземними інвестиціями (4,6% компаній в Україні). Тому нині для навчальних центрів, органів Держпраці най-гострішим є питання про те, хто надаватиме практичні знання з ризикоорієнтованого підходу. Проте немає нічого неможливого – система поши-рення знань «від тренера до тренерів» підійде для того, щоб швидко та якісно навчити потрібним на-вичкам з оцінки ризиків.

У кінцевому підсумку: без Концепції неможливо було б рухатися далі. Тож вітаю всіх з великим кро-ком уперед.

Ольга Богданова, TechIOSH – технічний експерт Інституту безпеки та гігієни праці IOSH (Великобританія), член Міжнародної асоціації соціального забезпечення ISSA, засновник Європейського співтоваристваз охорони праці ESOSH, канд. техн. наук

Реформування передбачає впровадження ризикоорієнтованого підходу у сфері БГП. Ця система має стати превентивною на противагу

тій, що діяла раніше, – вживати заходів починали піс-ля аварій, інцидентів і нещасних випадків. Зміни дадуть змогу підприємствам заздалегідь виявля-ти й контролювати ризики, розробляти і впрова-джувати заходи для зменшення ймовірності настання інциденту, мінімізації наслідків або навіть повного усунення впливу небезпек на працівників.

Задля популяризації ризикоорієнтованого підхо-ду ще на початку цього року Управління підтримало обране для участі в конкурсі «Лідер року у сфері управління ризиками» одне з підприємств Харків-щини, яке успішно впровадило ризикоорієнтований менеджмент у систему охорони праці та промисло-

вої безпеки. І ми не помилилися: переможцем у номінації «Краще підприємство з упровадження системи управління ризиками» було визнано ДП «Завод «Електроважмаш».

Також у серпні 2018 р. за ініціативою журналу «Охорона праці» на Харківщині вперше в Україні в такому масштабі було проведено семінар з розро-блення та впровадження систем менеджменту охо-рони праці на основі управління ризиками та вимог нового стандарту ISO 45001:2018. Семінар викликав жвавий інтерес – у ньому взяли участь понад 130 осіб з більше ніж 100 підприємств Харківщини.

Упровадження ризикоорієнтованого підходу – це не лише вимоги щодо впровадження стандартів Європейського Союзу, це насамперед вимоги су-часності, тобто вимоги сучасного менеджменту на підприємствах. Вони спрямовані передусім на

Володимир Рожанський, начальник Головного управління Держпраці у Харківській області



скорочення кількості нещасних випадків і профе-сійних захворювань на виробництві, поліпшення умов праці та підвищення рівня безпеки вітчизня-ного виробництва.

Згідно з Планом заходів щодо реалізації Концеп-ції на базі ГУ Держпраці у Харківській області буде

розпочато впровадження пілотного проекту сто-совно вдосконалення наглядової діяльності у сфері охорони праці з урахуванням ризико-орієнтованого підходу за допомогою розроблення відповідних інституційних, правових та організацій-них механізмів її здійснення.

Схвалення Концепції реформу-вання СУОП – значний крок для України. Справді, вирішення проб-

лем, зазначених у Концепції, дасть змогу Україні рухатися вперед. Потрібно переглянути нор ма-тивно- правові акти, що не відповідають прогресу та є такими, що суперечать один одному. Важливо дати підприємствам змогу, самостійно оцінюю-чи ризики, розробляти заходи щодо запобігання нещасним випадкам і для загального поліпшення умов праці.

Підготовка фахівців з питань охорони праці є над-звичайно актуальною. Тому викликає занепокоєння той факт, що у вищих навчальних закладах протя-гом останніх років (хоча держава взяла курс на

європейську інтеграцію з 2014 року) скасовано ці напрями. Крім того, ще й скорочено кількість годин на вивчення охорони праці як дисципліни.

Незважаючи на те, що вже у 2003 році в Законі України «Про охорону праці» з’явилася вимога до роботодавця щодо проведення аудиту охорони праці, в нормативному полі й досі немає таких визначень, як «аудит з охорони праці» та «аудитор з охорони праці».

Для підприємств з іноземними інвестиціями й тих, що вже реалізують ризикоорієнтовані підхо-ди в побудові СУОП, Концепція не є несподіван-кою. Але всім іншим потрібно змінювати своє сприйняття інформації, а головне – навчатися іден-тифікувати небезпеки та оцінювати ризики.

Ірина Петченко, заступник генерального директора з ОП компанії СП «Основа-Солсиф»

Насамперед я підтримую ініціа-тиви Держпраці щодо внесення змін у законодавство, яке вже давно ви-магало перегляду. Особливо хочу

зазначити, що Концепція базується на профілакти-ці травматизму та професійних захворювань, а не на реакції безпосередньо на нещасний випадок. Зокрема, у Концепції задекларовано орієнтацію на оцінку, виявлення виробничих ризиків та їхній ефективний контроль. Дуже сподіваюся на те, що план, наданий Держпраці, буде реалізовано без бюрократичної тяганини. І проекти документів, які будуть розроблені на виконання Концепції, матимуть законодавчу форму.

«Метінвест» з 2008 року впроваджує на своїх підприємствах систему управління безпекою пра-ці на основі найуспішніших європейських практик. Головним елементом цієї системи є оцінка ризи-ків. Закріплення цих практик на законодавчому рівні тільки сприятиме результативності нашої роботи.

Сподіваюся, наш досвід буде потрібен у рамках реалізації плану законодавчих змін, запропонова-них Держпраці. Ми готові ділитися ним з усіма, ко-му це цікаво, зокрема й на сторінках журналу «Охорона праці».

Як же відреагує на цю подію бізнес-середовище? Мені важко судити про нього загалом, однак, я вва-жаю, що відповідальний бізнес розуміє: його найго-ловніший ресурс – це люди, і вони мають бути надій-но захищені. Я певен, що реакція буде позитивна: «Хороший бізнес – безпечний бізнес».

Скільки часу й коштів витратить певне підприєм-ство на впровадження нових законодавчих норм (коли їх буде ухвалено) оцінити поки що складно.Адже не відомо, як інтегрується ризикоорієнто-ваний підхід у сфері БГП у законодавче поле. Протедосвід нашої компанії показує, що це не простий і тривалий шлях. Цей процес передбачає не тільки впровадження ризикоорієнтованого підходу до управ-ління безпекою праці, але й формування новоїкультури, що базується, як я вже казав, на профілак-тиці, а не на реагуванні на події, що відбулися.

Закон ухвалити не важко, важко змінити ставлення до питання безпеки та поведінки як керівників, так і працівників. Сприятлива ситуа-ція на тих підприємствах, які працювали з інозем-ним менеджментом і які із цією практикою добреобізнані. А також на підприємствах, які, нечекаючи законодавчих вимог, уже давно впрова-джують провідні європейські практики, що довели свою ефективність.

Олег Токар, директор з промислової безпеки та екології ТОВ «Метінвестхолдинг»


СОФІЯ ЛИТВИН,національний координатор проекту ЄС-МОП

Що Вас найбільше хвилює у сфері охорони праці і як реагувати на проблеми та виклики часу

Чим приваблює Вас робота

Що насамперед слід змінити у сфері безпеки та гігієни праці з огляду на Концепцію реформування СУОП

Чого Ви чекаєте від чоловіків і що для Вас найкращий подарунок від чоловіка

1

23

4

В основі всього – любов і турбота

1

2

3

4

Напередодні Міжнародного жіночого дня ми запитали про це представниць прекрасної половини людства. Обіймаючи різні посади, вони роблять одну благородну справу – зберігають життя і здоров’я працівників.

Їхні відповіді дають змогу зрозуміти одну просту річ – в основі всього лежить любов. До людей, своєї справи,до життя.

Зі святом!

Понад усе мене хвилює те, що суспільство й досі не усвідомило, що безпечні й здорові умови праці – невід’ємна органічна ознака робочого місця. Це має бути зрозуміло так само, як і те, що вранці слід почистити зуби, що без колеса авто не поїде… А для вирішення проблем потрібно інвестувати у виховання й навчання. Навчатися мають усі на кожному рівні.

Мені подобається працювати з колегами-професіоналами, які знають про безпеку і гігієну праці не лише з книжок, а й завдяки практичній роботі. Вони добре розуміють ті проблеми, які вже давно подолали країни ЄС.

Завдяки європейському досвіду Україна має унікальний шанс уникнути помилок, можливість запровадити в системі безпеки і гігієни праці практики та підходи, що ефективно працюють.

Сьогодні вкрай потрібно поміняти «фундамент» охорони праці, переорієнтуватися на запровадження загальних принципів запобігання. Саме про них ідеться в рамковій Директиві № 89/391/ЄЕС Ради, яка після імплементації стане тим самим новим підґрунтям.

Незважаючи на те, що 8 Березня ми святкуємо лише раз на рік, хочеться, щоб чоловіки були поруч завжди. Завдяки їм можна не сумніватися в тому, що все буде гаразд. Адже в житті немає нічого такого, із чим би вони не могли впоратися. Найкращий подарунок від коханого – звичайно, поцілунок, обійми і теплі слова: «Я кохаю тебе». Надзвичайно подобається, коли чоловіки дарують квіти: це прекрасно, елегантно і дуже приємно!


Колегія Держпраці

НАЛАШТОВАНІ НА РЕЗУЛЬТАТНа підсумковій колегії Держпраці за результатами роботи у 2018 р. говорили про наглядову діяльність; заборгованість підприємств із зарплати (заслухали керівників двох підприємств-боржників); стан виробничого травматизму; реформування системи управління охороною праці; спеціальні розслідування нещасних випадків на виробництві; дозвільні процедури; ринковий нагляд; про завдання на 2019 р. тощо.

На сайтах Держпраці для громадян запроваджено додатковий сервіс: повідомити про незадекларовану працю можна онлайн. Загалом за минулий рік таких повідомлень надійшло 758, з них опрацювали 7%. Фак-ти порушень підтверджено у 25% випадків.

Голова Держпраці Роман Чернега вкотре наголосив,що невисокий показник виявлених порушень під час пере-вірок – це результат або низької якості їх планування,або ж домовленостей суб’єктів господарювання з інспек-торами, що в обох випадках неприпустимо.

СТАН ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Кількість нещасних випадків у 2018 р. порівняно з 2017 р. зменшилася на 4%, однак смертельних ви-падків побільшало на 12%.

Заступник голови профспілки працівників нафто-вої і газової промисловості України Сергій Українець звернув увагу присутніх на те, що в п’яти галузях (ме-талургійній, хімічній і нафтохімічній, транспортній, гір-ничорудній, у соціально-культурній сфері) стан смер-тельного травматизму катастрофічний. Було запропо-новано запрошувати на засідання колегії Держпраці заступників міністрів профільних міністерств для обго-ворення коригувальних дій. Крім того, було висловлено пропозицію звернутися до голів ОДА, щоб разом роз-робити ефективні механізми реагування на смертельні нещасні випадки на місцях.

ПРО ЕЛЕКТРОННІ ДОЗВОЛИ

Як повідомив Сергій Бабенко, начальник відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання ад-міністративних послуг, постанова КМУ від 07.02.2018№ 48, якою внесено зміни до чинного Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устат-кування підвищеної небезпеки, спрощує одержання

ПРО СПІВПРАЦЮ

Минулого року Київська облдержадміністрація на-лагодила тісну взаємодію з Держпраці. Так, В’ячеслав Кучер, заступник голови Київської ОДА, доповів про спільні щомісячні наради із соціальними партнерами, на яких розглядають питання заборгованості з виплат зарплати, доповідають про ситуацію з відрахуваннями в Пенсійний фонд і сплатою єдиного соціального внеску тощо. За його словами, на Київщині вже 22 представ-ники об’єднаних територіальних громад отрималипосвідчення інспекторів праці.

РОБОТА ІНСПЕКТОРІВ

У більшості регіонів інспектори праці зосереджують свої зусилля на превентивній, інформаційно-роз’ясню-вальній роботі. Якщо запобіжні заходи не даютьрезультату, тоді вдаються до заходів контролю. У середньому по Україні, як повідомив Ігор Дегнера, директор Де-партаменту з питань праці Держпраці, у 2018 р. один інспектор провів по три таких заходи. Найбільше інфор-мації про можливі порушення трудових прав працівни-ків надійшло від управлінь Пенсійного фонду України.

Охорона праці в цифрах

За даними Держпраці, на 01.01.2019 під її наглядом у сфері промислової безпеки та гігієни праці перебувало 715 812 суб’єктів господарської діяльності і 3 058 073 виробничих об’єкти. Упродовж 2018 р. працівники наглядового органу здійснили 10 513 планових та 10 080 позапланових перевірок (усього 20 593) суб’єктів господарювання (2,9% від їх загальної кількості).

Щодо виробничих об’єктів було проведено 45 495 перевірок (1,5% від загальної кількості), під час яких виявили 357 502 порушення, що на 5,3% більше проти попереднього року. У середньому один інспектор під час однієї перевірки виявив 7,9 порушення.



дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та наексплуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткуван-ня підвищеної небезпеки. Зокрема, пунктом 9, викладеним у новій редакції, передбачено, що для одержання дозволу, який вида є територіальний орган Держпраці, роботода-вець, виробник або постачальник має змогу надіслати адміністратору заяву в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи держав-них органів та органів місцевого самоврядування.

БЕЗ МОРАТОРІЮ

Із 1 січня припи-нилася дія мораторію на проведення орга-нами державного нагляду (конт ролю) планових заходів із здійснення держав-ного нагляду (кон-тролю) у сфері госпо-дарської діяльності. Роботодавці побою-

ються, що знову почнеться тиск на бізнес. На думку менеджера Проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуша, без ефективної системи інспекції праці та механізму кон-тролю виконання законів стає дуже проблематичним, про що свідчить досвід Португалії, Франції, Британії.

Відповідно до запроваджуваних змін щодо ризи-коорієнтованого підходу в охороні праці рішення про інспекційне відвідування потрібно ухвалювати за кон-кретними результатами оцінки ризиків на робочих міс-цях, а не з огляду на ті чи інші вимоги, що визначають періодичність перевірок.

Певним досягненням можна вважати те, що приписи кількох директив ЄС щодо ЗІЗ та робочого обладнан-ня вже транспоновані через накази Мінсоцполітики.Однак у будь-який момент їх можуть скасувати, тому що Верховна Рада не ухвалила відповідних законодавчих актів. Протягом 2018 р. у національне законодавство імплементовано шість директив ЄС, на черзі ще п’ять директив і регламентів ЄС, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Доброю новиною Антоніу Сантуш назвав створен-ня робочої групи з імплементації рамкової Директиви Ради № 89/391/ЄЕС про впровадження заходів, що сприяють покращенню безпечних і здорових умов пра-ці працівників. Згідно з рекомендаціями представника МОП, для її імплементації потрібне ухвалення всього одного закону, а не внесення змін у сотні чинних нор-мативно-правових актів. Такий закон, на думку А. Сан-туша, має визначати головні принципи у сфері БГП.На його переконання, якщо під час законотворення дотримуватися принципу «Роби все простим і доступ-ним», людям будуть зрозумілі всі вимоги.

ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ

За результатами діяльності територіальних управліньДержпраці у 2018 році було проведено рейтингування,згідно з яким до першої п’ятірки увійшли теруправління Харківської, Львівської, Черкаської, Хмельницької, Сум-ської областей.

Наприкінці засідання голова Держпраці Р. Чернега висловив сподівання, що попри політичну турбулентністьрезультати 2019 р. мають бути не гірші, ніж 2018-го.

Захід закінчився відвідуванням ДП «Антонов».


А. Сантуш: якщо закон поганий – його потрібно змінювати, але в жодному разі не можна не виконувати

Захід закінчився відвідуванням ДП «Антонов»



TRENDING

З часу підписання Програми гідної праці і соціальні парт-нери, і уряд намагалися реагувати на проблеми у сферіоплати праці. Кілька разів переглядався розмір мінімальної заробітної плати, скоротився з 27 до 21% гендерний розрив

в оплаті праці (для порівняння: у ЄС середній показник становить 16%), завдяки інспекційній діяльності Держпраці частина робото-давців повернула працівникам борги з виплати заробітної плати.

Гендерна нерівність в оплаті праці зумовлена насамперед тим, що жінки працюють здебільшого в низькооплачуваних секторах економіки.

Що стосується мінімальної заробітної плати, то слід зауважи-ти, що визначення її рівня відбувалося без проведення соціального діалогу. До того ж закон про мінімальну зарплату не вирішив про-блеми, яка полягає в тому, що розмір прожиткового мінімуму, до якого прив’язана тарифна сітка в бюджетному секторі, є нижчим за мінімальну заробітну плату.

Заборгованість із виплати зарплат за минулий рік зросла майже на 280 млн грн і нині становить близько 2,7 млрд грн, або 95 млн дол США.

У 2015 р. через проблему накопичення заборгованості проф-спілки вступили в колективний трудовий спір з Кабінетом Міні-стрів України та роботодавцями. Профспілкові об’єднання напра-вили подання до МОП проти уряду України, у якому заявили про недотримання Україною вимог ратифікованої нею Конвенції МОП № 95 про захист заробітної плати. Комітет експертів МОП зі свого боку надав низку коментарів і зауважень щодо стану виконання Україною ратифікованих нею конвенцій № 95, 131, 100, 173, які ре-гулюють питання оплати праці.

В Україні найнижча середня заробітна плата в Європі, тоді як окремі чиновники призначають собі заробітну плату, що сягає мільйонів гривень. Щоб виправити таку невідповідність, у Мін-соцполітики мають намір змінити підходи і прив’язати максималь-ний рівень зарплати менеджерів до середньої заробітної плати в країні. У ЄС, скажімо, заробітна плата менеджера не може бути вищою за середню більше ніж у 60 разів, тоді як в Україні пере-вищення становить 100–200 разів.

Величезною загрозою є трудова міграція. Мінсоцполітики шукає способи, щоб стримати відтік найкращих фахівців за кор-дон. Зокрема, одним із завдань є підвищення через кілька років середньої заробітної плати до рівня, який відповідатиме 495 євро (для порівняння: сьогодні в Україні середня заробітна плата є меншою за 300 євро, а в країнах ЄС становить близько 3000 євро). Однак це можливо лише за умови економічного зростання.

Організатори проекту висловили сподівання, що він стане ефектив-ним майданчиком для розв’язання проблем оплати праці в Україні.


НОВИЙ ПРОЕКТ для розв’язання старих проблем

«Оплата праці в Україні: технічна допомога задля подолання заборгованості із заробітної плати, встановлення мінімальної зарплати та рівного винагородження» – новий проект Міжнародної організації праці (далі – МОП) у межах Програми гідної праці, яку організація вже кілька років реалізує в Україні. Презентація проекту відбулася 12 березня в Києві.

ДЛЯ СТРИМАННЯ ВІДПЛИВУ УКРАЇНСЬКИХ ФАХІВЦІВ

ЗА КОРДОН ЗАПРОПОНОВАНО ПІДВИЩИТИ СЕРЕДНЮ

ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ ДО 495 ЄВРО.

Головна мета нового проекту МОП – забезпе-чити захист заробітної плати, удосконаливши національну нормативну базу в процесі соціаль-ного діалогу.

Проект розрахований на два роки і передбачає П’ЯТЬ ЕТАПІВ:

1. Проведення тристоронніх консультацій щодо можливих варіантів захисту праців-ників від невиплати зарплати. Гендерний аудит, перегляд законодавства щодо опла-ти праці, аналіз ситуації із заборгованістю та її причин, розроблення дорожньої карти розв’язання проблем.

2. Створення механізму встановлення міні-мальної заробітної плати відповідно до вимог профільної Конвенції № 131.

3. Виконання тристоронньої угоди про внесен-ня змін до законодавства про рівне винаго-родження і заборону дискримінації відпо-відно до конвенцій МОП № 100 та № 111.

4. Реалізація програми розбудови спро-можності щодо виплати заробітної плати, зокрема щодо встановлення її рівня в про-цесі колективних переговорів.

5. Моніторинг реалізації проекту, його вну-трішня і зовнішня оцінка.

TRENDING

Рамкова Конвенція МОП № 187, як пояснив у вступному слові Націо-нальний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, має засадни-чий характер, і її необхідно ратифікувати, щоб ми могли рухатися

далі та виконувати інші міжнародні зобов’язання, зокрема й галузевого характеру. Такі, наприклад, які містить Конвенція МОП № 167 про без-пеку та гігієну праці у будівництві або Конвенція МОП № 152 про тех-ніку безпеки та гігієну праці на портових роботах. Він зазначив, що це тернистий шлях, оскільки потрібно підготувати цілий пакет законодав-чих змін уже на етапі подання проекту закону про ратифікацію Конвенції МОП № 187 (далі – Конвенція).

НА ЧАСІ МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Одна з найбільш складних і травмонебезпечних у країні галу-зей – вугільна. Саме в межах підготовки до ратифікації цієї Конвенції МОП реалізує проект «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості», головна мета якого – зниження кількості нещасних випадків і профзахворювань шляхом запроваджен-ня ризикоорієнтованої СУОП.

На думку заступника начальника Управління охорони праці та про-мислової безпеки Міненерговугілля Ігоря Ященка, Конвенція є фун-даментальною, тому що вона передусім стосується державної політи-ки й відповідальності держави за стратегію у сфері безпеки та гігієни праці (БГП). Чимало підприємств енергетики, зазначив доповідач, вже застосовують міжнародні стандарти в управлінні охороною праці. Однак для реформування в масштабах країни потрібно модернізувати законодавство. Зокрема, внести зміни щодо обов’язковості ризико-орієнтованого підходу в СУОП до Закону України «Про охорону праці», а також замінити поняття «охорона праці» на «безпека та гігієна праці».

ДОРОЖНЯ КАРТА РЕФОРМ

До ратифікації Конвенції, як повідомив Кенічі Хіросе, старший спеці-аліст з питань соціального захисту МОП Групи технічної підтримки з пи-тань гідної праці і Бюро МОП для країн Східної та Центральної Європи,

РАТИФІКАЦІЯ НЕ ДЛЯ «ГАЛОЧКИ», а для реальних змін

ДЕРЖАВА ВИЗНАЧАТИМЕ перелік мінімальних обов’язків роботодавця, а роботодавці самостійно вирішуватимуть, як забезпечувати безпеку на робочих місцях.

КОНВЕНЦІЯ НОВОГО ПОКОЛІННЯ

Конвенції МОП щодо безпеки та гігієни праці (БГП) посідають важливе місце серед конвенцій нового поколін-ня. Конвенцію МОП № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці, яка доповнена Рекомендацією № 197, прийнято на 95-й сесії Між народної конференції праці у 2006 р.

У ній дано визначення термінів:

• національна політика у сфері безпеки і гігієни праці та вироб-ничого середовища;

• національна система забезпе-чення безпеки та гігієни праці;

• національна програма з безпеки та гігієни праці;

• національна культура профілак-тики у сфері безпеки та гігієни праці.

У Конвенції МОП № 187 щодо мети зазначено: кожна держава – член МОП, яка її ратифікувала, сприяє постійному вдосконаленню БГП шляхом розроб-ки під час консультацій з найбільш представницькими організаціями ро-ботодавців і працівників національ-ної політики, національної системи та національної програми.

Держави, які ратифікували Конвен-цію, зобов’язані вживати заходів зі ство-рення більш безпечного та здорового виробничого середовища за допомо-гою створення національних програм у сфері БГП.

«Ратифікація – це лише початок шляху» – таким був лейтмотив національних тристоронніх консультацій щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці.


TRENDINGексперти підготували дорожню карту. Було проведено порівняльний аналіз чинного законодавства України і ви-мог Конвенції. Визначили частини Конвенції, що можуть бути ратифіковані. Далі – слово за учасниками тристо-ронніх консультацій, а наступним елементом ратифікації є політичне рішення. Але ратифікація, зауважив Кенічі Хіросе, це не кінець, а лише початок шляху.

Порівняльний аналіз українського законодавства з пи-тань БГП і норм Конвенції показує, що є розбіжності в термінології; національне законодавство не містить визначень головних елементів, наведених у Конвенції; у ньому не зазначено такі принципи, як оцінка профе-сійних ризиків або небезпек, розвиток національної культури профілактики у сфері БГП тощо. Проблемою є розпорошеність правових норм з питань БГП по трьох головних загальних законах і надто велика кількість підзаконних актів.

ПЛАТА ЗА СВОБОДУ

Як зауважив Арсеніо Фернандез-Родрігез, експерт МОП, технічний спеціаліст Відділу з питань адмі-ністрації праці, інспекції праці та безпеки і гігієни пра-ці, потріб но зібрати основні закони в єдиний законо-

давчий акт, доречний, узгоджений, простий, а під-законні акти переглянути і скоротити їхню кількість до мінімуму. Тоді «правила гри» будуть чітко визначені та зрозумілі для всіх.

Нормою має стати те, що держава визначатиме перелік мінімальних обов’язків роботодавця. Водночас роботодавці самостійно вирішуватимуть, як забезпечу-вати безпеку на робочих місцях, керуючись принципом оцінки ризиків та розробки безпекових заходів, тобто запобігати нещасним випадкам. Проте за таку свободу роботодавці платитимуть підвищеною відповідальністю за бездіяльність у сфері гарантування безпеки праці та здоров’я працівників.

Учасники зібрання висловили своє бачення проблем, яких можна очікувати в період реформування законо-давства, і зазначили, що вирішувати їх слід поетапно. Дійшли висновку, що перехідний період, як свідчить дос-від країн ЄС, є тривалим і складним. Проте для уникнен-ня помилок поспішати в цій справі теж не варто.

Результатом тристоронніх консультацій та дискусій стало узгоджене резюме щодо подальших дій в питанні ратифікації Конвенції МОП № 187.


Рек

лама


ОХОРОНА ПРАЦІІНДЕКС 74377

5/2019 (299)

ВСЕ ПРО БЕЗПЕЧНУ ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТРАКТОРІВ

ОЦІНКА РИЗИКІВ НА ВУГІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ДТЕК

с. 4

с. 42с. 8, 22, 26

МІЖНАРОДНІЙОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ – 100 РОКІВ

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Засновано в 1994 році


TRENDING

Р. Чернега. Про реформуСтворена за радянських часів система управління

охороною праці себе вичерпала. На часі перехід від за-регульованої системи до більш прогресивної, яку пропо-нують колеги з ЄС, МОП і над стандартами якої ми нині працюємо спільно з урядом і соціальними партнерами.

Директива 89/391/ЄЕС ляже в основу нового за-кону про охорону праці. Він регулюватиме ці питання з ураху ванням ризикоорієнтованого підходу, проактив-ного способу формування СУОП на виробництві, а також базуватиметься на превенції, формуванні культури охо-рони праці у працівників і роботодавців.

Дуже сподіваємось на те, що зі зміною законодав-ства і, відповідно, підходів до формування СУОП у пра-цівників зміниться усвідомлення виробничих ризиків. І це скоротить чисельність травмувань з організаційних причин. Нині вони становлять 60–70% від загальної кіль-кості, що вказує на низький рівень розуміння, що таке охорона праці та для чого вона потрібна. Найважливішим є вміння оцінювати та управляти ризиками.

Г. Осовий. Про профілактику травматизму Ми вже звичні до того, що кожного дня центральні

телеканали повідомляють про втрати на фронті. Майже щодня одна людина гине, є поранені. Але якби ми роз-вернули цю картину до іншого фронту – трудового, на якому зайнято понад 10 млн працівників, так само можна було б давати статистику – одна людина гине щодня і де-сятки травмуються, стають інвалідами. Дзеркальне відо-браження! Але цій темі журналісти приділяють мало уваги. Ми повинні виводити суспільство зі стану байдужості!

Хто відповідає за здоров’я та безпеку на робочих місцях? По-перше, уряд, парламент, які розробляють відповідні правила – закони і нормативні акти. По-друге, роботодавець, який згідно із Законом «Про охорону праці» несе персональну відповідальність за створення безпеч-них умов праці. Він повинен наймати інженера з ОП, ство-рювати відповідні структурні підрозділи тощо. Третій – це працівник. Він бере на себе зобов’язання дотримуватись правил безпеки на своєму робочому місці. Зі свого боку профспілка організовує роботу своїх спілчан.

Але стан безпеки праці в Україні вказує на те, що всі ці ланки та відповідальні сторони дуже недопрацьову-ють. У шкідливих і небезпечних умовах сьогодні працює кожен четвертий, тобто понад 26%. Півтора мільйона осіб працюють в умовах забруднення повітря хіміч-ними речовинами та перевищення рівня шуму. Усе це позначається на їхньому здоров’ї. Механізми запобіган-ня впливу таких шкідливих факторів є, але не завжди роботодавці хочуть витрачати на це гроші.

Безперечно, така економія призводить до втрати трудового потенціалу. І це не може не турбувати дер-жаву, роботодавців, профспілки, родини, які стражда-ють через травмування, хвороби та передчасну смерть рідних. Тому робота із запобігання нещасних випад-ків має об’єднувати всіх. Превентивним інструментом і найбільш дієвим у цьому контексті є колективний договір. У ньому прописуються заходи з охорони праці, які мають виконувати всі.

Влас. інф. Фото О. Фандєєва

З нагоди Всесвітнього дня безпеки та гігієни праці, що відзначається у 2019 році під девізом «Безпечне та здорове майбутнє праці», відбувся брифінг голови Держпраці Романа Чернеги. За участю гендиректора Директорату норм та стандартів гідної праці Мінсоцполітики Юрія Кузового, представників МОП Антоніу Сантуша та Софії Литвин, голови ФПУ Григорія Осового та ін.

Добрі новини квітня17 квітня ухвалено постанову КМУ «Про затверджен-

ня Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (Коментар спеціаліста Держпраці читайте на с. 34).

З 27 квітня наказом Національного органу сертифікації ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» за № 111 від 24.04.2019 відновлено дію низки міждержавних стан-дартів, зокрема й ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно- гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Відтепер лабораторії мають змогу проводити дослі-дження та вимірювання хімічних речовин у повітрі робо-чої зони у всіх без винятку цілях (зокрема, і для атестації робочих місць). Дію стандарту подовжено майже на три роки. Також подовжено дію ще декількох ГОСТів, які вико-ристовують для проведення досліджень та оцінки факто-рів виробничого середовища.

Враження

Умежах реалізації проекту МОП «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничо-добувній галузі України», яку висвітлює наш журнал уже другий рік поспіль, і за підтрим-

ки Міненерговугілля України відбувся семінар-прак-тикум. Захід пройшов на базі шахти «Степова» ШУ «Першотравенське» ДТЕК Павлоградвугілля і мав на меті обмін досвідом із запровадження та функ-ціонування ризикоорієнтованої системи управління охороною праці (далі – СУОП). У ньому взяли участь представники гірничодобувних підприємств України різних форм власності.

Організатори створили комфортні умови для проведення відкритої дискусії. Кожен учасник зміг отримати відповіді на свої запитання, важливі для гли-бокого усвідомлення потреби впровадження ризико-орієнтованих підходів до безпеки праці на вугільному підприємстві.

ЧОМУ САМЕ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ?

Господарі не лише ділилися своїми здобутками, а й розповідали колегам про пережиті труднощі, пе-решкоди на цьому шляху, ознайомлювали з цікавими уроками та висновками. Адже за очевидними успіха-ми криється не безхмарний, а вистражданий і саме цим цінний досвід.

Заступник начальника Управління охорони праці, промислової безпеки та цивільного захисту – начальник відділу охорони праці Міненерговугілля Украї ни Ігор Ященко, відкриваючи захід, пові-домив, що ДТЕК Павлоградвугілля вже

більше ніж 10 років є флагманом галузі.«ДТЕК Павлоградвугілля – точка опори для держа-

ви і суспільства в період трансформації економіки. Про це свідчать результати роботи підприємства за підсум-ками 2018 року. Із 34 млн тонн вугілля газової марки, які видобули минулого року в Україні, 20 млн тонн ви-дали на-гора шахтарі Західного Донбасу, – зазначив,

вітаючи учасників заходу, генераль-ний директор ДТЕК Павлоградвугілля Сергій Воронін. – Торік підприємство пройшло 109 км гірничих виробок. Є плани не тільки на найближчий рік, а й на більш довгострокову перспективу».

За словами С. Вороніна, ДТЕК вклала в розвиток виробництва у 2018 р. 3,3 млрд грн. Зокрема, у підго-товку гірничих виробок, закупівлю обладнання тощо. У 2019-му сума інвестицій буде приблизно такою самою. На вирішення питань охорони праці, за інфор-мацією керівництва компанії, виділено 250 млн грн, або 15 тис. грн на одного працівника.

«Безпечна праця завжди буде запорукою стабіль-ності підприємства. У це поняття входить і організація

Ефективним може бути тільки

БЕЗПЕЧНИЙ БІЗНЕС У суспільстві побутує думка про те, що запозичити прогресивний і корисний досвід можна лише в сусідніх держав. Але подекуди вона буває хибною. По досвід упровадження оцінки ризиків у сфері промислової безпеки на вугільному підприємстві далеко їхати не потрібно – завітайте на шахту «Степова» ДТЕК Павлоградвугілля.



виробничого процесу, і ставлення кожного з наших співробітників до своєї безпеки. Адже досягти ну-льового травматизму можна, тільки якщо об’єднати зусилля і рухатися до мети спільно», – наголосив генеральний директор ДТЕК Павлоградвугілля.

Як повідомив І. Ященко, Указом Президента Украї-ни за вагомий внесок у розвиток галузі, впроваджен-ня наукових досягнень у виробництво С. Вороніна від-значено Державною премією в галузі науки і техніки.

Національний координатор проекту МОП Ірина Пекшева розповіла, що на всіх підприємствах бізнес-блоку «Вугілля» ДТЕК ЕНЕРГО успішно впроваджено ризикоорієнтовану СУОП, постійно демонструються позитивні результати цієї роботи. Обсяг видобутку вугілля лише в ДТЕК Павлоградвугілля перевищує 20 млн тонн (понад 80% видобутку в Україні), водно-час рівень травматизму знижується.

Показники травматизму в компанії (таблиця), що були продемонстровані учасникам заходу, підтвер-джують ефективність упровадженої на підприємстві ризикоорієнтовної СУОП.

І. Пекшева підкреслила важливість дотримання Конвенції МОП № 176 «Про безпеку та гігієну праці

в шахтах» і відповідних Рекомендацій МОП № 183. Нині здійснюється приведення вітчизняної норматив-но-правової бази з безпеки та гігієни праці у відповід-ність до цієї Конвенції в частині обов’язку роботодав-ців проводити роботу з виявлення, оцінювання, усу-нення або мінімізації ризиків. Тож ознайомлення з досвідом ДТЕК Павлоградвугілля дуже важливе для інших вугледобувних підприємств.

Фахівці ДТЕК Павлоградвугілля, ДТЕК ЕНЕРГО шахтоуправлінь «Першотравенське» та «Дніпров-ське» розповіли про етапи впровадження ризико-орієнтованої СУОП на своїх підприємствах.

Від ДТЕК ЕНЕРГО виступили: керівник департа-менту з ОП і ПБ дирекції з видобутку вугілля Вадим Берло, менеджер цього департаменту Дмитро Носаль, в. о керівника департаменту з управління операцій-ною ефективністю Олександр Лядецький, менеджер цього департаменту Олена Бухтаєва.

Від ШУ «Першотравенське» слово взяли: за-ступник директора з ОП Денис Єфимов і головний інженер Олександр Прихорчук. Виступив також за-ступник директора з ОП ШУ «Дніпровське» Сергій Каримов.

УПЕРШЕ ТАКИЙ СЕМІНАР ПРОХОДИВ НЕ ТІЛЬКИ В КАБІНЕТАХ ЧИ ЗАЛАХ ЗАСІДАНЬ, АЛЕ Й ПІД ЗЕМЛЕЮ – БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ ШАХТАРІВ.

Динаміка виробничого травматизму в ДТЕК Павлоградвугілля

Показники травматизму 2006 2018

Кількість н/в (загальна/смертельні) 439/9 155/4

Коефіцієнт частоти н/в на 200 тис. відпрацьованих людино-годин

1,81 1,0

Коефіцієнт частоти смертельних н/в на 1 млн тонн видобутого вугілля

0,82 0,2


Враження

Промовці демонстрували конкретні процедури, операційні покращення безпе-ки праці, розповідали й про проблеми, що виникли, тощо. Спеціалісти служби ОП поінформували про сучасні методи ризик-менеджменту із застосуванням інстру-ментів системи безперервного вдосконалення.

Учасники семінару активно обговорювали доповідь В. Берло про впроваджен-ня проекту «Розвиток культури безпеки».1

ЩОБ З ІСКРИ НЕ РОЗГОРІЛОСЯ ПОЛУМ’Я

Проте, мабуть, найцікавішою частиною заходу стало відвідування шахти «Степова» і спуск безпосередньо у штрек. Навіть найдосвідченіші шахтарі були приємно вражені високим рівнем організації й безпеки виробничого процесу.

Ще дорогою до виробки все попереджає про небезпеку – інсценований за до-помогою манекена нещасний випадок, фотографії та малюнки дітей працівників, якими вони закликають батьків повертатися додому живими і здоровими, тощо.

Охорона праці на підприємстві є найвищим пріоритетом. Щоб уникнути навіть найменш вірогідного ризику, все продумано до деталей. Наприклад, автору було видано для фотографування під землею фотоапарат, сертифікований для роботи в підземних умовах, – щоб спалах з моєї робочої фототехніки не спричинив, не дай Боже, вибуху чи пожежі.

Скажу без перебільшення: у систему забезпечення безпеки на шахті залучено весь персонал.

РЕЗУЛЬТАТИ, ПІДТВЕРДЖЕНІ ПРАКТИКОЮ

На семінарі в ДТЕК Павлоградвугілля йшлося також про п’ять рівнів культури охорони праці.2 І про те, що в компанії, де постійно ведеться відповідна робота з персоналом, певною мірою наявні всі рівні культури безпеки. Адже в колективі, що динамічно розвивається, постійно щось змінюється, з’являються нові праців-ники, які тільки включаються в організацію питань ОП, у відповідну взаємодію з колегами.

Учасники семінару високо оцінили стан ОП на робочих місцях. Позитивне враження справили висока виробнича дисципліна, злагодженість дій, стан забез-печення сучасними засобами індивідуального та колективного захисту, робота аварійних систем та інші елементи вдосконаленої СУОП.

Загальна думка всіх присутніх на заході єдина: усе, про що розповідали фахівці на пленарній частині, а саме про ефективність ризикоорієнтованої СУОП, справді підтверджено на практиці.

Майже всі учасники семінару представляли гірничодобувні підприємства країни, на яких запроваджується така СУОП. Отримавши знання та досвід ДТЕК ЕНЕРГО, дехто з них планує вдосконалювати на своїх підприємствах СУОП. Колек-тив ДТЕК Павлоградвугілля готовий допомогти колегам порадами, консультаціями.

Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці» Фото автора та з архіву підприємства

_____________1 Про досвід та роботу вугільників ДТЕК щодо управління ризиками читайте в найближчих номерах.2 Статтю І. Ященка «Рівні культури безпеки в ПЕК» опубліковано в цьому номері журналу.

ЛИШЕ ФАКТИ

У межах програми корпоративної соціальної відповідальності виділено 115 млн грн на потреби регіону.

Працює база відпочинку на Азовському морі та база вихідного дня для сімей на р. Самара.

Після сертифікації за OHSAS 18001 не проводили ресертифікації, але дотримуються всіх процедур, передбачених стандартом. Мета – не сертифікація, а власне безпека на робочих місцях.

У ДТЕК Павлоградвугілля діють декілька програм заохочення працівників: добровільне медичне страхування, безкоштовна видача побутового палива або компенсація оплати комунальних послуг (6 тис. грн на рік), цільова фінансова допомога на придбання житла (іпотека), навчання робітників і доставка на роботу коштом компанії.

Усі працівники забезпечені засобами індивідуального захисту (спецодяг, окуляри, рукавички, лампи, саморятівники).

Фото дітей працівників нагадують про дотримання правил безпеки на роботі

Інсценованийза допомогою манекена нещасний випадок



Експерти Міжнародної організації праці в межах Проекту ЄС-МОП презентували підготовлену для України Білу книгу реформи законодавства з безпеки та гігієни праці і трудових відносин. У книзі запропоновано дорожню карту імплементації відповідних директив ЄС у національне законодавство.

Суть реформи – перехід на нову модель системи безпеки та гігієни праці, яка орієнтована на досягнення цілей. Вона має пере-ваги над чинною «приписовою» моделлю. Учасникам заходу – а це представники фактично всіх інститутів працеохоронної сфери Укра-їни – запропонува-ли у складі робочих груп визначити про-галини в зак онодав-чих нормах з БГП з погляду їх відповід-ності європейським дирек тивам.

Найбільш актив-но обговорювали рамкову Директиву ЄС 89/391. Близько десяти її ключових постулатів ще немає в українських нормативах, кілька потребують уточнення, а щодо доцільності чотирьох з них учасники робочої групи висловили окрему думку. Про результати цієї роботи читайте в наступних номерах журналу.

Влас. інф.

До Дня охорони праці у центрі Харкова встановлено білборд з гаслом МОП «Без-печне та здорове майбутнє праці». На ньо-му – малюнок учня Харківської ЗОШ № 115 Михаіла Колєснікова, який цього року виборов І місце в конкурсі дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» у своїй віковій групі. Третій рік поспіль юні представники Харківщини посі-дають перші місця у всеукраїнському конкурсі, і це вже стало доброю традицією.

Цього року для переможців конкурсу на Харківщині ГУ Держпраці в області провело урочистості на Харківській бісквітній фабриці. У вітальному слові начальник ГУ Держпраці Володимир Рожанський зазначив: «Кож-на дитина – це майбутній працівник або роботодавець. Тому мета конкурсу – сформувати у дітей розуміння, що життя людини, її здоров’я та безпека праці – найголовніше». Діти отримали грамоти, подарунки та солодощі. Після нагородження на переможців, батьків і викладачів чекав солодкий стіл, під час якого показували раритетну упаковку продукції та яскраві етикетки

для ласощів. А потім – екскурсія на виробництво, де діти ознайомилися з технологією та процесом створення солодощів – від виготовлення начинки до упаковки продукції. Після екскурсії всі вирушили до галереї на виставку, де побачили малюнки інших дітей Харківщини.

ГУ Держпраці у Харківській області

З нагоди Дня охорони праці в Україні проведено: зустрічі, наради, семінари, конкурси, покладання квітів до пам’ятників загиблим на виробництві, встановлено білборди…

У вітальному сло ві на нараді в НАК «Наф тогаз України» Сергій Перелома, перший заступник голови правління компанії, зазначив, що День

охорони праці – добра нагода оціни-ти роботу щодо створення безпечних умов праці.

Компанія впроваджує міжнародні стандарти за всіма напрямами діяль-ності, зокрема й у сфері охорони пра-ці. У НАК «Нафтогаз України» та на підприємствах Групи Нафтогаз впро-ваджено галузевий стандарт, розроб-лений на основі OHSAS 18001. На черзі – впровадження ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здо-ров’я та безпекою праці. Вимоги та рекомендації щодо застосування» та ISO 39001:2012 «Система управління безпекою дорожнього руху. Вимоги та настанови щодо застосування».

Влас. інф.

TRENDING

Фот

о на

дані

ГУ

Дер

жпр

аці у

Хар

ківс

ькій

обл

.

Фот

о О

. Фан

дєєв

а

Фот

о О

. Фан

дєєв

а

Актуальне інтерв’ю


– Сергію Петровичу, на сайті МОП читаємо, що організація заснована в 1919 році згідно з Версальським мирним договором. Цікаво, якими були передумови створення МОП, як саме це відбувалося?

– МОП була заснована після Першої світової війни 1914–1918 рр., у якій брали участь близько 38 держав світу. Підсумки війни підвів Версальський мирний договір, підписаний у червні 1919 року. Проте ще раніше, 11 квітня, під час Паризької мирної конференції було схвалено проект Статуту МОП.

Версальський договір передбачав створення Ліги Націй, яка мала запобігати майбутнім війнам, а частина XIII Договору, що і є Статутом МОП, засвідчувала створення Міжнародної організації праці. Засновники МОП вважали за потрібне створити чіткі правила гри у сфері трудових відносин, базових принципів і мінімальних стандартів праці. Було зрозу-міло, що цього можна досягти лише за участю міжнародної організації.

– У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. Чому саме у 1946-му, що цьому передувало?

– До цієї дати МОП була частиною Ліги Націй. Після Другої світової війни керівники держав-переможців обговорювали форми нового сві-тового порядку та домовилися про створення Організації Об’єднаних Націй, яка просуватиме ідеї миру, міжнародної співпраці, подолання бідності та несправедливості. У 1946 році Лігу Націй було розпущено, а її функції передано новоствореній ООН.

У свої 100 років МОП спрямовує погляд у майбутнє!

Міжнародній організації праці (МОП) виповнюється 100 років. Цікаві факти про її створення та становлення, співпрацю з Україною в період до і після набуття незалежності, вплив проектів МОП на життя українців, перспективи подальшого співробітництва з Україною журналу «Охорона праці» розповів Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук.

Міжнародна організація праці з’я-вилася в епоху потрясінь, стрімких соціальних і технічних змін. МОП ство-рювали, коли весь світ перебудовувався і відновлювався від повоєнної розрухи згідно з переконанням, що міцний мир неможливий без соціальної справедли-вості.

Рушійними силами створення МОП стали безпекові, гуманітарні, політичні та економічні міркування. Засновни-ки МОП визнали важливість соціальної справедливості в забезпеченні миру на тлі експлуатації робітників того часу в ін-дустріалізованих країнах. Також зростало розуміння світової економічної взаємо-залежності та потреби спів праці для от-римання схожості умов праці в країнах, що конкурують за ринки.

Штаб-квартира Ліги Націй у Швейцарії



Водночас ще 1944 року (коли результат війни вже був зрозумілий) Міжнародна конференція праці МОП на своїй 26-й сесії, скликаній у Філадельфії (США), прийняла Філадельфій-ську декларацію цілей і завдань МОП та принципів, що, став-ши доповненням до Статуту організації, уточнила її цілі та завдання. Серед основних принципів: праця не є товаром, свобода слова та об’єднання – неодмінні умови постійного прогресу, злидні – загроза для загального добро-буту. Декларація проголошувала, що стабільний мир можна встановити лише на основі соціальної справедливості. У цьому широкому розумінні прин-цип рівності було вперше проголошено завданням міжнародної організації.

Такі події передували створенню ООН. Цілі та завдання МОП залишалися актуальними, і країни – її члени підтвердили мандат МОП – просування соці-ального миру, справедливості, створення належних умов праці в усьому світі. У такий спосіб організація цілком органічним і природним шляхом стала пер-шою спеціалізованою установою в системі ООН.

Рішення викристалізовуються в результаті діалогу

– Хто координує діяльність МОП в Україні та які особливості цієї діяльності?

– МОП, офіс якої розташовано в Женеві (Швейцарія), має свої відділення в усьому світі. Одним з головних органів МОП є Міжнародне бюро праці (МБП), що діє як секретаріат. З регіонального офісу для країн Європи та Центральної Азії, що також у Женеві, здійснюється політична координація. А практична робота координується із субрегіональних бюро МОП, що мають назву «Групи технічної підтримки з питань гідної праці». Офіс, що координує, зокрема, роботу МОП в Украї-ні, розташовано в Будапешті.

МОП – нормотворча організація системи ООН. Вона роз-робляє міжнародні трудові норми, приймає під час Міжнарод-ної конференції праці міжнародні конвенції та рекомендації. І це є результатом великої науково-дослідницької роботи – збо-ру статистичних і соціологічних даних, досліджень та аналізу стану ринків праці, підготовки доповідей про заробітну плату, соціальний захист, трудове законодавство, а також постійної ефективної взаємодії з державами-членами.

Крім того, МОП є унікальною за своєю тристоронньою струк-турою організацією: до неї входять на рівноправних засадах не лише представники урядів, але й представники роботодавців і профспілок. У результаті постійного діалогу МОП з урядами та соціальними партнерами і викристалізовуються рішення щодо прийняття державою того чи іншого міжнародного стандарту.

З 1954 року Україна ратифікувала 71 конвен-цію МОП.

За часів незалежності представників України дві-чі обирали до складу Адміністративної ради – на період 1996–1999 рр. та 1999–2002 рр. Реалізовано понад 30 проектів і програм МОП. На сьогодні Про-грама гідної праці в Україні охоплює 7 проектів і про-грам на загальну суму близько 10 млн дол. США.

Членами МОП є 187 держав. Упродовж своєї діяльності організація ухвалила 189 конвенцій і 205 рекомендацій. Щороку МОП витрачає близько 130 млн дол. США для запровадження у краї-нах-членах окремих проектів технічної допомоги.

МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій і рекомендацій, що встановлю-ють мінімальні стандарти основних трудових прав. Статут організації базується на двох основних принципах – універсальності (вступ до МОП будь-якої держави, яка погоджується виконувати зобо-в’язання відповідно до Статуту) і тристороннього представництва (роботодавці та працівники мають однакове з представниками уряду право голосу).

Діяльність МОП зосереджено на таких темах, як викоренення дитячої та примусової праці, гідна праця для жінок і чоловіків, економічний і соці-альний розвиток, ліквідація безробіття, рівність та усунення дискримінації, ВІЛ/СНІД у сфері праці, законодавство у сфері праці, трудова міграція, соціальний захист, працевлаштування молоді, безпека на робочих місцях.

На сьогодні МОП здійснює більше ніж 1000 програм технічного

співробітництва в понад 80 країнах світу.

Актуальне інтерв’ю


Наступний етап – імплементація міжнародних трудо-вих норм у законодавстві та на практиці, із застосу-ванням духу і букви міжнародного стандарту й, вод-ночас, з урахуванням найкращих світових практик і національних особливостей країн. У зв’язку із цим дуже доречним і корисним є механізм міжнародного технічного співробітництва МОП з країнами, що до-помагає урядам і соціальним партнерам втілювати сучасні трудові стандарти.

– Україна є членом МОП з травня 1954 року. Як можна охарактеризувати співробітництво Ук-раїни з МОП у період УРСР і які зміни відбулися за роки незалежності?

– Членство України в МОП у радянський період було ознакою її незалежності. Цей статус мали лише дві республіки Радянського Союзу (друга – Білору-сія), і багато конвенцій МОП було ратифіковано ще в ті часи. Більшість з них стосувалися безпеки та гігієни праці. Як влучно сказав свого часу академік Юрій Ілліч Кундієв, вплив шкідливих речовин і небез-печних умов праці на організм людини однаковий за будь-якого політичного устрою.

На початку 90-х почався перехід від планової до ринкової економіки, багато підприємств закрилося, люди залишилися без роботи та засобів існування. Це болюче вдарило по сфері праці. З подібними проблемами стикалися й інші країни Центральної та Східної Європи. З настанням незалежності відбу-лися кардинальні зміни у співпраці Україна – МОП. У той період відкрився офіс у Будапешті, який охо-пив країни Центральної та Східної Європи. Технічне співробітництво МОП було зосереджене переважно у країнах, які не є членами ЄС, зокрема в Україні. Після відкриття в 1996 році посади Національного кореспондента МОП в Україні співпраця країни з МОП суттєво розширилася.

Традиції українського представництва МОП варто продовжувати

– Наскільки складно було починати роботу на посаді Національного координатора МОП в Україні?

– Нещодавно виповнилося шість років, як я обійняв цю посаду. Починати завжди складно. Проте, гадаю, мені було дещо простіше, бо я вже продовжив цю ро-боту. А починав її з нуля мій попередник, перший пред-

ставник МОП в Україні Василь Іванович Костриця. Він започаткував підходи, традиції, принципи діяльності, які ми на-магаємося продовжувати. Насамперед це бути в курсі тих проблем, з якими стикається світ праці в Україні, надава-ти повну, фахову, дієву підтримку зусил-лям наших тристоронніх партнерів, щоб поліпшити ситуацію на ринку праці.

Наша робота складається з аналізу цієї ситуації та проблем у соціально-трудовій сфері, роботи з приведення національного законодавства у від-повідність з міжнародними нормами та приєднання до них України, здійс-нення низки заходів, скажімо, таких проектів, як зміцнення інспекції праці

і механізмів соціального діалогу, формування систем БГП на основі ризикоорієнтованого підходу, протидії ВІЛ/СНІДу у сфері праці тощо.

– Основним елементом співпраці України та МОП є Програма гідної праці МОП. Які головні напрями роботи представництва МОП в Україні сьогодні?

– У нас є амбітний план, визначений тристо-ронніми партнерами, – протягом дії Програми гід-ної праці ратифікувати 10 конвенцій МОП. Водно-час триває активна робота щодо підготовки до ра-тифікації шести з них, практичного застосування положень конвенцій, передання досвіду, знань і нави-чок з тих чи інших питань. Для прикладу, якщо гово-рити про реформування Державної служби зайнятості, то це – втілення нових підходів щодо роботи з безробіт-ними, роботодавцями, людьми, які прагнуть поліпшити своє становище на ринку праці.

Вагомою є діяльність з подолання незадекларо-ваної праці, до якої залучені Держпраці, профспілки, роботодавці, уряд. Ми сподіваємось, найближчим ча-сом буде прийнято національний план дій з подолання незадекларованої праці, розроблений під егідою та за підтримки МОП.

Не менш важливим напрямом роботи є реформу-вання сфери охорони праці, яку соціальні партнери

С. Савчук під час онлайн-марафону з нагоди 100-річчя МОП вітає переможців конкурсу «Охорона праці очима дітей»



вже пропонують називати «безпека та гігієна праці». Проте змінювати потрібно не лише назву, а й стару парадигму забезпечення безпеки на робочому місці. Такі зміни передбачають не лише адаптацію україн-ського законодавства до європейського, але й зміну свідомості.

Нещодавно спільно з Мінсоцполітики та соціальними партнерами ми розпочали новий проект, спрямований на вирішення проблем у сфері оплати праці, ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати, скорочення розриву в оплаті праці між жінками та чоловіками.

На тлі заходів жорсткої економії, які вимушена вживати Україна, загострилося питання захисту най-вразливіших категорій населення і створення фунда-менту для гарантованого гідного людини рівня життя. Конвенція № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення – одна з тих 10 конвенцій, які Україна вже ратифікувала два роки тому за підтримки МОП. Вона стала тим фундаментом, на якому можна вибу-довувати систему соціального захисту.

Співпраця МОП з Україною є багатокомпонент-ною і комплексною. Через проекти технічного спів-робітництва ми охоплюємо всі головні сфери ринку праці, для того щоб адаптувати його до вимог сьо-годення, поліпшити якість і безпеку робочих місць,

створити можливості для гідної праці людей, аби вони не шукали кращої долі деінде.

Про діяльність МОП в Україні 11 квітня дізнався весь світ

– Як Україна відзначає 100-річчя від часу ство-рення МОП?

– Кожна подія, яку ми організовуватимемо протягом 2019 року, буде так чи інакше присвячена сторіччю МОП. Нагадаємо про її роль у світовій історії, основні здобутки, та головним лейтмотивом стане те, що погляд організації спрямований у майбутнє. А майбутнє – це молодь. Студен-ти, які закінчують навчання і завтра вийдуть на ринок пра-ці. Ми розповімо їм про нашу організацію, пояснимо, чому так важливо опікуватись питаннями здорових і безпечних умов праці на тих робочих місцях, які вони оберуть.

11 квітня відбувся 24-годинний Всесвітній онлайн-ма-рафон, з погодинним включенням офісів організації з усіх куточків світу. Під час телемарафону, який транслювався че-рез веб-канал на сайті МОП, глядачі дізналися про найбільш важливе та непересічне в діяльності МОП у всьому світі. (Про це на стор. 26)

Розмовляли Людмила Солодчук, Олександр ФандєєвФото О. Фандєєва та з архіву МОП

МОП, весна, студентиУ Печерській райдержадміністрації м. Києва відбувся захід,

присвячений 100-річному ювілею Міжнародної організації пра-ці (МОП). Гостей – голову Держпраці Романа Чернегу, міжнарод-них експертів, представників МОП – вітали голова Печерської РДА Сергій Мартинчук та його перший заступник Павло Бабій. У РДА зібралися також студенти вищих навчальних закладів Києва – НТУ, КНУТД, КНУКМ, НУБіП, НаУКМА.

Говорили про діяльність МОП, міжнародні трудові норми, пра-ва працівників і роботодавців. Зокрема, про працевлаштування мо-лоді розповів старший технічний радник проекту МОП «Інклюзивний ринок праці для робочих місць в Україні» Джемал Ходжич. Питання оплати праці розкрив у своїй доповіді Андрій Фіголь, національний

координатор про-екту «Оплата пра-ці в Ук раїні: тех-нічна допомога задля подолання забор гованості із заробітної плати, встановлення мі-німальної зарпла-ти та рівного ви-нагородження».

Всеукраїнський огляд-конкурс на присвоєння звання «Краще підприєм-ство з охорони праці» за результатами діяльності у 2018 році розпочато 2 квітня 2019 року.

У зв’язку із численними прохан-нями суб’єктів господарювання та для залучення якомога більшої кількості учасників термін подання документів на участь у Всеукраїнському огляді-конкурсі на присвоєння звання «Кра-ще підприємство з охорони праці» за результатами діяльності у 2018 роціподовжено до 3 червня 2019 року.

Документи на участь у конкурсіприймають за адресою:01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14

E-mail: [email protected]Тел. для довідок (044) 284 39 07

ВСТИГНІТЬ ПОДАТИ ДОКУМЕНТИ на конкурс

«Краще підприємство з охорони праці»!

Фоторепортаж


Телетрансляція роботи офісу МОП у Будапешті велася з Києва. Проекти з України,

як пояснив Маркус Пілгрім, ди-ректор Групи технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи, становлять близько поло-вини в діяльності Групи у сфе рі розвитку для всього субрегіону. Тому було вирішено провести транс ляцію з епіцентру активності Групи.

Трансляція телемарафону поча-лася 11 квітня о 16.00. У заході

взяли участь представники органів влади, соціальні партнери, пред-ставники ООН і МОП, освітяни, експерти, дипломати, VIP-гості, а та-кож журнал «Охорона праці». Се-ред запрошених були діти і молодь.

Обговорювали дві основні теми, спільні для країн Центральної та Східної Європи. Перша тема була присвячена реформі Державної служби зайнятості та активній підтримці підприємництва. Друга тема стосувалася умов праці, зокрема якості робочих місць, стандартів з безпеки та гігієни праці, профілактики травматизму та профзахворювань.

На вихованні культури безпеч-ної праці в юного покоління ак-центував увагу головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук, розповідаючи під час телемарафону про Всеукраїн сь-кий конкурс дитячого малюн ка «Охорона праці очима дітей», у якому цього року взяли участь 10 тисяч дітей. На його переконан-ня, знайомство з основами безпеч-ної праці має починатися з ранньо-го дитинства. Адже в такому разі безпечна поведінка стає части-ною особистої культури людини. Коли діти стануть дорослими, вони

дотримуватимуться правил і стан-дартів безпеки у своїй професійній діяльності й вимагатимуть цього від оточення. Це найкраща довго-строкова інвестиція, яка окупається врятованими життями та збереже-ним здоров’ям працівників.

Фінальним акордом телетранс-ляції з Києва став вихід на сце-ну чотирьох переможців конкурсу з малюнками в руках. Діти роз-повіли, як обирали теми для сво-їх робіт, яку ідею хотіли донести, ким бачать себе в майбутньому та чому вважають безпеку праці такою важливою.

Зворушливі й переконливі роз-повіді юних учасників телемара-фону не залишили сумнівів: май-бутнє праці європейського рівня в надійних руках.

Олександр Фандєєв, спецкор Фото автора

Дитячі малюнки про охорону праці ПОБАЧИВ УВЕСЬ СВІТ

Динамічно, жваво, сучасно, стильно,

по-європейському – таке враження залишила

по собі участь України у Всесвітньому

телемарафоні з нагоди сторіччя Міжнародної

організації праці (МОП).


Цього року у Всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей», організованому за підтримки Державної служби України з питань праці, взяли участь

понад 11 тисяч школярів з усіх регіонів України. На суд журі фінального туру конкурсу було подано

216 робіт із 23 областей.

За безпечне майбутнєНАШІ ПРОЕКТИ

Який ваш найяскравіший спогад дитинства? Напевно, кожному згадаються ніжні мамині руки, уроки й настанови батька, перше ко-

хання з тоненькими кісками, і перший шрам, і пер-ший страх, і перший успіх. Упевнений, що кілька «намистин»-спогадів у кожного пов’язані з перши-ми досягненнями – чи то у спорті, чи то в навчанні або творчості.

Ми зростаємо, і наше життя, як кіноплівка, доповнюється тисячею інших кадрів, щасливих і не дуже. Але ми завжди пам’ятаємо про ті перші перемоги, які зміцнили віру в себе і допомогли знайти свій шлях у житті.

Восьмий рік поспіль журнал «Охорона праці» проводить Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». За ці роки сотні тисяч юних жителів України за допомогою олівців і фарб висловили своє ставлення до такої дорослої теми, як безпека праці. Переконаний, що для багатьох з них конкурс стане одним з най-яскравіших спогадів дитинства. І не тільки для тих, хто вийшов у фінал і здобув нагороду, а й для всіх, хто взяв у ньому участь.

Уже котрий рік переможців конкурсу вітають у гостинних стінах Центру дитячої та юнацької твор-чості Солом’янського району м. Києва (далі – Центр творчості).

р


Урочисте вшанування пам’яті загиблих на виробництві і покладання квітів до меморіального каменя проходило в парку «Відрадний».

Під мінорну мелодію у виконанні оркестру Київського військового ліцею імені Івана Богуна разом з переможця-ми конкурсу вшанували пам’ять загиблих на виробництві голова Держпраці України Роман Чернега, голова Федера-ції профспілок України Григорій Осовий, керівник проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будматеріалів України Василь Андреєв та інші.

Церемонія завершилася хвилиною мовчання та па-нахидою, яку провів настоятель храму Великомученика Пантелеймона отець Валерій.

ВЛАДИСЛАВ БЕССОНОВм. Маріуполь, Донецька область (мал. 3)Владислав, без перебільшення, унікальний учас-

ник конкурсу «Охорона праці очима дітей». Уже декілька років бере в ньому участь і три (!) роки поспіль стає призером.

– Ти вже «ветеран» нашого конкурсу. Що б ти хотів сказати учасникам і переможцям наступ-ного конкурсу?

– За ці кілька років я зрозумів, що основна мета конкурсу – показати людям і собі, що таке охорона праці і чому потрібно дотримуватися її правил.

– А для чого їх слід виконувати?– Щоб ЖИТИ!

МИХАІЛ КОЛЄСНІКОВм. Харків (мал. 1)Любить природу й подорожі. Навча-

ється в музичній школі по класу гітари, займається активними видами спорту.

– Це твоя перша перемога?– Так, перша.– Які плани на майбутнє?– Йти далі!– А куди йти?– Малювати і перемагати!

СОФІЯ ГУРІДОВАм. Вугледар, Донецька область (мал. 2)Софія навчається в 7-му класі Вугледар-

ської школи № 2. «Обожнюю малювати й читати. А ще

мої хобі – декоративно-ужиткове мистец-тво і туризм».

Імісце

1

2

3

Вітаємо переможців у трьох вікових категоріях


6

ОЛЕСЯ ШАЛАГІНАсмт Олександрівка, Кіровоградська

область (мал. 6)Олеся навчається в 9-му класі. «Моя найбільша пристрасть –

малювання».

5

ПОЛІНА РЯБУШЕВАм. Маріуполь, Донецька область (мал. 4)Поліна вміє висловлювати свої почуття

не тільки за допомогою пензля і фарб, але й у танці, музиці: «Крім малювання займа-юся балетом, вокалом і граю на скрипці». А ще в неї вдома живе чудова компанія тваринок: кішка, хом’як і морська свинка. 4

ВІКТОР МАРТИНЮКм. Кременець, Тернопільська область

(мал. 5)Вітя навчається в 7-му класі Волин-

ського ліцею ім. Нестора Літописця. «Люблю малювати і вчуся грати

на баяні».

6

ІІмісце


Після цього всі попрямували до Центру творчості. Першим привітав дітей з перемогою в конкурсі Роман Чернега. У своїй вступній промові, розповідаючи про ініційовані та втілювані Держпраці зміни до законо-давства (для приведення його у відповідність з євро-пейськими нормами), він наголосив, що Служба все більшу увагу приділяє темі популяризації охорони праці серед молодого покоління: «Кажуть, війни виграються у школах. Саме в дитячому та юнаць-кому віці в людини формується культура безпечної поведінки, яка допомагає зберегти її життя і здоров’я протягом усього життя».


АННА ЗАЙДЕЛЬс. Дядьковичі, Рівненська об-

ласть (мал. 9)«Люблю читати й дивитися

серіали, граю на гітарі. З дитин-ства захоплююся малюванням, закінчила художню школу».

Нині усі зусилля дівчини зосе-реджено на підготовці до тестів ЗНО.

8

9

ЄВГЕНІЯ НЕДЮХАсмт Семенівка, Полтавська область

(мал. 7)Примітно, що наймолодша перемож-

ниця Женя Недюха народилася 8 років тому – у рік заснування конкурсу.

«Хочу присвятити своє життя малюванню!»

7

КАТЕРИНА КУРКУБЕТс. Великі Бубни, Сумська область (мал. 8)Катя дуже активна й багатогранна осо-

бистість: «Люблю природу і тварин, танці і ранкові пробіжки. Моя мрія – стати художником».

ІІІмісце

Гості святаПід час церемонії вручення призів глядачів

розважали виступи юних колективів Солом’ян-ського центру. Серед них – вокальний колектив шоу-групи «Альтана», вихованка циркової студії «Арена» Софія Марченко, хореографічний ансамбль «Чисті роси».

Особливо варто відзначити ще одну гостю свята – Карину Шваєцьку. У грудні 2018 року тренер з дитячої гімнастики з м. Вишневого (Київська обл.) завдяки своїй рішучості й мужності врятувала кілька десятків дітей. Ми запросили Карину на наше свято і на знак подяки за її велике серце вручили нагороду.

Завершив святковий кон-церт учасник 8-го сезону во-кального шоу «Голос країни» Данило Карачевський. Чарів-ний виступ Данила став яскра-вим фіналом цього чудового насиченого дня.

Але для призерів свято вражень тривало – вони вирушили на екскурсію містом, адже багато хто з них уперше відвідував столицю.



Я хочу побажати всім дітям, що б не трапилося, не губитися,прислухатися до своєї інтуїції.Це допоможе швидко зорієнтуватися в будь-якій ситуації.Життя людини надзвичайно цінне, особливо життя маленької дитини.

Карина Шваєцька

Народне журі

Цього року учасники конкурсу надіслали величезну кількість чудових малюнків, і журі крім дев’яти малюнків- переможців визначило ще 36 найкращих робіт. Редакція журналу на своїй сторінці у Фейсбуці розмістила ці малюнки і оголосила додатковий онлайн-конкурс глядацьких симпатій «Народне журі – 2019».

Підсумки конкурсу було підбито 10 травня. Ми не очікували такої активної участі в голосуванні: сторінку конкурсу переглянули понад 55 тисяч осіб, із них більше ніж 10 тисяч проголосували за малюнки, які найбільше сподобалися!

Переможцями конкурсу глядацьких симпатій у трьох вікових групах стали: Даніїл Прилуцький (м. Харків), Дар’я Яременко (м. Ромни Сумської обл.), Назарій Михалусь (м. Луцьк Волинської обл.).

Кажуть, вустами дитини промовляє істина. Ми ж можемо сказати так: пензлем і фарбами дитини говорить її серце. І ми раді, що переможці на довгі роки збережуть теплі спогади про цей конкурс і наш журнал.

Влад Мокієнко, журналістФото Олександра Фандєєва

Друзі та спонсори конкурсуПовний зал аплодував юним талантам. Цього року кожен призер отримав таку кількість подарунків,

що забирати їх зі сцени хлопцям і дівчатам допомагали батьки та вчителі.Проведення свята стало можливим завдяки зусиллям і підтримці друзів та спонсорів конкурсу.

"НАШІ ПРОЕКТИ

Наш журнал висловлює подяку:

Голові Держпраці України Роману Чернезі

Голові Федерації профспілок України Григорію Осовому

Менеджеру проекту ЄС-МОП Антоніу Сантушу

Національному координатору МОП в Україні Сергію Савчуку

Генеральному директору Міжнародного дитячого центру «Артек» Сергію Капустіну

Голові Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів Василю Андреєву

В. о. директора з промислової безпеки та екології компанії «Метінвест» Дмитру Григоренку

Директору ТОВ «Восток-Сервіс» Максиму Котеньову

Виконавчому директору ТОВ «Кривоозерська харчосмакова фабрика» Віктору Бондаренку

Генеральному директору – голові правління ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика» Аллі Коваленко

Директору ТОВ «Фабрика морозива ХЛАДОПРОМ» Олегу Снегирьову

Директору заводу «Данон-Дніпро» Михайлу Юзві

Комерційному директору навчального центру SAR Інні Болгаровій

Голові Атомпрофспілки Валерію Матову

Начальнику Київського військового ліцею ім. Івана Богуна генерал-майору Ігорю Гордійчуку

Творчому колективу Центру дитячої та юнацької творчості Солом’янського району м. Києва та особисто Галині Левченко-Гаптенко.


TRENDING

Головне управління Держпраці у Львівській області й Національний університет

«Львівська політехніка» провели II Львівський форум з охорони праці під девізом

«БЕЗПЕЧНЕ І ЗДОРОВЕ МАЙБУТНЄ ПРАЦІ».

На думку начальника управління Ольги Вільхової, цей форум є майданчиком для обміну досвідом між експертами й фахівцями з охорони праці. Адже живі

дискусії набагато ефективніші, аніж сухі промови. «Сьогодні українські фахівці та іноземні колеги ділитимуться власним досвідом. Сподіваюся, що в Україні також будуть упроваджені такі стандарти у сфері охорони праці, які діють у європейських країнах», – зазначила О. Вільхова та висловила сподівання, що досвід проведення таких форумів перейматимуть й інші управління Держпраці.

Під час заходу було нагороджено переможців першого туру Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей – 2019», який відбувся на Львівщині, а також найкращих фахівців з ОП області. Після нагородження юні художники взяли участь у флешмобі «Бажаємо усім працювати у безпеці», продемонстрували свої знання у зазначеній сфері та закликали всіх дотримуватися вимог ОП. А напередодні у «Львівській політехн іці» відкрилася експозиція робіт учасників конкурсу.

Про основні характеристики й виклики системи управління ризиками у сфері БГП під час панельної дискусії «Упровадження ризикоорієнтованого підходу у системі безпеки і гігієни праці. Перспективи та актуальні питання» розповів менеджер проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш.

Представник Державної інспекції праці Литовської Республіки в Європейському агентстві з безпеки та гігієни праці Нерита Шот у режимі відеоконференції презентувала новий довгостроковий проект Литовської інспекції «Звички безпечної праці з малих років» і проект «Перевіримо знання безпечної праці». За словами експерта, інспектори проводять у школах уроки охорони праці та здоров’я. Діти вчаться шукати й розпізнавати небезпеки, описують ризики на роботі, де працюють їхні батьки.

Про своєчасне виявлення та усунення ризиків на робочому місці розповіла начальник відділу з питань гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці Держпраці Людмила Харчук.

Під час форуму виробники ЗІЗ Львівщини демонстрували сучасні засоби захисту, а відвідувачі мали змогу отримати практичні рекомендації щодо надання домедичної допомоги.

Зінаїда Купира, власкор

Форум по-львівськи

lviv

.dsp

.gov

.ua

Події

ТРИ ЗАХОПЛИВІ ДНІЯкщо ви хоч раз брали участь у щорічній конференції, яку організовує журнал «Охорона праці», ця стаття – чудова нагода знову зануритися в її атмосферу. Якщо не бували на наших конференціях – неодмінно відчуєте масштабність цього заходу і захочете приєднатися до нас вже наступного року.

Конференція – це один із проектів жур-налу, тому не можна відокремлювати цей захід від самого видання. З одного

боку, теми виступів спікерів часто народжу-ються після обговорення тієї чи іншої про-блеми в журналі, а з іншого – за результата-ми конференції впродовж року (до наступ-ної конференції) ми ознайомлюємо наших читачів з майже всіма презентаціями спіке-рів, дискусійними панелями, матеріалами тренінгів і майстер-класів.

Під час конференції ми проводимо опиту-вання, щоб дізнатися, чого очікують і що праг-нуть отримати її учасники. Ось що цікавить наших колег згідно з відповідями з анкет:

• практичні рекомендації щодо ідентифікації та оцінки ризиків на робочих місцях;

• інформація про найкращі практики підприємств;

• допомога в налагодженні контактів з колегами та службами з різних питань;

• інформація про досвід впровадження в Україні міжнародних практик з ОП;

• алгоритм дій, опис процедур в ОП;

• рекомендації, як мотивувати керівника підприємства до лідерства у впровадженні ризикоорієнтованої СУОП;

• порівняння нових прийнятих НПАОП з попередніми;

• інформація про зміни на підприємстві після впровадження ризикоорієнтованих підходів;

• рекомендації, як упровадити реєстр ризиків;

• рекомендації щодо проведення аудиту з ОП;

• рекомендації щодо одержання дозволу від Держпраці.

Є й багато інших, іноді вузькогалузевих запитів. Гадаємо, у цьому переліку є й важ-ливі особисто для вас питання, відповіді на які ви сьогодні шукаєте.

Щороку редакція журналу пропонує учасникам конференції не просто нові



актуальні теми та виступи нових спікерів. Ми прагнемо задовольнити ваші гарячі за-пити, ознайомити з найпрогресивнішими практиками підприємств і досвідом ліде-рів, які успішно вирішують питання безпе-ки праці на виробництві та залучають до цієї роботи весь персонал.

ЗМІНЮЄМО ЗАКОНОДАВСТВО

Наприкінці травня в Києві відбулася вже VIІ Міжнародна науково-практична конференція «Охорона праці – 2019. Ін-теграція систем безпеки підприємств та організацій на основі управління ризиками». Вона проходила за спри-яння Державної служби України з пи-тань праці, ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України», Міжна-родної організації праці, Федерації проф-спілок України, Міністерства соціальної політики України тощо.

Відкриваючи за-хід, голова Держпраці Роман Чернега на-голосив: щороку ав-торитет конференції зростає. Він висловив сподівання, що обгово-рювані передовий дос-

від та практики у сфері ОП не потраплять до шухляди, а стануть основою нового за-кону про ОП.

Напрацювання змін у законодавство з ОП – провідна тема конференції. За сло-вами Романа Чернеги, у червні розпочала роботу група з підготовки нової редакції закону «Про охорону праці». У нього буде закладено нову філософію: відповідаль-ність за ОП несуть роботодавці та пра-цівники. Нові підходи – орієнтація не тільки на виконання правил, а передусім на оцін-ку та усунення ризиків на конкретних ро-бочих місцях. І нова єдина для всіх мета – це безпечне виробниче середовище.

Докладніше на реформуванні СУОП в Україні зупинилися генеральний дирек-тор Директорату норм та стандартів гідної праці Мінсоцполітики Юрій Кузовой та за-ступник начальника Управління охорони праці, промислової безпеки та цивільного захисту Міненерговугілля Ігор Ященко (читайте коментарі).

ПРО РЕФОРМУВАННЯ У СФЕРІ ОП

Юрій Кузовой, директор Директорату норм та стандартів гідної праці Мінсоцполітики

Перед Директоратом як нещодавно створе-ним структурним підрозділом Мінсоцполі-тики стоїть завдання змінити правила гри, усталену практику, яку в цій сфері напра-

цьовували десятиліттями. І змінити не тому, що вона вкрай по-гана і не виконує своїх функцій. Кожне правило з охорони праці написано кров’ю, досвідом, людськими життями, тому казати, що нинішня система вкрай незадовільна, напевне, не варто.

Проте й казати, що вона повністю виконує свої функції, теж не варто.

Механізм адміністративного регулювання процедур забез-печення безпеки і здоров’я працівника, напевне, вже віджив своє і не може забезпечити прийнятного результату. Тому що кожне правило, яке написала держава без участі конкретного суб’єкта господарювання, роботодавця, працівника, з часом або застаріває (через динамічну зміну виробничих процесів це відбувається дуже швидко), або стає неактуальним з погля-ду конкретних ризиків, які є на конкретному робочому місці. Оскільки представник органу влади не може забезпечувати динамічної зміни правил для врахування всіх обставин і умов, які є на робочих місцях на тому чи іншому підприємстві.

Завдання Концепції реформування СУОП в Україні, яку при-йнято 12 грудня 2018 року, – формувати систему безпеки праці та здоров’я працівника відповідно до стандартів МОП, євро-пейської спільноти, які ми зобов’язані імплементувати в націо-нальне законодавство. Уже пів року триває підготовчий процес переходу до іншої стадії: від концепції, від теорії – до плануван-ня практичних законодавчих норм, які будуть тими правилами, за якими ми маємо жити.

Одне з питань, на яке ми мусимо відповісти: інвестиції в охо-рону праці є джерелом успішності компаній чи вони є наслідком цієї успішності? Тобто чи спочатку прийшло розуміння, що треба забезпечувати здоров’я та безпеку працівника, чи, навпаки, піс-ля досягнення економічної успішності приходить розуміння, що є такий складник, як здоров’я та безпека працівника, який суттє-во впливає й на прибуткову діяльність компанії. Кожен має усві-домити: інвестувати треба в людей, персонал, безпеку. І саме це є запорукою того, що компанія буде успішна.

Ті засади, які ми зараз закладаємо в проєкт нового закону про охорону праці, усім відомі. Ніхто не вигадує велосипед. В основі будуть Конвенція МОП № 187, Директива № 89/391/ЄЕС та засади, передбачені в міжнародних стандартах, зокрема ISO 45001. Сьогодні перед нами стоїть завдання вкласти їх у законодавчі правила, сформувати таким чином, щоб вони були прийнятні і для працівника, і для роботодавця, і передба-чити механізми добровільної мотивації дотримання цих правил і процедур.


Події


НАГОРОДЖУЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ

Менеджер проєкту ЄС-МОП Антоніу Сантуш, який перебуває в Україні з технічною місією, завжди підтримує всі публічні, ін-формаційні заходи, що від-буваються у сфері ОП. Він не втомлюється сповідува-ти ризико орієнтовану філо-софію і завжди підкреслює: Україні не потрібно винаходити велосипед. Узявши на себе зобов’язання реформувати та наблизити до євро-пейського законодавства правове поле в усіх сферах діяльності в державі, зокрема й у сфері безпеки та гі-гієни праці, досить подивитися на досвід найближчих сусідів. У 1986 році так зробила його рідна Португалія, потім уже в неї вчилися Польща та Угорщина. Можуть бути різні думки щодо того, якою має бути модель СУОП в Україні. Але результатом реформи має стати консен-сусне рішення – держави, роботодавців та працівників.

За словами Антоніу Сантуша, українське законодав-ство з ОП на 50% відповідає європейському. Але він виді-лив близько десяти проблемних моментів у нормативному полі, які можуть сповільнити процес реформування. Зокре-ма, виплата компенсацій працівникам за роботу в шкідли-вих та небезпечних умовах праці. На думку Антоніу, дер-жава повинна проводити політику поліпшення умов праці, а не компенсувати втрату здоров’я працівників. Запобігання ризикам – ось що має бути основою законодавства з ОП.

Нагороду «ЛІДЕР РОКУ» за рейтингом журналу «Охорона праці»

за результатами роботи у 2018 році отримали:

у номінації «Кращий фахівець з упровадження системи управління ризиками на підприємстві»:

Антоніу Сантуш, менеджер проєкту ЄС-МОП,

Віталій Заєць, директор департаменту з охорони праці, екологічної та промислової безпеки НАК «Нафтогаз України»,

Ігор Ященко, заступник начальника Управління охорони праці, промислової безпеки та цивільного захисту Міненерговугілля;

у номінації «Краще підприємство з упровадження системи управління ризиками»:

ВСП Шахтоуправління «Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»,

Харківське відділення ПрАТ «АбІнБев Ефес Україна»,

АТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі».

Нагороди вручив голова Держпраці Роман Чернега.

ОДНА З НАЙКРАЩИХ ПРАКТИК – ЦЕ ПОСТІЙНИЙ РОЗВИТОК

В. Єрмоленко: «Найкращі практики – це ті, що дають змогу знизити травматизм, такі як оцінка ризиків, управ-ління підрядниками, поведінкова безпека, процедура звіт-ності, розслідування подій тощо. Дотримання практик – це більше ніж дотримання законодавства. Дотримання зако-нодавства – це лише програма-мінімум».

О. Богданова: «Найкраща практика – чесність. Найпер-ше потрібно визнати, що в нас усе погано: неякісне нав-чання, низький рівень знань з ОП, працівники не знають елементарних речей. Потрібно фіксувати всі травми, на-віть мікротравми. Слід почати з себе, а тоді вчити інших».

В. Цопа: «Потрібно формувати культуру безпеки пра-ці. Головне – не бути байдужим. Підприємство може мати безліч сертифікатів, але сертифікація не вирішує питання втрат. Нам потрібно фіксувати й аналізувати всі інциден-ти. Поки культури безпеки в нас не буде, маючи навіть найкращі практики, найкращих менеджерів, результатів не досягнемо».

Модератором дискусійної панелі конференції був експерт з безпеки та гігієни праці Олег Токар. Її учасники спробували дати відповіді на запи-

тання: Що таке нові міжнародні практики, чи варто їх у нас впроваджувати? Якщо так, то що заважає їх впро-ваджувати? І які шляхи вирішення проблеми?

Звичайно, 20 хвилин дискусії було замало, щоб почу-ти думки всіх. Але майже в усіх виступах звучало: багато у впровадженні новацій залежить від інженера з охорони праці, від його кваліфікації та прагнення до постійного розвитку.

О. Токар і В. Федоріщева


Д. Григоренко

О. Богданова

М. Юзва

В. Єрмоленко

*Статтю В. Цопи «Інтеграція систем управління втратами, пов’язаними із життям і здоров’ям людей на виробництві, на основі керування ризиками та ISO 45001:2018» читай-те в додатку до цього номера журналу.


Працеохоронна спільнота в Україні, і наше видання зокрема, високо оцінює роботу А. Сан-туша. Інтерв’ю та публікації в журналі за матері-алами виступів експерта МОП говорять про його небайдужість до України та до проблем з безпе-кою праці, які поки що є в державі.

РОЗШИРЮЄМО ГЕОГРАФІЮ ПАРТНЕРСТВА

На конференції традиційно були представники бізнесу та наглядових органів інших країн. Євро-пу представляли: Литва – голова департаменту нещасних випадків на виробництві та професій-

них хвороб Державної інспек-ції Литви Сауліус Балкіунас, Польща – представник Націо-нальної інспекції праці Польщі Єва Ловіска та директор ком-панії PILZ Даріуш Ковальскі (спеціалізація – оцінка ри зиків на виробництві), скайп-зв’яз-ком з Німеччини виступив Гельмут Енес, з компанії ISSA Mining (концепція ну-льового травматизму Vission Zero). Також на скайп-зв’яз-ку з учасниками кон ференції була Антоніна Сулхова, ке-рівний партнер і директор

ЩОДО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ЗАКОНУ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ»

Сьогодні виникла правова колізія, оскільки чинне за-конодавство, Закон України «Про охорону праці», не передбачає впровадження ризикоорієнтованої

системи управління безпекою та гігієною праці, але саме цього за нових умов господарювання, орієнтованих на європейський ринок, для ефективної діяльності потребує система управління ОП.

Щодо терміна «охорона праці» – потрібно зробити його відповідним до термінів, що застосовують у директи-

вах, конвенціях, рекомендаціях, настановах МОП та ЄС, виконавши кваліфікова-ний та коректний переклад державною мовою. Замість терміна «охорона праці» пропонуємо застосовувати «безпека і гігієна праці», «безпека праці та здоров’я працівників», «безпека життя та здоров’я працівників», «безпека та здоров’я працівників», «безпека й охорона праці», «охорона та гігієна праці» та ін.

Також неоднозначна ситуація з терміном «промислова безпека»: немає його нормативного визначення у законодавчих і нормативно-пра-вових актах сфери ОП.

Кодекс цивільного захисту України містить вираз «промислова безпека», але у ст. 2 «Визначення термінів» є лише визначення терміна «техногенна безпека».

В. Федоріщева: «Неможливо о хо пи ти все, потрібно вибирати те, що найбільш ефективно. Не можна відкидати все і займатися лише між-народними практиками. У нас також є практики, інструменти, які ефектив-но працюють».

Олег Токар на завершення дис-кусії вказав, що найстрашніше, що може статися, – це заспокоєння після досягнення успіху. Ніколи не можна зупинятися на досягнутому. Від спе-ціаліста з охорони праці залежить, які саме практики обрати та як надалі їх впроваджувати. Якщо сам інженер з ОП не розуміє того, чим займаєть-ся, то іншого «входу» в проблемати-ку з охорони праці не буде, і в такому разі можна піти хибним шляхом.

Ігор Ященко

А. Сулхова

С. Балкіунас

компанії «Ямнаска» з Канади. Ізраїль представив експерт з кадрової безпеки компанії MIDOT Богдан Городницький.

Безумовно, усі цікаві виступи спікерів буде висвітлено в публікаціях журналу. Чекайте на зустріч із нашими постійни-ми авторами: Віталієм Цопою (інтегра-ція систем безпеки на основі управління ризиками)*, Дмитром Григоренком (управління критичними ризиками), Оль-гою Богдановою (навчання управлінню ризиками у структурних підрозділах).

Досвідом підприємств щодо поліп-шення СУОП поділяться директор заводу «Данон Дніпро» Михайло Юзва, ди-ректор департаменту з охорони пра-ці, екологічної та промислової безпе-ки НАК «Нафтогаз України» Віталій Заєць, директор департаменту еко-логічної безпеки, охорони праці та пожежної безпеки ПАТ «Укрнафта» Віталій Єрмоленко, менеджер депар-таменту з охорони праці та промисло-вої безпеки дирекції з видобування ву-гілля компанії ДТЕК Дмитро Носаль.

УРІЗНОМАНІТНЮЄМО РОБОТУ

На конференції традиційно проводяться панельні дискусії, майстер-класи, тренінги на підприємствах.

Цього року ми вийшли за ці межі: під час конфе-ренції відбулася робоча зустріч між керівниками ГУ Держпраці у Харківській області та представни-ками інспекцій праці Польщі й Литви, на якій обго-ворювали ризикоорієнтовані підходи в організації кон-трольно-наглядової діяльності. Начальник обласного ГУ Держпраці Володимир Рожанський та начальник управління нагляду в промисловості й на об’єктах під-

вищеної небез-пеки цього ГУ Дмитро Гринь р о з п о в і л и про пілотний проєкт щодо впровадження ризикоорієнто-ваних підходів

у діяльність Держпраці, який реалізується на Харків-щині. Надалі цей проект буде поширено на всі струк-турні підрозділи служби в інших областях України.

Єва Ловіска висвітлила осо-бливості проведення перевірок ін-спекцією праці в Польщі. Інспектори обов’язково перевіряють: чи про-ведено оцінку ризиків на робочих місцях, медогляди та навчання пра-цівників. Якщо виявлено незначні по-

рушення, видають попередження. Роботодавець може усунути ці порушення й не нести відповідальності. Коли виправить недоліки, він обов’язково повідомляє про це інспекцію праці. Практика повторних перевірок показує, що невідповідності/порушення усувають на 70–80%.

Утім, у Польщі, за словами Єви, перевагу надають профілактичним заходам, які доповнюють контрольни-ми. Інспектори (на бажання підприємства) проводять аудити з ОП та, у разі виявлення невідповідностей встановленим вимогам, надають рекомендації.

Медично-гігієнічний блок кон-ференції представляв Інститут ме-дицини праці НАМН України ім. Ю. І. Кундієва. Із доповіддю про про-блеми медицини праці виступив його директор Володимир Чернюк, про моніторинг умов праці та ризики, що пов’язані з проведен-

ням гігієнічних досліджень, говорила завідувачка лабораторії Тетяна Діордічук. Про це читайте у на-ступних номерах журналу.

ОЦІНЮЄМО ТА УСУВАЄМО РИЗИКИ

Високі активність і зацікавленість учасники кон-ференції виявили під час тренінгів. Цього року вони відвідали «Кока-Кола Беверіджиз Україна», Київський картонно-паперовий комбінат та від-ділення «Нової пошти». Було проведено роботу з виявлення та визначення критичних ризиків, складання карти ризиків та вироблення способів їх усунення.

На «Кока-Кола Беверіджиз Україна» членів групи розподілили на три команди: «Наливайко», «Наклейка», «Упаковка». Кожна з команд у супро-воді представника підприємства оглядала дільниці: «Наливайко» – розливу напою, «Наклейка» – на-клеювання ети-кеток на пляшки, «Упаковка» – па-кування готової продукції.

Оцінки ризи-ків за пів години не зробиш, про-те командам це вдалося – завдя-ки настановам тренера Ірини Петченко. Деякі учасники вперше зіткнулися з оцінкою ризиків, побачили і спробува-ли використовувати на практиці матрицю «5 на 5». Із небезпек, які було виявлено, команди вибрали три найбільш критичні та визначили: імовірність настання негативних наслідків, якими ці наслідки будуть, ступінь ризику. Команди також продумали заходи, яких слід ужити для усунення або зменшен-ня ступеня ризику, і знову прорахували ймовірність та наслідки. Після проведення заходів ступінь ри-зику мав змінитися, наприклад, із «небезпечного» на «помірний».

Найбільшою небезпекою на підприємстві є від-критий конвеєр, до якого легко дотягнутися рукою. Також можливе випадіння пляшок, наповнених на-поєм. Коли команда «Наливайко» прийшла на діль-ницю розливу, на підлозі лежали розкидані пляшки, які вилетіли з конвеєрної стрічки внаслідок різкої аварійної зупинки конвеєра.

Учасники порадили встановити вздовж конвеєра захисне скло, вивести оператора за межі дії конве-єра, встановити знаки про небезпеку, намалювати на підлозі лінії, за які заборонено заходити, а опе-ратору працювати в касці для зменшення наслідків від падіння предметів на голову. Учасники поста-вилися до виконання завдання дуже відповідально.

А переможцем стала команда «Наливайко», хоч і не всі її члени мали досвід оцінки ризиків.

Людмила Солодчук, заступник головного редактора.Зінаїда Купира, власкор. Фото Олександра Фандєєва

Події



УПРОВАДЖЕННЯ РИЗИКООРІЄНТОВАНОЇ СУОП: ДОСВІД ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

На конференції вкотре акцентували увагу на високих показниках травматизму в галузі, зокрема смертельного, особливо на підприєм-ствах державної форми власності.

На минулорічній конференції влітку 2018-го активно обговорювали питання впровадження на вугільних підприємствах державної форми власності ризикоорієнтованої СУОП, розробленої з урахуванням вимог міжнародних стандартів OHSAS 18001, ISO 9001. Пропонували, серед іншого, варіанти реформування чинної СУОП, впровадження в неї еле-ментів міжнародних стандартів – ISO 45001:2018, ISO 31000:2018 та ін. Тему продовжили цього року: розглядали шляхи, методики та особ-ливості вже розпочатого процесу.

Досвідом ділилися приватні шахти, серед яких підприємства компанії «ДТЕК Енерго». Уже 12 років як вони перейшли на ризикоорієнтова-ну СУОП, результатом чого стало скорочення кількості травмованих на 1 млн т видобутого вугілля у 8–9 разів, порівнюючи з державними шахтами (табл.). Цікавою була інформація від компанії про впроваджен-ня програм, що сприяють розвитку культури безпеки, підвищенню ефективності методів оцінки ризиків та ін.

Другий рік поспіль на державних вугледобувних підприємствах три-ває реалізація проекту Міжнародної організації праці (МОП) «По-ліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній про-мисловості України», який сприяє впровадженню в галузі новітньої СУОП.

«Упродовж 2018 року підготовлено звіт про стан безпеки на шахтах, порівняльний аналіз Конвенції МОП № 187 «Про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці» і положень чинного законодавства України та про-ведено попередню робочу нараду з підготовки до її ратифікації. Реалізація цього проєкту є однією зі складових Програми гідної праці для нашої кра-їни та має на меті вико-нання положень норма-тивно-правових і зако-нодавчих актів України, конвенцій, директив ЄС та міжнародних норм, у тому числі МОП», – зазначила національний координатор проекту МОП в Україні Ірина Вінтонюк (Пекшева).

ОРІЄНТАЦІЯ – НА БЕЗПЕКУ

Про формування ризикоорієнтованої СУОП у вугільній галузі.Як це сприяло зменшенню травматизму.

Сергій Колесник, власкор

XVII науково-практична конференція з охорони праці та промислової безпеки «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України, впровадження положень Конвенції МОП № 176 1995 р. про безпеку та гігієну праці в шахтах» (далі – конференція) відбулася з 3 по 7 червня 2019 р. у Бердянську.

У роботі конференції взяли участь близько 90 делегатів – представники Міненерговугілля, МОП, ФССУ, Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, вугледобувних підприємств, інститутів і наукових установ, профорганізацій, заводів-виробників засобів індивідуального та колективного захисту, експерти та інші фахівці вугільної галузі.Серед почесних гостей був Герой України, заслужений шахтар України, професор Борис Грядущий. Борис Грядущий, Ігор Ященко, Ірина Вінтонюк

Повідомляють власкори


Повідомляють власкори

"

НАУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ НАЛАГОДЖЕНО

На конференцію були запрошені представники наукових і вищих навчальних закладів, зокрема Інсти-туту геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН Укра-їни (далі – ІГТМ), НТУ «Дніпровська політехніка», ДонНТУ, Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середо-вища і людини МОН України та НАН України.

Приємно було чути, що, незважаючи на розірвання зв’язків з науковими та іншими закладами, які нині на окупованій території Донбасу, в Україні практично орга-нізовано належну наукову діяльність.

Важливу роль у цьому відіграє ІГТМ, де розробляють нормативні документи на основі ризикоорієнтованого підходу та сучасні технології, спрямовані на підвищення безпеки гірничих робіт в умовах їх інтенсивного прова-дження, здійснюють науково-дослідні роботи, лабора-торні дослідження, вирішують інші нагальні проблеми.

Серед останнього тут розроблено Правила визна-чення максимально допустимого навантаження на очисний вибій за газовим фактором з урахуванням фактичного метановиділення і досягнутої ефективності дегазації, Керівні настанови з проектування дегазації вугільних шахт, Правила безпечної експлуатації дега-заційних систем, Розробка і впровадження на шахтах України вдосконаленої технології анкерного кріплення гірничих виробок підвищеної несучої здатності та інші нормативні документи.

ЧОМУ ВНЗ НЕ ГОТУЮТЬ СПЕЦІАЛІСТІВ З ОП

Гострою залишається проблема щодо стану підготов-ки вищими навчальними закладами України спеціалістів з охорони праці. З усіх учасників конференції тільки двоє закінчили ВНЗ за спеціальністю «інженер з охорони праці».

Сергій Лісняк, заступник командира Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, ДВГРС України:

РІВЕНЬ ПРОТИАВАРІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА СТАН ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕЯКИХ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛИШАЮТЬ БАЖАТИ КРАЩОГО.

Виявляється, з минулого року такої спеціальнос-ті у вищій школі вже немає. Наказом Міносвіти від 29.10.2018 № 1170 затверджено новий стандарт вищої освіти за спеціальністю 263 «цивільна безпе-ка», серед спеціалізацій якої є «охорона праці». Але це вже не спеціалісти вузького профілю з охорони праці, це спеціалісти у сферах цивільного захисту, охорони навколишнього середовища та інших на-прямів цивільної безпеки.

На сьогодні більшість керівників і спеціалістів служб охорони праці на вугільних підприємствах є інженерами, технологами або спеціалістами іншої кваліфікації, які підвищують рівень знань з питань охорони праці в різних спеціалізованих закладах та завдяки власному досвіду. З огляду на цю ситуацію, ВНЗ, де готуються гірничі інженери, зокрема пред-ставники яких брали участь у конференції, приділя-ють серйозну увагу вивченню предмета «Охорона праці в галузі». Водночас студенти обов’язково ознайомлюються з порядком ідентифікації небезпек та оцінки ризиків.

СТАТИСТИКА ТРАВМАТИЗМУ У ВУГІЛЬНІЙ ГАЛУЗІ у 2014–2018 роках

Показники 2014 2015 2016 2017 2018

Видобуто вугілля, млн т

Загалом в Україні 39,13 33,15 32,17 32,08 32,32Приватними шахтами 27,65 26,39 26,39 27,24 28,18

Державними шахтами 11,48 6,76 5,78 4,84 4,14

Травмовано на виробництві, загалом / зокрема смертельно

Загалом у вугільній галузі 873/20 734/12 835/19 762/24 696/20

На приватних шахтах 409/7 312/5 372/7 343/6 305/9

На державних шахтах 464/13 422/7 463/12 419/18 391/11

Травмовано на виробництві у вугільній галузі, загалом / зокрема смертельно (на 1 млн т видобутого вугілля)

Загалом у вугільній галузі 22,3/0,51 22,14/0,36 25,95/0,37 23,753/0,748 21,535/0,619

На приватних шахтах 14,819/0,254 11,823/0,19 14,096/0,265 12,592/0,220 10,823/0,319

На державних шахтах 40,41/1,132 62,4/0,96 80,1/2,076 86,57/3,719 94,444/2,657

У скільки разів більше травмовано на державних шахтах проти приватних, загалом (на 1 млн т видобутого вугілля)

2,727 раза 5,278 раза 5,683 раза 6,875 раза 8,726 раза

У скільки разів смертельних травм більше на державних шахтах проти приватних, загалом (на 1 млн т видобутого вугілля)

4,457 раза 5,053 раза 7,834 раза 16,9 раза 8,329 раза



АНАЛІЗ АВАРІЙ І НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ШАХТАХ

Активності конференції сприяло те, що в заході взя-ли участь керівники шахт і шахтоуправлінь, служб охо-рони праці, зокрема ТОВ «ДТЕК Енерго», ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», ДП «Шахта ім. М. С. Сур-гая», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», ДП «Торецьквугілля»).

За п’ять місяців цього року Десятий воєнізований гірничорятувальний загін провів 2657 профілактичних обстежень гірничих виробок шахт у Донецькій області, під час яких виявив понад 21 тис. порушень норма-тивних документів з безпечного проведення робіт (на державних підприємствах – 13,4 тис., на приватних – 7,7 тис.). Загалом ризик виникнення аварій стано-вив 6,92 випадки на добу.

Аналіз аварій на вугледобувних підприємствах, що сталися за останні півтора роки, показав, що їх основними причинами є значна зношеність облад-нання, неякісне та несвоєчасне виконання робіт з обслуговування та ремонту, низька технологічна та виробнича дисципліна.

ПОТРІБНА МЕТОДИКА ОЦІНКИ РИЗИКІВ НА ОСНОВІ ISO

Багато виступів та обговорень на конференції стосу-валося важливості формування ризикорієнтованого мислення керівників, фахівців і працівників вугільних підприємств. Та передусім керівників – через системне навчання новим практикам і стандартам керування ри-зиками. Цієї теми торкнувся д-р техн. наук, професор МІМ-Київ Віталій Цопа.

На конференції було зазначено, що методику ке-рування ризиками в системі охорони праці визначено чітко, але оцінка ризиків виникнення аварій, їх впливу

на навколишнє середовище ще залишається проблем-ним питанням. Розроблена Мінсоцполітики Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небез-пеки містить лише типові вимоги до оцінки наслідків відмов і не містить жодних математичних моделей і методів розрахунку ризиків виникнення аварій та про-гнозування розміру збитків. Тому потребує термі-нової розробки методика оцінки ризиків промис-лової безпеки на основі стандартів ISO 45001:2018, ISO 31000:2018 та ін.

ДОДОМУ З БАГАЖЕМ КОРИСНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Без сумніву, усі учасники конференції роз’їхалися по домівках, здобувши цінний досвід від провідних ву-гільних підприємств, що сприятиме поліпшенню стану безпеки праці на вугледобувних підприємствах, а зна-чить збереженню життя й здоров’я гірників.

ВИКОРИСТАННЯ НЕЕФЕКТИВНИХ ЗАСОБІВ колективного та індивідуального захисту – одна з основних причин тяжкості наслідків аварій і нещасних випадків на шахтах.

Для вирішення цієї проблеми на конференцію запросили представників понад 10 фірм і підприємств, що розробляють, виготовляють та реалізують сучасні ефективні засоби захисту. Серед них – ТОВ «Дезега Холдінг Україна», Макіївський завод «Факел», 3М, ТОВ «Пайрокул», ПрАТ «Елміз». Фахівці не тільки презентували свою продукцію, а й пропонували послуги щодо сервісного обслуговування гірничого обладнання, систем аварійної безпеки, програмного забезпечення тощо.

Фото автора та з інтернету




Проєкт ЄС-МОП «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і по-долання незадекларованої

праці» виявився справді успішним. На-бравши неабияких обертів, він перетнув кордони України. Непересічною подією в межах цього проєкту став навчальний візит української делегації до Лісабону.

До складу делегації ввійшли голо-ва підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості насе-лення Комітету з питань соціальної політики, зайня-тості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України Олександр Дроздик, генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці Мінсоц-політики Юрій Кузовой, Голова Держпраці Роман Чернега, керівник департаменту охорони праці апарату ФПУ Юрій Андрієвський, директор де-партаменту дерегуляції підприємницької діяльності Наталія Гостєва. Всебічне висвітлення цієї події забезпечив головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук.

Про ефективну роботу членів делегації подбали менеджер проєкту Антоніу Сантуш, Національний координатор проєкту Софія Литвин і господарі – представники Інспекції праці Португалії (Autoridade para as Condições do Trabalho, далі – АСТ).

Серед членів делегації були представники всіх соці-альних партнерів, залучених до формування нової норма-тивно-правової бази з безпеки і здоров’я на роботі. Це до-дає впевненості в тому, що отримані знання та враження допоможуть їм приймати узгоджені й ефективні рішення щодо формування нової системи управління ризиками.

З НАВЧАЛЬНИМ ВІЗИТОМ – ДО ЛІСАБОНУ

Успіх будь-якої реформи залежить від зусиль і бажань реформаторів. А ще від нових знань, запозичених в успішніших і прогресивніших. Цей матеріал про те, як досвід Інспекції праці Португалії може допомогти в переході від нинішньої системи управління охороною праці (далі – СУОП) до системи управління безпекою і здоров’ям на роботі.

Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»



ПРОЗОРІСТЬ І ВІДКРИТІСТЬ – ОСНОВА ДОВІРИ

Надзвичайно насичена й пізнавальна програма заходів передбачала кілька днів занять в АСТ, інспек-ційні відвідування, зустріч у Посольстві України в Пор-тугальській Республіці з представниками посольства та Асоціації українців, які живуть у цій державі. І звіс-но, екскурсії містами Лісабон, Сінтра та на мис Рока.

Упродовж перших двох з половиною днів теоре-тичні заняття на базі АСТ провели досвідчені й ком-петентні спікери та керівники. Фахівці підготували 15 (!) презентацій. Учасники мали змогу безпере-шкодно обговорювати нагальні проблеми завдяки професіоналізму перекладачів-українців.

Члени делегації дізналися чимало нового про структуру, функції, завдання АСТ, її діяльність, на-вчання інспекторів, спеціалістів з безпеки і здоров’я на роботі, їх сертифікацію, інформаційне забезпечен-ня, планування, звітність, виявлення порушень, доку-ментування та боротьбу з незадекларованою працею.

Цінним є досвід Португалії з проведення на на-ціональному та галузевому рівнях інформаційних кампаній, спрямованих на забезпечення безпеки та підвищення відповідальності за безпечну працю. Просвітницька робота здійснюється навіть у школах. Ці заходи фінансують з держбюджету коштом АСТ і Європейського Союзу.

Правове поле у сфері праці в Португалії істотно відрізняється від українських реалій. Свого часу тут також були такі явища, як хабарництво й корупція. Однак нині корупційні ризики вдалося мінімізувати.

Основні чинники в питанні подолання корупції – невідворотність покарання і його публічність; гідна зарплата інспекторів (вища, ніж в інших держслуж-бовців); запровадження чітких процедур добору кандидатів на посаду інспектора праці; інвести-ції в первинне й періодичне навчання, зокрема з питань професійної етики і формування системи цінностей інспек-торів праці. Як по-яснили господарі, нетерпимість гро-мадськості також є надійним антико-рупційним бар’єром.

АСТ вважає свої-ми головними за-вданнями підтри-мання довіри до

Важлива деталь: частина коштів від штрафів, які інспектори

накладають на роботодавців, надходить на рахунок АСТ. Це дає змогу Інспекції проводити загальнодержавні інформаційні кампанії, реалізовувати програми «Знову до школи», «Дбай про безпеку – це важливо!», удосконалювати свою діяльність.

себе в суспільстві й підвищення компетентності інспекторів. Значну увагу інспекція зосереджує саме на формуванні у співробітників навичок комунікації, прозо-рості й відкритості у спілкуванні з людьми, що є основою довіри до наглядового органу.

СКАРГА – ОДИН З ПРИВОДІВ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

Під час інспекційних відвідувань українські фахівці мали змогу побачити, як працює португальська система безпеки і здоров’я на роботі та як інспектори здійсню-ють наглядову діяльність. Учасники делегації побували на трьох будівельних майданчиках і в трьох фермерських господарствах.

Разом з інспекторами автор відвідав невелике фермерське господарство. Інспектори повідомили, що приводом для перевірки стала скарга. Візит було пого-джено з керівництвом інспекції, проте він виявився не-сподіваним для власника господарства. Тож наглядовці були готові до будь-яких варіантів його поведінки.

Початок спілкування не вселяв надії на мирний діалог – батько власника, що працював на тракторі, навіть не зупи-нився на прохання інспектора. Проте сам фермер зустрів «непроханих гостей» привітно, поводився чемно.

У господарстві працюють семеро бразильців. Під па-лючим сонцем вони заготовляють салат. Безпосередньо з поля продукцію поставляють до торговельних закладів.

Інспектори виконували свою роботу, не зупиняючи виробничого процесу: провели опитування, занотува-ли необхідну інформацію. Запитали про забезпечення ЗІЗ, водою, режим роботи. З’ясували, що загалом робо-тодавець виконує всі вимоги законодавства. Він лише повинен протягом п’яти днів підтвердити деякі факти документально, зокрема щодо термінів реєстрації працівників. Інспектори проконсультували власника підприємства з питань реєстрації робітників у мігра-ційній службі. На диво, процедура нагадувала дружнє спілкування колег.



Вразило те, що наглядовці за допомогою службо-вого комп’ютера на місці зайшли у відповідні бази да-них, перевірили достовірність наданої роботодавцем інформації і дійшли висновку, що підстав не довіряти йому немає. Господар ферми не заперечував проти перевірки і сприйняв її як цілком звичну й потрібну процедуру.

Інспектори, щоправда, зазначили, що ставлення до них буває різним...

ПОРТУГАЛЬСЬКІ ІНСПЕКТОРИ – «УНІВЕРСАЛЬНІ»

Автор був присутнім і під час перевірки будівництва сучасного госпіталю в Лісабоні. На перший погляд, таку саму роботу виконують і українські інспектори праці. Відмінність у тому, що інспектори в Португалії – «уні-версальні» й перевіряють як дотримання трудового законодавства, так і технічні питання, майстерно ви-користовуючи для цього комунікації з роботодавцями й чітко виконуючи процедури під час перевірок.

На будівництві працюють здебільшого вихідці з Бра-зилії та Африки. На вимогу інспекторів вони без зайвих запитань показали свої документи. Для робітників на під-приємстві облаштовані роздягальні, душові, працює їдаль-ня з широким асортиментом страв і доступними цінами.

Інспектори зосереджували увагу на дотримані ви-мог безпеки під час робіт на висоті, експлуатації елект-

рообладнання, перевіряли наявність огорож небез-печних зон тощо. Було виявлено такі порушення, як виконання робіт без застосування ЗІЗ (рукавиць); несправності кранів; нерозмежування знаками безпеки маршрутів пересування людей і техніки; заборонене законом використання драбин за-мість платформ, належне використання робочого обладнання і пересування платформ, що наражало працівника на професійні ризики; виконання робіт без належного освітлення.

Інспектори зустрілися з роботодавцем, повідомили йому про виявлені порушення та про заходи, яких він зобов’язаний ужити для їх усунення, і надали відповід-ний документ – повідомлення про необхідність усунення порушень. Роботодавець має підтвердити документаль-но вжиття відповідних заходів у встановлений строк.

У ФОКУСІ – ПРОБЛЕМИ ЗАРОБІТЧАН

Важливим заходом у програмі навчального візи-ту став прийом української делегації в Посольстві України в Португальській Республіці. Участь у зустрі-чі взяли Надзвичайний і Повноважний Посол України в Португалії Інна Огнівець та представники української громади в цій країні.

Спілкувалися співрозмовники легко й невимуше-но, обговорили безліч питань, що турбують українців як за кордоном, так і вдома. Найбільше непокоять мі-грантів з України проблеми, спричинені застарілою процедурою передачі запитів на призначення пенсій, недосконалістю закону про трудову міграцію, міграці-єю та шахрайством, що пов’язане з посередництвом у працевлаштуванні.

ПІДПИСАНО МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

12 липня 2019 року в Лісабоні під час навчання в рамках проєкту МОП Голова Держпраці України Роман Чернега та Генеральний інспектор Органу з питань умов праці Португалії Луіза Гімарейш підписали Меморандум про співпрацю між АСТ та Держпраці. Угода передбачає серед іншого, взаємодію та обмін інформацією, знаннями, успішними практиками у сфері інспекції праці, подолання незадекларованої праці, безпеки і здоров’я на роботі.

Наші проєкти


Крім будівельної галузі редакція започаткувала проведення тема-тичних конференцій ще в одній дуже травмонебезпечній галузі – лісовому господарстві України. У травні відбулася I Міжнароднаконференція «Безпека та гігієна праці в лісовому господарстві:

проблеми та перспективи впровадження управління ризиками на підприємстві», яка зібрала понад 200 представників лісових господарств та лісогосподар-ських управлінь з усієї України.

Цей захід став підсумком значної роботи, що провело Державнеагентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) спільноз Українським центром підготовки, перепідготовки та підвищеннякваліфікації кадрів лісового господарства «Укрцентркадриліс» та Академією управління ризиками в системах менеджменту при жур-налі «Охорона праці». Йдеться про навчання та низку практичнихсемінарів з оволодіння навичками оцінки та управління ризиками.Важливим є те, що в галузі не чекають на ухвалення законів та нор-мативних актів, які імплементують у правове поле працеохоронної сфери європейський ризик-менеджмент. Тут діють на випередження –виявляють і впроваджують найуспішніші світові практики для поліп-шення умов праці та профілактики травматизму.

Відкриваючи зібрання, Голова Державної служ-би України з питань праці Роман Чернега висловив сподівання, що захід стане для лісівників щорічним і си-туація щодо безпечного ведення робіт у лісових госпо-дарствах поліпшиться. Він зазначив, що рівень травма-тизму в галузі знижується, але залишається ще досить високим, тому розслаблятися не можна. Наголосивши на важливості вирішення технічних та організаційних проблем, які призводять до травмувань, Р. Чернега, акцентував увагу на психофізіологічних факторах. Важливо бути уважнішими до працівників, стежити заїхнім самопочуттям та психологічним станом, не допус-кати до виконання робіт не тільки в стані алкогольногосп’яніння, але й у разі психологічної пригніченості. Адже це також може стати причиною помилок і якнаслідок – нещасних випадків.

Заступник голови Держліс-агентства Володимир Бондар підкреслив, що на лісівників щодня чатує небезпека. Не-втішні статистичні дані щодо виробничого травматизму по-винні спонукати господарства до відповідних дій. Починаючиз 2017 р. на підприємствах

ЛІСОВА ГАЛУЗЬ: робота на випередження

Журнал «Охорона праці» продовжує

культивувати ризикоорієнтовані

підходи в системах безпеки та гігієни праці підприємств

як ефективний інструмент

профілактики травматизму.



галузі впроваджують ризикоорієнтовані підходи в системи управлін-ня охороною праці. Як наслідок, рівень травматизму знизився в 1,5 раза, зокрема вперше з початку поточного року і до середини травня під час лісозаготівельних робіт не сталося жодного смертельного випадку. А отже, оцінка виробничих ризиків – це ефективний інструмент охорони праці.

З доповіддю про проблеми й завдання лісової галузі щодо створення безпечних умов праці, а також про глобальні виклики у цій сфері висту-пив експерт з питань оцінки екосистемних послуг лісу «Ліси Європи», головний спеціаліст Держлісагентства Андрій Мусійовський (читайте на стор. 10–11).

Про міжнародні та європейські стандарти з безпеки та гігієни працірозповів менеджер проєкту ЄС-МОП Антоніу Сантуш. Він зазначив, щоокремої конвенції чи директиви з питань безпеки праці в лісовій галузі ще не створено. Однак в організації працеохоронної роботи лісівникам слід керуватися Директивою № 89/391/ЄEC Ради про впровадження заходів, що сприяють поліпшенню безпечних та здорових умов праці працівників, Конвенцією МОП 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче се-редовище № 155 і Конвенцією МОП 2001 року про безпеку та гігієну праці (БГП) у сільському господарстві № 184. Вони містять головні принципи та основні засади БГП щодо всіх галузей та країн світу й визначають обов’язки з охорони праці держави, роботодавців та працівників.

Усі рішення, які ухвалює роботодавець, зокре-ма щодо поліпшення робочих місць, забезпеченняпрацівників ЗІЗ тощо, зауважив Антоніу Сантуш,мають базуватися тільки на оцінці ризиків.«Для кожного з нас дуже важливо усвідомити, щосистема управління ризиками є вкрай важливою.Але щоб вона була ефективною, потрібно пра-цювати всім однією командою: державі, робото-давцям та працівникам», – резюмував експерт.

У процесі обговорення учасники конференції погодилися ще з одним важливим положенням – оцінки ризиків треба навчатися постійно!Підприємства лісової галузі мають у цьому істотну перевагу над інши-ми галузями – тут оцінку ризиків вже вивчають, упроваджують на діліі можуть похвалитися позитивними результатами.

Три насичених дні конференції, – це вже не перше навчання лісів-ників. Однак на цей раз захід відрізнявся своїми масштабами: крімпленарних дискусій було проведено практичні заняття на базі лісовихгосподарств Київщини. У процесі виконання різних видів робіт –лісосічних, вантажно-розвантажувальних, деревообробних – оцінювалиризики, а також проводили майстер-класи щодо застосуванняміжнародного стандарту ISO 45001:2018 для впровадження СУОПта з розробки заходів контролю виробничих ризиків тощо.

Найяскравіше враження на учасників конференції справив відео-фільм про виробництво сучасних лісозаготівельних машин, що працюють за методом сортиментної заготівлі лісу, від компанії Ponsse (Фінляндія), який презентував менеджер по роботі з дилера-ми цієї компанії Генрі Хууско. Однак про такі машини на підприєм-ствах сфери управління Держлісагентства поки що тільки мріють. Нинів Україні лише кілька одиниць цієї сучасної техніки, і придбати її змогли лише приватні лісозаготівельні компанії.

Але мрії обов’язково справджуються! Підготувала Людмила Солодчук

Фото Олександра Фандєєва

У межах конференції відбулося нагородження переможців конкурсу «Краще підприємство галузі у сфері безпеки та гігієни праці», який цього року вперше проводивсяза сприяння Держлісагентства.

Переможцями стали:

1 місце – ДП «Маневицьке ЛГ» (Волинська обл., директор Радіон Володимир Олександрович)

2 місце – ДП «Бродівське ЛГ» (Львівська обл., директор Ониськів Орест Ярославович)

3 місце – ДП «Баранівське ЛМГ» (Житомирська обл., директор Остудімов Анатолій Олександрович)

Documents

ukr-7 1 new - International Labour Organization€¦ · На семінарі, ... На думку авторів законопроекту, реалізація його положень