Embed Size (px)
Citation preview
Фонд «Меморіал убитим євреям Європи»Український центр вивчення історії Голокосту
Місце паМ’ятівбитим ромам
у Дівошині
Київ2019
ЗМіст
про проект «Захистимо пам’ять» ..................................................................4
історичне підґрунтя ........................................................................................6
Дівошин під німецькою окупацією ..............................................................6
правосуддя та пам’ять...................................................................................7
ілюстрації ........................................................................................................8
Додаток 1. Карта і таблиця місць масового вбивства ромів на теренах окупованої України під час Другої світової війни ......................11
Додаток 2. Бібліографія з проблематики нацистської та румунської антиромської політики у третьому райху і на теренах окупованої України та сРсР у 1941–1944 рр. ..................22
Додаток 3. постанова Верховної Ради України «про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» ...........................25
Додаток 4. Корисні посилання на інтернет-ресурси з проблематики геноциду ромів у часи націонал-соціалізму та Другої світової війни ................................................................................27
English summary Memorial to the Murdered Roma in Divoshyn ............................................30
пРО пРОеКт «ЗахистиМО паМ’ять»
У період німецької окупації 1941–1944 років на території сучас-ної України під час масових розстрілів було вбито понад мільйон євреїв та понад 12 тисяч ромів. Їх поховали у численних могилах. Міжнародний проект «Захистимо пам’ять» має на меті облаштуван-ня знехтуваних та забутих масових поховань євреїв та ромів, а та-кож створення поруч з ними місць пам’яті та інформації для того, аби зберегти пам’ять про жертв для сьогодення та майбутнього.
На території сучасної України знаходяться понад дві тисячі місць масових розстрілів. У віддалених ярах, лісах, посеред полів, у ко-лишніх протитанкових ровах чи піщаних кар’єрах загони Вермахту, CC та поліція – часто за участі місцевого населення – знищували цілі громади. Часто жертв змушували самих викопувати ями та роз-дягатися. спочатку вбивали чоловіків, а потім жінок та дітей.
після війни багато з цих місць убивств пішли у небуття. Для не-багатьох, кому вдалося вижити, вшанування пам’яті вбитих членів родини, друзів та знайомих було можливим лише у вузькому колі. Офіційна радянська історіографія відмовлялася визнати євреїв та ромів як окремі групи жертв Другої світової війни. Коли за ініціати-ви тих, хто вижив і повернувся, встановлювалися скромні пам’ятні обеліски, вони мали бути присвячені «мирним радянським грома-дянам».
Лише в 1990-х роках, у незалежній Україні, в багатьох місцях були встановлені пам’ятники, що вказували на етнічне походження жертв. Однак сотні масових поховань залишаються донині непозна-ченими, незахищеними та занедбаними. Більшість масових похо-вань не є гідними місцями скорботи та пам’яті про стерте з лиця землі життя.
5
проект «Захистимо пам’ять» поєднує в собі заходи щодо архітек-турного захисту та гідного облаштування масових поховань з істо-ричною та педагогічною роботою. Комплексність проекту відобра-жається в таких напрямках та принципах діяльності:– точне місцезнаходження та межі поховань у місцях проекту ви-
значаються за допомогою неінвазивних методів.– Масовим похованням та прилеглим територіям надається адмі-
ністративний захист, що включає в себе, в першу чергу, відве-дення цих територій у комунальну власність. після облаштування вони мають бути внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення і, таким чи-ном, підлягати державній охороні.
– Масові поховання захищають архітектурними конструкціями і облаштовують як гідні місця пам’яті та інформації. Наявні пам’ятні знаки зберігаються та інтегруються у нові місця пам’яті.
– Місцезнаходження масових поховань, кількість жертв, долі окре-мих із них та тих, кому вдалося вижити, перебіг злочину та інфор-мація про злочинців визначається за допомогою історичних до-сліджень. історія єврейських та ромських громад та їхнього зни-щення в часи Голокосту презентується кількома мовами на інформаційних стелах. Результати історичної роботи використо-вуються в освітній програмі з місцевими школами та студента-ми. Освітня програма має на меті заохочення вчителів, учнів та студентів до самостійного вивчення місцевої історії та залучення їх до роботи над новими місцями пам’яті.У рамках проекту «Захистимо пам’ять» були споруджені
пам’ятники та інформаційні стели у 14 населених пунктах різних об-ластей України, де під час німецької окупації 1941–1944 рр. масо-во загинули євреї, а також у трьох населених пунктах Житомирської області, де загинули роми: с. Калинівка Олевського району, с. Діво-шин Овруцького району і смт іванопіль Чуднівського району.
Докладніше про проект можна дізнатися з вебсайту https://www.erinnerungbewahren.de/uk/
істОРиЧНе піДґРУНтя
під час націонал-соціалізму, основу якого складала ідеологія расової дискримінації, різноманітні за культурними, мовними, ре-лігійними та соціальними ознаками групи ромів Європи зазнали переслідувань. Утиски посилилися із початком війни проти Радян-ського союзу влітку 1941 року. політика знищення була спрямова-на проти єврейського населення і ромів – спочатку кочових, а зго-дом і осілих. Їх розстрілювали та закопували в численних ямах. Чимало місць злочину після війни пішли у небуття. імена більшості жертв – невідомі.
У час німецької окупації України було вбито переважну більшість українських ромів – понад 12 тисяч дітей, жінок, чоловіків. Окрім того, в румунській зоні окупації між річками Дністер і південний Буг (яка тоді мала назву трансністрія) загинули понад 11 тисяч із при-близно 25 тисяч ромів, депортованих із румунських територій.
На окупованих Німеччиною територіях, а також у державах-союзницях третього райху було вбито – у таборах або на місцях – щонайменше 250 тисяч ромів.
ДіВОШиН піД НіМецьКОю ОКУпаціЄю
Улітку чи восени 1942 року на околиці села Дівошин (нині – в Овруцькому районі Житомирської області) було вбито близько 80 ромів. сільський голова вигнав табір з білоруського села Козли. Німецька кавалерія зустріла цю групу ромів та звинуватила у парти-
7
занській діяльності. Згідно з показаннями свідків, у ромів відібрали коней і вози, їхню власність – шкіри та ковальські інструменти – привласнили сільські жителі. Німці загнали ромів до стайні. Наступ-ного ранку чоловікам-ромам наказали поглибити наявний кар'єр для видобутку глини, де їх і розстріляли. Насамкінець зґвалтували жінок і розстріляли разом із дітьми. Деякі жителі села чули крики та постріли. поруч із ямою розстріляли та поховали чотирьох партиза-нів, яких перепоховали після війни.
пРаВОсУДДя та паМ’ять
У травні 1945 року радянська Надзвичайна державна комісія почала розслідування німецьких злочинів в Овруцькому районі. Од-нак убивство ромів у с. Дівошин не стало об’єктом розгляду радян-ського правосуддя. Казали, що після війни один ром знайшов це масове поховання і оплакав жертв. Для жителів Дівошина вбиті роми були чужинцями. У 1970-х роках пагорб розрівняли, а терито-рію почали використовувати для сільськогосподарських потреб.
К. Бондарчук із покалева і керівник Київського академічного музично-драматичного циганського театру «Романс» і. Крикунов за-писали розповіді місцевих свідків і разом із краєзнавцем я. Грищу-ком виступили з ініціативою щодо спорудження пам’ятника.
У рамках міжнародного проекту «Захистимо пам’ять» 2019 р. було висаджено «Ліс пам’яті» у тому місці, де, ймовірно, відбувся розстріл. 80 дерев символізують кількість жертв і мають захистити територію від сільськогосподарського використання.
Нині цей меморіал є символом толерантності та поваги до націо-нальних і етнічних меншин, він нагадує про дискримінацію і соці-альну неприязнь до ромів, що тривала століттями. Відвідувачів про-сять поводитися у цьому місці гідно.
8
Михайло Тяглий, науковець Українського центру вивчення історії Голокосту, роз-мовляє з місцевими активістами.
© Stiftung Denkmal für die ermordeten Juden Europas, 2017
іЛюстРаціЇ
У 1970-х роках пагорб масового поховання зрівняли екскаваторами, знищив-ши всі його сліди. Яків Грищук показує ймовірне місце розташування масового поховання.
© Stiftung Denkmal für die ermordeten Juden Europas, 2018
9
Стаття з газети «Зоря» (Овруч) від 23 березня 2010 р. У статті «Табір пішов у небуття» Костянтин Бондарчук навів спогади місцевих жителів.
10
Починаючи з 1990-х рр. у різних населених пунктах України було споруджено близько 10 пам’ятних місць загиблим ромам. З вересня 2016 року в Києві про ромів – жертв німецької окупації – нагадує пам’ятник у Бабиному Яру.
© Gerit Ziegler, 2018
В одному з центральних місць Берліна, біля німецького парламенту, у 2012 році було відкрито пам’ятник сінті та ромам Європи, загиблим у часи націонал-соціалістичного режиму.
© Stiftung Denkmal für die ermordeten Juden Europas, 2012
ДОДатОК 1
Карта і таблиця місць масового вбивства ромів на теренах України під час Другої світової війни
139 задокументованих місць убивства ромів на території України у 1941–1944 рр. Виділено місця проекту «Захистимо пам’ять»: села Дівошин і Калинів-ка та смт Іванопіль
© Михайло тяглий, Український центр вивчення історії Голокосту, 2019
12М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїКР
иМ
сім
феро
поль
3 15
лис
топа
да д
о 15
гр
удня
194
1 р.
(ім
овір
-но
– гр
уден
ь)
824
особ
иОс
ілі (
меш
канц
і «ц
иган
сько
ї сл
обід
ки»)
айнз
ацгр
упа
D
алуш
тапо
чато
к гр
удня
194
1 р.
Груп
аН
евід
омо,
йм
овір
но –
осі
ліЗо
ндер
ком
анда
11b
за
учас
тю
міс
цеви
х по
ліце
йськ
ихКе
рч29
груд
ня 1
941
р.Гр
упа
Нев
ідом
оН
евід
омо
(йм
овір
но –
пол
ьова
жа
ндар
мер
ія)
Фео
досі
я Гр
уден
ь 19
41 р
.10
осі
б20
осі
б зі
ст
арог
о Кр
иму
Осіл
і (м
ешка
нці Ф
еодо
сії)
Зонд
ерко
ман
да 1
0b
Євпа
торі
япо
чато
к 19
42 р
.Гр
упа
Осіл
і (м
ешка
нці «
циг
ансь
кої
слоб
ідки
»)За
гін з
онде
рком
анди
11b
с. О
ктяб
рськ
е Кр
асно
гвар
дій-
сько
го р
айон
у15
січ
ня 1
942
р.14
осі
бОс
ілі (
цига
ни-к
олго
спни
ки)
імов
ірно
– п
ідро
зділ
айн
зацг
рупи
D
с. Н
айдь
онів
ка К
расн
огва
р-ді
йськ
ого
райо
ну15
січ
ня 1
942
р.14
осі
бОс
ілі (
цига
ни-к
олго
спни
ки)
імов
ірно
– п
ідро
зділ
айн
зацг
рупи
D
стар
ий К
рим
Люти
й 19
42 р
.Дв
і род
ини
Осіл
і (ци
гани
-кол
госп
ники
)ім
овір
но –
під
розд
іл а
йнза
цгру
пи D
с. п
розр
ачне
Джа
нкой
сько
го
райо
нупе
рша
пол.
1942
р.
32 о
соби
Осіл
і (ци
гани
-кол
госп
ники
)ім
овір
но –
під
розд
іл а
йнза
цгру
пи D
част
ина
с. с
таль
не Д
жанк
ой-
сько
го р
айон
упе
рша
пол.
1942
р..
14 о
сіб
Осіл
і (ци
гани
-кол
госп
ники
)ім
овір
но –
під
розд
іл а
йнза
цгру
пи D
с. п
рост
орне
Джа
нкой
сько
го
райо
нупе
рша
пол.
194
2 р.
2 ос
оби
Осіл
і (ци
гани
-кол
госп
ники
)ім
овір
но –
під
розд
іл а
йнза
цгру
пи D
с. Б
ород
іно
Джан
койс
ьког
о ра
йону
перш
а по
л. 1
942
р.2
особ
иОс
ілі (
цига
ни-к
олго
спни
ки)
імов
ірно
– п
ідро
зділ
айн
зацг
рупи
D
смт а
зовс
ьке
Джан
койс
ьког
о ра
йону
перш
а по
л. 1
942
р.30
осі
бОс
ілі (
цига
ни-к
олго
спни
ки)
імов
ірно
– п
ідро
зділ
айн
зацг
рупи
D
с. М
арти
нівк
а Дж
анко
йськ
ого
райо
нутр
авен
ь 19
42 р
.32
осо
биОс
ілі (
цига
ни-к
олго
спни
ки)
імов
ірно
– п
ідро
зділ
айн
зацг
рупи
D
Джан
кой
Весн
а 19
42 р
.16
5 ос
ібОс
ілі
імов
ірно
– п
ідро
зділ
айн
зацг
рупи
D
13М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїЧе
РНіГ
іВсь
Ка О
БЛас
тьЧе
рнігі
в 10
чер
вня
1942
р. –
ре-
єстр
ація
.Кі
н. с
ерпн
я та
30
вере
с-ня
194
2 р.
– р
озст
ріл
Нев
ідом
о,
ймов
ірно
–
близ
ько
1100
осі
б8
(або
30)
прин
айм
ні ч
асти
на –
осі
лі
меш
канц
і Чер
ніго
ва,
реш
та –
зіб
рані
з
навк
олиш
ніх
сіл
полі
ція
безп
еки
та с
Д
с. Б
ирин
еГр
уден
ь 19
42 р
. не
мен
ше
80Н
евід
омо
Нім
ецьк
і жан
дарм
и та
міс
цева
до
пом
іжна
пол
іція
с. О
стро
ушки
6 сі
чня
1943
р.
1943
р.
387
осіб
150
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
Нев
ідом
оН
імец
ький
під
розд
ілс.
Горб
ове
Нов
горо
д-сі
верс
ьког
о ра
йону
26 с
ічня
194
3 р.
40 о
сіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
прил
уки
25 в
ерес
ня 1
942
р.5
осіб
(від
омі
імен
а)Ко
лгос
пник
и к/
г ім
. пет
ров-
сько
го с
. Жур
авка
Загін
сс
Борз
на30
жов
тня
1942
р.
бере
зень
194
3 р.
10
осі
бкі
лька
осі
бН
евід
омо
міс
цеві
кол
госп
ники
Нев
ідом
ом
ісце
ва д
опом
іжна
пол
іція
с. Р
ябух
и та
лала
ївсь
кого
ра
йону
24 ж
овтн
я 19
42 р
.3
особ
иМ
ісце
ві к
олго
спни
ки
Нев
ідом
о
с. З
убах
и Рі
пкин
сько
го
райо
нуЛи
стоп
ад 1
942
р.7
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
смт К
орю
ківк
а Ко
рюкі
вськ
о-го
рай
ону
Лист
опад
194
2 р.
12 о
сіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
с. Го
роди
ще
Бахм
ацьк
о го
райо
нуБе
резе
нь 1
943
р.16
осі
бОс
ілі,
прац
івни
ки к
олго
спу
Нев
ідом
о
с. а
тюш
а Ко
ропс
ьког
о ра
йону
18 б
ерез
ня 1
943
р.5
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
с. Б
ірки
Коз
елец
ьког
о ра
йону
Нев
ідом
о6
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
Осте
рН
евід
омо
9 ос
ібН
евід
омо
Нев
ідом
оН
іжин
Осін
ь 19
42 р
. 15
осіб
(1 р
один
а)Ос
ілі
Міс
цева
доп
оміж
на п
оліц
іяБа
хмач
серп
ень-
вере
сень
19
42 р
. 5–
6 ро
мск
их
роди
нОс
ілі,
прац
івни
ки к
олго
спу
Міс
цева
доп
оміж
на п
оліц
ія
Любе
ч15
кві
тня
1942
р.
16 о
сіб
Кочо
віМ
ісце
ва п
оліц
ія
14М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїсУ
Мсь
Ка О
БЛас
тьсу
ми
сере
дина
194
2 р.
Близ
ько
30 о
сіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
Крол
евец
ь9
січн
я 19
43 р
.32
або
46
осіб
Осіл
іМ
ісце
ва д
опом
іжна
пол
іція
хаРК
іВсь
Ка О
БЛас
ть
с. Б
алак
лія
Бала
клій
сько
го
райо
нуН
евід
омо
Близ
ько
50 о
сіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
харк
івН
евід
омо,
йм
овір
но
лист
опад
194
2 р.
Кі
лька
сім
ейН
евід
омо
Нев
ідом
о (й
мов
ірно
– м
ісце
ва
полі
ція)
с. М
арти
нівк
а Кр
асно
град
-сь
кого
рай
ону,
у лі
сопо
садц
і бі
ля с
ела
Нев
ідом
оДо
дес
яти
осіб
Кочо
віН
евід
омо
ДОН
ецьК
а ОБ
Ласт
ьБа
хмут
Кін.
лю
того
194
2 р.
, а
тако
ж кв
ітень
194
2 р.
за ін
шим
и да
ним
и:бе
резе
нь–к
віте
нь
1942
р.
Кіль
ка д
есят
ків
осіб
(у к
віт н
і –
1 ро
дина
, 8 о
сіб)
200
сім
ей
(900
осі
б)
Нев
ідом
оЗо
ндер
ком
анда
4b
за у
част
і міс
цево
ї пол
іції
м
. арт
емів
ськ
Мар
іупо
ль19
42 р
.Щ
онай
мен
ше
40 о
сіб
Нев
ідом
оЗо
ндер
ком
анда
10а
ЗапО
РіЗь
Ка О
БЛас
тьМ
ихай
лівк
а М
ихай
лівс
ьког
о ра
йону
5 жо
втня
194
1 р.
48 о
сіб
Депо
ртов
ані р
оми
з Бе
ссар
абії
Нев
ідом
о
смт п
риш
иб М
ихай
лівс
ьког
о ра
йону
21 ж
овтн
я 19
41 р
.60
осі
бДе
порт
ован
і ром
и з
Бесс
араб
іїН
евід
омо
Мол
очан
ськ
токм
ацьк
ого
райо
ну15
груд
ня 1
941
р.81
осо
баН
евід
омо
імов
ірно
– д
ільн
ична
ком
анда
31
з ай
нзац
груп
и Га
льбш
тадт
та
сам
ообо
рона
з ф
ольк
сдой
чеГу
ляйп
оле
Гуля
йпіл
ьськ
ого
райо
ну (к
олхо
з «З
апов
іт Ле
ніна
»)
10 с
ічня
194
2 р.
17 о
сіб
Нев
ідом
о, й
мов
ір но
– о
сілі
ро
ми-
колг
оспн
ики
айнз
ацко
ман
да 1
2
15М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїМ
еліто
поль
січе
нь 1
942
р.Бл
изьк
о 10
0 ос
ібН
евід
омо
Зонд
ерко
ман
да 1
0апо
логи
пол
огів
сько
го р
айон
уЛю
тий
1942
р.
Кіне
ць л
юто
го 1
942
р.
Близ
ько
300
осіб
15 о
сіб
Ром
и, з
ібра
ні з
усь
ого
райо
нуай
нзац
ком
анда
12
загін
сД
Розі
вка
Розі
вськ
ого
райо
нуЛі
то 1
942
або
1943
р.
табі
р Ко
чові
Нев
ідом
оОр
іхів
, роз
стрі
ляні
у 5
км
від
м
іста
Квіте
нь 1
942
14 о
сіб
Меш
канц
і с. ю
рків
ка
Оріхо
вськ
ого
райо
ну
Міс
цева
пол
іція
ВОЛи
Нсь
Ка О
БЛас
тьс.
Шіл
овод
а2
черв
ня 1
942
р.64
осо
биН
евід
омо
Нім
ецьк
а жа
н дар
мер
іяКа
мін
ь-Ка
шир
ськи
йсе
рпен
ь 19
42 р
.по
над
100
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
Кове
ль, у
биті
у с.
Бах
івсе
рпен
ь 19
42 р
.Бл
изьк
о 15
0 ос
ібН
евід
омо
Нев
ідом
о
Ратн
е Ра
тнів
сько
го р
айон
у19
42 р
.15
8 ос
ібН
евід
омо
Міс
цева
доп
оміж
на п
оліц
ія
смт З
абол
оття
Рат
нівс
ьког
о ра
йону
Нав
есні
194
3 р.
Близ
ько
55 о
сіб
Нев
ідом
оМ
ісце
ва ш
уцпо
ліці
я
с. В
идер
та К
амін
ь-Ка
шир
сько
го р
айон
у19
43 р
.50
-60
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
Лока
чі Л
окач
инсь
кого
рай
ону,
зібр
ані з
нав
коли
шні
х ра
йоні
в
17 к
вітн
я 19
42 р
.11
4 ос
ібаб
о 11
2 ос
іб
Йм
овір
но –
зіб
рані
з н
авко
-ли
шні
х сі
лН
імец
ький
під
розд
іл та
міс
цева
до
пом
іжна
пол
іція
с. К
исил
ин Л
окач
инсь
кого
ра
йону
, роз
стрі
ляні
«н
епод
алік
від
євр
ейсь
кого
по
хова
ння»
післ
я се
рпня
194
2 р.
Нев
ідом
о (2
воз
и)Ос
ілі,
прац
івни
ки к
олго
спу
Міс
цева
доп
оміж
на п
оліц
ія
сіль
ська
рад
а пі
ски
у с.
Бер
есте
чко
Н
евід
омо
січе
нь–л
юти
й 19
42 р
.19
5 ос
іб+
20 п
ідво
дН
евід
омо
Нев
ідом
о за
ареш
това
ні м
ісце
вою
пол
іціє
юc.
Кол
одни
ця К
овел
ьськ
ого
райо
нуН
евід
омо
Близ
ько
10 о
сіб
Нев
ідом
о«Б
анде
рівц
і»
РіВН
еНсь
Ка О
БЛас
тьсм
т сар
ни26
сер
пня
1942
р.
Близ
ько
200
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
нім
ецьк
ий з
агін
за
допо
мог
и по
ліці
ї
16М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїс.
Вор
онки
Вол
одим
ирец
ько-
го р
айон
уН
евід
омо
15 о
сіб
Кочо
ві («
прож
и ваю
щие
в
леса
х»)
Нев
ідом
о
с. Б
огда
нівк
а Ко
рець
кого
ра
йону
17 л
исто
пада
194
2 р.
2 ро
дини
Осіл
іМ
ісце
ва д
опом
іжна
пол
іція
м. К
орец
ь
с. Гу
мен
ники
Рів
ненс
ьког
о ра
йону
Нев
ідом
оН
евід
омо
Нев
ідом
оН
евід
омо
с. Н
овом
алин
Ост
розь
кого
ра
йону
Жов
тень
194
3 р.
До
дес
яти
осіб
Осіл
і (пр
иїха
ли д
о се
ла з
а дв
а м
ісяц
я до
того
та п
очал
и пр
ацю
вати
)
сБ О
УН О
стро
зько
го р
айон
у
с. О
стро
жець
Мли
нівс
ьког
о ра
йону
, роз
стрі
ляні
у па
рку с
ела
До ж
овтн
я 19
42 р
. До
дес
яти
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
Дубн
о19
42 р
.Од
на р
один
аН
евід
омо
Нев
ідом
оc.
Бис
трич
і Бер
езні
вськ
ого
райо
ну19
42 р
.Гр
упа
до д
есят
и ос
ібКо
чові
Нев
ідом
о
хМеЛ
ьНи
цьК
а ОБ
Ласт
ьс.
Мак
ів Д
унає
вець
кого
ра
йону
Влітк
у 19
43 р
.Бл
изьк
о 50
осі
бН
евід
омо
(йм
овір
но –
коч
ові)
Міс
цева
доп
оміж
на п
оліц
ія
с. Б
ерез
дів
слав
утсь
кого
ра
йону
, зат
рим
ані б
іля
с. К
утки
Бер
езді
вськ
ого
райо
ну
Нев
ідом
о
Липе
нь 1
942
р.
Нев
ідом
о (й
мов
ірно
– к
іль-
ка д
есят
) 20
осі
б
Нев
ідом
о
Кочо
ві
Нев
ідом
о
с. п
ечес
ьки
(нин
і – х
мел
ь-ни
цько
го р
айон
у); в
ідпр
авле
-ні
до
прос
куро
ва, д
е бу
ли
розс
тріл
яні
На
поча
тку
1943
р.
Роди
на р
омів
із
п’ят
ьох
осіб
Кочо
віМ
ісце
ва д
опом
іжна
пол
іція
Дера
жня
Нев
ідом
оДо
450
осі
бОс
ілі
Нев
ідом
осм
т Нов
а Уш
иця,
«на
сади
бі
шко
ли гл
ухон
імих
» Н
апри
кінц
і 194
2 р.
Од
на р
один
аН
евід
омо
Нев
ідом
о
Радг
осп
Гонч
арів
ка, в
ідве
зені
та
роз
стрі
ляні
біл
я с.
Кут
ки
Бере
здів
сько
го р
айон
у
серп
ень
1943
р.
14 о
сіб
Кочо
ві
Райо
нна
жанд
арм
ерія
та м
ісце
ва
допо
між
на п
оліц
ія
Жи
тОМ
иРс
ьКа
ОБЛа
сть
Мал
ин Ж
итом
ирсь
кої о
бл.
Черв
ень
1942
р.
300
осіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
17М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїпо
дор
озі з
Вар
ви у
тет
ерів
Жов
тень
194
1 р.
32 о
соби
Кочо
віпі
дроз
діл
зонд
ер ко
ман
ди 1
0bів
аноп
іль
Чудн
івсь
кого
ра
йону
трав
ень
або
черв
ень
1942
р.
40-8
0 ос
ібКо
чові
Ком
анда
сД
з Бе
рдич
ева
за д
опом
оги
міс
цево
ї пол
іції
с. К
алин
івка
Оле
вськ
ого
райо
нуН
евід
омо
32 о
соби
Нев
ідом
оН
евід
омо
Жит
омир
, ліс
на
захі
д ві
д с.
Бог
унія
(нин
і час
тина
Жит
омир
а)
Липе
нь 1
942
р.
7–8
ром
ськи
х ро
дин
Меш
канц
і міс
таБу
ли з
ібра
ні м
іськ
ою п
оліц
ією
с. Д
івош
ин О
вруц
ьког
о ра
йону
Літо
194
2 р.
пона
д 80
осі
бКо
чові
Нев
ідом
о
смт Ч
удні
в19
42 р
.7
осіб
Нев
ідом
оМ
ісце
ва д
опом
іжна
пол
іція
с. Б
араш
і Єм
ільч
инсь
кого
ра
йону
Лист
опад
194
2 р.
1 ро
мсь
ка ж
інка
Нев
ідом
оМ
ісце
ва д
опом
іжна
пол
іція
с. я
рмол
инці
Гайс
инсь
кого
ра
йону
Улітк
у 19
42 р
.п’
ять
роди
н,
зага
лом
20
осіб
Кочо
вісл
ужбо
вці д
ільн
ично
ї пол
іції
з се
ла
анто
нівк
а (н
ині –
хм
ельн
ицьк
ий
райо
н) з
а на
казо
м ж
анда
рмер
іїВі
НН
иц
ьКа
ОБЛа
сть
Літи
н13
чер
вня
1942
р.
від
76 д
о 15
0 ос
ібН
евід
омо
Нев
ідом
о
Козя
тин
Черв
ень
1942
р.
16 о
сіб
20 о
сіб
Нев
ідом
оН
евід
омо
Ліс
біля
м. Ж
мер
инка
Весн
а 19
42 р
. До
20
осіб
Кочо
віпі
дроз
діл
Верм
ахту
КиЇВ
сьКа
ОБЛ
асть
Васи
лькі
в (з
везе
ні з
усь
ого
райо
ну)
трав
ень
1942
р.
52 р
один
иН
евід
омо
Нев
ідом
о
Обух
ів, р
озст
ріля
ні у
сил
осні
й ям
і біл
я ко
лгос
пу «9
січ
ня»
серп
ень
1942
р.
Близ
ько
250
осіб
Осіл
і, м
ісце
ві к
олго
спни
киН
імец
ька
жан д
арм
ерія
та м
ісце
ва
допо
між
на п
оліц
іяКи
їв. Б
абин
яр
1941
–194
2 рр
.3
табо
ри (?
)ім
овір
но, к
очов
іН
евід
омо
Корс
унь-
Шев
ченк
івсь
кий
Нап
рикі
нці 1
941
– на
по
чатк
у 19
42 р
.14
ром
ів (д
ві
роди
ни)
Нев
ідом
оН
імец
ька
жанд
арм
ерія
за
учас
тю
міс
цево
ї пол
іції
Біла
цер
ква
Нев
ідом
оБл
изьк
о 50
Нев
ідом
оН
евід
омо
18М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїпО
ЛтаВ
сьКа
ОБЛ
асть
пиря
тин
18 тр
авня
194
2 р.
163
ром
ів та
єв
реїв
(біл
ь-
шіс
ть –
ром
и)
Нев
ідом
оЗо
ндер
ком
анда
ОД
«пла
т»
Зінь
ків
1942
р.
61 о
соба
Нев
ідом
оЙ
мов
ірно
– 3
03 п
оліц
ейсь
кий
бата
льйо
нс.
Чут
ове
Чутів
сько
го р
айон
уН
евід
омо
Груп
аН
евід
омо
Нев
ідом
ос.
Коб
еляк
и Ко
беля
цько
го
райо
нуЛю
тий
1943
р.
25-2
7 ос
іб76
осі
бН
евід
омо
Нев
ідом
о
с. В
ільш
анка
Луб
енсь
кого
ра
йону
Квіте
нь 1
943
р.
Нев
ідом
о
Близ
ько
250
осіб
18 о
сіб
3 ва
нтаж
них
авто
(бли
зько
50
осі
б)
Нев
ідом
о
Кочо
віКо
чові
Нев
ідом
о
Нев
ідом
о
Нев
ідом
о
Уроч
ище
Рибк
и на
око
лиця
х м
. Луб
ниЛи
стоп
ад 1
941
р.Гр
упа
Нев
ідом
о
Нов
і сан
жари
Груд
ень
1942
р.
25 о
сіб
(5 р
один
)Ко
чові
Н
імец
ька
жанд
арм
ерія
с. М
акух
івка
пол
тавс
ьког
о ра
йону
Нев
ідом
о«ц
иган
ськи
й та
бір»
Кочо
віН
евід
омо
ЧеРК
асьК
а ОБ
Ласт
ьсм
іла
Нев
ідом
оБл
изьк
о 20
0 ос
ібН
евід
омо
Нев
ідом
оН
овоу
краї
нка
поча
ток
вере
сня
1941
р.
Взим
ку 1
941–
42 р
р.Н
евід
омо
6 ос
іб50
осі
б6
роди
н
Нев
ідом
оКо
чові
Шта
б ай
нзац
гру п
и с
1 ро
та 6
9-го
рез
ервн
о го
бата
льйо
нуН
евід
омо
Зерн
орад
госп
біл
я с.
Нов
о-ук
раїн
ка Н
овоу
краї
нськ
ого
райо
ну, р
озст
ріля
ні з
а 2
км
від
радг
оспу
Кіне
ць тр
авня
194
2 р.
72 о
соби
Осіл
і пра
цівн
ики
радг
оспу
Нім
ецьк
а жа
ндар
мер
ія та
міс
цева
по
ліці
я
с. ів
анів
ка Ч
игир
инсь
кого
ра
йону
Літо
194
2 р.
(влі
тку
1943
р.)
27 о
сіб
Осіл
і пра
цівн
ики
колг
оспу
Загін
сД
19М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїКі
РОВО
ГРаД
сьКа
ОБЛ
асть
Кроп
ивни
цьки
й19
42 р
.Бл
изьк
о 10
00 о
сіб
Нев
ідом
оЗі
по
с. т
ерно
ва Б
алка
Ком
пані
їв-
сько
го р
айон
уН
евід
омо
Близ
ько
30–4
0 ос
ібКо
чові
Загін
сД
(4 о
соби
), м
ісце
ві о
хоро
нці
тюрм
и сД
та о
хоро
нці т
абор
у «т
ерно
ва
балк
а»с.
циб
улев
е Зн
ам’я
нськ
ого
райо
нуВл
ітку
1943
р.
19 о
сіб
кочо
віМ
ісце
ва д
опом
іжна
пол
іція
ДНіп
РОпе
тРОВ
сьКа
ОБЛ
асть
Нік
опол
ьЛи
стоп
ад 1
941
р.та
бір
Нев
ідом
оН
евід
омо
Крив
ий Р
ігЧе
рвен
ь 19
42 р
.Гр
упа
Нев
ідом
оЗа
роз
поря
джен
ням
гебі
тско
міс
ара
с. Ш
ирок
е Кр
ивор
ізьк
ого
райо
ну19
43 р
.30
0 ос
ібН
евід
омо
Нев
ідом
о
смт п
окро
вськ
еГр
уден
ь 19
42 р
.40
осі
бН
евід
омо
Жан
дарм
ерія
та м
ісце
ва д
опом
іжна
по
ліці
яМ
иКО
ЛаЇВ
сьКа
ОБЛ
асть
Мик
олаї
всі
чень
194
2 р
кін.
сер
пня
1942
р.
Близ
ько
200
осіб
ве
лика
груп
аН
евід
омо
айнз
ацко
ман
да 5
Весе
лино
ве В
есел
инов
сько
го
райо
нуЧе
рвен
ь 19
43 р
.Бл
изьк
о 10
0 ос
ібН
евід
омо
Нім
ецьк
ий з
агін
, кон
вою
вала
міс
цева
до
пом
іжна
пол
іція
с. К
расн
еньк
е Кр
ивоо
зер-
сько
го р
айон
уН
евід
омо
Нев
ідом
оН
евід
омо
Заги
нули
від
голо
ду і
холо
ду
с. п
ерес
адів
ка В
ітовс
ьког
о ра
йону
1941
–194
2 рр
.та
бір
Кочо
віН
імец
ький
під
розд
іл
Шир
окол
анів
ка В
есел
инів
-сь
кого
рай
ону
Кіне
ць с
ерпн
я 19
41 р
. 50
–60
осіб
Осіл
іай
нзац
ком
анда
12b
хеРс
ОНсь
Ка О
БЛас
тьхе
рсон
трав
ень
1942
р.
серп
ень–
лист
опад
19
42 р
. кв
ітень
194
2 р.
Близ
ько
300
осіб
близ
ько
50 о
сіб,
во
сени
ще
груп
абл
изьк
о 30
0 ос
іб
Осіл
і («п
рожи
ваю
щих
в р
айон
е г.
херс
она»
)пі
дроз
діли
айн
зацг
рупи
D
20М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїБе
рисл
ав19
42 р
.12
осі
бН
евід
омо
Жан
дарм
ерія
с. с
таро
солд
атсь
ке Б
ашта
н-сь
кого
рай
ону
10 с
ерпн
я 19
42 р
.Гр
упа
Нев
ідом
опі
дроз
діли
айн
зацг
рупи
D
с. Н
овод
мит
рівк
а Ге
ніче
сько
-го
рай
ону
Лист
опад
194
1 р.
або
2
бере
зня
1942
р.
5 ос
іб (2
сім
’ї)Н
евід
омо
підр
озді
ли а
йнза
цгру
пи D
та м
ісце
ві
полі
цейс
ькі
смт с
ивас
ьке
Нов
отро
їцьк
ого
райо
ну6
трав
ня 1
942
р.по
над
30 о
сіб
Осіл
і кол
госп
ники
Ра
йонн
а до
пом
іжна
пол
іція
с. Б
ехте
ри Го
лопр
иста
нськ
ого
райо
ну
13 тр
авня
194
2 р.
18 о
сіб
Нев
ідом
опі
дроз
діли
айн
зацг
рупи
D з
а уч
асті
міс
цево
ї пол
іції
с. па
влів
ка Ге
ниче
сько
го р
айон
у20
трав
ня 1
942
р.14
осі
бОс
ілі,
міс
цеві
жит
елі
Жан
дарм
ерія
та м
ісце
ва п
оліц
іяс.
пре
обра
женк
а Ча
плин
сько
-го
рай
ону
27 тр
авня
194
2 р.
4 ос
оби
Нев
ідом
опі
дроз
діли
айн
зацг
рупи
D
с. ів
анів
каЧа
плин
сько
го р
айон
утр
авен
ь 19
42 р
.22
осо
би3
роди
ни (9
осі
б)Н
евід
омо
підр
озді
ли а
йнза
цгру
пи D
смт Ч
апли
нка
трав
ень
1942
р.
19 о
сіб
Нев
ідом
опі
дроз
діли
айн
зацг
рупи
Dсм
т Кал
анча
к Ка
ланч
ацьк
ого
райо
нутр
авен
ь 19
42 р
. че
рвен
ь 19
42 р
20–2
6 ос
іб13 (2
род
ини)
45 р
один
Осіл
і, пр
аців
ники
кол
госп
у
осіл
і, пр
аців
ники
кол
госп
у не
відо
мо
підр
озді
ли а
йнза
цгру
пи D
та м
ісце
ві
полі
цейс
ькі
с. Н
овок
иївк
а Ка
ланч
ацьк
ого
райо
ну, у
про
тита
нков
ому
рові
трав
ень
1942
р.
24 о
соби
15 о
сіб
близ
ько
40 о
сіб
Нев
ідом
опі
дроз
діли
айн
зацг
рупи
D
скад
овсь
кВе
сна
1942
р.
Груп
аН
евід
омо
підр
озді
ли а
йнза
цгру
пи D
с. Ч
ерво
на п
олян
а Ча
плин
-сь
кого
рай
ону
Бере
зень
194
2 р.
2
роди
ни (6
ос
іб)
Нев
ідом
о (й
мов
ірно
– п
раці
в-ни
ки к
олго
спу)
Нев
ідом
о
c. К
осто
гриз
ове
Олеш
ківс
ько-
го р
айон
у
Люти
й 19
42 р
. 15
осі
бН
евід
омо
(йм
овір
но –
міс
цеві
ко
лгос
пник
и)Н
імец
ький
під
розд
іл та
міс
цева
по
ліці
япо
дор
озі м
іж с
. Вел
ика
Олек
санд
рівк
а та
с. М
ала
Олек
санд
рівк
а Ве
лико
олек
-са
ндрі
вськ
ого
райо
ну
1941
–194
2 рр
.Гр
упа
Нев
ідом
о (й
мов
ірно
– п
раці
в-ни
ки к
олго
спу)
Нев
ідом
о
21М
ісце
Дата
Кіль
кіст
ь же
ртв
Кочо
ві а
бо о
сілі
Вико
навц
і акц
іїхр
естів
ка Ч
апли
нськ
ого
райо
ну19
41–1
942
рр.
Груп
аН
евід
омо
(йм
овір
но –
пра
ців-
ники
кол
госп
у)Н
евід
омо
с. Го
ла п
рист
ань
Голо
прис
тан-
сько
го р
айон
у19
41–1
942
рр.
Груп
аН
евід
омо
(йм
овір
но –
пра
ців-
ники
кол
госп
у)Н
евід
омо
теРН
ОпіЛ
ьсьК
а ОБ
Ласт
ьКр
емен
ець
7 жо
втня
194
2 р.
20 о
сіб
Кочо
віН
евід
омо
ЛьВі
ВсьК
а ОБ
Ласт
ьРа
ва-Р
уськ
аЛи
пень
–сер
пень
194
2 р.
Черв
ень–
липе
нь 1
942
р.
30 о
сіб
200
осіб
Нев
ідом
о
Нев
ідом
о
Опер
атив
на к
оман
да 1
рот
и 13
3 по
ліце
йськ
ого
бата
льйо
ну
Нев
ідом
оГо
родо
кКі
н. ч
ервн
я 19
42 р
25 о
сіб
Нев
ідом
оН
імец
ька
жанд
арм
ерія
сам
бір
Черв
ень
1943
р.
Нев
ідом
оН
евід
омо
Нев
ідом
оЛь
вів
Влітк
у–во
сени
194
2 р.
Близ
ько
100
осіб
Кочо
віН
евід
омо
Ром
ськи
й ху
тір п
обли
зу
с. п
лоск
е та
с. Г
алів
ка
стар
осам
бірс
ьког
о ра
йону
Осін
ь 19
43 р
. Кі
лька
род
инОс
ілі
Загін
сБ
ОУН
ОДес
ьКа
ОБЛа
сть
с. Н
овос
ільс
ьке
Рені
йськ
ого
райо
нуВл
ітку
1941
р.
Груп
а ос
ібКо
чові
Нім
ецьк
ий з
агін
с. Гр
игор
івка
Шир
яївс
ьког
о ра
йону
1941
р.
Одна
род
ина
Осіл
іН
імец
ький
заг
ін та
міс
цева
пол
іція
з
фоль
ксдо
йче
с. а
ндрі
єво-
іван
івка
М
икол
аївс
ьког
о ра
йону
серп
ень
1941
р.
70 о
сіб
Кочо
віН
імец
ький
заг
ін
смт Б
ерез
івка
30 с
ерпн
я 19
41 р
. 6
осіб
Нев
ідом
оН
імец
ький
заг
ін
22
ДОДатОК 2
Бібліографія з проблематики нацистської та румунської антиромської політики у третьому райху і на теренах окупованої України та сРсР у 1941–1944 рр.
Усі публікації можна завантажити тут: www.romagenocide.com.ua/bibliohrafiya-ta-publikatsii/
• адам а., Зейкан ю., Навроцька е. Бiлий камiнь з чорної катiвнi: Голо-кост ромiв Закарпаття. – Ужгород: Вид-во О. Гаркуши, 2006. – 146 с.
• Бамбула В. циганська доля – що вiтер в полi. Нерiднi дiти свiту. – переяслав-хм.: спД «Карпук с.В.», 2005. – 192 с.
• Бессонов Н. Нарративные источники как один из информационных ресурсов цыгановедения // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. – т. 15. – К., 2008. – с. 73–94.
• Бессонов Н. Об использовании терминов «пораймос» и «холокост» в значении «геноцид цыган» // Голокост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2007. – № 2. – с. 71–82.
• Бессонов Н. цыгане сссР в оккупации. стратегии выживания // Го-локост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – с. 17–52.
• Бессонов Н. цыганская трагедия 1941–1945: Факты, документы, воспоминания. – т. 2: Вооруженный отпор. – спб.: издательский дом «Шатра», 2010. – 376 с.
• Бессонов Н. Геноцид цыган в Черниговской области Украины // Гено-цид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладан-ня, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) / За ред. М. тяглого. – К.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – с. 27–45.
• Бессонов Н., Деметр Н. история цыган – новый взгляд. – Воронеж, 2000. http://gypsy-life.net/history-main.htm
• Бєліков О. Роми у радянській Україні міжвоєнної доби (1920– 1930-ті рр.) // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) / За ред. М. тяглого. – К.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – с. 9–26.
23
• Вейс-Вендт а. Винищення ромів у країнах Балтії (1941–1944): цен-тральні рішення і місцеві ініціативи // Голокост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – с. 53–61.
• Воспоминания ветерана Лельчицкой партизанской бригады ГРУ т. Марковской (публикация а. Гогуна, М. церович) // Голокост і сучас-ність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 1 (5). – с. 71–103.
• Горин М.п. Репресивні заходи німецької влади щодо ромів на окупо-ваній Кам’янеччині // іван Огієнко і сучасна наука та освіта. – 2015. – Вип. хі. – с. 40–42.
• ґрандке с. стратегії виживання ромів під час націонал-соціалістичних переслідувань у дистрикті «Галичина» у 1941–1944 рр. // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) / За ред. М. тяглого. – К.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – с. 46–98.
• Зіневич Н. До питання про специфіку геноциду ромів на українських землях у роки Другої світової війни // Голокост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – с. 148–163.
• Кенрик Д., паксон Г. цыгане под свастикой. – М.: текст, 2001. – 205 c.
• Круглов а. Геноцид циган в Украине в 1941–1944 гг.: статистико-региональный аспект // Голокост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – с. 83–113.
• Ленчовська а. Відеосвідчення інституту Фонду Шоа як джерело до вивчення та викладання історії ромів України у період 1941–1944 рр. // Голокост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – с. 114–123.
• Лутц Б. Д., Лутц Д. М. цигани як жертви Голокосту// http://www.historians.in.ua/index.php/doslidzhennya/325-brenda-deivis-lutts-dzheims-m-lutts-tsyhany-iak-zhertvy-holokostu
• Марушиакова е., попов В. холокост и цыгане. Конструирование но-вой национальной мифологии // Голокост і сучасність: студії в Україні і світі. – 2008. – № 2 (4). – с. 29–42.
• панчук М. До питання про становище ромів Закарпаття в роки угор-ської окупації та Другої світової війни // Голокост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – с. 164–167.
• переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни: Збірник документів, матеріалів та спогадів / авт.-упоряд. М. тяглий. – К.: Укр. центр вивч. іст. Голокосту, 2013. – 208 с.; іл.
• Роми у трансністрії (1941–1944): архівні документи / В.о. ін-т ромо-знавства, ін-т етнічних досліджень, Держ. архів Одес. обл. – Одеса:
24
Фенікс, 2011. – Roma in Transnistria (1941–1944), Ромы в трансни-стрии (1941–1944). Вип. 1: Роми у трансністрії (1941–1944) / Ред-кол. Л. Г. Бєлоусова, с. Єрмошкін, і. Г. Мисик; Уклад. і вступ. ст. Н. Рер-го, і. Г. Мисик.– 2011. – 61 с.: іл.
• солонари В. Этническая чистка или борьба с преступностью? Депор-тация румынских цыган в транснистрию в 1942 г. // Голокост і сучас-ність. студії в Україні і світі. – 2008. – № 1 (3) – с. 65–87.
• сторожко т. побут ромів України в період нацистської окупації у дитя-чих спогадах // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) / За ред. М. тяглого. – К.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – с. 111–125.
• тяглий М. «Наказую... переслати... списки циганів»: Збір органами влади Райхскомісаріату Україна відомостей про ромів у липні 1942 р. // Голокост і сучасність. студіі в Україні і світі. – 2011. – № 1 (9). – с. 101–122.
• тяглий М. Окупаційна політика та доля ромів України // Україна в Дру-гій світовій війні: погляд з ххі століття. – Київ: Наукова думка, 2011. – Кн. 2. – с. 864–897.
• тяглий М. Роми: Геноцид // енциклопедія історії України. – К.: Науко-ва думка, 2012. – т. 9. – с. 288–289.
• тяглый M. Чингене – жертвы холокоста? Нацистская политика в Крыму в отношении цыган, 1941–1944 // З архівів ВЧК–ГпУ–НКВД–КГБ. – 2007. – № 2 (29). – C. 61–98.
• тяглий М. ставлення місцевого населення в окупованій Україні до переслідуваних ромів (1941–1944) // Геноцид ромів України в пері-од Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. Мате-ріали науково-практичної конференції (Київ, 4 жовтня 2016 р.) / За ред. М. тяглого. – К.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – с. 126–158.
• Фрейзер а. цигани / а. Онишко (пер.). – К.: Видавничий дім Всесвіт, 2003. – 358 с.
• Фрыдман а. Невядомы генацыд: знiшчэнне беларускіх цыганоў у 1941–1944 // Arche. – 2004. – № 2 (31).
• цыганская дорога: Воспоминания ивана Корсуна (публикация Н. Бессонова) // Голокост і сучасність. студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6). – с. 172–210.
25
ДОДатОК 3
п О с т а Н О В аВеРхОВНОЇ РаДи УКРаЇНи
про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 2, ст.65)
За роки Другої світової війни гітлерівські фашисти разом із свої-ми прислужниками, здійснюючи расистську політику етноциду, ви-везли з окупованих країн і спалили у концтаборах близько 500 ти-сяч ромів. Чимало їх було знищено у таборах примусової праці, міс-цях кочування, в ході каральних операцій. Найбільших жертв зазнали роми, які проживали у місті Києві, на території нинішньої автономної Республіки Крим і Закарпатської області, у Вінницькій, Одеській, сумській, Черкаській та інших областях України.
Враховуючи великі масштаби і непоправні суспільні наслідки го-локосту ромів, їх соціальне вразливе сучасне становище в місцях компактного проживання, Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є: 1. Відзначати, починаючи з 2004 року, на державному рівні Між-
народний день голокосту ромів, коли гітлерівські фашисти влашту-вали у концтаборі аушвіц-Біркенау “циганську ніч” (2 серпня 1944 року).
2. Доручити Кабінету Міністрів України разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади визначити і здійснити захо-ди, спрямовані на вивчення масштабів, місць та кількості жертв гітлерівського етноциду ромів у роки Великої Вітчизняної війни, на увічнення пам’яті депортованих і страчених представників цієї національної меншини, надання допомоги сім’ям постраждалих,
26
розв’язання нагальних соціально-економічних і етнокультурних про-блем ромських громад України.
3. Комітетам Верховної Ради України за участю відповідних мі-ністерств та інших центральних органів виконавчої влади в установ-леному порядку вжити заходів щодо внесення пропозицій про вклю-чення жертв ромського голокосту та членів їх сімей до кола осіб, які постраждали у роки Другої світової війни і у зв’язку з цим повинні мати право на компенсацію.
4. Рекомендувати Державному комітету України у справах наці-ональностей та міграції надати допомогу національно-культурним товариствам у міжнародних заходах, приурочених до Міжнародного дня голокосту ромів, зокрема 60-річчя голокосту ромів України.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних мен-шин і міжнаціональних відносин.
Голова Верховної Ради України В. ЛИТВИН м. Київ, 8 жовтня 2004 року N 2085-IV
27
ДОДатОК 4
Корисні посилання на інтернет-ресурси з проблематики геноциду ромів у часи націонал-соціалізму та Другої світової війни
«Забутий геноцид». Вебсайт про шість ромських підлітків з різних країн Європи та їхню долю за часів нацизму.www.romasinti.eu
Освітній вебсайт про геноцид ромів і сінті Європи – спільний проект Музею «Бу-динок Анни Франк» та Австрійської фундації «Пам’ять».www.romasintigenocide.eu
28
«РомАрхів» – міжнародний цифровий архів, постійно зростаюча колекція мисте-цтва всіх типів, доповнена історичними документами та науковими текстами. Окремий розділ має назву «Голоси жертв» та пропонує ознайомитися зі свідчен-нями про геноцид від самих ромських жертв – тих, кому пощастило пережити переслідування та вбивства, в тому числі в окупованій Україні. www.romarchive.eu
Вебсайт проекту «“Зневажений геноцид”. Доля ромів у зоні німецької окупації України під час Другої світової війни», що його виконує Український центр ви-вчення історії Голокосту та німецька неурядова організація Das Bildungswerk für Friedensarbeit e.V.www.romagenocide.com.ua
29
«Расовий діагноз – циган». Освітній вебсайт Центральної ради сінті та ромів Ні-меччини про ідеологічне підґрунтя, передумови, перебіг, наслідки та комемора-цію геноциду ромів у Європі.www.sintiundroma.org/en
Tajsa.eu – це вебколекція відео- та аудіо-подкастів, а також освітніх ресурсів про геноцид ромів у Другій світовій війні, його причини та наслідки. Ця серія нових медіа випускається в 12 регіонах Європи – в тому числі й в Україні – і є проек-том, створеним Radio La Benevolencija HTF (Іспанія) і партнерами.www.tajsa.eu
ENGLISH SUMMARY Memorial to the Murdered Roma in Divoshyn
Historical BackgroundUnder National Socialism, which had racial ideology at its core, the
culturally, linguistically, religiously, and socially diverse groups of Roma in Europe were marginalized and persecuted. The process of persecu-tion became radicalized after the German invasion of the Soviet Union in the summer of 1941. Alongside the Jewish population, Nazi extermi-nation policies targeted the nomadic, and then also the settled Roma. They were shot and buried in numerous pits. Many of the murder sites were forgotten after the war. Most of the victims still remain unidenti-fied to this day. In the German-occupied territories and those of their allies at least 250 thousand Roma were murdered – either in camps or in the places where they lived.
The vast majority of the Ukrainian Roma population – estimated at over 12 thousand children, women, and men – were murdered during the German occupation of Ukraine. In the Romanian zone of occupa-tion, between the Dniester and the Southern Bug rivers (named at the time as Transnistria), over 11 thousand of the 25 thousand Roma, deported from Romanian territories, perished.
Divoshyn under German occupationIn the summer or autumn of 1942 at least 80 Roma were mur-
dered on the outskirts of Divoshyn. The group of Roma had been ex-pelled from the Belarussian village of Kozly by the village elder. They were intercepted by German cavalry and accused of partisan activity. According to eyewitness accounts, the Roma were robbed of their horses and carts, and their personal possessions – among them furs and blacksmithing tools – were seized by the locals. The Germans
31
then forced them all into a stable. The next morning the men were rounded up and taken to nearby clay-extraction pits, which they were made to dig deeper before being shot. Thereafter the women were raped and then shot along with the children. Some of the villagers heard the screams and shooting. Four partisans were also executed and buried next to the pits, but they were reinterred after the war.
Justice and RemembranceIn May 1945 the Soviet Extraordinary State Commission began to
investigate the German crimes committed in the Ovruch rayon. How-ever, the murder of Roma in Divoshyn was not included in the Soviet investigation. It has been passed down locally that after the war a Rom came to the mass grave and mourned for the victims. For the inhabitants of Divoshyn the murdered Roma were strangers. In the 1970s the hill was leveled and the land was repurposed for agricul-tural use.
Kostiantyn Bondarchuk from the neighboring village of Pokaliv and Igor Krikunov, the director of the Academic Dramatic-Musical Gypsy Theater «Romans» in Kyiv, have collected local eyewitness accounts. Together with the local historian Yakiv Hryshchuk, they have pushed for the creation of a memorial site.
As part of the international project «Protecting Memory», in 2019 a «Forest of Memory» was planted in the field where the murders are presumed to have been committed. Eighty trees symbolically repre-sent each of the victims and are intended to protect the site from be-ing used for agricultural purposes.
The site today stands as a memorial for tolerance and respect to-wards national and ethnic minorities and against the centuries of dis-crimination and marginalization of the Roma. Visitors are requested to conduct themselves in a dignified manner.
About the “Protecting Memory” ProjectThe international project “Protecting Memory” works both to trans-
form the neglected and forgotten mass graves of Jews and Roma into dignified places of remembrance and information points and to pre-serve the memory of the victims for the present and future.
Detailed information about the “Protecting Memory” project can be found here: www.erinnerungbewahren.de
Фонд «Меморіал убитим євреям Європи»Український центр вивчення історії Голокосту
Місце паМ‘яті ВБитиМ РОМаМ У ДіВОШиНі
Літературний редакторОлена Пазюк
КоректорНаталя Анікєєнко
ДизайнОлександр Остапов
Комп’ютерна версткаМарина Кулікова
На обкладинці: Місце пам’яті вбитим ромам у Дівошині
автор архітектурного проекту Тарас Савка
Український центр вивчення історії Голокосту
01011, Київ,вул. Генерала алмазова, 8, оф. 109
тел. (044) 2859030Email: [email protected]
